Як і за часів Русі-України, українці в XIV-XVI ст. здобували освіту при церквах і монастирях. Церковнослужителі, яких називали граматиками або

книжниками, навчали дітей письма церковнослов’янською мовою, арифметики, молитов, співу. Попервах школи існували в найбільших містах, згодом їх кількість зростала: у другій половині XVI ст. вони діяли у Львові, Перемишлі, Стрию, Кременці, Володимирі на Волині тощо.

Народився Юрій Котермак

(Дрогобич) у Дрогобичі (Львівщина) близько 1450 р. Дотримуючись тодішнього звичаю, учений узяв собі за прізвище назву рідного міста. Здобувши початкову освіту, допитливий юнак вирушив до Краківського університету. Виявив неабиякі здібності й працьовитість і став спочатку бакалавром, а за рік -магістром. Продовжив навчання в Болонському університеті. Там Юрій здобув ступінь доктора філософії та медицини. У 1481-1482 рр. його обрали на посаду ректора. Уславився як перший з українців, хто опублікував свою працю в Європі. Його книга «Прогностична оцінка поточного 1483 року», що вийшла друком у Римі, крім астрологічних прогнозів, містила відомості з географії, астрономії, метеорології.

Збереглося небагато свідчень про діяльність українських шкіл у XIV - на початку XVI ст. Проте історики вважають, що більшість львівських міщан, зокрема купців, були письменними, складали листи, купували й читали книги. З джерел довідуємося, що чимало львівських міщан мали й дуже цінували книжки. Міщани судилися за книги, читали їх гуртом, обговорювали прочитане.

Початкові школи в Україні були поширеним явищем. Проте університетів на наших теренах тоді не було, тому вищу освіту українці мусили здобувати за кордоном.

З другої половини XIV ст. імена студентів українського («рутенського») походження є у списках найдавнішого в Європі Болонського університету (Італія), а також у Паризькій Сорбонні. Проте, за свідченнями джерел, найбільше українців навчалося у слов’янських - Празькому й Краківському університетах. Серед них був і Юрій Дрогобич.

У середині XV ст. німець Йоганн Гутенберг винайшов друкарський верстат. Появою ж першої української друкованої книги ми завдячуємо Швайпольту Фіолю, уродженцю міста Нойштадт (Німеччина). 1479 р. він прибув до Кракова і на

гроші заможного міщанина Яна Турзо заснував друкарню на кириличних шрифтах. Ш. Фіоль перший надрукував книги старою українською мовою: «Осьмогласник» (1491), «Часословець» (1491), вчені припускають, що на замовлення Київської митрополії. Однак через конфлікт із місцевим духівництвом поїхав з Кракова і жив у Левочі на сході Словаччини.

Друкарня. Сучасна реконструкція

Розвиток міської архітектури

Уважно роздивіться реконструкцію забудови середньовічного Львова й зображення замків, розповіді про які вміщені нижче. Дайте відповіді на запитання. 1. Порівняйте забудову часів Русі-України (с. 50, 59) із забудовою литовсько-польської доби. Виділіть спільні й відмінні риси. 2. Чим відрізняються описані в параграфі фортеці від укріплень часів Русі-України? Чому вони набули такого вигляду?

У другій половині XV ст. з поширенням в Україні магдебурзького права в міській забудові почали з’являтися ознаки регулярного планування. Його можна простежити на прикладі старовинної забудови Львова.

Центральною частиною міста, з якої починалося будівництво, була площа з ратушею (1) посередині - площа Ринок (2). Ця площа мала форму прямокут-

ника або квадрата. Від кожного її рогу відходило по дві вулиці (3). Кілька вулиць розташовувалися паралельно до кожної зі сторін площі. Найважливіші вулиці прокладали через усе місто. Захисну функцію виконували мури (4), якими обносили місто, а також рови й вали. На мурах зводили оборонні вежі (5). Мали вони також по кілька в’їзних брам (6).

