Що таке феодальна роздробленість

Працюючи в парах, визначте, що таке феодальна роздробленість і якими були її причини. Поділіться своїми думками з однокласниками/однокласницями.

Хоч яким різноманітним був історичний шлях європейських держав, на кожному етапі вони мали спільні характеристики розвитку. Так, IX-XV ст. стали добою якісних змін для більшості з них.

Ранні європейські монархії були великими, проте не міцними. У IX—X ст. Західна Європа вступила на шлях феодальної роздробленості.

Феодальна роздробленість — розпад великих держав на низку дрібних володінь.

Пригадайте, про якого діяча йде мова на початку документа. Як ставиться автор до роздробленості Франкської держави? Як ви вважаєте чому? Про які риси роздробленості можна дізнатися з уривка?

ІЗ ТВОРУ ДИЯКОНА ФЛОРА ЛІОНСЬКОГО «СКАРГА ПРО РОЗДІЛ ІМПЕРІЇ» (XI СТ.)

Франкська нація сяяла в очах усього світу. Іноземні королівства... посилали до неї посольства. [У] Римі її голова, міцний підтримкою Христа, отримав свою діадему як апостольський дарунок... Але тепер ця велика держава в занепаді, втратила відразу і свій блиск, і найменування імперії; держава, яка ще недавно була єдиною, поділена на три частини, і нікого вже не можна вважати імператором; замість государя — дрібні правителі, замість держави — один лише шматочок. Загальний добробут зник, кожен переймається власними інтересами...

Роздробленість держав була спричинена кількома важливими процесами, що відбувалися у країнах Європи. Послаблена королівська влада вже не могла контролювати території своєї держави.

У кожному феодальному володінні залежні селяни забезпечували власника продуктами харчування та ремісничими виробами. Торгівля була розвинута слабко, адже феодали купували тільки те, що не вироблялося в них у маєтку. Тож феодальне землеволодіння перетворювалося на замкнений світ, де панувало натуральне господарство.

Так поступово формувалися невеликі держави, де феодали збирали податки із залежного населення, вели війни, видавали укази й навіть

карбували власні гроші. Тому, наприклад, герцогів і графів називали ще «феодалами в короні», а короля — лише «першим серед рівних».

Водночас у результаті роздробленості у Європі виникли нові держави й народи із власного культурою та способом життя.

Чим характеризується станово-представницька монархія

Сформулюйте і поставте однокласникам/однокласницям запитання про сутність станово-представницької монархії.

Хай якими сильними були феодали, роздробленість не могла тривати вічно. У XIII ст. в багатьох європейських країнах формується розуміння необхідності міцної королівської влади.

У період розвиненого Середньовіччя в Західній Європі знову почалося її зміцнення. Королівська влада перетворювалася на грізну силу, що долала опір непокірних феодалів. Поступово складалися єдині для всієї країни органи управління, закони та податки, що свідчило про початок процесу централізації держав.

Поєднайте інформацію схеми та репродукцій (с. 81): 1) поясніть, які верстви населення і чому були зацікавлені у зміцненні королівської влади; 2) знайдіть у переліку чинників підписи під репродукції, уміщені нижче. Обґрунтуйте свій вибір.

Король поступово зосередив владу у своїх руках. Проте він мусив звертатися по підтримку до найвпливовіших станів тогочасного суспільства.

У XII—XV ст. почали створюватися нові органи влади, у яких брали участь не лише духовні і світські феодали, а й представники третього стану: купці, банкіри тощо. Тому і ці органи, і монархії називалися становими.

Ста н ово-п ре дета вн и ц ька монархія — централізована держава, у якій влада монарха спирається на станово-представницький орган.

Система суду в середньовічній Європі також розподілялася за станами, отже: феодали мали свій суд, духовенство — свій, а містяни — свій. Виняток становили лише селяни: вони підлягали судовій владі своїх панів та призначуваних ними суддів. Сеньйор міг на власний розсуд милувати чи карати підданих. Найвищим суддею був король. Якщо справа була заплутаною, король призначав так званий Божий суд — змагання між двома сторонами, що не порозумілися. Рицар міг брати участь у двобої сам чи виставити свого бійця. Вигравав справу той, хто перемагав у поєдинку.

Часто за вироком суду правих і винуватих виявляли шляхом випробувань окропом, розпеченим залізом тощо. Пізніше такі випробування на вимогу церкви було скасовано.

Ознайомтеся з документом (с. 82) і поясніть, чому пізніше такі випробування було скасовано. Які елементи середньовічного суду представлені на мініатюрі?

ІЗ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО ЗАКОНУ ПРО ВИПРОБУВАННЯ РОЗПЕЧЕНИМ ЗАЛІЗОМ

Залізний брусок, призначений для випро-

Ібування в суді... має бути завдовжки з долоню, товщиною — у два пальці. Той, кого випробовують, повинен... взяти залізо й зробити, тримаючи його в руці, дев’ять кроків, а потім поволі опустити його на землю...

Відразу після того, як він покладе брусок, суддя повинен змастити воском ту руку, в якій той тримав залізо, й обгорнути її клоччям чи лляними вичісками, а зверху перев’язати тканиною. Зробивши це, суддя повинен... через три дні після цього оглянути його руку.

Якщо на ній залишилися сліди опіку, того, хто не витримав випробування, слід спалити живцем чи покарати інакше за вироком суду.

Якими були станово-представницькі органи в Європі

Визначте ознаки європейських станово-представницьких органів.

Станово-представницькі органи відігравали важливу роль у розвитку середньовічної Європи. Загальним для них був принцип представництва різних верств населення. Рішення станових органів не були обов’язковими для виконання, а слугували тільки порадами для королівської влади. Водночас станові органи намагалися контролювати ухвалення законів і нових податків, питання оголошення війни і миру та престо-лонаслідування. У більшості країн вони працювали нерегулярно, скликалися королями в найскрутніших для країни обставинах.

Парламент (від франц. «говорити») — загальна назва вищих представницьких органів державної законодавчої влади, у яких представники різних верств населення обговорюють й ухвалюють закони, що регулюють життя країни.

Як наведені ілюстрації (с. 83) пов'язані з текстом пунктів 2 і 3? На основі таблиці (с. 83) назвіть, коли та які представницькі органи виникли в різних європейських країнах. Зробіть висновки про розвиток парламентаризму в Європі.

Станово-представницькі органи в європейських країнах

1. У який період почала поширюватися феодальна роздробленість?

2. Чому нові органи й монархія називалися станово-представницькими?

3. Доберіть синоніми до слова «парламент».

4. Охарактеризуйте зв'язок між причинами та наслідками феодальної роздробленості.

5. Що сприяло процесам централізації в європейських країнах?

6. Висловіть судження щодо значення виникнення парламентів у країнах Європи.

Назвіть найсуттєвіші, на вашу думку, зміни, що відбувались у розвитку держав у Середні віки.

Це матеріал з підручника Всесвітня історія за 7 клас Пометун, Малієнко