Як впливали природно-географічні умови Аравії на життя населення

Як природні умови Аравійського півострова впливали на спосіб життя його населення?

Переважна частина Аравійського півострова, за винятком вузької смуги вздовж узбережжя, — це пустелі й сухі степи. Тому численні племена арабів, які здавна жили тут, займалися здебільшого скотарством — розводили коней, верблюдів, овець. У давнину арабів-кочовиків називали бедуїнами, що означає «степовики». Вірним другом кочовика був верблюд — «корабель пустелі». Адже він міг переносити вантаж у 250 кг, долати відстань до 160 км за день. І це за+40 °С і 8 днів без води! Молоко верблюдів замінювало арабам воду в пустелі, м’ясо йшло в їжу, а з вовни робили одяг.

Осілі племена арабів жили в невеликих оазисах. На родючих землях урожай збирали 2-3 рази на рік. Маючи воду, вони вирощували пшеницю, ячмінь, бавовну, дині, фінікові пальми, створювали чудові сади та виноградники.

Араби були також знаними купцями, адже через Аравію проходив важливий торговий шлях, що з’єднував Візантію зі Східною Африкою та Індією. На цьому шляху ще за давнини виникли міста, де перепочивали купецькі каравани. Найбільшими з арабських міст вважалися Мекка і Ясріб.

Використовуючи текст, ілюстрації, опишіть життя арабів у Середні віки.

Араби здебільшого були язичниками. Вони поклонялися Сонцю, Місяцю й зорям, вірили в добрих і поганих духів. Головною язичницькою святинею була Кааба (від арабського — «куб»). До неї сходилися прочани з усієї пустелі. Вони молились біля вмурованого в Каабу Чорного Каменю¹. За легендою, він був спочатку білим, але через гріхи людей почорнів. Раз на рік усі війни та чвари припинялися, щоб будь-хто міг прийти до Кааби й помолитися. Цю кубічну споруду і в наш час можна побачити в Мецці.

Роздивіться ілюстрації. Якою бачила Каабу середньовічна людина і бачить сучасна?

Як виник іслам

Розкажіть, як Мухаммад став пророком.

Людиною, якій судилося створити нову світову релігію, став Мухаммад (роки життя близько 570-632).

Він народився у знатній родині, але його батьки рано померли, хлопчик став погоничем верблюдів і разом з торговими караванами ходив у далекі краї. Під час подорожей Мухаммад ознайомився з релігійними вченнями християн та іудеїв. Він багато міркував про Бога й не раз вирушав на поклоніння до Кааби.

Мухаммад одружився з багатою вдовою Хадіджою, яка перша повірила в його особливий дар — дар пророцтва. Через деякий час на Мухаммада зійшло божественне одкровення. Він повідомив, що йому з’явився архан-

гел Джебраїл (Гавриїл)¹ і сповістив про те, що він обраний єдиним Богом — Аллахом — бути його пророком (посланцем). Архангел допоміг йому прочитати Небесну Книгу, незважаючи на те, що пророк був неписьменним. Тоді Мухаммад звернувся до одноплемінників із проповідями.

Людей, які повірили в Аллаха, стали іменувати мусульманами, що означає «ті, які доручили себе Богу», а релігія Мухаммада дістала назву іслам.

Іслам також називають мусульманством. Мусульмани становлять переважну більшість населення багатьох країн Азії,

Африки.

Кожну главу Корану арабською називають «сурою» — «одкровенням», або «зібранням кількох одкровень». Усього їх є 114.

Назвіть основні заповіді мусульман. Чи нагадують вони християнські? Чому?

КОРАН

ПРО ОСНОВНІ ОБОВ’ЯЗКИ МУСУЛЬМАН

Вірити, що існує лише один Бог — Аллах, а Мухаммад — його Пророк.

Молитися п’ять разів на день.

Додержувати головного посту протягом місяця всім, крім хворих і малих дітей, від світанку до заходу сонця.

Витрачати п’яту частину прибутку чи здобичі на милостиню для допомоги бідним і сиротам, аби звільнитися від гріхів.

Здійснити один раз у житті паломництво у святі місця — Мекку і Медину.

Проповіді Мухаммада викликали невдоволення у племінних вождів і торговців, які були ревними язичниками. Тому в 622 р. Мухаммад і його послідовники, рятуючи своє життя, були змушені тікати з Мекки в місто Ясріб. Переселення Мухаммада з Мекки започаткувало мусульманське літочислення, а місто Ясріб стало називатися Мединою, тобто «містом пророка». Через кілька років Мухаммад завоював Мекку, він очистив Каабу від язичницьких ідолів і проголосив її головним святилищем ісламу.

Перемога мусульман в Аравії зумовила виникнення єдиної ісламської держави на чолі з Мухаммадом, який об’єднав у своїх руках релігійну (духовну) і світську (державну) владу. Але в 632 р. пророк рантом занедужав і помер.

Як відбувався розквіт і занепад перших халіфатів

За допомогою карти (с. 35) установіть основні напрямки завоювань арабів у VII—IX ст. Які території і держави увійшли до Арабського халіфату за династій Омейядів і Аббасидів? Поміркуйте, чому арабам вдалося так швидко завоювати країни Європи та Сходу.

Після смерті Мухаммада на чолі ісламської держави стали його найближчі соратники — халіфи. Халіфу належала вся повнота влади: релігійної, політичної, адміністративної, він також був головнокомандувачем і верховним суддею. Важливу роль в халіфаті відігравав візир, який мав найрізноманітніші посади: міністр, очільник військового, фінансового відомств, хранитель печатки халіфа тощо. Головною силою арабського війська була кіннота. Кожного бедуїна з дитинства привчали володіти зброєю, їздити верхи, бути невтомним у поході й невибагливим у їжі, мужньо переносити тягар походів.

