Пригадайте з курсу історії України, коли виникла Русь. Які версії походження терміна «Русь» висувають історики?

1. НАЗВИ «РУСЬ» І «РУСИ»

Походження слова «Русь» достеменно не відомо, щодо цього є різні версії.

Є історики, які виводять походження слова «Русь» від назви сарматського племені роксолан. Слово «рокс» іранськими мовами означало світлий, білий, головний.

Натомість Нестор Літописець у XII ст. писав, що назва «Русь» прийшла від варягів (або норманів, вікінгів). Плем’я естів (предки естонців) називало норманів-вікін-гів-варягів Rootsi, а фіни — Ruotsi. Можливо, саме через ці мови до нас прийшло слово «Русь», яким і позначали сусідні народи предків сучасних шведів, норвежців, дан-ців. У будь-якому разі руси другої половини IX — середини X ст. були княжою дружиною, що складалася здебільшого з норманів-вікінгів-варягів.

Русь у Х-ХІІ ст. перебувала в межах сучасних Київської, Чернігівської, Житомирської, частини Черкаської, Полтавської, Сумської, Вінницької областей. Жителів цієї території, тобто представників племінних союзів полян, сіверян, деревлян, називали русами.

З XIII ст. Руссю, крім території сучасної Центральної і Північної України, називають і західноукраїнські землі.

Приблизно у цей самий час словом «Русь» почали позначати й північні землі, які сьогодні входять до складу Росії. Давня Русь була країною багатьох етносів (народів): окрім слов’ян — ще й фіно-угрів, балтів, татар (тюрків) та ін.

Отже, мешканців земель і князівств давньої Русі називали русами, русинами, та аж ніяк не росіянами. На жаль, у сучасній Росії свідомо змішують поняття «Русь» і «Росія», «руси» і «росіяни». «Росіянами» називають київських князів, руських воїнів тощо. Натомість назви «Росія», «росіяни» з’явилися значно пізніше.

2. УТВОРЕННЯ МОНГОЛЬСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

Наприкінці XII ст. у степах Центральної Азії утворилася могутня військово-феодальна Монгольська імперія. У 1206 р. ханом усієї Монголії було проголошено Темучи-

на (Чингісхана) (1206—1227 рр.). Він здійснював завойовницьку політику, внаслідок якої у 1221 р. захопив Середню Азію і Хорезм, до 1227 р. підкорив північний Китай. Чингісхан і його спадкоємці залучили китайських спеціалістів, використовували китайську зброю.

У 1222 р. монголи через Кавказ вторглися до причорноморських степів і завдали поразки половцям у битві на Дону. Розгромлені половецькі хани відступили до Дніпра й звернулися по допомогу до руських князів. На з’їзді князів у Києві було вирішено виступити разом із половцями проти монголів. У квітні 1223 р. вирушили в похід дружини руських князів, які очолили Мстислав Романович київський, Мстислав Мстиславович Удатний галицький та Мстислав Святославич чернігівський.

Битва з основними силами монголів відбулася 31 травня 1223 р. на берегах річки Калка. Тут руське військо було розгромлене; лише кожний десятий руський воїн, який брав участь у поході, повернувся додому. Проте й монголи того року не наважилися продовжувати похід углиб Русі.

Історичні подробиці

Сучасний український історик Борис Черкас писав про монгольське військо: «На потрібній ділянці фронту монголи уміли створити перевагу. Монголи могли швидко зібрати війська і перекинути на велику відстань. Військо монголів було добре кероване, вистачало офіцерського складу.

Завдяки поєднанню цих чинників вони перемагали».

1. Опишіть військову тактику монголів. Хто становив основу їхнього війська?

2. Яку зброю використовували монголи?

Варто запам'ятати!

Орда — у степових народів ставка хана, військовий табір. З монгольським завоюванням слово ввійшло до багатьох європейських мов у значенні численного нерегулярного війська. В Україні і Московії означало військо, державне утворення кочовиків.

Монгольські завоювання. Утворення Монгольської імперії

Діємо: практичні завдання

1. Визначте етапи збільшення монгольських володінь.

2. З яких частин складалася Монгольська імперія?

3. МОНГОЛЬСЬКА НАВАЛА НА РУСЬ

Онук Чингісхана — Батий (1227—1255 рр.) — рушив на Русь наприкінці 1237 р. Монголи здобули штурмом і спалили Рязань, Володимир, Москву, Твер та інші міста. Північно-Східну Русь було спустошено. Навесні 1239 р. монголи зруйнували Переяслав, восени того ж року підкорили Чернігів і Крим. У 1240 р. монголи захопили Київ.

Із цього моменту значна частина Русі опинилася під владою або стала залежною від монгольської держави — Золотої Орди. Ця держава існувала в 1240-1502 рр. і включала степові території Східної Європи, Центральної Азії. Частина сучасної території України — Галичина, Волинь і Закарпаття — ніколи не входила до складу Золотої Орди.

Право на князювання у Володимиро-Суздальських землях підтверджував монгольський хан своїм ярликом — в обмін на визнання своєї зверхності та зобов’язання надавати йому військо й сплачувати данину. Найвищого урядовця на підкорених землях називали баскаком.

Варто запам'ятати!

Ярлйк — грамота, письмовий указ хана Золотої Орди, що надавав право підлеглим князям на управління окремими підпорядкованими їй територіями або державами.

Золота Орд£ — держава, що виникла внаслідок монгольських завоювань 1220-1240 рр. та існувала до початку XVI ст. Золота Орда відіграла особливу роль у формуванні Московського князівства, яке виросло з улусу (володіння) Орди.

