Інформація про новину
  • Переглядів: 506
  • Дата: 26-08-2020, 19:18
26-08-2020, 19:18

Русь-Україна за Володимира Святославича (Великого, 980-1015 роки)

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  Узагальнення до розділу «Виникнення і...
Наступна сторінка:   Русь-Україна за Ярослава Володимирови...

Які реформи провела в державі княгиня Ольга? Якими були причини їх проведення? Як змінилася територія Русі-України внаслідок походів Святослава Ігорьовича?

Дієто: практичні завдання

Розпочніть заповнювати у своєму робочому зошиті подану таблицю.

1. ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА ВОЛОДИМИРА СВЯТОСЛАВИЧА

(980-1015 рр.)

Піднесення політичної і економічної могутності Русі-України пов’язане з правлінням князя Володимира Святославича (названого згодом Великим) і його сина Ярослава Володимировича (Мудрого).

Ще малим хлопцем Володимир керував Новгородом від імені батька — князя Святослава. По смерті Святослава між його синами Ярополком та Олегом розгорнулася боротьба за князівський престол, оскільки Русь-Україна не знала закону про спадкування влади. Ярополку вдалося перемогти Олега й об’єднати всі володіння Рюриковичів — Київ, Деревлянську землю і Новгород. Володимиру довелося втікати «за море», найімовірніше у Скандинавію. Проте 980 р. за допомогою варязьких найманців Володимир захопив владу в Києві, а Ярополк був підступно вбитий під час переговорів із братом.

Ще під час походу з Новгорода на Київ Володимир захопив Полоцьке князівство, підкорив кривичів, дреговичів і сіверян. Підкорив Володимир і плем’я білих хорватів у Прикарпатті. Верхню Наддністрянщину було остаточно включено до складу Русі. Князь також підкорив племена в’ятичів і радимичів.

Головною метою князя стало посилення князівської влади та розширення кордонів держави. Тому Володимир розпочав реформи.

Під час знайомства з діяльністю князя Володимира доберіть у тексті параграфа інформацію, що лягла в основу такого зображення князя.

Володимир усунув від влади всіх князів східнослов’янських племінних союзів, ліквідувавши племінні княжіння. Частину князів разом з їхнім оточенням київський князь переселив на південні кордони Русі для захисту від кочовиків — печенігів. Володимир поділив державу на території (округи), де правили його сини. Такі зміни сучасні історики називають адміністративною реформою.

За правління Володимира розпочався стрімкий злет і розбудова фортець і міст: Чернігова, Володимира на Волині, Переяслава та Василіва (нині Васильків) на Київщині, Смоленська, Ростова і Ярославля (останні три на території сучасної Росії). Такі зміни прийнято називати містобудівною реформою.

Свідчать документи

Літопис руський про будівничу діяльність Володимира Святославича (90-ті роки X ст.)

[...] І сказав Володимир: «Се недобре є, [що] мало городів довкола Києва». І став він городи зводити по Десні, і по Остру, і по Трубежу, і по Сулі, і по Стугні. І став він набирати мужів ліпших із словен, і з кривичів, і з чуді, і з в’ятичів і ними населив він городи, бо була війна з печенігами. І воював він із ними, і одолівавїх. [...]

1. По яких річках Володимир Святославич наказав будувати укріплені фортеці?

2. Яка мета будівництва фортець?

3. Яким чином відбувалося заселення новозбудованих фортець? Як ви розумієте поняття «л/'лш/ мужі»?

Була проведена військова реформа. Раніше дружинники отримували за службу частку від данини. Володимир Святославич замінив племінну організацію війська на найману. Дружинникам надавали земельні наділи в умовне землеволодіння за умови служби князю. Податки із селян, що жили на цій землі, йшли дружиннику на його власні потреби, озброєння, коней тощо. Князь мав повне право забрати земельний наділ і передати його іншому власнику за службу.

Золото та срібло, які накопичувалися у князя, перекарбовували на монети — срібники та златники. Історики умовно називають таку реформу фінансовою. На златниках і срібниках був зображений князь Володимир Святославич в образі візантійського імператора та родовий знак Рюрико-вичів, який у Володимира мав форму тризуба.

