Що вивчає історія Середніх віків

Чому період V-XV ст. називається Середніми віками?

Всесвітня історія розповідає нам про минуле країн і народів з їх неповторними долями, законами і традиціями. Торік ви ознайомилися з першим періодом всесвітньої історії — історією Стародавнього світу. Із занепадом Римської імперії наприкінці V ст. настав новий період — Середні віки, або Середньовіччя (Y—XV ст.).

Покажіть на лінії часу хронологічні межі історії Стародавнього світу та Середніх віків.

Назва «Середні віки», можливо, здається вам дещо дивною: чому — «середні»? Щоб відповісти на це запитання, звернімося до історії її виникнення. Цю назву започаткували італійські мислителі наприкінці епохи Середньовіччя. Палкі прихильники античності, вони створили культуру Відродження, а період V-XV ст. вважали «темним», часом варварства, війн і руйнування храмів. Тож епоху між античністю та Відродженням і назвали «Середніми віками». Так була закладена негативна оцінка цього періоду. І зараз для деяких людей поняття «Середньовіччя» є синонімом жорстокості й занепаду культури. Проте це вкрай несправедливо, адже війни та лихоліття притаманні кожному історичному періоду. Проте саме в цю епоху в Європі поширилося християнство, а на Аравійському півострові виникла нова світова релігія — іслам. У Середні віки постала більшість європейських держав, відкривалися школи й університети, зводилися величні собори, відбувалися великі наукові відкриття, розвивалися давні цивілізації Індії та Китаю.

І до сьогодні Середні віки надихають письменників і художників, митців кінематографу й авторів історичних реконструкцій на відтворення різних граней цієї епохи.

Як середньовічні художники зобразили свою епоху?

Якими є хронологічні межі й періодизація історії Середніх ВІКІВ

Прочитайте текст і покажіть на лінії часу (с. 10) хронологічні межі кожного з періодів.

Історія Середньовіччя вивчає набагато коротший проміжок часу, ніж історія Стародавнього світу, проте тисячоліття — це тривалий шлях,

протягом якого в житті людей відбулися дуже важливі зміни. Для кращого їх розуміння історики виокремлюють у Середньовіччі три періоди.

Перший період — Раннє Середньовіччя (кінець V — кінець IX ст.) — перехід від античності й варварства до нових суспільних відносин і держав, час Великого переселення слов’ян, становлення на теренах сучасної України племінних князівств та союзів.

Другий період — Зріле (Високе) Середньовіччя (X—XIII ст.) — період розвитку середньовічного суспільства, Русі-України, час підйому ремесел, торгівлі, розбудови країн і міст, загального господарського піднесення.

Третій період — Пізнє Середньовіччя (XIV—XV ст.) — доба зміцнення європейських держав, розвитку на землях Русі-України удільних князівств, час відкриттів і винаходів. Цей період ще називають «осінню Середньовіччя ».

Визначте, до якого періоду Середніх віків належить кожна з наведених ілюстрацій. Свою думку обґрунтуйте. Чим відрізняються між собою ці пам'ятки?

Якими є джерела вивчення історії Середньовіччя

Працюючи з текстом, випишіть у зошит приклади різних історичних джерел, з яких ми дізнаємося про історію Середньовіччя. Скористайтеся незакінченими реченнями:

Речові історичні джерела — це ... .До них належать ....

Писемні історичні джерела — це ... . Серед них ....

Етнографічні джерела — це ... . До них належать ....

Зображувальні джерела — це ... . Серед них ....

На відміну від історії Стародавнього світу, історію Середніх віків вивчено набагато краще. У багатьох музеях світу й до сьогодні зберігаються речові пам’ятки Середньовіччя: знаряддя праці, зброя, монети, меблі, посуд та багато інших елементів побуту середньовічних людей.

Середньовічні церкви та собори, замки й навіть цілі квартали будинків зберігають пам’ять про життя людей, яке колись тут вирувало.

Проте речових історичних джерел недостатньо, аби розповісти все про життя людей. На допомогу вченим приходять численні писемні історичні пам’ятки: документи, хроніки, де, як правило, викладено події від моменту створення світу й до часів, коли жив і відтворював життя хроніст.

Цей період був надзвичайно важливим для людства, адже саме тоді започаткували книгодрукування.

Багато цікавого про життя людей того часу можуть розповісти зображувальні джерела, насамперед твори мистецтва: малюнки у книжках, візерунки на килимах, картини, статуї та вітражі в соборах тощо.

Для вивчення історії Середньовіччя дуже цінними є усні пам’ятки, зокрема: старовинні народні перекази (наприклад, ірландські та скандинавські саги), народні пісні, балади, казки.

Відлуння середньовічної доби знаходимо в етнографічних пам’ятках і народних святах, численних обрядах, дитячих забавах, бачимо в одязі чи предметах хатнього вжитку. Різноманітні етнографічні матеріали містять також записи очевидців і мандрівників.

Отже, із часів Середніх віків до нас дійшло чимало інформації. Однак під час її опрацювання потрібні неабиякі точність і виваженість. Для глибшого пізнання тієї епохи необхідно брати до уваги відомості різних джерел, бо саме такий підхід допоможе відчути дух Середньовіччя.

Уявіть себе вченим-істориком. Уважно роздивіться ілюстрації, що відображають епоху видатного діяча Середньовіччя Карла Великого. Оберіть одну з них і розкажіть, до якого виду історичних джерел належить ця пам'ятка і про що вона може нам розповісти.

1. Назвіть хронологічні межі Середньовіччя.

2. Коли та у якому значенні почали використовувати термін «Середні віки»?

3. На які періоди поділяється історія Середніх віків?

4. Якими джерелами послуговуються історики, вивчаючи епоху Середньовіччя?

5. Які відомі вам пам'ятки, образи та символи ви пов'язуєте з епохою Середньовіччя?

6. Як ви гадаєте, що можна сьогодні вважати спадщиною Середньовіччя? У чому її значення для сучасної людини? А для вас особисто?

Намалюйте середньовічне історичне джерело і поясніть, до якого виду воно належить.

Це матеріал з підручника Всесвітня історія за 7 клас Пометун, Малієнко