uabooks.top

Народні перекази дуже близькі до легенд, але, на відміну від них, не містять вигадки. У переказах немає казково-фантастичних елементів та алегорії. У них відображена історія українського народу, реальні події, явища, драматичні ситуації, які відбувалися в попередні епохи. Головними героями є історичні особи, опис діянь яких може бути дещо ідеалізований. Пригадуєте такі твори?

З давніх часів люди переказували одне одному почуті оповіді про певні події, історичних осіб, явища. Не всі факти вони могли пояснити, тому щось домислювали, чимось їх доповнювали. Так виникли легенди. Ви вже читали легенди про дівчину-Україну, «Хліб і золото», «Як виникли Карпати», «Місто Сміла».

А чи знаєте, які легенди поширені у вашому краї? Поцікавтеся в місцевій бібліотеці чи музеї і розкажіть іншим.

У п’ятирічному віці Валерій Шевчук уже знав напам’ять весь «Буквар» . За буйну фантазію малого Валерія називали «брехунцем». Він мріяв бути геологом, а став письменником. Казки Валерія Шевчука подібні до притч.

Казка-притча — твір, який має ознаки казки (казкові сюжет, побудову, вигадані події, персонажів, якими часто є персоніфіковані образи) і притчі (повчання в алегоричній формі).

Справжнє її ім’я — Лариса Косач. Росла дуже талановитою дівчинкою: в чотири роки навчилася читати, у п’ять почала писати драматичні твори, у шість — майстерно вишивала. А ще знала понад п’ятсот народних пісень, добре грала на фортепіано, малювала картини.

За надзвичайну працьовитість, поєднану з глибоким розумом і великим талантом, Івана Франка називають академією в одній особі. Уявіть собі: він написав майже шість тисяч праць найрізноманітніших жанрів. Це означає, що в дорослому віці писав у середньому два-три твори на день.

Народні казки є джерелом літературної казки. Письменники/ письменниці використовують фольклорні мотиви, образи, сюжети або створюють цілком оригінальні казки. У літературних казках також розгортаються фантастичні сюжети й діють фантастичні персонажі, реальність поєднана з вигадкою.

Світ казок чарівний і неповторний. У ньому живуть цікаві й фантастичні герої/героїні, відбуваються неймовірні події, але завжди перемагає добро. За якими ж ознаками розпізнати казку? 

В акровіршах «Що за птиця?», «Хто розмовляє?», «Хто вона?», «Хто вони?», «Хто сестра і брат?» ідеться про характерні особливості комах, птахів, рослин, яких автор наділяє людськими рисами. Ці акровірші є водночас і загадками.

Тема загадок і жартів Л. Глібова — явища природи, людина й речі, які її оточують. Ці твори нагадують народні загадки, тільки написані поетичною мовою. Вони збагачені образними описами, словами з переносним значенням.

Чи доводилося вам читати загадки-жарти? Про що в них ішлося?

Загадки є у фольклорі всіх народів світу. Наприклад, литовська загадка: «Двадцятеро коней за одну узду сам веду» (граблі); азербайджанська загадка: «Перед очима у всіх прокотився горіх. Підстрибом пострибав, шасть в хатину і — пропав...» (миша).