Саме тризуб Володимира став гербом Української Народної Республіки на початку XX ст. і сучасної незалежної України.

Є здогадки істориків про впровадження перших усних законів, які дістали умовну назву «Устав земляний».

Після хрещення Русі-України князь розмежував єпископський і міський суди — проведено судову реформу.

Поміркуймо!

Златники та срібники Володимира Великого

1. З якою метою, на вашу думку, Володимир Святославич зображувався на монетах в образі візантійського імператора?

2. Як можна пояснити напис на срібнику: «Володимир на столі а се його срібло»?

2. УПРОВАДЖЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА

Важливе значення для Русі-України мала релігійна реформа князя Володимира. Спочатку князь намагався об’єднати державу через язичницьку релігію. Він поставив перед своїм палацом вирізані з дерева ідоли Перуна та головних язичницьких богів. Однак це не об’єднало руські землі.

Язичництво гальмувало розвиток держави — і вибір було зроблено на користь християнства. Літописець зберіг для нащадків легенду про вибір віри князем. За нею Володимир обирав серед трьох релігій — християнства, мусульманства (ісламу) і юдаїзму.

Дізнайтеся, як літописець пояснював, чому з-поміж інших релігій Володимир обрав саме християнство.

Хрещення Володимира та Русі-України історики називають другим етапом релігійної реформи.

Приводом (подією, що підштовхнула) до хрещення були події 988 р. навколо візантійського м. Херсонеса у Криму (Корсунь у руських літописах). Історикам лише відомо, що князь підтримав візантійського імператора Василія II в боротьбі за владу в імперії. В обмін імператор обіцяв видати заміж за Володимира свою сестру принцесу Анну. Але обіцянку не виконав, що спричинило похід руської дружини на Корсунь. Облога Корсуня військом князя Володимира тривала три місяці, місто було захоплене, пограбоване та спалене. Саме в Корсуні, за літописом, Володимир Святославич охрестився, а також отримав «руку і серце» візантійської принцеси. Охрестившись, Володимир прийняв ім’я Василій (із грец. «базілей» — імператор), що показало його прагнення перетворити свою владу на законну і, можливо, рівну владі візантійського імператора.

Свідчать докул\внти

Літопис руський про хрещення киян 988 р.

У літо 6496 [988]. І коли [Володимир] прибув [з Корсуня], повелів він поскидати кумирів [дерев’яні статуї язичницьких богів] — тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому [узвозу]на ручай.

[...]

Потім же Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: «Якщо не з’явиться хто завтра на ріці — багатий чи убогий, чи старець, чи раб, — то мені той противником буде». І, це почувши, люди з радістю йшли, радуючись, і говорили: «Якби се не добре було, князь і бояри сього б не прийняли». А назавтра вийшов Володимир [...] на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду, і стояли — ті до шиї, а другі — до грудей. Діти ж [не відходили] од берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили [у воді], а попи, стоячи, молитви творили.

Хрещення Володимира Святославича (малюнок

з Радзивіллівського

літопису

кінця XV ст.)

1. Яка доля спіткала язичницьких ідолів після хрещення Володимира?

2. Чому, на вашу думку, літописець пише, що кияни раділи та не виступали проти хрещення?

3. Як цю подію зображує літописець?

За наказом київського князя в центрі міста була побудована перша кам’яна церква, присвячена Богородиці. Вона залишилася в історії під назвою Десятинна церква, оскільки на неї Володимир виділив десяту частину свого майна.

Протягом тривалого часу на Русі християнство поєднувалося з язичництвом. Таку ситуацію історики навіть назвали «двовір’ям». Зокрема й до сьогодні дожило літнє язичницьке свято Івана Купала.

3. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ВОЛОДИМИРА СВЯТОСЛАВИЧА

Володимир Святославич проводив активну зовнішню політику. Уже на початку свого правління він включив у межі держави Волинь, Червенські міста. Волинь надійно увійшла до складу Русі, а ось за Червенські міста боротьба з Польщею тривала ще пів століття. На деякий час було приєднано балтійські племена ятвягів, проте боротьба з ними тривала ще й у середині XIII ст.

