Інформація про новину
  • Переглядів: 229
  • Дата: 11-08-2020, 11:02
11-08-2020, 11:02

28. Органи травлення тварин

Категорія: Біологія





Попередня сторінка:  27. Живлення тварин
Наступна сторінка:   29. Дихання та газообмін у тварин

Пригадайте, які тварини належать до безхребетних, а які - до хребетних. Що таке хеліцери, клоака?

Будь-який вид їжі, яким живляться тварини, складається з молекул складних органічних сполук. Для розкладання їх на простіші, які може засвоїти організм, потрібні спеціальні біологічно активні речовини білкової природи - ферменти. їх виробляють спеціалізовані травні залози. Травлення забезпечує організм тварини потрібного енергією та будівельним матеріалом.

Процеси розкладання сполук їжі на їхні складові називають

травленням.

Функції перетравлення їжі та постачання організму поживних речовин виконує травна система. Здебільшого вона складається з кишківника -своєрідної трубки, до складу якої входять спеціалізовані клітини: одні з них виділяють травні ферменти, інші вбирають перетравлені поживні речовини. Кишківник починається вхідним отвором - ротом - через який їжа надходить до травної системи. Кишківник може утворювати розширення - шлунок, який здійснює частину процесу травлення. Кишківник часто закінчується анальним отвором: через нього виводяться з організму неперетравлені рештки їжі.

• У кишковопорожнинних (гідра, медузи, поліпи) є два варіанти перетравлення їжі: порожнинне відбувається в кишковій порожнині під дією ферментів, які виділяють залозисті клітини, та внутрішньоклітинне — у травних вакуолях травних клітин.

• У плоских червів кишківник замкнений: задній його відділ та анальний отвір відсутні. У ціп’яків травна система в процесі історичного розвитку зовсім зникла. Поживні речовини ці паразити кишківника людини і тварин вбирають через покриви тіла. У кільчастих червів кишківник наскрізний: він закінчується анальним отвором (мал. 158).

Мал. 158. Будова травної системи дощового черв’яка: 1 - ротова порожнина; 2 - глотка; 3 - стравохід; 4 - воло; 5 - шлунок; 6 - кишківник; 7 - анальний

отвір

• У членистоногих спеціалізовані кінцівки - щелепи - формують ротовий апарат. За його допомогою тварини захоплюють їжу, можуть її подрібнювати та підносити до ротового отвору. У річкового рака ротовий отвір оточують шість пар кінцівок: пара верхніх, дві пари нижніх щелеп та три пари ногощелеп (мал. 159). Ротовий отвір у нього веде в короткий стравохід, який переходить в об’ємний шлунок. Він складається з двох відділів: у передньому їжа подрібнюється; у задньому тверді часточки відціджуються від рідкої частини. За ним починається коротенька середня кишка, яка переходить у довгу задню. Вона відкривається назовні анальним отвором. У річкового рака є спеціалізована травна залоза - печінка.

Мал. 159. Будова травної системи членистоногих (на прикладі рака річкового): 1 — ротовий отвір; 2 — стравохід; 3 — шлунок; 4 — кишківник; 5 — анальний

отвір; 6 — печінка

Павук-хрестовик може живитися лише рідкою їжею. За допомогою хеліцер він уводить у тіло здобичі отруту та травні ферменти. Тип травлення, який починається поза тілом тварини, називають позакишковим. Через певний час павук висмоктує вміст напівперетравленої здобичі.

• Молюски, як і кільчасті черви та членистоногі, мають наскрізний кишківник. У ротовій порожнині черевоногого молюска виноградного слимака є пластинка з органічної речовини - щелепа, а в глотці - тертка: мускульний язик, вкритий зубчиками. За їхньою допомогою тварина зішкрібає їжу з різних поверхонь. Через ротовий отвір їжа надходить у

глотку, а звідти - до стравоходу, що утворює розширення (воло). У цей час на їжу діють травні ферменти, які виробляють слинні залози. У шлунок відкриваються протоки печінки. Задній відділ кишківника відкривається назовні анальним отвором.

• У хребетних тварин наскрізний кишківник відкривається назовні анальним отвором (більшість кісткових риб і ссавців) або в клоаку (хрящові риби, амфібії, рептилії, птахи, першозвірі). Щелепи слугують для вловлення, утримання, а часто - і подрібнення їжі. У більшості хребетних тварин є спеціалізовані травні залози - печінка, підшлункова залоза, а в наземних — ще й слинні залози. У печінці утворюється жовч, яка сприяє перетравленню жирів, та деякі травні ферменти. У клітинах печінки запасається глікоген, який за потреби здатний розщеплюватись до глюкози. Цю сполуку тварини використовують як енергетичну. Підшлункова залоза виробляє травні ферменти, у ній також утворюються біологічно активні речовини - гормони, які регулюють процеси обміну вуглеводів. У шлунку починаються процеси перетравлення поживних речовин. Після шлунка процеси перетравлення поживних речовин тривають у тонкому кишківни-ку. Неперетравлені залишки їжі потрапляють у товстий кишківник, а з нього через пряму кишку та анальний отвір (або клоаку) назовні.

• Травна система риб і амфібій (мал. 160. А) починається ротовим отвором, обмеженим щелепами. Він веде до ротоглоткової порожнини. На її дні є м’язовий виріст — язик, який бере участь у процесі ковтання. З ротоглоткової порожнини їжа надходить у стравохід, який відкривається в шлунок. За шлунком міститься тонкий кишківник, у який відкриваються протоки печінки та підшлункової залози.