Утім, нова забудова зазвичай поєднувалася з традиційною. Старі міста, як-от: Київ, Володимир, Чернігів, Новгород-Сіверський, - зберігали давнє планування, в основу якого було покладено особливості рельєфу.

Упродовж XIV - початку XVI ст. не втрачало значення будівництво оборонних споруд. Мури й вежі старих замків надбудовували й потовщували. Вежі споруджували у найвразливіших місцях оборони, з’єднуючи їх дерев’яними або мурованими стінами. Такі фортифікації називають баштовою системою укріплень.

Найбільше мурованих замків було на Поділлі та Волині. Першою і водночас найпотужнішою мурованою фортецею на Волині був Верхній замок (або ж замок Любарта) у Луцьку. Розташований він на невисокому пагорбі між річками Стиром та Малим Глуш-цем на південно-східній околиці міста. Від міста замок відділяв глибокий рів з водою. Будівництво мурованого Верхнього замку розпочали на місці старого дерев’яного в XIV ст. за князювання Любарта Гедиміновича (1340-1383), а завершили за Свидри-гайла Ольгердовича. Згодом замок зазнавав перебудов, але загальний вигляд його не змінився.

Серед оборонних споруд Поділля слави неприступної зажила Кам’я-нець-Подільська фортеця. Комплекс її споруд на високому скелястому березі р. Смотрич формувався протягом століть. Турецький мандрівник Евлія Челебі, який подорожував Україною 1656 р., писав: «Рівної їй немає не тільки у володіннях польських, але, мабуть, і в чеських, і в Шведській країні, і в державі Голландській, і в горах Німецьких». Перші укріплення споруджено тут ще в XI ст., будівництво фортеці завершилось у XVI ст., тоді фортеця набула сучасних рис. Замок складається з двох частин: старого замку з мурами та вежами і нового замку із земляними валами та ровами. Фортеця була збудована до появи вогнепальної зброї, тому вежі замку та міста були повністю кам’яними й мали кам’яні кронштейни й верхи. Сучасні дахи веж були добудовані, ймовірно, у XVIII ст.

У другій половині XV ст. істотно перебудували Хотинську фортецю. Упродовж XIV-XVI ст. вона правила за резиденцію молдовським господарям. У 1476 р. фортеця відбила напад турецьких військ султана Мехмеда II. Проте на межі XV-XVI ст. Молдовська держава стала васалом Османської імперії та розмістила в хотинських стінах яничарську залогу. Турки посилили обороноздатність фортеці.

З кінця XIV ст., від часів князювання на Закарпатті Федора Коріато-вича, веде історію Мукачівський замок. Федір Коріатович значно розбудував і укріпив твердиню, перетворивши на свою резиденцію. Тоді ж у скелястій горі вирубали 85-метровий колодязь. Протягом XV-XVI ст. замок побував у руках багатьох володарів, які його розбудовували й укріплювали. У цей час замок охороняли 14 веж.

У верхній частині звели великий палац.

Однією з найпотужніших тогочасних оборонних споруд була Білгород-Дністровська (Аккерманська) фортеця. Її найдавнішу частину збудували в XIII - першій половині XIV ст. Нині більшість істориків вважають її засновниками генуезців, які прийшли у Причорномор’я в XIII ст. Ця територія входила на той час до складу Золотої Орди. Відтак офіційно Монкастро (так фортецю назвали генуезці) було татарським містом, але правили в ньому генуезці. Фортеця мала контролювати Дністровський лиман. У другій половині XIV ст. Генуя втратила вплив у Причорномор’ї під тиском османів. На думку багатьох істориків, генуезький період у Білгороді змінила доба панування Великого князівства Литовського. І саме в литовців наприкінці XIV ст. фортецю відвоювали молдовани. Наприкінці XV ст. Аккерманську фортецю захопили турки-османи. Османська імперія зробила Аккерман одним із опорних пунктів на півночі.

