Інформація про новину
  • Переглядів: 351
  • Дата: 11-08-2020, 10:54
11-08-2020, 10:54

15. Риби

Категорія: Біологія





Попередня сторінка:  14. Паразитичні та кровосисні членисто...
Наступна сторінка:   16. Різноманітність риб

Пригадайте, які систематичні категорії застосовують у зоології. Які тварини належать до безхребетних?

Ви вже знаєте, що всіх тварин поділяють на безхребетних і хребетних. З безхребетними тваринами - кишковопорожнинними, червами, членистоногими, молюсками - ви вже ознайомилися.

За якими ознаками тварин відносять до хребетних? Ви добре знаєте таких хребетних тварин, як риби, жаби, ящірки, птахи, ссавці. Вони дуже різні, поширені в усіх середовищах існування: наземно-повітряному, ґрунтовому, морях і прісних водоймах. Об’єднує всіх цих різних тварин в одну групу єдиний план будови. Насамперед усім їм притаманний внутрішній осьовий скелет - хорда (мал. 82). Саме тому всі хребетні належать до хордових.

Хорда має вигляд суцільного тяжа й слугує опорою для м’язів, а також надає тілу певної пружності. У більшості хордових у дорослому стані хорда замінюється на хребет (хрящовий або кістковий) і лише в небагатьох тварин залишається протягом усього життя (наприклад, в осетрових риб).

Хребет — осьовий скелет, який складається з послідовності коротеньких хребців, утворених з хрящової чи кісткової тканини.

У хребетних тварин розвинений скелет голови - череп. Центральна нервова система складається з двох частин: передня частина розширена в головний мозок і захищена черепом, а задня має вигляд видовженої трубки. Її називають спинним мозком.

У глотці хордових тварин закладаються зяброві щілини (мал. 82). У видів, що виникли у водному середовищі та ніколи його не залишали (риби), вони зберігаються впродовж усього життя. У решти тварин, що перейшли до життя на суходолі або знову повернулися до існування у водному середовищі (крокодили, тюлені, кити, дельфіни), зяброві щілини закладаються тільки під час зародкового розвитку і ніколи не функціонують як органи дихання в дорослому стані.

Замість них газообмін забезпечують легені - парні органи, які дають змогу дихати атмосферним повітрям.

Хребетним тваринам притаманні різні способи живлення, але в них спільний план будови травної системи. Так, наскрізний кишківник відкривається назовні анальним отвором або в клоаку (розширення заднього відділу кишківника, у який відкриваються також вивідні протоки видільної та статевої систем). Зазвичай є спеціалізовані травні залози - печінка, підшлункова залоза, а в наземних хребетних - ще й слинні. У всіх хребетних тварин є також видільна, кровоносна, статева та ендокринна системи.

Складна будова хребетних тварин дала їм змогу опанувати різні регіони нашої планети. Вони поширені в усіх кліматичних поясах - від Арктики до екватора та від екватора - до Антарктики.

Які ознаки притаманні рибам? Усі ви чули вислів «Почувається, як риба у воді». Так кажуть тому, що риби найкраще пристосовані для мешкання у водоймах. Для цього вони мають безліч пристосувань. Риби здатні плавати за допомогою плавців і дихають розчиненим у воді киснем за допомогою зябер. Риби поширені в усіх типах прісних і солоних водойм нашої планети. Під кригою в антарктичних й арктичних морях, а також на великих глибинах багато видів риб живуть при температурі, близькій до 0 °С, натомість відомі риби - мешканці гарячих джерел Північної Америки, які живуть за температури близько + 50 °С.

Особливості зовнішньої будови риб розглянемо на прикладі звичайного мешканця прісних водойм України - окуня річкового (мал. 83). Тіло риби поділяють на голову, тулуб і хвіст. Голова нерухомо сполучена з тулубом. Чітких меж між відділами тіла немає: вони плавно переходять одне в одне, що забезпечує обтічну форму тіла.

Ротовий отвір оточений верхньою та нижньою щелепами. Нижня щелепа рухома, що дає змогу активно захоплювати здобич (річковий окунь — хижак). На голові також є очі та парні отвори - ніздрі, з якими пов’язані рецептори нюху. З боків голови розміщені зяброві кришки, які прикривають органи дихання - зябра.