У більшості видів риб на щелепах та інших кістках черепа розташовані зуби, які допомагають схоплювати й утримувати здобич, а глоткові зуби короноподібних - ще й подрібнювати їжу. Задня частина ротоглоткової порожнини пронизана зябровими щілинами.

В амфібій у ротоглоткову порожнину відкриваються протоки слинних залоз. Слина слугує лише для зволоження їжі, що полегшує її ковтання. Язик у жаб і ропух укритий клейкою речовиною та прикріплений до дна ротоглотки переднім кінцем, тоді як задня його частина вільна. Жаба під час полювання, помітивши здобич (здебільшого це комахи), викидає з ротової порожнини вперед язик, до якого і приклеюється здобич (мал. 160. Б).

Мал. 160. А. Будова травної системи амфібій (жаби): 1 - ротоглоткова порожнина; 2 — стравохід; 3 — шлунок; 4 — кишківник (тонкий і товстий); 5 - клоака. Б. За допомогою довгого язика жаба вловлює здобич

• Травна система рептилій дещо складніша порівняно з амфібіями. Слина, яку виробляють слинні залози, містить травні ферменти. Кишківник відкривається у клоаку. У них є невеличка сліпа кишка — передній

відділ товстого кишківника, де їжа перетравлюється за допомогою симбіотичних мікроорганізмів.

• У птахів травна система починається дзьобом — видовженими щелепами, вкритими роговими чохлами, -який захоплює і подрібнює їжу. Через глотку їжа потрапляє до стравоходу і на певний час затримується в його розширенні - волі (мал. 161). Там під дією травних соків слини їжа частково перетравлюється.

Із стравоходу їжа надходить у шлунок, який складається з двох відділів.

Передній відділ шлунка - залозистий.

У ньому виділяється травний сік, під дією якого триває перетравлення їжі. У м’язовому відділі шлунка їжа перетирається до кашкоподібного стану. Він має потовщені м’язові стінки, а всередині вистелений щільною рогоподібною оболонкою. Деякі види птахів для кращого перетирання їжі ще додатково заковтують камінці. Мускульний відділ шлунка певною мірою компенсує птахам відсутність зубів на щелепах.

Зі шлунка рідка кашкоподібна їжа надходить у тонкий кишківник. Туди само відкриваються протоки печінки та підшлункової залози. Кишківник у птахів укорочений, що запобігає затриманню їжі в тілі. Це одне з пристосувань птахів до польоту - зменшення маси їхнього тіла. Кишківник відкривається у клоаку.

• У ссавців (мал. 162. А) також добре розвинені травні залози: слинні, печінка та підшлункова. Ссавцям притаманні передротова порожнина та м’ясисті губи, за допомогою яких схоплюється їжа. У ротовій порожнині їжа подрібнюється за допомогою зубів, а також починається її перетравлення під дією травних соків, що їх виробляють слинні залози (пригадайте, які види зубів є у ссавців).

Зуби ссавців складаються з коронки та кореня (мал. 162. Б). Коронка виступає над поверхнею щелеп, тоді як корені розміщуються в комірках щелеп. За допомогою коренів зуби ссавців прикріплюються до щелеп. Зовні коронки вкрито міцною емаллю, яка захищає їх від зношування.

Цікаво знати

У ссавців, які споживають рослинну їжу, що погано перетравлюється, шлунок може мати складну будову. Наприклад, у жуйних {олені, лосі, жирафи, вівці, велика рогата худоба та ін.) шлунок складається із чотирьох відділів: рубця, сітки, книжки та сичуга (мал. 163). У рубці мешкають мікроорганізми, які допомагають перетравлювати клітковину. З рубця їжа надходить до сітки, звідти вона відригується знову до ротової порожнини. Тут частково перетравлена їжа перетирається зубами й зволожується слиною. З ротової порожнини їжа надходить до книжки (її стінки мають згортки, що нагадують аркуші книжки), а з неї - до сичуга. Там виділяється шлунковий сік.

Біологічний словничок: ферменти, замкнений і наскрізний кишківник, печінка, позакишкове травлення.

ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

1. Яке біологічне значення має перетравлення їжі тваринами? 2. Що таке позакишкове травлення? Яким тваринам воно притаманне? 3. Яке значення появи щелеп в еволюції хребетних тварин? 4. Яка роль печінки та підшлункової залози у процесах перетравлення їжі? 5. З яких відділів складається кишківник хребетних тварин? 6. Яка будова зуба у ссавців?

Обговоріть у групах

Які риси ускладнення спостерігають у травній системі різних груп безхребетних (І група) та хребетних (II група) тварин?

Для допитливих і кмітливих

Чим можна пояснити, що в хижих ссавців шлунок однокамерний, тоді як у тих, які живляться рослинною їжею, він часто може складатися з кількох різних за функціями відділів?

Творче завдання

Порівняйте особливості будови травної системи різних груп хордових тварин за ознаками: чим переважно живляться, який спосіб живлення, які є органи травлення. Відповідь оформте у вигляді таблиці.

 

 

Це матеріал з підручника Біологія за 7 клас Остапченко, Балан

 



Попередня сторінка:  27. Живлення тварин
Наступна сторінка:   29. Дихання та газообмін у тварин



^