Інформація про новину
  • Переглядів: 230
  • Дата: 26-08-2020, 19:22
26-08-2020, 19:22

Культура Русі-України наприкінці X - у першій половині XI століття

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  Політичний устрій, суспільне та госпо...
Наступна сторінка:   Практичне заняття. Розквіт Русі-Украї...

Як ви розумієте поняття «культура»? Що впливає на розвиток культури суспільства? Поміркуйте, які чинники могли впливати на розвиток культури Русі-України.

1. УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ

Розквіту культури Русі-України сприяло прийняття християнства, зміцнення держави, поширення зв’язків з іншими державами, насамперед із Візантією.

Основою народної культури віками залишалася усна народна творчість — казки, перекази, легенди, приказки, загадки, прислів’я, пісні. Вони сягають часів язичництва, проте із часом доповнюються і змінюються. Частина цього спадку дійшла до нашого часу.

Приблизно в Х-ХІ ст. виник новий вид усної народної творчості, який у XIX ст. назвали билини (перша назва — старини).

Карто запам'ятати!

Билина (старина) — жанр народної творчості, героїчний епос.

За змістом билина — героїчний епос, властивий багатьом країнам середньовічної Європи. Головними героями цих творів є реальні або вигадані особи:

• три богатирі — Ілько (Ілля) Муромець, Добриня Микитич, Олеиіко Попович. Одним з героїв билин про трьох богатирів під прізвиськом «Красне Сонечко» є великий князь київський Володимир Святославич; прообразом богатиря До-брині Микитича є воєвода князя Володимира Великого — Добриня;

• легендарні Котигорошко, Джурило, Кирило Кожум’яка, Вольга та Минула Селянинович, Святогор.

Пам’ятник Добрині Микитичу (робота скульптора Ігоря Зарічного, м. Коростень на Житомирщині, 2012 р.)

Історичні ПОДРОБИЦІ

Ілько (Ілля) Муромець та До-бриня Микитич — реальні історичні постаті. Мощі Муромця збереглися в Києво-Печерській лаврі. У 2018 р. на Трухановому острові в Києві в парку «Муромець» був відкритий пам’ятник руському богатирю. Скульптору позував відомий український сучасний богатир Василь Вірастюк. Цікаво, що виготовлений пам’ятник з деталей, роздрукованих на Зй-принтері.

Пам’ятник Іллі Муромцю в м. Києві (робота скульптора Володимира Журавля, 2018 р.)

2. ОСВІТА Й МОВА

Найосвіченішою верствою населення в Середньовіччі були священники, тому освіту в часи Русі-України здобували при церквах і монастирях. Там навчали читати, писати, рахувати, церковного співу. Поширеним серед майбутніх священників було вивчення грецької мови.

У джерелах є згадка про школу, засновану князем Володимиром. Тут здобували освіту діти «нарочитої чаді» — найближчого оточення князя. Літописець пише: «І почав Володимир посилати збирати дітей у нарочитих мужів своїх і віддавати їх на навчання книжне».

На Русі діяли дві абетки — кирилиця і глаголиця. Виникнення абетки, найімовірніше, пов’язують зі слов’янськими просвітниками, проповідниками християнства в Моравії (частина сучасної Чехії) — святими Кирилом і Мефодієм, які були вихідцями з м. Фессалоні-ки (слов’янською Солунь, тепер м. Салоніки в Греції).

Історичні ПОДРОБИЦІ

На східнослов’янських землях уже з X ст. поширилася і утвердилася кирилиця, що базувалася на грецькому письмі. Ми до сьогодні пишемо «грецькими літерами», до яких додані ті, що позначають звуки, відсутні в грецькій мові. Таким чином Кирилу і Мефодію вдалося створити абетку, яка бездоганно відображає особливості мовлення слов’янських народів.

Мовою писемності на Русі була так звана давньослов’янська, або церковнослов’янська, якою переклали з грецької Біблію Кирило й Мє-фодій. В основі цієї мови лежать південнослов’янські діалекти — зокрема македонський діалект староболгарської мови. Адже святі були вихідцями з історичної області на Балканах, що називається Македонія. Тому для читання Біблії треба було вивчити цю мову.