Особливості розвитку церковної архітектури

Роздивіться зображення українських храмів XIV-XVI ст. на с. 170, розповіді про які вміщено нижче. Виконайте завдання і дайте відповіді на запитання,

і. Використовуючи ілюстрації як експонати, проведіть уявну екскурсію

«Замки-фортеці та храми литовсько-польської доби на українських землях». За картою складіть маршрут подорожі від вашого рідного міста/села. 2. Поміркуйте, чому в церковній архітектурі українських земель XIV-XVI ст. не існує єдиного архітектурного стилю, який би відображав епоху. З чим пов’язане таке різноманіття в церковній забудові?

У ті неспокійні часи навіть окремі церкви, монастирі, синагоги будували з таким розрахунком, щоб у них можна було знайти притулок під час ворожої навали чи іншої небезпеки. Найвідоміша оборонна церква України, найдосконаліший приклад укріпленого храму - По-кровська церква в с. Сутківцях на Поділлі (нинішня Хмельницька обл.). Вважають, що церкву спорудили 1476 р.: цю дату виявили на одному із дзвонів. Нижній поверх споруди використовували як церкву, верхній був пристосований для оборони.

У церковному будівництві доби відчутне послаблення зв’язків із візантійською архітектурою. На західноукраїнських землях, які ввійшли до складу католицьких Польщі та Угорщини, помітний вплив готичної церковної архітектури західноєвропейського зразка. Однак готичні впливи на українських теренах проявлялися здебільшого в архітектурних деталях. Найвідомішою спорудою, у якій використано елементи готики, є костел Святого Варфоломія в Дрогобичі (Львівська обл.), зведений 1392 р.

Окрасою Львова є Вірменський собор Успіння Богородиці, збудований 1363 р. коштом заможних вірменських купців. Храм - перша львівська споруда, яка, попри пізніші добудови, досить добре зберегла первісний вигляд. Споруджено собор у традиціях вірменської національної архітектури, проте з давньою галицькою архітектурою пов’язує його хрестово-банний план і техніка мурування з тесаного білого каменю.

Церква Зішестя Святого Духа нині є найстарішою дерев’яною церквою в Україні, що збереглась у первозданному вигляді. Це унікальна пам’ятка архітектури та монументального мистецтва галицької школи. Церква була збудована 1502 р. гончарями (чи коштом гончарного цеху) с. Потелич на Львівщині на місці церкви Бориса і Гліба, яку спалили татари.

Розвиток образотворчого мистецтва

Роздивіться зображення ікон та мініатюри, про які йдеться нижче. Виконайте завдання і дайте відповіді на запитання. 1. Виділіть спільні й відмінні риси пам’яток образотворчого мистецтва часів Русі-України, Галицько-Волинської держави і литовсько-польської доби. 2. Як ви гадаєте, з чим пов’язана поява воїнів-героїв у сюжетах ікон?

Українське малярство другої половини XV - початку XVI ст. розвивалося на основі традицій русько-візантійського образотворчого мистецтва часів Русі-України та Галицько-Волинського князівства.

Упродовж XV - початку XVI ст. активно розвивався іконопис. Найкращим його зразком серед збережених вважають ікону Богородиці із с. Красова та ікону Богородиці з Дмитрівської церкви с. Під-городці.

Ікону Богородиці з Дмитрівської церкви с. Під-городці (Львівська обл.) створено в другій половині XV ст. Це найдавніша українська ікона Богородиці з пророками. Вона є зразком перемишльської школи українського малярства. До цієї самої школи належить ікона Успіння Богородиці - найперша в Україні, яку підписав автор, Олексій Горошкович.

Популярними були ікони, де в образах святих втілено воїнів-героїв, наприклад ікона Юрія Змієборця із с. Станилі поблизу м. Дрогобича (кінець XIV ст.).

