Інформація про новину
  • Переглядів: 562
  • Дата: 11-08-2020, 10:53
11-08-2020, 10:53

14. Паразитичні та кровосисні членистоногі

Категорія: Біологія





Попередня сторінка:  13. Паразитичні черви - гельмінти
Наступна сторінка:   15. Риби

Пригадайте ознаки, притаманні ракоподібним, павукоподібним і комахам. Чим відрізняються паразитичні організми від кровосисних?

Серед усіх груп членистоногих трапляються паразитичні та кровосисні види. Ознайомимося з най-відомішими серед них.

Паразитичні види ракоподібних. У прісних водоймах України поширені невеликі рачки коропоіди, що живляться кров’ю риб (мал. 74). Зверніть увагу на пристосування цих тварин до паразитичного способу життя.

Сплощена форма тіла сприяє кращому прикріпленню до тіла хазяїна. Перша пара нижніх щелеп перетворена на присоски, а за допомогою верхніх щелеп у вигляді хоботка коропоїди проколюють покриви риби та висмоктують її кров.

Паразитичні й кровосисні види павукоподібних. Паразити й кровосисні види відомі серед різних представників кліщів. Так, іксодові кліщі, зокрема собачий (мал. 75), тайговий, бичачий кліщі, мають на головці хоботок з гачками. За допомогою хеліцер, розташованих усередині хоботка, кліщ розрізає шкіру живителя, за допомогою гачків хоботка прикріплюється до неї й висмоктує значну порцію крові. Через певний час, насмоктавшись крові, кліщ відпадає від організму-живителя. Іксодові кліщі переносять збудників небезпечних захворювань, як-от кліщовий енцефаліт - смертельно небезпечне вірусне захворювання. Під час засмоктування крові кліщі передають вірус енцефаліту від тварин до людини. Якщо людина планує поїздку в райони, де є осередки кліщового енцефаліту, їй слід зробити профілактичне щеплення.

Перебуваючи в лісі, на луці, слід захищати своє тіло від іксодових кліщів одягом. Після прогулянки потрібно оглянути тіло й зняти кліщів з одягу та поверхні тіла. Знятих з тіла іксодових кліщів слід віднести до спеціалізованої лабораторії для того, щоб перевірити, чи не містяться там збудники небезпечних хвороб (кліщового енцефаліту, хвороби Лайма тощо). У разі нездужання після укусу іксодових кліщів слід негайно звернутися до лікаря.

У людини паразитує мікроскопічний (0,2-0,5 мм завдовжки) коростяний свербун (мал. 76). Самки цього кліща прогризають довгі ходи в товщі шкіри людини, де відкладають яйця. При цьому людина відчуває сверблячку, яка посилюється розчісуванням. Унаслідок цього тіло хворої людини чи тварини може вкриватися коростою. Від хворої людини до здорової захворювання передається під час користування спільними речами або безпосереднього контакту, наприклад потискання рук. Лікують коросту спеціальними мазями.

Іншим паразитом людини є кліщ залозниця вугрова (мал. 77). Він має видовжене червоподібне тіло й паразитує в сальних залозах або волосяних сумках людини. Залозниця вугрова може призводити до появи вугрів (гнойових утворень) і випадіння волосся. Людина заражається як при безпосередньому контакті з хворим, так і через різні речі.

У птахів паразитують пір’яні кліщі, курячий кліщ, у дрібних ссавців - пацюковий кліщ. Ці кліщі можуть нападати й на людину.

Кровосисні та паразитичні комахи. Воші - безкрилі зовнішні паразити людини та інших ссавців. Вони мають плескате тіло та коротенькі вусики. Рухомим кігтиком воша кріпиться до волосини хазяїна. Воші

мають колючо-сисний ротовий апарат, за допомогою якого вони споживають кров хазяїна. Воша людська (мал. 78) може жити у волосяному покриві голови людини (головна воша), в одязі чи на волоссі тулуба (платтяна воша). Самки приклеюють яйця до волосся хазяїв. Людська воша - переносник збудників смертельно небезпечних захворювань (як-от висипного тифу), від яких протягом лише XX сторіччя загинуло близько ЗО млн людей.

