Пригадайте найвизначніші храмові споруди Русі-України.

1. Біля витоків середньовічної культури. Упродовж переходу Західної вропи до доби середньовіччя відбулося поєднання високих досягнень античності з духовним життям варварського світу -народилася середньовічна культура. Рушійною силою, що здійснювала це злиття, стало християнство.

На зламі V-VI ст. перший центр культурного піднесення виник в Остготському королівстві. Найяскравішим діячем «Остготського відродження» був напрочуд освічений для свого часу філософ, письменник, перекладач грецьких авторів Северин Боецій. Його підручники з музики та математики використовували в європейських школах майже тисячу років.

Пойм культурне життя надовго майже завмерло. Воно жевріло переважно в монастирях з їхніми прекрасними бібліотеками та скрипторія-ми. Середньовічна книжка була не лише скарбницею знань, а й витвором мистецтва. прикрашали великими кольоровими літерами, коштовним камінням та металом, барвистими мініатюрами.

Новий культурний підйом визрів у держат Карла Великого й отримав назву «Каролінгське відродження». По суті, це був результат взаємодії трьох традицій - християнської, античної та варварської. Залишаючись істинним християнином, франкський правитель разом з тим цінував античний спадок і не відмовлявся від свого германського коріння. Карл намагався зробити освіту доступною для значної частини населення, тому відкривав багато шил. На справжній центр освіти перетворилася придворна Академія в Аахені, до яки король запросив найосвіченіших людей з усієї Європи.

2. Романський стиль. В ХІ-ХІІІ ст. по всій Західній Європі розгорнулося грандіозне будівництво. Один за одним поставали величні палаци й суворі замки, здіймалися міські ратуш, споруджувалося звичайне житло. Провідне місце в будівництві належало церковній архітектурі.

XI ст. З праці «П’ять книг історії' свого часу» монаха Рауля Глабера

З приходом третього року, що настав за тисячним, майже всі землі, особливо Італія та Галлія, стали свідками перебудови церковних споруд. Світ немовби струшував із себе дрантя і повсюди вдягався в нові білі шати церков. Тоді майже всі присвячені різним святим єпископальні й монастирські церкви, навіть маленькі сільські каплички, були перебудовані вірянами і стали ще кращими.

Як автор характеризує процес перебудови церковних споруд на початку XI ст?

Особлива увага до храмів виникла не випадково. Клюнійський рух, боротьба з правителями та початок хрестових походів значно піднесли авторитет церкви й посилили її вплив на вірян. Водночас у власності церкви опинилися величезні багатства. Наближаючись до вершини своєї могутності, церква витрачала значні кошти на спорудження та оздоблення храмів. Небачена велич соборів мусила підкреслити могутність оновлено’ церкви.

У європейському мистецтві Х-ХІІ ст. панував романський (римський) стиль. Таку назву він отримав тому, що тогочасні архітектори використовували деякі прийоми давньоримського будівництва.

Дерев’яні перекриття (стелі) замінили на кам’яні склепіння, які підтримувалися товстими колонами обабіч, до самого вівтаря. Романські храми мали масивні стіни, великі опори, безліч напівкруглих арок. Щоб стіни були міцними, вікна робили невеликими й вузькими, на кшталт бійниць. Брак світла створював у храмах напівморок, а важкі двері та могутні кутові веж перетворювали їх на справжні фортеці. У небезпечні моменти історії романські храми надавали надійний прихисток. Веж та хрести соборів вражали своєю могутністю та красою.

Усередині церкву прикрашав розпис. Фарби наносили на свіжу, ще вологу штукатурку, через що цей вид живопису отримав назву фреска (з італ. - свіжа). У романський період у Західній Європі вперше виникла монументальна скульптура у вигляд рельєфів. Зазвичай рельєфи розмальовували, що робило їх особливо виразними. Віряни потрапляли до храму через масивні бронзові ворота, прикрашені рельєфами з біблійними сценами. У парафіянина перехоплювало подих від зображень Страшного суду над самими дверима собору.

Видатним зразком романського мистецтва стали скульптури - Діви Марії, розп’ятого Христа, апостолів.

У романському собор знайшло своє відображення те, яким бачили Господа середньовічні люди. Фігура Бога-Вседержителя - творця всього сущого, переможця над злом та судді грішників - була центральною в композиції храму. У скульптурному оздобленні романських храмів вилилися глибокі релігійні почуття середньовічної людини, її віра у фантастичне та надзвичайне. У зображеннях казкових істот, стародавніх германців і кельтів проявлялася народна культура й фантазія.

3. Культура готичної доби. У XII ст. в Північній Франції сформувався новий стиль середньовічного мистецтва - готичний (від назви племені готів), який панував в усій Європі до кінця середньовіччя. На відміну від романського стилю, що продовжував традиції античності, цей стиль вважався варварським.

Численні вікна готичних соборів залишали обмаль вільного місця на синах, тому замість розпису почали робити особливі зображення - вітражі. х складали зі скріплених між собою кольорових скелець і розміщували в прорізах вікон. Величезні сяючі вітражі наповнювали храми грайливим, немовби чарівним, світлом.

На противагу приземкуватим і похмурим романським соборам, велична, масивна споруда готичного храму не принижувала вірянина. Витягнуті лінії готичного собору, висок арки, башти з гостроконечними шпилями, численні статуї, осяяні сонцем зображення Христа і святих на вітражах -усе це спрямовувало погляд і думки вірян угору - до Бога.

Одним з найкрасивіших у Європі вважається готичний собор у французькому місті Шартр. Присвячений Богоматер, храм мав особливе заступництво Людовіка IX. Король подарував собору велике вікно-троянду, а міські ремісники пожертвували вітражі. У будівництві собору брало участь дуже багато людей, оскільки вважалося, що всім їм буде прощено гріхи й забезпечено спасіння на небесах.

Для середньовічних людей, які часто не вміли читати, мистецтво набувало особливого значення. Цехи майстрів виробляли дивовижні вітражі, фрески, мозаїки, скульптури. Основні теми їхньої творчості -біблійні сюжети, зв’язок людини з Богом. Внутрішнє оздоблення та розкішне прикрашення фасадів соборів збереглися і донині й сьогодні дають змогу доторкнутися до загадкового світу середньовіччя.

ПЕРЕВІРЯЄМО ЗНАННЯ

1. Що можна вважати витоками середньовічної культури Західної Європи? Яку роль у народженні цієї культури відіграла церква?

2. Якими культурними досягненнями відзначене «Каролінгське відродження»? У чому полягало його значення?

3. Чому в ХІ-ХІІІ ст. по всій Європі відбувалася перебудова церковних споруд? Хто фінансував це будівництво?

4. Пригадайте, у яких православних церквах ви бачили фрески. Із чого, на вашу думку, було зроблено фарби, які не потьмяніли за століття?

5. Що привело до появи та поширення Європою спочатку романського стилю, а пізніше - готичного?

6. Які зміни в суспільстві спричинили появу нового стилю в церковній архітектурі?

ДІЄМО ТВОРЧО

Робота у групах. Підготуйте презентацію - уявну екскурсію «Середньовічні замки та собори»: романські храми (1 група); готичні храми (2 група); храмові споруди Русі-України (3 група). Обговоріть презентовані роботи в загальному колі. Визначте роль християнських храмів у житті середньовічних європейців.

Це матеріал з підручника Всесвітня історія за 7 клас Подаляк