Пригадайте, який тип розвитку називають непрямим.

Амфібії (з грец. амфі - двоякий, біос — життя), або земноводні, - це тварини, які в дорослому стані здебільшого поширені на суходолі, проте їхнє розмноження і розвиток відбуваються у воді. Дорослі амфібії дихають за допомогою легень та через шкіру, а їхні личинки - за допомогою зябер.

Тіло амфібій складається з голови, тулуба, хвоста та парних кінцівок. У жаб, ропух і деяких інших хвостовий відділ не виражений (мал. 100). Шкіра гола, без лусок. У ній є багато залоз, які виділяють слиз (а іноді й отруту). Цей слиз зволожує поверхню тіла й полегшує газообмін через шкіру, захищає тварин від проникнення хвороботворних мікроорганізмів. У деяких видів (саламандри плямистої, кумок, ропух) виділення отруйних залоз захищають цих тварин від нападу хижаків. У хвостатих амфібій (особливо в личинок) добре виражена регенерація. У них можуть відновлюватися хвіст, кінцівки, кишківник, легені, очі тощо.

Розмноження та розвиток амфібій, подібно до риб, відбуваються у воді. З настанням весни амфібії прокидаються від зимового заціпеніння та починають шукати водойми, які швидко прогріваються сонячним промінням.

Навесні чути гучний «жаб’ячий спів». Річ у тім, що в самців деяких видів жаб у кутках ротової щілини є особливі парні мішки - резонатори (мал. 101). Вони можуть роздуватися, підсилюючи звуки. У такий спосіб самці жаб сповіщають про свою присутність.

Самки жаб відкладають у воду дозрілі ікринки, а самець випускає на них рідину, що містить сперматозоїди. Через деякий час зовнішня оболонка ікринок набрякає і збільшується за об’ємом. Амфібіям притаманний непрямий розвиток (мал. 102). Личинка жаб має назву пуголовок. Спочатку вона схожа на личинку кісткової риби. Дихає пуголовок спершу зовнішніми зябрами, розташованими з боків голови. Вони невдовзі замінюються на внутрішні, непомітні ззовні (прорізуються зяброві щілини).

Перші дні пуголовки існують за рахунок жовтка. Згодом у них прорізується рот і вони

починають живитися самостійно. Спочатку вони з’їдають драглисті оболонки ікринки. Здобувати їжу пуголовкам допомагають рогові зубчики, заховані під м’ясистими губами. Пуголовки зішкрібають шар дрібних одноклітинних організмів з підводних предметів. Згодом вони починають полювати на дрібних безхребетних у товщі води.

Пуголовок швидко росте, через деякий час у нього починають розвиватися кінцівки. Спочатку зовні помітні лише задні кінцівки (мал. 102,2), передні — сховані під шкірною згорткою, що прикриває зяброві щілини. Через деякий час з’являються легені. Хвіст поступово коротшає, стають помітними передні кінцівки. Пуголовок перетворюється на молоду жабу. Період розвитку у воді триває два-три місяці, після чого молоді жаби переселяються на суходіл.

Життя амфібій підпорядковане сезонним змінам у природі. Тому річний цикл земноводних, які мешкають у нашій країні, поділений на такі періоди: весняне пробудження, розмноження (нерест), період літньої активності, зимівля. Улітку вони ведуть активний спосіб життя. Восени тварини стають малорухливими, шукають місця, придатні для зимівлі: жаби зимують переважно на дні водойм; ропухи, кумки - у ямах, заповнених листям, норах, підвалах, льохах, трухлявих колодах дерев тощо.

В Україні поширені хвостаті та безхвості амфібії.

• У хвостатих амфібій добре розвинений хвостовий відділ. В Україні мешкають саламандра плямиста та шість видів тритонів. Саламандра плямиста (мал. 103, 1) має яскраве забарвлення: чорне із жовтими плямами. Її шкірні залози виділяють отруйну речовину, яка слугує для захисту від ворогів. В Україні ця тварина поширена на території Закарпатської, Львівської, Чернівецької та Івано-Франківської областей. Тритони звичайний та гребінчастий (мал. 103, 2) улітку живуть у водоймах з невеликою течією, порослих рослинами. Зимують на суходолі (у дуплах дерев, під пеньками, у купах листя тощо), навесні знову повертаються до водойм. Інші два види тритонів — карпатський та альпійський — поширені на теренах Карпат. На півдні України (Одеська, Херсонська та Миколаївська області) трапляється тритон дунайський.