До середини VIII ст. внаслідок завоювань сформувалася величезна мусульманська держава — Арабський халіфат, територія якого простягалась від Атлантичного океану до річки Інд.

Араби заволоділи священним містом християн та іудеїв — Єрусалимом, захопили Сирію, Палестину, Межиріччя,

Єгипет, майже всю Іспанію. Лише франки на чолі з Карлом Мартеллом у 732 р. біля міста Пуатьє зуміли зупинити арабів.

Опишіть озброєння арабського війська. Як сучасні історики-рекон-структори підкреслюють його міць?

У VIII-IX ст. перші Арабські халіфати досягли піку своєї могутності. Саме тоді відбувався розквіт сільського господарства, ремесел і торгівлі, що позитивно вплинуло на арабське повсякдення. Багаті люди оздоблювали помешкання вишуканими речами: тонким посудом, яскравими тканинами й килимами.

Більшість населення перших халіфатів становили підкорені народи, які прийняли іслам. Керувати великою державою було складно, до того ж її розхитували повстання й заколоти. Тому до X ст. халіфат позбувся більшості володінь. На місці величезної держави виникло багато мусульманських країн, де розмовляли арабською. Але іслам поширювався і далі: у країни Азії, Африки, Європи його несли не тільки воїни, а й купці та мореплавці.

У XIII ст. під тиском нових завойовників — монголів — ослаблений внутрішніми чварами Арабський халіфат припинив своє існування.

Як розвивались знання та культура арабського світу

Читаючи текст, виписуйте ключові слова з кожного абзацу. Спираючись на них, визначте основні напрями розвитку арабської культури та її визначні досягнення.

До складу перших халіфатів увійшли країни з давніми культурними традиціями, які були засвоєні арабами. Це дало їм змогу створити власну унікальну культуру, велику роль у становленні та розвитку якої відігравав іслам. Арабська мова стала не тільки загальною для населення підкорених країн, але й мовою науки і культури.

Уміння читати, писати, а також знання арифметики вважалися необхідними для розуміння й засвоєння Корану. За наказом халіфів створювалися медресе — релігійні школи, де підлітки та дорослі мали змогу продовжити освіту.

При дворі халіфа, у Багдаді, виник Будинок мудрості — своєрідна академія наук, що мала велику бібліотеку. Арабські перекладачі зробили зрозумілими для всіх освічених мусульман праці Платона, Аріс-тотеля й Архімеда. Саме тут було створено й видатну пам’ятку літератури — зібрання казок «Тисяча й одна ніч».

Арабські мандрівники і купці залишили нам карти та описи земель — від Іспанії аж до Індії. Вони створили алгебру й дали цій науці свою назву «ал-джебр». А ще арабські вчені запозичили в Індії цифри, які ми зараз іменуємо арабськими. Далеко за межами мусульманського світу шанували Аль-Біруні — ученого-енциклопедиста із Середньої Азії. Він був географом, істориком, астрономом і залишив багато цінних творів. Аль-Біруні висловив геніальне припущення, що Сонце є центром Всесвіту, а Земля рухається довкола нього.

Використайте ілюстрації, щоб розширити своє уявлення про культуру Арабських халіфатів. На основі ілюстрацій (1, 2) розкажіть, як було організовано навчання й астрономічні дослідження. Поясніть задуми авторів пам'ятників (3, 4), установлених визначним діячам науки і культури арабського світу.

У кожному мусульманському поселенні будувалася мечеть — місце для молитви та богослужіння. До мечеті прибудовували мінарет — вежу, з якої правовірних закликали до молитви. Мечеть відігравала в житті мусульман велику роль. Тут не тільки молилися, а й навчалися, чинили суд, обговорювали важливі питання. У мечетях зберігалися книжки та пожертви для бідних.

Закони мусульманської релігії забороняють уклонятися зображенням людей і тварин. Тому на тогочасних будівлях, у книжках, на килимах — переважно візерунки й орнаменти, складені з арабських букв, поєднаних у слова: цитати з Корану чи висловлювання пророка Мухаммада. Значного поширення в халіфаті набула каліграфія¹. Культура Арабського халіфату поєднала досягнення різних країн і народів та розвинула їх на основі ісламу.

Про який рівень розвитку культури свідчать наведені ілюстрації? Назвіть види мистецтв, розвинені в халіфатах.

1. Коли починається ісламське літочислення?

2. Хто і коли створив іслам?

3. Якими є основні положення ісламу?

4. Чим можна пояснити військові успіхи арабів?

5. Поміркуйте, які риси характеру дали змогу Мухаммаду створити нову релігію — іслам, а які — стати державним діячем.

6. Назвіть спільні риси християнської і мусульманської культур.

Використовуючи ілюстративний матеріал параграфа, опишіть повсякденне життя та світосприйняття населення Арабського халіфату.

Україна — це Європа

Русь-Україна мала тісні зв’язки із Західною Європою, країнами Сходу, Візантією та Скандинавією. Прийняття християнства зумовило її швидке входження в загальноєвропейську спільноту. І в європейських, і в арабських джерелах згадується, що князі Русі-Укра-їни пов’язані шлюбами з правлячими династіями Європи, а воїни беруть участь у європейських битвах. Недарма сучасні історики порівнюють роль Русі-України в Східній Європі з Франкською імперією в Західній.

Створені при європейських храмах скрипторії — майстерні для переписування книг — набули поширення і на Русі та зберегли для нас пам’ять про матеріальний і духовний світ предків сучасних українців.

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія за 7 клас Пометун, Малієнко