Протягом XIV - початку XVI ст. розвивалася книжкова мініатюра. Серед рукописних книжок, створених у XIV-XV ст., наймайстернішими мініатюрами оздоблено Київський псалтир. Цю книгу 1397 р. переписав у Києві з константинопольського рукопису XI ст. дяк Спиридоній на замовлення єпископа Михаїла. Київський псалтир має 229 пергаментних аркушів. Оздоблено книжку майже 300 мініатюрами, розміщеними на берегах. Це високохудожні зображення не тільки людей, а й тварин: кіз, ведмедів, коней, волів, різних птахів і риб. Художники надавали перевагу соковитим, свіжим та яскравим барвам.

ПІДСУМОВУЮЧИ ВИВЧЕНЕ

Я ВЖЕ ЦЕ ЗНАЮ

Як і за доби Русі-України, початкову й середню освіту українці в XV-XVI ст. здобували в церковних школах. Університетів на наших землях тоді не існувало, тому українці продовжували навчання в Західній і Центральній Європі. Одним із таких студентів був Юрій Дрогобич - українець, який прославився науковою і викладацькою діяльністю.

На розвиток архітектури українських міст впливали литовсько-польські традиції. Надання містам магдебурзького права позначилося на їхній архітектурі: з'явилися плановість і чіткість забудови. Набуло поширення будівництво кам'яних міст-фортець, які виконували функції захисних споруд для відсічі набігам турків і татар і водночас слугували князівськими резиденціями.

Входження українських земель до складу різних держав, поява різних етносів та поширення католицизму на наших теренах вплинули й на розвиток церковної архітектури. Відтак з'явилися культові споруди, що були створені в різних стилях і традиціях. Для будівництва використовували цеглу, камінь, дерево.

Монументальний живопис доби представлений іконописом, помітну роль у якому відіграла перемишльська школа іконописців. Крім того, в іконописі з'явилися нові, раніше не відомі сюжети.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Скільки минуло років від будівництва замку Любарта в Луцьку?

2. Виберіть із переліку пам'ятки, створені в другій половині XIV - на початку XVI ст. Десятинна церква в Києві, ікона Юрія Змієборця зі Станилі, Михайлівський Золотоверхий собор у Києві, ікона Успіння Богородиці О. Горошковича, Кам'янець-Подільська фортеця, Борисоглібський собор у Чернігові, церква-фортеця в Сутківцяхна Поділлі.

3. Визначте місце розташування найвідоміших архітектурних споруд доби.

4. Дайте відповіді на запитання.

♦ Чим уславився Юрій Дрогобич? Чому вчений увійшов в історію під таким іменем? ♦ Якими були особливості українського містобудування? ♦ Чому не втрачало значення будівництво оборонних споруд? ♦ Що характерне для образотворчого мистецтва доби?

♦ Наведіть приклади поєднання європейських і національних традицій у пам'ятках культури доби. ♦ Яку пам'ятку вважаєте символом доби? Чому?

5. Складіть текст запрошення відвідати інтернет-музей «Архітектурні пам'ятки України в другій половині XIV - на початку XVI ст.».

Перевірте, чого навчилися з теми

1. Відомо, що після смерті останнього галицько-волинського князя Юрія II Болеслава у 1340 р. Волинь опинилась у руках литовського князя Любарта. Через 9 років Галичиною заволоділа Польща. Проте закріпити остаточну владу над галицькими землями Польське королівство змогло лише через 2 роки після Кревської унії. Обчисліть рік остаточного приєднання Галичини до Польщі. Результати позначте на лінії часу.

2. Із наведеного нижче переліку виберіть поняття й терміни, які стосуються соціального устрою, господарського життя, культури України другої половини XIV - початку XVI ст. Війт, воєводство, готика, церква-фортеця, книжкова мініатюра, закріпачення, магістрат, пани, «похожі» селяни, татари, фільварки, цех, шляхта, яничари, ясир, галера-каторга, медресе, магдебурзьке право, султан, хан.

Відповідь оформіть у вигляді таблиці.

3. Використовуючи наведені рік та місце, визначте подію, а також установіть причинно-наслідковий зв'язок.