Боярська республіка — система республіканського олігархічного управління, де вищим органом влади були народні збори — віче, а правлячу верхівку складали великі бояри (у Новгороді, Пскові).

4. НОВГОРОДСЬКА БОЯРСЬКА РЕСПУБЛІКА

Монгольські війська не пішли на північ, до Новгорода. Неосяжні ліси та численні річки Новгородської землі створювали неприйнятні умови для монгольської кінноти. Новгородська земля простягалася від Фінської затоки до Уралу і від Північного Льодовитого океану до верхів’їв Волги. Здавна на цій землі жили численні фіно-угорські племена: чудь, весь, мурома, меря, мордва, перм, удмурти, марійці тощо. Слов’янське плем’я словен з’явилося в Новгороді лише в другій половині VIII ст.

Новгород (що означало «Нове місто») до XV ст. був великим і процвітаючим центром торгівлі й ремесла.

Особливо міцні торговельні зв’язки існували з Ганзою, найбільші контори якої були в Брюгге, Лондоні,

Бергені і Новгороді. Чимало новгородців знали грамоту. До наших часів дійшли берестяні грамоти: листи, торгові розписки, чолобитні прохання (чолобитник — прохач, позивач).

Порівняйте вигляд храму із Софійським собором у Києві.

Протягом XI - початку XII ст. Новгородська земля входила до складу Русі. З настанням роздробленості Русі Новгород став незалежним від Києва. У 1136—1478 рр. існувала Новгородська боярська республіка з центром у Великому Новгороді.

Верховну владу тут мало віче — збори всіх дорослих чоловіків. Проте

насправді майже вся влада була в руках бояр. З них обиралися посадник (відав управлінням і судом), тисяцький (помічник посадника, командувач війська, який також відав судом серед купців) і навіть архієпископ. Архієпископ відав зовнішніми зв’язками республіки, державною казною, він же був контролером мір і ваги. Республіка не мала постійного війська. У разі великої війни збиралося народне ополчення, а віче запрошувало князя з дружиною.

За контроль над новгородськими землями та теренами Прибалтики тривала боротьба між місцевими племенами, новгородськими та полоцькими дружинами і Лівонським орденом (у складі німецьких рицарів, васалів-данців і дерптського ополчення) та ін.

Влітку 1240 р. шведська флотилія увійшла в гирло Неви й попрямувала до Новгорода. Опір шведам очолив юний Александр Ярославич, який князював у Новгороді. Згідно з російськими історичними легендами, Александр зі своєю дружиною і новгородським ополченням зненацька напав на шведів і розгромив їх, повернувшись до Новгорода переможцем. Пізніше московські літописці надали йому прізвисько «Невський». А тоді, у 1240 р., Александр посварився з новгородцями і був змушений покинути місто.

Натомість у жодному шведському історичному документі нема ані слова про Невську битву. Шведи б про неї згадали, як згадують про інші важливі перемоги й поразки.

Інша історична легенда має назву «Льодове побоїще» (або «битва на Чудському озері»). Лівонські рицарі спільно із племенами чуді та псковичами напали на новгородські землі. Новгородці примирилися з А. Невським, і на чолі з ним у квітні 1242 р. розгромили військо ордену.

Поміркуймо!

За офіційною радянською і російською версією, хрестоносці Лівонського ордену зазнали нищівної поразки. Багато закутих у важкі обладунки рицарів проломили кригу та потонули в озері.

Утім, європейські вчені зазначають чимало помилок у цій історії. Міфом є те, що лівонці тонули через свою важку «рицарську броню». Насправді вага обладунків воїнів Александра та Ордену була майже однаковою. Та й панцерні обладунки, в яких зазвичай зображують лівонських рицарів в «історичних» романах і фільмах, з’явилися лише у XIV-XV ст.

До того ж, у першому новгородському літописі немає ані слова про те, що, відступаючи, рицарі провалилися під лід. Цей «факт» був

доданий літописцями пізніше — через 100 років після битви. Крім того, досі точно не знайдено й самого місця цього бою...

Такі міфологізовані битви стали важливою складовою офіційної російської історії. У Російській Федерації в 1995 р. навіть було прийнято закон «Про дні військової слави і пам’ятні дати Росії». Згідно з ним, 18 квітня відзначається як «День перемоги російських воїнів Александра Невського над німецькими рицарями на Чудському озері». Це є прикладом перекручення історії, адже держава Росія та росіяни з’явилися значно пізніше. До того ж, національним героєм Росії став князь із Новгородської боярської республіки, яку саме Московія знищила через два з половиною століття.

У чому ви вбачаєте перекручення історії, коли читаєте про «перемоги російських воїнів Александра Невського»?

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю і систематизую нову інформацію

1. Які версії походження слова «Русь» вам відомі?

2. Коли і ким була утворена військово-феодальна Монгольська імперія?

3. Як монголи завойовували Русь?

4. Що ви знаєте про Золоту Орду?

5. Внесіть згадані в параграфі події історії Середньовіччя до синхронізованої хронологічної таблиці (завдання практичної роботи на с. 133).

6. Чим відрізнялося управління Новгорода від управління інших князівств?

7. Складіть план до пункту «Новгородська боярська республіка». Виконайте тренувальну онлайн-вправу:

Для описання яких подій треба вживати слова «руси», «руські», а для яких — «росіяни», «російські»? Наведіть приклади.

Що було спільного у розвитку Новгородської боярської республіки та західноєвропейських країн?

 

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія за 7 клас Щупак