Для запобігання ураженню вошею не слід користуватися чужими гребінцями, одягом, головними уборами; треба ретельно дотримуватися правил особистої гігієни. У разі зараження вошами слід негайно звернутися до лікаря та почати лікування.

Блохи, як і воші, - безкрилі кровосисні комахи, що мають колючо-сисні ротові органи. їхнє тіло сплющене з боків, вони мають стрибальні ноги. Дорослі комахи ссуть кров людини й інших ссавців. Особливо небезпечна блоха пацюкова (мал. 79), яка живиться кров’ю пацюків, але може нападати й на людину. Вона є переносником збудника дуже небезпечного захворювання - чуми, від якого протягом історії людства загинуло кілька сотень мільйонів людей. Цю хворобу зрідка реєструють і тепер, здебільшого в деяких країнах Азії та Африки.

Кров’ю людини й тварин можуть також живитися представники двокрилих комах: комарі, мошки, мокреці, ґедзі (мал. 80, 81). У комарів і мокреців ротові органи колючо-сисного типу. Мокреці та мошки (мал. 80, 1, 2) загалом нагадують комарів, але менші за розмірами. Слина мошок містить отруйні речовини. Тому в місці укусу утворюється набряк, відчувається свербіж. Личинки та лялечки кровосисних комарів і мошок, а також багатьох мокреців мешкають у прісних водоймах. Кров ссуть винятково запліднені самки багатьох видів. Вона потрібна їм для формування яєць. Кровосисні комарі й мокреці — переносники збудників багатьох хвороб. Наприклад, малярійний комар (див. мал. 61, 1) - переносник збудника малярії. Комарі та мошки можуть переносити й личинок нематод, які паразитують у людині.

На відміну від укусів комарів укуси ґедзів (мал. 81, 1) дуже болючі. Вони розрізають шкіру людини та тварин і злизують кров, що виступає. Зі слиною комахи в ранку надходить речовина, що не дає крові зсідатися, тому ранка тривалий час кровоточить. Крім того, у ранку зі слиною комахи

потрапляють отруйні речовини, які спричиняють почервоніння та набряки шкіри. Ці комахи здатні переносити збудників небезпечних захворювань, а також личинок деяких гельмінтів.

Сукупність кровосисних двокрилих має назву гнус.

Мухи-жигалки осінні (мал. 81, 2) - близькі родичі мухи кімнатної. Як і Ґедзі, вони поширені повсюдно. їхня чисельність зростає наприкінці літа -восени, звідки й походить назва. Кров тварин і людини п’ють не тільки самки, а й самці цих комах. Подібно до ґедзів, жигалки виділяють у ранку отруйні речовини, які спричиняють сильне подразнення. Вони також переносять збудників небезпечних захворювань.

Відчутної шкоди тваринництву завдають оводи (мал. 81, 3). Дорослі оводи взагалі не живляться, вони живуть за рахунок запасів поживних речовин, накопичених личинкою. Тому час існування дорослих оводів обмежений, і після парування самки відразу шукають тварину для відкладання яєць. Паразитичні личинки оводів розвиваються під шкірою, у шлунку або носоглотці свійських тварин, чим завдають їм великої шкоди.

ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

1. Які пристосування до паразитування мають коропоїди? 2. Збудників яких небезпечних захворювань людини й тварин переносять кровосисні кліщі? 3. Які хвороби людини спричинені паразитуванням кліщів? 4. Чим небезпечні для людини воші? 5. Яку небезпеку для здоров’я становлять кровосисні комарі, мошки та мокреці? 6. Збудників яких небезпечних захворювань можуть переносити блохи?

Обговоріть у групах

Які є заходи профілактики укусів кровосисних комах і кліщів?

Для допитливих і кмітливих

Чому воші та блохи, на відміну від більшості комах, не мають крил?

цікаво знати

На території України та інших країн комарі переносять личинок нематод з роду Дирофілярія. Остаточними хазяями здебільшого є собаки, але ці паразити трапляються і в тілі людини. Один з видів дирофілярій паразитує в судинах легень або серці й може спричинити загибель остаточного хазяїна.

 

 

Це матеріал з підручника Біологія за 7 клас Остапченко, Балан

 



Попередня сторінка:  13. Паразитичні черви - гельмінти
Наступна сторінка:   15. Риби



^