1362 р„ Сині Води -1385 р., Крево -1435 р., Вількомир -1471 р„ Київ -1482 р„ Київ -1514 р„ Орша -

4. Роздивіться зображення історичних пам'яток. Де, коли, за яких обставин, навіщо (для кого / для чого, на честь кого/чого) було створено зображені твори архітектури та образотворчого мистецтва? Які культурні традиції вплинули на появу цих пам'яток?

5. Роздивіться портрет історичного діяча, визначте його особу. Підготуйте розповідь про нього за планом: 1. Коли жив; за якого часу мав найбільшу владу, унаслідок яких подій здобув її. 2. Опишіть зовнішність історичного діяча, схарактеризуйте його вдачу. Що, на вашу думку, вплинуло на формування його характеру? 3. Висловіть своє ставлення до історичного діяча (які вчинки й справи викликають захват, а які ви не можете схвалити; як ви ставитеся до засобів, якими він прагнув досягти мети).

6. Про що йдеться в уривках з історичних джерел? Установіть їхню хронологічну послідовність.

A. «Княжата Коріатовичі, прийшовши в Подільську землю, увійшовши в приязнь з отаманами, почали Подільську землю від татар боронити й баскакам данину перестали давати».

Б. «...Бажаючи припинити існування князівства Київського, не посадив уже там Семеновою сина, а посадив воєводу з Литви Мартина Гаштовта, ляха, якого не хотіли кияни прийняти не тільки тому, що не був князем, а більше тому, що він був ляхом; одначе, будучи примушені, погодилися».

B. «...Великий князь московський узяв град Смоленський. Король Сигізмунд... послав свого великого воєводу, славного і великорозумного гетьмана князя Костянтина Івановича Острозького... Самі себе не щадили, і проти великої ворожої армії стали, і вдарили, і багатьох людей війська того вразили, і погубили вісімдесят тисяч, а інших живими в полон узяли»’.

Г. «Року Божого 1339 померла згадана королева пані Анна, а наступного року, коли Болеслав, син мазовецького князя Тройдена, одностайно обраний русинами князем і паном, був знищений з допомогою отрути, бо прагнув змінити їхнє право на віру, Любарт, син литовського князя Гедиміна, захопив це Руське князівство, до котрого потім року Божого 1349 король Казимир вступив з потужним військом і цілком опанував ним, разом з усіма містами і замками; Любарту ж він з власної доброї волі відступив тільки єдине місто Луцьк з його повітом».

Д. «Поляки зібрали сейм... і на тому сеймі вирішили узяти собі государем на королівство великого князя Ягайла... І там Ягайло, увійшовши в церкву, прийняв римську віру і хрестився, і дали йому ім’я Владислав, і потім його коронували, і королеву Ядвігу дали йому в дружини».

Е. «Король Ягайло, будучи в Києві, дав привілей волинським громадянам, щоб їм у вірі ніхто насильства не чинив, церквам православним не пакостив і до своєї віри їх не примушував. Свидригайло вигнаний був з князівства Литовського, і посадив король Ягайло на його місце Жигмонта (Сигізмунда) Кейстутовича, Вітовтового брата, а Свидригайла руські князі посадили на князівство Київське, і Смоленське, і Вітебське й ін. Свидригайло ж, як неспокійний, не переставав війни вести з навколишніми, з Литвою...».

Є. «Ггєї ж весни пішов князь Вітовт на Поділля, а князь Володимир Ольгердович тоді був у Києві і не хотів покоритися князеві Вітовтові. І великий князь Вітовт дав йому Копил, а в Київ посадив Скиргайла. А сам Вітовт пішов на Подільську землю».

7. Уявіть, що ви берете участь у засіданні комісії із затвердження назв вулиць свого міста/ села. Розіграйте обговорення назв, пов'язаних із литовською добою. Свою позицію в цій справі аргументуйте історичними фактами.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДО КуРСу Історія Русі-України в контексті епохи середніх віків

Історія Русі-України є невід’ємною частиною процесів, що відбувалися в державному й господарському житті середньовічної Європи.

