Балада — невеликий за обсягом ліро-епічний твір на історично-героїчну, легендарну, фантастичну чи соціально-побутову тему з напруженим сюжетом і драматичною, часто несподіваною розв’язкою.

Билина — давньоруська епічна пісня, що розповідає про героїчні звершення легендарних богатирів. Билині притаманні поєднання фантастичних та історичних елементів, а також урочисто-піднесений, спокійно-величний тон, визначений билинним віршем.

Вірш - короткий твір, поділений на рядки, написаний ритмізованою мовою; також одиниця ритмічно організованої (на відміну від прози) поетичної мови.

Гіпербола — художній прийом, що ґрунтується на перебільшенні певних властивостей зображуваного героя, предмета чи явища.

Детектйв — різновид пригодницької літератури. Сюжет детективного твору послідовно розкриває певну заплутану таємницю, пов’язану зі злочином і його розслідуванням. Зазвичай такий сюжет — це історія розв’язання логічної задачі.

Епічні пісні — давні фольклорні віршовані твори, що розповідають про народних героїв та їхні подвиги.

Інтрйга — складне й напружене сплетіння дій персонажів, які задля досягнення поставленої мети вдаються до хитрощів або приховування своїх намірів. Інтрига зазвичай уводиться в сюжети з пригодницькими елементами.

Історйчний роман — роман, у якому змальовано історичні події та картини життя минулих епох. У сюжеті такого твору реальні факти поєднано з художньою фантазією, а поруч з історичними особами діють вигадані персонажі. Усе це спрямовано на відтворення духу зображуваної історичної доби.

Колорйт історйчний - сукупність прикмет минулого у творі, як-от: імена історичних героїв, описи давніх звичаїв, згадки про історичні події, відтворення особливостей мови певної доби тощо.

Колорйт місцевий — описи побуту, традицій та уявлень, які визначають своєрідність характеру й способу життя певного народу.

Ліро-епічний твір — літературний твір, у якому гармонійно поєднано зображально-виражальні засоби, притаманні ліриці та епосу, унаслідок чого утворюються якісно нові сполуки (балада, співомовка, поема, роман у віршах).

Новела — невеликий за обсягом прозовий твір, у якому йдеться про незвичайну пригоду. Новела схожа на оповідання, але відрізняється від нього напруженим сюжетом, для якого характерний стрімкий розвиток і несподіваний фінал. У новелістичному жанрі виділяють різновиди: соціально-психологічна, детективна, гумористична, філософська новела тощо.

Образ автора - художній двійник автора у творі.

Оригінал — авторський твір.

Оповідання - невеликий за обсягом прозовий твір, у якому зазвичай описано один епізод із життя героя.

Пейзаж — картини природи в художньому тексті. Пейзаж має композиційне значення, виступає тлом, на якому відбуваються події, допомагає зрозуміти й відчути переживання, душевний стан героїв.

Переклад — відтворення тексту іншою мовою.

Переспів — вірш, написаний за мотивами іншого поетичного твору. Переспів відрізняється від звичайного перекладу тим, що є самобутньою «літературною варіацією» на тему оригіналу.

Повість - прозовий твір, який має більший, ніж оповідання, обсяг. У повісті зазвичай змальовано низку подій із життя головного героя і детально зображено пов’язаних з ним другорядних персонажів.

Розповідач — вигадана особа, від імені якої в епічному творі йдеться про події та персонажів. Розповідач сприймається як літературна постать, котра зазвичай постає водночас автором і персонажем. В українському літературознавстві побутують терміни «розповідач» та «оповідач», які різняться граматичним виявом розповіді: оповідач виступає у формі першої особи, розповідач — у формі третьої особи.

Роман - великий за обсягом прозовий твір, у якому на тлі суспільних подій зображено значну частину життя головного героя або його долю загалом. У романі діє багато персонажів, і не всі вони пов’язані з головним героєм.

Сймвол — образ, якому притаманні інакомовна багатозначність і глибина узагальнення. Символ не підлягає однозначному тлумаченню і розкриває свої значення поступово. Водночас змістове багатство символу залишається невичерпним.

Точка зору, або погляд, — оцінювання подій та персонажів з позиції автора або дійової особи (чи кількох дійових осіб) твору. Точка зору не лише представляє певну оцінку зображуваного, а й відбиває світогляд і систему цінностей, які цю оцінку визначають. Нерідко в художньому тексті відбувається зіткнення різних поглядів.

Феєрія — театральна або циркова вистава з фантастичними ефектами й трюками; у переносному значенні: чарівне, казкове видовище. У художній літературі це поняття вживають щодо творів, у яких чарівно-видовищні елементи допомагають якнайповніше розкрити сюжет та основну думку.

Фентезі - різновид фантастики, у творах якого зображено вигадані події, що відбуваються у світах, існування яких неможливо логічно пояснити, зазвичай міфологічних, казкових, магічних, віртуальних тощо.

Художній простір — важливий компонент літературного твору, який визначає місце, де відбуваються події, зв’язуються сюжетні лінії, діють персонажі.

Художній час — час, відтворений у літературному тексті. Події в сюжеті можуть розгортатися послідовно, відбуватися одночасно, повертатися в минуле або забігати наперед.

Це матеріал з підручника Зарубіжна література за 7 клас Волощук