• У безхвостих амфібій коротке тіло, задні кінцівки розвинені краще за передні, а між їхніми пальцями часто є плавальні перетинки. В Україні поширені жаби, ропухи, райки (квакші) та кумки. Жаба озерна (мал. 104, 1) більшу частину свого життя проводить у воді, а якщо й виходить на суходіл, то лише на короткий час. Жаба гостроморда (мал. 104, 2) влітку мешкає на суходолі й лише період розмноження проводить у водоймі.

У ропух горбкувата шкіра, її верхній шар роговіє, захищаючи від пересихання. Ропухи активні вночі, коли повітря більш вологе й прохолодне. На нерест прямують у водойми, а зимують на суходолі. В Україні поширені ропухи звичайна, зелена (мал. 104, 3) та очеретяна, що трапляється на Волині, у Карпатах і Рівненській області.

Райка деревна (квакша звичайна) (мал. 105, 1) живе на кущах і деревах. Її легко відрізнити за яскраво-зеленим забарвленням та особливими круглими присосками на кінчиках пальців. Завдяки їм райка може прикріплюватися до плоских предметів - листків, стовбурів дерев і навіть до скла - та пересуватися по вертикальних поверхнях.

Кумка червоночерева (мал. 105, 2) поширена скрізь в Україні, а жовточерева - лише в Карпатському регіоні. Цікаво, що самці кумок не мають резонаторів, але їхній голос дуже добре чутно як глухе, розкотисте «кумм..., кумм...». Підсилювачем звуків слугує сама водойма: невеличка калюжа, на дні якої «співає» самець. Зимують кумки на суходолі.

Яка роль амфібій у природі та житті людини? Амфібіями живиться багато тварин, і вони самі знищують чимало безхребетних, регулюючи тим самим чисельність кровосисних видів. Деякі види амфібій (наприклад, велетенську саламандру, тигрову та гостроморду жаб, жабу-голіафа) людина вживає в їжу. Окремі види навіть розводять на спеціальних фермах. До Червоної книги України занесено тритонів карпатського та

альпійського, саламандру плямисту, ропуху очеретяну, кумку жовточереву, жабу прудку.

Біологічний словничок: резонатори, пуголовок.

ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

1. Які особливості зовнішньої будови амфібій зумовлені наземним способом життя? 2. Як відбувається розмноження амфібій? 3. Який тип розвитку притаманний амфібіям? 4. Які періоди спостерігають у річному циклі амфібій? 5. Які особливості будови хвостатих амфібій? Назвіть найпоширеніших представників цієї групи. 6. Які ознаки відрізняють безхвостих амфібій? Які представники цієї групи трапляються в Україні? 7. Поясніть роль амфібій у природі та житті людини.

Обговоріть у групах

Які є пристосування амфібій до водного й наземно-повітряного середовища існування?

Для допитливих і кмітливих

1. Чому амфібії розмножуються у водоймах? 2. Чим можна пояснити яскраве забарвлення саламандри плямистої? 3. Який зв’язок існує між особливостями будови покривів амфібій та середовищем їхнього життя? 4. У тропічних регіонах видова різноманітність амфібій вища, ніж у помірних широтах. Поміркуйте чому.

Цікаво знати

Цікаві представники хвостатих амфібій - протеї і сирени. Протеї мешкають у підземних водоймах Балкан. їхні покриви позбавлені пігменту, а очі сховані під шкірою. Протягом усього життя у тварини зберігаються зовнішні зябра (мал. 106, 1). Сирени живуть у болотах Північної Америки. У них теж протягом усього життя зберігаються зябра, передні кінцівки недорозвинені, задні відсутні, очі затягнені шкірою (мал. 106, 2).

Це матеріал з підручника Біологія за 7 клас Остапченко, Балан