Східні слов’яни осіли на теренах, де згодом сформувалася їхня держава, під час Великого розселення слов’ян. А воно, у свою чергу, відбувалося як частина Великого переселення народів. Наслідком останнього, зокрема, стало формування середньовічних європейських держав.

Створивши власну державу, слов’яни розвивали самобутню матеріальну й духовну культуру, проте активно переймали найкращі надбання культури й традиції західних європейців і візантійців.

Встановлювати дипломатичні й торговельні відносини молодій руській державі з перших років доводилося військовою силою.

Запровадження християнства як державної релігії дало Київській державі змогу увійти до кола найпотужніших європейських монархій. Християнізація не лише прискорила розвиток культури Русі, а й започаткувала новий етап у дипломатичних відносинах між Руссю, Візантією та іншими європейськими державами, відомий в історії як «шлюбна дипломатія». Нащадки руських княжих родів, потрапивши до європейських монарших сімей, не лише сприяли культурному обміну, а й брали активну участь у європейських політичних процесах, впливали на вирішення державних питань.

Свідченням неподільності розвитку європейської суспільної та правової думки є укладення першого збірника законів Русі-України - «Руської правди», яка регулювала відносини між різними верствами давньоруського суспільства. Текст цього збірника укладено за тим самим принципом, що й середньовічні зводи законів звичаєвого права західноєвропейських народів, які також традиційно називали «Правдами» (пригадайте, наприклад, «Салічну правду» франків, яку вивчали в курсі всесвітньої історії).

За середньовіччя в Русі-Україні відбувалися ті самі процеси державного й суспільного розвитку, що й на решті європейських теренів. Період роздробленості Русі-України як зміни форми правління в державі також не став унікальним процесом, адже в той чи інший час був характерним явищем для більшості країн середньовічної Європи.

Монгольська навала дещо уповільнила державотворчі процеси на деяких землях Русі-України. Однак Галицько-Волинське князівство продовжило державницькі й суспільно-культурні традиції Київської держави, стало новим політичним центром Русі. Коронація Данила Галицького свідчить про визнання королівства Руського в католицькій Європі як рівноправного учасника міжнародних відносин.

Включення більшості руських земель до складу Литви й Польщі у XIV ст. не лише активізувало державотворчі процеси на українських теренах, а й сприяло суспільно-культурним обмінам та запозиченням між українцями, литовця-

ми і поляками. Європейські культурні впливи на українських теренах проявилися в архітектурі, міському праві, вживанні латинської мови як мови науки й медицини, в толерантному ставленні до католицької церкви. Велике князівство Литовське недаремно називали «Литовсько-Руською державою»: настільки значним був вплив руських традицій на духовне, освітнє, мовне життя литовців.

Саме за литовсько-польської доби українці почали виїжджати на навчання до європейських університетів. Деякі з них ставали видатними науковцями, робили відчутний внесок у загальноєвропейське інтелектуальне життя.

Отже Русь-Україна упродовж усього середньовіччя, без сумніву, була невід’ємною частиною європейської цивілізації, запозичуючи і навзаєм впливаючи на європейські суспільно-політичні, господарські й культурні процеси.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Використовуючи матеріал підручника, складіть у зошиті порівняльну таблицю впливу різних держав на розвиток українського суспільства.

2. Використовуючи синхронізовану таблицю на форзацах підручника, а також додаткову літературу, визначте спільні й відмінні державні, господарські, суспільні й культурні процеси в українських землях та в країнах світу в VI-XV ст.

3. Серед відомих вам історичних постатей доби середньовіччя оберіть одно-го/одну, які, на вашу думку, зробили найбільший внесок у розвиток: державотворення Русі-України; зовнішньої політики руської держави; суспільного життя; релігійного життя; культурного життя. Відповідь обґрунтуйте.

4. Поміркуйте, які події з історії Русі-України найбільше вплинули на перебіг європейської історії. Відповідь обґрунтуйте.

 

Це матеріал з підручника Історія України за 7 клас Власов