Думки істориків

Як доводить сучасний професор славістики Віденського університету Міхаель Мозер, уже після Великого розселення слов’ян V-VII ст. одноманітна праслов’янська мова розпалася. З прийняттям християнства давньоруська, або церковнослов’янська мова Кирила і Мефодія, яку використовували для написання священних текстів, почала збагачуватися місцевими діалектами. До початку XI ст. діалекти слов’янської мови вже сформувалися, до того ж протоукраїн-ські діалекти вже відрізнялися від проторосійських.

Міхаель Мозер «Історія української мови»

Є відомості, що Ярослав Мудрий зібрав першу бібліотеку з кількох десятків книг. Книги мали велику цінність, переписувалися вручну на пергаменті (вичинена шкіра молодого теляти), тому їх могли мати лише багатії. Книги прикрашали чудовим орнаментом і мініатюрами (кольоровими ілюстраціями невеликого розміру).

Матеріалом для письма для бідних були дерев’яні дощечки, вкриті воском, або береста — кора з берези. На них тонким металевим писалом видряпували написи. Берестяні грамоти (написи на корі берези) збереглися переважно в районі міст Новгорода і Звенигорода (Львівщина).

Графіті на стінах храмів і берестяні грамоти свідчать про поширення писемності серед значної частини населення Русі-У країни.

Карто запам'ятати!

Графіті (італ. graffiti, буквально — видряпані) — стародавні написи й малюнки, зроблені гострими предметами на стінах архітектурних споруд, керамічних виробах та інших речах.

Графіті ХІ-ХІІІ ст. знайдено на стінах Софійського собору в Києві та Новгороді, в інших руських храмах. Надписи на церковних стінах мають здебільшого релігійний зміст, хоча є і світські за характером. Наприклад, на стінах Софійського собору є навіть жартівливий надпис «Кузьма — порося».

Купці непогано знали географію країн, які лежали на їхньому торговельному шляху. На Русі розвивалася й медицина — хворих лікували травами; вміли обробляти рани, отримані в битві або в повсякденному житті.

3. ЛІТЕРАТУРА. ЛІТОПИСАННЯ

З появою християнства на Русі з’явилися як оригінальні літературні твори, так і неоригінальні.

Неоригінальними називають перекладні твори, переважно з грецької. До них належать переклади Біблії (Старий і Новий заповіт, або Євангеліє), «Ізборники» чернігівського князя Святослава Ярославича другої половини XI ст. «Ізборники» — це збірники статей різного змісту: про релігію, мораль тощо.

Оригінальними є твори, написані руськими авторами: «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона

(середина XI ст.), «Повість минулих літ» (початок XII ст.), «Повчання дітям» Володимира Мономаха (початок XII ст.), «Слово о полку Ігоревім» невідомого автора (кінець XII ст.), «Моління» Данила Заточеника (ХІІ-ХІІІ ст.), Києво-Печерський патерик (XIII ст.) тощо.

У «Слові про закон і благодать» Київського митрополита Іларіона оспівуються і підносяться княгиня Ольга, Володимир Великий і Ярослав Мудрий.

4. АРХІТЕКТУРА, ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

Хрещення сприяло розвиткові в Русі-Україні кам’яного храмового будівництва. За основу архітектурних шедеврів Русі було взято візантійський архітектурний стиль. Перші церкви Русі будували й оздоблювали візантійські майстри. Проте руські митці змогли об’єднати візантійські ідеї з місцевими, створивши неперевершений давньоруський архітектурний стиль.

За часів Володимира Великого в центрі Києва біля князівського палацу, який не зберігся, був побудований перший хрестовокупольний шестистовпний кам’яний храм — церква Успіння Богородиці (989-996 рр). В історії вона відома як Десятинна церква. Сюди перенесли поховання бабусі Володимира Великого княгині Ольги, тут поховані і сам Володимир Великий, і його дружина візантійська принцеса Анна. Ні поховання, ні церква до нашого часу не збереглися, залишився лише фундамент.

Храми оздоблювали мозаїками та фресками.

Карто запам'ятати!

Мозаїка (із грец. — муза) — зображення або візерунок на підлозі, стіні, виконані з кольорових каменів, смальти (кольорове скло), керамічних плиток й інших матеріалів.

