Інформація про новину
  • Переглядів: 209
  • Дата: 26-08-2020, 19:20
26-08-2020, 19:20

Політичний устрій, суспільне та господарське життя Русі-України за доби розквіту (кінець X - перша половина XI століття)

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  Русь-Україна за Ярослава Володимирови...
Наступна сторінка:   Культура Русі-України наприкінці X - у ...

Пригадайте, які зміни відбулися в житті Русі-України від часів Аскольда до завершення правління Ярослава Мудрого.

1. ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ. ВЛАДА КНЯЗЯ

Слов’яни та Русь-Україна як держава пройшли кілька етапів свого політичного розвитку.

У ранніх слов’ян (І—II—VIII ст.) у період «воєнної демократії» на чолі племені стояв вождь (князь), який спирався на воїнів — дружину. Таку форму організації влади і суспільства історики традиційно називають вождівством. Вождем ставав найсміливіший, найхоробріший воїн.

У період становлення Русі-України (IX — перша половина X ст.) перші літописні князі, спираючись на вірну дружину, підпорювали сусідні племена, збирали ненормо-ване полюддя і ділилися награбованим із дружиною. Частину здобичі перепродували у Візантію або інші держави. Головною відмінністю в цей період було панування династії Рюриковичів — влада князя Ігоря і княгині Ольги перейшла у спадок до їхнього сина Святослава Ігорьовича. Великі зміни відбулися за княгині Ольги: упроваджено систему збору податків і призначено перших князівських намісників замість племінних князів. Таким чином були закладені основи держави — князівства.

У період розквіту Русі-України (кінець X — перша половина XI ст.) за Володимира Великого були ліквідовані всі племінні князівства, а дружина почала отримувати платню землею за службу. Справу свого батька продовжив Ярослав Мудрий.

Думки істориків

Сучасні історики дискутують про те, як розглядати Русь-Україну. • більшість сходиться на тому, що Русь-Україна була середньовічною ранньофеодальною монархією;

• частина вважає її централізованою монархією;

• найсміливіші навіть пропонують розглядати Русь-Україну як імперію.

Якої точки зору ви дотримувалися б під час дискусії? Обґрунтуйте свою думку.

Карто запам’ятати!

Монархія — держава, де найвища влада належить одній особі й передається у спадок.

Централізована монархія — різновид монархії, за якої найвища державна влада зосереджена в руках однієї особи — монарха, що управляє країною з одного центру.

Імперія — велика монархічна держава, що поєднує в собі силоміць приєднані (підкорені) інші народи та території. Владу імператора зміцнює монотеїстична релігія, підтримує вище духівництво (Папа Римський, патріарх тощо).

Особливістю політичного життя Русі-України було те, що влада князя переходила до одного із синів у результаті збройної боротьби між братами, оскільки Русь не знала законів про спадкування влади.

На чолі держави стояв великий князь київський з династії Рюриковичів, якому належала і законодавча, і виконавча, і судова влада. Великий князь управляв державою: видавав закони (усні чи письмові); керував військом (дружиною); судив (частину судових функцій пізніше було передано церкві). Князь був воєначальником й укладав міжнародні угоди.

Великий князь київський уособлював державу — хворів князь, то «хворіла» і держава; помирав князь — виникали проблеми в державі, розпочинався період боротьби за владу.

За бажання князь міг скликати раду, що могла складатися з окремих наближених бояр, старших дружинників, духовенства та представників міської знаті. Але ця рада була, скоріше, дорадчим органом влади при князеві.

2. СУСПІЛЬНИЙ УСТРІЙ

Більшість сучасних українських істориків характеризують суспільні й економічні відносини часів Русі-України як феодальні зі своїми особливостями.

Як і в Європі, суспільство Русі-України було становим, тобто поділялося на верстви, які мали різні права й обов’язки.

Основну масу населення Русі-України становили непривілейовані жителі — селяни та міщани. Селяни були об’єднані в сільську громаду — верв. Громада щорічно розподіляла орні та сінокісні землі між сім’ями.

Довідка «Соціальна структура давньоруського суспільства»

Еарто запам’ятати!

Бояри — привілейована верства руського суспільства, родова знать, яка володіла землями — вотчинами.

Вотчина — безумовне земельне володіння, що передається у спадок, вільно продається, дарується.

Дружинники — постійне військо князя; згодом — привілейована верства руського суспільства, яка отримувала земельні володіння на умовах служби князю.

Згодом орна земля і сіножаті перейшли в постійне користування окремих сімей. Проте спільною власністю залишалися ліси та пасовиська, річки й озера.

3. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ. РОДИНА

Центром повсякденного життя Русі була сім’я. Сім’ї, як правило, були великими — до 12-15 осіб. В одному помешканні могли жити представники трьох поколінь (діди і бабусі, батьки й матері з власними дітьми). Яким було дитинство — нам відомо мало, імовірніше дітей з раннього віку привчали допомагати по господарству батькам. Із джерел нам відомо, що дитину називали отрок — «него-ворящий», тобто той, який не має права на слово.

Люди часто мали прізвисько. По батькові називали князів і бояр — Ігорьович, Святославич. До імені пересічної людини додавали ім’я батька. Від князівських часів так з’явилися, наприклад, Милорадовичи, Левковичи; пізніше — Петренки, Іваненки й ін.

Діємо: практичні завдання

Уважно розгляньте ілюстрацію і опишіть житло давніх русів.

Відео «Древній Звенигород» (ЗО-реконструкція.

Джерело: Історико-культурний парк «Древній Звенигород».

Дослідіть давньоруське місто за ЗО-реконструкцією:

а) назвіть головні елементи міста;

б) визначте основні будівельні матеріали;

в) опишіть екстер’єр та інтер’єр будівель (княжого палацу, двору боярина, церкви).

Діємо: практичні завдання

Визначте за одягом верстви населення. Аргументуйте свій вибір й опишіть зовнішній вигляд однієї з верств населення.

4. ГОСПОДАРСТВО. МІСТА. РЕМЕСЛА. ТОРГІВЛЯ

Господарство Русі-України було натуральним — усе необхідне для життя виробляли селяни й ремісники та споживали на місці.

Поширеними були мисливство, рибальство, бортництво (добування меду диких бджіл).

У містах жили купці (гуртові й у роздріб) та ремісники. Руси були прекрасними ремісниками. Основними ремеслами були металообробка (заліза та цінних металів — золота і срібла), обробка дерева та шкіри, гончарство. Шкіру обробляли вручну фізично сильні люди — кожум’яки.

Ювелірні майстри виготовляли жіночі прикраси з пере-городчастої емалі та черні — особливого сплаву міді, срібла, свинцю і сірки, який після виплавки в горні щільно з’єднувався зі срібною основою, утворюючи темний фон.

Поширеними в селах і містах були домашні ремесла — ткацтво, прядіння, плетіння, вишивання, шиття.

Майстри по дереву виготовляли бочки та діжки (бондарі), вози, сани та колеса (стельмахи).

На Русі спочатку було поширене будівництво з дерева, згодом — з каменю та плінфи (тонка обпалена цегла). Споруджували з каменю і плінфи собори, князівські палаци, брами. А з дерева будували житло для пересічних селян і міщан. Також дерево використовували для будівництва оборонних споруд — валів, частоколів.

Русь-Україна розташовувалася на перетині великих торговельних шляхів, які зв’язували Північ і Південь Європи, мусульманський Схід і християнський Захід:

Поміркуйте, як розташування торговельних шляхів впливало на розвиток міст Русі-України.

Центрами торгівлі були руські міста: Київ, Вишгород, Чернігів, Любеч, Витичів, Переяслав, Володимир на Волині, Галич та ін.

Найзручнішими шляхами були річки — і влітку, і взимку. Сухопутні шляхи були менш придатними та безпечними.

Грошима всередині держави слугували шкурки звірів — куниці (куни) та білки (вервиця, векша). З початку XI ст. почали використовувати злитки срібла вагою близько 160 грамів — гривни. Були різні за формою гривни — київська та новгородська.

запитання і завдання

1. Поясніть значення понять і термінів історичної хмаринки. Згрупуйте слова хмаринки за запропонованими вами критеріями. Складіть короткі розповіді за допомогою кожної з груп слів.

2. Схарактеризуйте зміни політичного устрою Русі-України в IX — першій половині XI ст.

3. Які функції виконував князь на Русі?

4. Чому історики характеризують Русь як феодальну станову державу? Що таке суспільний стан? Назвіть стани руського суспільства.

5. Чим відрізняється умовне землеволодіння від вотчини?

6. Опишіть відомі за літописом категорії вільного й залежного населення на Русі.

7. Що ви знаєте про повсякденне життя на Русі?

8. Дайте характеристику сільському господарству та ремеслам Русі.

9. Що слугувало грошима в часи Русі?

Виконайте тренувальну онлайн-вправу:

Складіть розповідь «Один день із життя» від імені представника/представниці однієї з верств давньоруського суспільства.

 

Це матеріал з підручника Історія України за 7 клас авторів Дрібниця, Щупак

 



Попередня сторінка:  Русь-Україна за Ярослава Володимирови...
Наступна сторінка:   Культура Русі-України наприкінці X - у ...



^