Плавці забезпечують рух тварини або регулюють її положення в товщі води. Це згортки шкіри, які зазвичай мають у своєму складі опорні скелетні утвори - промені. Плавці бувають парними та непарними. До парних плавців належать грудні та черевні, до непарних - хвостовий, анальний та спинний (один або декілька) (мал. 83). Хвіст, що закінчується хвостовим плавцем, - головний орган руху. Для повільного руху вперед або назад слугують грудні плавці. Парні грудні та черевні плавці слугують своєрідним «стерном глибини» - дають змогу змінювати напрямок руху. Непарні плавці (спинні та анальний) забезпечують стабільне положення тіла риби у воді.

Мал. 83. Зовнішня будова окуня річкового: 1 — голова; 2 — тулуб; 3 — хвіст; 4 — спинні плавці; 5 — хвостовий плавець; 6 — анальний плавець; 7 — черевний плавець; 8 - грудний плавець; 9 - зяброва кришка

Тіло риби вкрите лускою, що захищає її від механічних пошкоджень і надає більшої обтічності. Шкіра має залози, які виділяють слиз. Він

захищає шкіру від проникнення хвороботворних організмів і полегшує плавання, зменшуючи тертя у воді.

Багато видів риб пристосовані до існування в умовах зміни пір року. Так, якщо водойма вкрита кригою, риба збирається там, де тепліше (наприклад, у ямах на дні). Найважчий період для риб - зимовий, коли у водоймах не вистачає їжі, льодостав перешкоджає надходженню кисню з повітря до води. Щоб допомогти рибам у цей час, потрібно робити ополонки.

Навесні, коли температура води підвищується, зростає й активність риб. У цей час спостерігають сезонне явище - нерест. Це процес відкладання самками риб ікри з подальшим заплідненням її сім’яною рідиною (молочком) самців.

Біологічний словничок: хорда, хребет, зяброві щілини, плавці, нерест.

ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

1. Які ознаки характерні для хребетних тварин? У яких середовищах вони мешкають? 2. Що таке хорда? Які її функції? 3. Де мешкають риби? 4. Які ви можете назвати пристосування риб до середовища існування? 5. Які відділи тіла риб ви знаєте?

Для допитливих і кмітливих

Виберіть з перелічених тварин тих, предки яких виникли у водному середовищі й ніколи його не залишали, і тих, чиї предки повернулися до життя у водне середовище: морські змії, крокодили, морські черепахи, риби, дельфіни. Відповідь обґрунтуйте.

Цікаво знати

1774 року відомий біолог Петро Симон Паллас (1741-1811) (мал. 84, 2) знайшов у Чорному морі маленьку видовжену напівпрозору тварину (мал. 84,1). Сприйнявши її за молюска, він назвав цю тварину «ланцетоподібним слимаком». Таку назву вона дістала тому, що зовні нагадує давній хірургічний інструмент - ланцет. Тільки через 60 років учені встановили, що цей вид є хордовою твариною.

Особлива роль у вивченні ланцетника належить видатному українському вченому Олександру Онуфрійовичу Ковалевському (1840-1901) (мал. 84, 3), який свого часу працював у Київському університеті Св. Володимира. Саме завдяки його працям стало відомо, що ланцетник дуже нагадує прадавніх хордових, від яких колись виникли хребетні тварини. Тіло ланцетників завдовжки від 3 до 8 см. Більшу частину часу вони ведуть осілий спосіб життя, закопуючись задньою частиною тіла в пісок.

Над його поверхнею виступає лише передній кінець тіла з віночком щупалець, які оточують передротову лійку. За способом живлення ланцетники - фільтратори. Вони живляться різними мікроскопічними організмами.

Один з видів ланцетників - ланцетник європейський - трапляється в Чорному морі.

 

 

Це матеріал з підручника Біологія за 7 клас Остапченко, Балан

 



Попередня сторінка:  14. Паразитичні та кровосисні членисто...
Наступна сторінка:   16. Різноманітність риб



^