Фреска (з італ. — свіжий) — живопис на вологій штукатурці (тиньк).

За правління Ярослава Мудрого в Києві були побудовані Золоті ворота. 1037 р. завершено спорудження Софійського собору.

Центральний собор «Міста Ярослава» Софійський собор був побудований у давньоруському стилі, а реконструйований у стилі бароко (XVII-XVIII ст.). Величний храм має 13 куполів. Найбільший центральний купол присвячений

Христу Вседержителю (грецькою — Пантократору), а інші символізують 12 апостолів — учнів Ісуса Христа.

Найвідомішою мозаїкою Русі є зображення Богоматері Захисниці (грецькою — Оранти) у цьому ж соборі. Зображення заввишки 5 м і набране зі смальти 177 кольорових відтінків.

Фотозагадка

Уважно розгляньте світлини пам’яток архітектури й за допомогою додаткових джерел інформації визначте, що змінилося в їхньому вигляді від часів Русі-України до нашого часу. Дізнайтеся, чим зумовлені ці зміни.

Діелло: практичні завдання

Пропонуємо вашій увазі віртуальний тур Софійським собором. «Відвідайте» собор, укладіть опис внутрішнього оздоблення храму та проведіть віртуальну екскурсію своїм однокласни-кам/однокласницям.

У період розквіту Русі (кінець X — перша половина XI ст.) розпочинається храмове будівництво в містах Чернігові й Переяславі.

Храми й помешкання Русі прикрашали також іконами (із грец. — малюнок, образ, зображення) — живописне, мозаїчне або рельєфне зображення Ісуса Христа, Богородиці, святих і подій Святого Письма.

Ікони часів Русі майже не збереглися. Перші з них завозили з Візантії, пізніше з’явилася і власна школа іконопису. Його центром була майстерня Києво-Печерського монастиря. Ікони писали на дереві мінеральними фарбами, що розводили на квасі та яєчному жовтку.

Найрозвиненішими художніми ремеслами було ювелірне, лиття, кування, чеканка, позолота, інкрустація по дереву й металу. До сьогодні милують око давні сережки, колти, рясна, привіски, підвіски, браслети-наручі.

5. МУЗИКА

Усі аспекти життя русів були тісно пов’язані з музикою: без неї не обходилися сімейні свята, воєнні походи тощо. Важливе місце в культурі займав хоровий спів у церкві. Відомою була і система нотних знаків — крюкова нотація.

У Галицькому літописі згадується співак Мітуса.

По селах ходили та веселили гостей у князівських палацах скоморохи. Вони були танцюристами, фокусниками, жонглерами, водили ведмедів. Найвідомішими музичними інструментами на Русі були: духові — сопілки, флейти, орган; щипкові — гуслі, арфи, лютні; смичкові — гудок і смик; ударні — бубни, тарілки. Зображення скоморохів є на одній зі стін собору Святої Софії в Києві.

запитання і закдання

1. Вправа «Кросворд навпаки». Складіть запитання до слів кросворда. Запропонуйте однокласникам/однокласницям дати на них відповіді.

2. Де й чого навчалися діти на Русі?

3. Якою мовою писали в часи Русі-Украї-ни? Які матеріали для письма використовували?

4. Що таке книжкова мініатюра? Назвіть найдавнішу книгу на Русі. Яким роком вона датується?

5. Звідки руси запозичили архітектурний стиль для храмового будівництва?

Назвіть найдавніші храми України. Ким вони були збудовані?

6. Дайте відповіді на запитання вікторини й розгадайте кросворд.

1. Наведіть докази на користь тези «Кирило і Мефодій — видатні слов’янські просвітителі».

2. Які наслідки для культури Русі мало прийняття християнства? Аргументуйте свою думку.

1. Підготуйте презентацію про один із творів давньоруського мистецтва.

2. Використавши додаткову літературу, зіставте архітектуру візантійського та давньоруського храмів: визначте спільні й відмінні риси.

 

 

Це матеріал з підручника Історія України за 7 клас авторів Дрібниця, Щупак

 



Попередня сторінка:  Політичний устрій, суспільне та госпо...
Наступна сторінка:   Практичне заняття. Розквіт Русі-Украї...



^