Як виникали міста в Європі

Використовуючи текст та ілюстрації (с. 59), поставте ланцюжок запитань, які допоможуть вам з'ясувати, як виглядали міста.

У IX ст. середньовічні міста розвивалися там, де ще з часів Римської імперії існували міцні традиції міського життя, як, наприклад, в Італії — Венеція і Флоренція, а століттям пізніше — на півдні Франції: Марсель, Тулуза та ін. У X—XI ст. з’явилися міста й у Північній Франції, Нідерландах, Англії, Німеччині та інших державах. Так почався новий етап середньовічного суспільства — становлення та розвиток міст.

Виникнення міст було зумовлено багатьма причинами.

На основі схеми назвіть причини виникнення та зростання міст і поясніть кожну з них.

Необхідність ховатися за фортечними мурами змушувала містян заощаджувати кожний метр землі, тому вулиці були вузькими. Іноді їх ширину визначав вершник зі списом, якого тримав упоперек перед собою. Якщо спис зачіпляв фасад якогось будинку, його господар мав сплатити в міську казну великий штраф або взагалі знести будівлю. Земля у місті була дуже дорогою, тож для збільшення площі будинку містяни зводили верхні поверхи, які виступали над нижніми.

Будинки не мали нумерації, її замінювали розпізнавальні знаки: символи професій, скульптурні портрети господарів і навіть скульптурні зображення на різноманітні сюжети.

Чому і як міста боролись за самоврядування

На основі тексту розтлумачте поняття: «міська комуна», «самоврядування», «магдебурзьке право». Коротко перекажіть текст одне одному, користуючись цими словами та словосполученнями як опорними.

Середньовічні міста виникали на землях короля, світських чи церковних феодалів, тому вважалися їхньою власністю. Король, феодали, єпископи, монастирі мали неабиякий зиск від містян, адже міське ремесло й торгівля суттєво їх збагачували.

Тиск із боку власників міст змушував городян боротися за свої права, домагатися міського самоврядування, встановлення комуни, нерідко зі зброєю в руках.

Міська комуна [від італійського «комуніс» — «спільний») — у Середньовіччі міська громада, що домоглася незалежності від феодала та права на самоврядування.

Спочатку містяни обмежувалися суто економічними питаннями, вимагаючи скасування окремих, найобтяжливіших

повинностей на користь феодала. Згодом містяни почали висувати й політичні вимоги — домагалися допуску до адміністративних посад, установлення самоврядування.

Наприкінці XII — на початку XIII ст. в Німеччині, у місті Магдебург, було упорядковано Магдебурзьке право — звід норм, що врегулював права міст на самоврядування, власне судочинство, оподаткування та свободу містян у виборі занять.

Зі зміцненням міст їх мешканці перетворилися на окремий стан.

Повноправних містян називали в Німеччині бюргерами (від німецького «бург» — фортеця), у Франції — буржуа. Вони мали в місті своє помешкання, формували міське самоуправління, вели судочинство. Серед бюргерів виділилася міська верхівка — великі землевласники, заможні купці та майстри.

Гордістю кожного вільного міста була будівля міської ради — ратуша, де зберігався міський архів, печатка та скарбниця, там приймали почесних гостей.

Спираючись на зображення і текст, опишіть ратушу, підтвердьте або заперечте думку про те, що ратуша була гордістю міста.

Здобувши свої права, містяни могли купувати чи орендувати земельні ділянки, мати свої садиби. Тепер вони могли заснувати цех, вільно торгувати, будувати млини, розробляти земельні надра тощо.

Ці важливі привілеї поширювалися навіть на бідноту, хоча та здебільшого не платила податків і не мала права голосу на виборах до магістрату. У незалежному місті селянин, який втік від свого феодала і прожив у місті один рік і один день, теж ставав вільним.

Яку роль відігравали цехи у розвитку ремесла

Складіть стислий (2-3 пункти) план розповіді «Середньовічні цехи». Обговоріть його із сусідом чи сусідкою по парті. Перекажіть одне одному пункти за планом.

Основу виробничого життя середньовічного міста становили ремесла. Ремісники були дрібними самостійними виробниками, які використовували ручні знаряддя праці. На відміну від селян, вони працювали на замовлення чи для продажу виробів на ринку. Міське ремесло розвивалося жвавіше, ніж сільське господарство, та й ремісник значно менше залежав від сеньйора, ніж селянин.

У містах ремісники однієї професії об’єднувалися в цехи¹.

Цех — об'єднання середньовічних ремісників однієї або споріднених професій, поширені в містах Західної Європи, починаючи з XI—XII ст.

На основі схеми визначте причини, що спонукали ремісників об'єднуватися в цехи, та поясніть кожну з них.

¹ Не треба плутати із сучасними цехами — частиною заводу або фабрики.

Кожен із цехів мав свій герб, прапор, церкву, святого покровителя. Кожен цех приймав свій статут — правила, обов’язкові для всіх майстрів. Цехи мали чітку структуру, до якої входили майстри, підмайстри та учні.

Використайте схему, ілюстрацію і документ для характеристики стосунків усередині цеху. Визначте, які обмеження накладали цехи. Які з них, на вашу думку, гальмували розвиток ремесла?

