Спілкування без слів •Чесність і тактовність • Гарні манери • Уміння слухати і говорити • Як подолати сором’язливість

Спілкування — це обмін думками, враженнями, тобто повідомленнями. Спілкування може відбуватися не лише між тими, хто бачить одне одного. Спілкуються по телефону, поштою, за допомогою Інтернету. Люди можуть передавати свої повідомлення, як і почуття, словами, тобто вербальним способом, і без слів — невербально. Та нерідко буває, що хтось недочув чи неправильно зрозумів іншого. Через це виникло непорозуміння, яке призвело до неприємностей. Спробуймо з’ясувати, що допомагає, а що перешкоджає порозумінню.

Спілкування без слів

Ти вважаєш, що головне у спілкуванні — лише висловлене вголос? У такому разі ти помиляєшся. Має значення не лише те, що ти сказав, а й те, як ти це сказав. Адже до 70% інформації ми передаємо одне одному невербально.

Спробуй сказати «ходи-но сюди» різними інтонаціями: лагідно, як мати кличе дитинку; суворо, як звертаються до того, хто завинив; заклично, як гукають друга.

Щоразу це буде різне повідомлення. У спілкуванні все важливе: інтонація і сила голосу, міміка і жести, положення тіла і навіть зовнішній вигляд. Наприклад, головне у виборі одягу — це доречність.

Навряд чи адвокат, який прийде в шортах, справить добре враження на суддю. Його просто виставлять із зали суду за неповагу. Це стосується не лише дорослих.

Те, що вдягати до школи піжаму недоречно, знає кожен. Але модне яскраве вбрання тут також недоречне. Твій друг навряд чи зрадіє, якщо ти з’явишся на його день народження у пом’ятій футболці і брудних черевиках. Літня сукня недоречна взимку, а зимові чоботи — влітку (мал. 60).

Важливо також дотримуватися особистої гігієни. Адже кому приємно спілкуватися, наприклад, з тим, від кого неприємно пахне, у кого немите волосся, чорні смужки під нігтями, хто шморгає носом замість того, щоб користуватися носовичком.

Серед невербальних засобів спілкування виділяють міміку, жести й положення тіла. Дуже важливо правильно розуміти їх. Цьому допоможе цікава гра «Вгадайте слово» (мал. 61).

Хтось із вас виходить на середину класу, і вчитель пошепки каже йому слово, наприклад, «корова».

Завдання полягає в тому, щоб повідомити це класу, але без слів. Можна вказувати на щось, зображати це, видавати характерні звуки. Коли учні починають називати варіанти, можна показати жестом: «Ні, це не те» або: «Приблизно так» і уточнювати до моменту, коли хтось скаже правильно.

Коли ви навчитеся розуміти слова, загадуйте якісь події, наприклад, «Перше вересня», «Новий рік» та інші.

Мал. 61

Щирість і тактовність

Відкритість і щирість сприяють порозумінню. Набагато легше збагнути повідомлення людини, яка говорить те, що думає. У цьому випадку ти не відчуєш незручності. Якщо хтось щиро радіє зустрічі з тобою, це зрозуміло не лише з його слів, а й з радісної усмішки, обіймів, інтонації. А якщо він чи вона тільки прикидається, жести, міміка чи голос неодмінно це видадуть.

Однак щирість також повинна мати межі. Інакше вона перетворюється на нетактовність. Виховані люди поводяться чемно навіть із тими, хто їм не до вподоби. Вони не скажуть першому-ліпшому: «У тебе неприємний голос» або: «Я не хочу з вами розмовляти».

Щоразу, перш ніж щось сказати чи зробити, вони ставлять себе на місце іншого. Коли бачать, що їхня відверта оцінка може когось прикро вразити, то намагаються повідомити її тактовно, стримано, а то й взагалі утриматися від висловлювання своєї думки (мал. 62).

Доброзичливість і гарні манери

Приязна, відкрита манера спілкування є надзвичайно привабливою. З доброзичливими людьми залюбки спілкуються і встановлюють дружні стосунки. Тому люди виробили правила ввічливості — етикету, які сприяють порозумінню.

Розгляньте мал. 63 і назвіть по три слова чи фрази, які можна використати для:

1) прохання про послугу, допомогу; 2) вибачення; 3) вітання і прощання з друзями; 4) вітання і прощання з дорослими, вчителями; 5) подяки.

Уміння говорити

Володіння словом — чи не одна з найголовніших навичок спілкування. Проте діти (а іноді й дорослі) не завжди вміють чітко висловити свою думку, правильно поставити запитання. Про таких кажуть, що вони не можуть зв’язати і двох слів. Звісно, це не сприяє порозумінню.

Навичок спілкування словом набувають у школі. Важлива роль у цьому належить урокам мови і літератури. Та їх недостатньо, щоб оволодіти умінням чітко й дохідливо висловлюватись. Треба багато працювати з книжкою, читати й переказувати тексти з історії, природознавства та інших предметів.

Намагайся також більше читати художньої літератури. Це збагачує словниковий запас. І не забувай обмінюватися враженнями з батьками і друзями.

Уміння слухати

Уміння слухати не менш важливе, ніж уміння говорити. Той, хто слухає, є активним учасником розмови. Уважного слухача неважко розпізнати (мал. 64).

Мал. 64

Положення тіла: злегка нахилене до того, хто говорить. Міміка: зосереджений вираз

обличчя, уважно і зацікавлено дивиться на того, хто говорить. Жести: кивання головою у разі розуміння тощо.

Слова: «так-так», «цікаво»,

«а що було далі?», «чим усе скінчилося?» тощо.

За допомогою порад на мал. 64 і мал. 65 потренуйте уміння активно слухати і уникати непорозумінь.

Однією з важливих навичок слухання, яка допомагає уникати непорозумінь, є вміння перепитати й уточнити зміст повідомлення (мал. 65).

— Синку, збігай у магазин.

— А що купити?

— Пачку масла, сиру і яйця.

— Масла і сиру?

— Ще яйця.

— Масло, сир і яйця. Десяток яєць вистачить?

— Візьми два десятки.

— Добре, мамо.

Як подолати невпевненість

Дехто соромиться зайвий раз перепитати. Невпевнені у собі люди багато втрачають. їм важко знайомитися, знаходити нових друзів. Та що вдієш, коли хтось сором’язливий за своєю вдачею? На щастя, це можна виправити. Найкраще виходить тоді, коли невпевнена у собі людина спробує уявити, що вона впевнена. Як актор. Наприклад, якщо дівчинка боїться купувати щось у магазині, їй треба уявити, що вона грає людину, для якої покупки — звична річ.

Продумавши, як це має бути, які слова потрібні, спробуй зіграти таку сценку перед дзеркалом, потім разом з мамою чи подругою. Нехай хтось грає роль продавця, а ти — покупця. Кілька репетицій — і ти готова вийти на сцену. От побачиш, усе буде добре! Тільки не зупиняйся. Щоразу ускладнюй ситуації, і за якийсь час помітиш, що почуваєшся набагато впевненіше.

Це матеріал з підручника Основи здоров'я 5 клас Бех, Воронцова, Пономаренко, Страшко