Володимир здійснив похід на Волзьку Булгарію, внаслідок якого на тривалий час було встановлено взаємовигідний мир. Це відкрило шлях руським купцям річкою Волгою на Південь. Рушивши вниз Волгою, Володимир підкорив й обклав даниною залишки Хозарського каганату. Саме в цей час під владу Києва потрапив Таманський півострів із містом Тмуторокань.

Однією з головних проблем Русі-України була боротьба з кочовиками — печенігами. Вони неодноразово нападали на руські міста і села. З їхнім нападом на Київ пов’язана легенда про Кирила Кожум’яку, який переміг печенізького велетня. На цьому місці Володимир Святославич заснував м. Переяслав, де Кирило «переяв (перейняв) славу» печеніга, тобто поборов його.

Князь Володимир започаткував явище, яке ми сьогодні називаємо шлюбною дипломатією.

Карто запам'ятати!

Шлюбна дипломатія — укладення шлюбів між представниками держав з метою підтримки добросусідських відносин.

Для зміцнення зв’язків з іноземними державами Володимир укладав династичні шлюби. Син Святополк був одружений з донькою польського князя Болеслава, Ярослав — з донькою шведського короля. Дружні зв’язки

Володимир Святославич підтримував із Візантією, Священною Римською імперією, Вірменією, Угорщиною, а також із Папою Римським.

У народній пам’яті збереглося ім’я князя «Великий», у билинах про богатирів — «Красне Сонечко». Руська православна церква у XIII ст. канонізувала його як Рівноапостольного, як і його бабусю — Ольгу.

Історичні ПОДРОБИЦІ

Для захисту від кочовиків на південних руських землях уздовж південних кордонів Русі обабіч річки Дніпро споруджували захисні вали із землі та дерева — Змієві вали, будували фортеці. Саме сюди на південь Володимир переселяв «лучших мужів» із підкорених племен. Таким чином він і укріплював кордони професійними воїнами, і залишав без власних керманичів упокорені ним племена, щоб ті не могли чинити спротив. Змієві вали та укріплення по річках на південь від Києва дали можливість відсунути загрозу нападу кочовиків на пару днів.

Опишіть процес будівництва Змієвих валів.

Завдяки діяльності Володимира Русь стала однією з найбільших країн Європи, що охопила майже половину Східної Європи. Прийняття християнства зробило Русь рівноправною в колі європейських держав. Крім того, Русь-Україна стала великим торговельним посередником між Сходом і Заходом, Півднем і Північчю Європи.

Князівський дружинник (Русь-Україна, XI ст., сучасна реконструкція)

Опишіть озброєння руського дружинника.

Дісліо: практичні завдання

Опрацюйте історичну карту на с. 54 і виконайте завдання.

1. Покажіть на карті територію Русі-України на початку князювання Володимира Великого, а також приєднані князем землі.

2. Назвіть і покажіть сусідні з Руссю-Україною держави та народи за часів правління Володимира Великого.

запитання і завдання

Знаю нове

1. Працюємо з ключовими словами і датами:

а) поясніть значення слів і дат, зображених у хмаринці;

б) складіть задачі на лічбу часу з датами із хмаринки;

2. Упорядкуйте стрічку часу: розташуйте події в хронологічній послідовності та назвіть дати історичних подій.

3. Визначте передумови, причини та наслідки хрещення Русі.

4. Назвіть перший кам’яний храм Русі-України та поясніть його назву.

5. Які наслідки для руських земель мало прийняття християнства?

Поміркуйте, чим держава Русь-Україна часів Володимира Великого відрізнялася від Русі-України часів Олега, Ігоря і Ольги.

Роздивіться марку України, випущену з нагоди 1025-ї річниці хрещення Русі-України. Уявіть, що вам запропонували розробити марку, присвячену правлінню Володимира Великого. Опишіть свій задум або намалюйте таку марку.

 

 

Це матеріал з підручника Історія України за 7 клас авторів Дрібниця, Щупак

 



Попередня сторінка:  Узагальнення до розділу «Виникнення і...
Наступна сторінка:   Русь-Україна за Ярослава Володимирови...



^