ЗІ СТАТУТУ ПАРИЗЬКИХ ТКАЧІВ ВОВНИ (XIII СТ.)

§ 1. Жоден не може бути в Парижі ткачем вовни, якщо він не купив право на це в короля...

§ 3. Кожен ткач вовни може мати лише одного учня не менш як на 4 роки служби за плату... або на 7 років без грошей...

§ 17. Старшина і двоє присяжних повинні дивитися, чи має майстер достатньо майна і чи здатен він передати майстерність своєму учню...

§ 40. Кожен ткач має сплачувати торгове мито з кожного шматка тканини...

§ 47. Жоден не має права починати роботу до сходу сонця під загрозою штрафу.

Отже, у різні періоди цехи відігравали і позитивну, і негативну роль, тому історики кажуть, що вони були суперечливим явищем у добу Середньовіччя. ¹

¹ У наш час слово шедевр використовують у значенні «унікальний витвір».

Як розвивалась торгівля

На основі схеми визначте, хто і з ким торгував у Середні віки. Де розташовувалися основні центри торгівлі в Європі? Як пов'язані розвиток торгівлі та грошовий обіг?

Розвиток міст Західної Європи в XI-XV ст. зумовив значне піднесення внутрішньої та зовнішньої торгівлі.

Для захисту своїх інтересів купці створювали особливі організації — гільдії.

У XIII ст. склався міцний союз міст —

Ганза, що міг виставити проти піратів власний флот — 1000 суден. Численні ганзейські контори охоплювали торгівлю всієї Північної й почасти Західної Європи. Сьогодні чимало дослідників вважають діяльність Ганзи однією з перших спроб економічного об’єднання Європи.

і

Гільдія — об'єднання купців для захисту своїх інтересів та привілеїв.

Важливу роль у розвитку середньовічної торгівлі відігравали ярмарки (з німецької «щорічний ринок») — торги, що регулярно, незалежно від пори року, влаштовувались у містах і селах.

Неодмінними постатями всіх ярмарків були міняйли, які обмінювали гроші, позичали їх купцям чи ремісникам, вимагаючи натомість повернути більше, ніж було взято. Так з’явилося лихварство.

З лихварів формувалась особлива група містян — банкіри (від італійського «банка» — стіл у конторі, де зберігалися гроші). Перші такі контори виникли на півночі Італії, у Ломбардії, тому слово «ломбардець» у Середні віки стало синонімом слів *банкір» та *лихвар» і дотепер збереглося в назві «ломбард».

Лихварство — це надання грошей у борг з умовою сплати відсотків при погашенні боргу.

Чому в містах розвивалась власна культура

Чим культура міст відрізнялася від селянської та рицарської? Чому так відбулося? Знайдіть у тексті пояснення до наведених ілюстрацій (с. 64-65).

Відтоді, як у Європі почали створюватися міста, вони ставали не тільки центрами ремесла і торгівлі, а й культури. Енергійні містяни продукували власну культуру, відмінну від селянської та рицарської. Міська культура мала інакший зміст — світський, близький до народу.

Життя в місті було дина-мічнішим, ніж у селі. Містяни вчилися цінувати час, тому на головній — ратушній вежі міста зазвичай розміщувався годинник.

Жителі міст здобували освіту, аби орієнтуватися у складній ринковій економіці й досягати успіхів в органах самоуправління.

Середньовічний ринок (мініатюра XVст.)

А як середньовічні мешканці міст уміли відпочивати! Міські свята супроводжувалися карнавальною ходою з музикою та яскравими видовищами. А в день ушанування святого, якого вважали покровителем міста, яскраво вдягнені містяни несли запалені свічки, статуї святих, прапори й герби ремісничих цехів. Стіни будинків обов’язково прикрашалися килимами та гірляндами квітів. На сценах, створених просто неба, на ринкових площах виступали мандрівні артисти: жонглери, танцюристи, музиканти, акробати та фокусники.

Музиканти (середньовічні зображення)

1. Дайте визначення понять: «цех», «гільдія», «лихварство».

2. Де з'явилися найперші середньовічні міста?

3. Що таке Магдебурзьке право?

4. Опишіть традиції середньовічних містян.

5. У місті Единбурзі була вулиця «корів», у Страсбурзі — вулиця «биків», у Брюсселі — вулиця «однієїлюдини». Чим ви можете пояснити такі назви?

6. Чому, на вашу думку, в Середні віки виникло прислів'я: «Повітря міста робить людину вільною»?

7. Охарактеризуйте особливості світосприйняття містян в епоху Середньовіччя.

Оберіть одне із завдань та виконайте його.

1. Намалюйте вулицю середньовічного міста або середньовічний ярмарок, навмисно припустившись помилок. Наступного уроку запропонуйте друзям їх помітити й виправити.

2. Знайдіть у підручнику з історії України або в іншому джерелі інформацію про поширення Магдебурзького права на українських землях. Які міста ним користувалися? Коли це відбувалося? Підготуйте невеличку розповідь для однокласників/однокласниць.

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія за 7 клас Пометун, Малієнко