Інформація про новину
  • Переглядів: 543
  • Дата: 26-08-2020, 19:52
26-08-2020, 19:52

Культура українських земель XIV-XV столітті

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  Господарство українських земель у XIV-XV...
Наступна сторінка:   Практичне заняття. Українські землі в ...

Які, на вашу думку, чинники впливали на розвиток культури на українських землях у XIV-XV ст.?

1. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ

Українська культура XIV-XV ст. — спадкоємиця культури Русі-України та Галицько-Волинської держави. Культурний розвиток цього періоду відбувався у складних умовах. Українські землі, поділені між Великим князівством Литовським, Польщею, Московією, Османською імперією та іншими державами, опинилися під різними культурними впливами.

До певного періоду сприятливими були умови для розвитку культури у Великому князівстві Литовському. Збираючи руські землі, литовські князі прагнули долучитися до культури Русі-України, Галицько-Волинської держави, надбання яких не відкидали, а підтримували разом із православною вірою і руською мовою.

Поміркуймо!

Після яких подій в історії українських земель у складі Великого князівства Литовського відчулося небажання владних кіл підтримувати православну віру?

У Польському ж королівстві не сприймали православну культуру. Але водночас воно було брамою, крізь яку до України потрапляли ідеї Відродження — культури, що в XIV ст. зародилася в Італії і ґрунтувалася на ідеалах гуманізму та кращих традиціях античності. Саме через цю браму українці мали змогу долучитися до західноєвропейської системи освіти.

Етнічна строкатість українських земель створила сприятливі умови для зближення з культурою представників інших народів — поляків, німців, вірмен, євреїв, татар тощо. Нове і старе в українській культурі співіснувало, нашаровуючись одне на одне, створюючи унікальні культурні явища.

2. РОЗВИТОК ОСВІТИ

Освітою на українських землях опікувалася церква. У церковних школах учні здобували елементарну освіту —

училися читати (по часослову й псалтирю), писати й рахувати. Охочі могли здобути ширшу освіту — при великих монастирях. Однак вона мала церковний характер. Певної програми навчання не було, ченці вчили тому, що знали самі.

Відсутність вищих навчальних закладів в Україні змушувала юнаків, здебільшого синів міщан, здобувати освіту в університетах Європи.

В Ягеллонському університеті навчався, а потім здобув ступінь бакалавра та магістра Юрій Котермак (1450-1494 рр.) із м. Дрогобича (нині Львівська область). Згодом він продовжив навчання в Болонському університеті, де став професором медицини й астрономії. На 1481/1482 навчальний рік був обраний ректором цього навчального закладу.

Збереглася лише одна друкована праця Юрія Дрогобича — латиномовна «Прогностична оцінка поточного 1483 року». За формою і змістом друкована праця Юрія Дрогобича належить до числа дуже поширених у той час астрологічних календарів-«прогностиків», в яких на основі відомостей про розташування небесних світил «передбачалися» земні події. Вона вважається першою друкованою книгою українського автора.

Поміркуймо!

У віршованому вступі до своєї праці Юрій Дрогобич писав:

Хоч і далекі від очей простори неба,

Та не такі віддалені від розуму людського.

Як ви розумієте ці слова видатного вченого?

Історичні ПОДРОБИЦІ

Дослідники звернули увагу на те, що в XV-XVI ст. не один лише Юрій з-поміж дрогобицьких міщан учився в Ягеллон-ському університеті. У списках вступників до цього закладу за 1411-1600 рр. вдалося відшукати принаймні 32 вихідців з Дрогобича. Але завершувала курс навчання й отримувала наукові титули лише незначна частина вступників. Здобуття Юрієм Дрогобичем 1470 р. ступеня бакалавра, а 1472-го — магістра свідчить про його наукові здібності й неабияку наполегливість у доланні труднощів. Із 208 юнаків, котрі разом з ним вступили до університету, бакалаврами у 1470/1471 навчальному році стали 66 осіб, а ступінь магістра отримали у 1472/1473 навчальному році лише дев’ять з них.

6 лютого 1478 р. Юрій Дрогобич писав у листі до краківського знайомого Миколи Чепіля: «Мені судилося бути бідним, весь час у клопоті й злиднях. Невеликий заробіток, який щодня здобуваю, дістається ціною постійної праці й величезних зусиль... Багато міг би я осягнути в науці, якби не мусив турбуватися про найнеобхідніше».

1. З якими труднощами, на вашу думку, зіткнулися студенти — вихідці з українських земель, навчаючись за кордоном?

2. Що мав на увазі Юрій Дрогобич, коли писав у листі: «...якби не мусив турбуватися про найнеобхідніше»?

3. ЛІТЕРАТУРА. ЛІТОПИСАННЯ

Літописна традиція Русі-України продовжувалась у західноукраїнських літописах, в яких подаються відомості про українські та білоруські землі у складі Великого князівства Литовського. Його складовою частиною є «Короткий Київський літопис», що охоплює події 1480-1500 рр. Характерною особливістю цих літописів є наявність «повістей» — вставок, що відрізняються за формою і стилем від літописного викладу. Одна з таких повістей — «Про Подольську землю». Її автор, розповідаючи про князів Коріатовичів, намагається обґрунтувати право Литви на Поділля.

Пригадайте, коли і ким було винайдено книгодрукування.

Наприкінці XV ст. розпочалося друкування книг церковнослов’янською мовою. Німець Швайпольт Фіоль у 1491 р. в Кракові вперше надрукував кирилицею чотири книги для церковної служби

в православних церквах: «Октоїх», «Часослов», «Тріодь Пісна», «Тріодь Цвітна».

4. АРХІТЕКТУРА І МІСТОБУДУВАННЯ

У другій половині XIV ст. долалися тяжкі наслідки монгольської навали. Відбудовували старі міста, споруджували нові. У XIV-XV ст. провідним було оборонне будівництво.

Поміркуймо!

Чому оборонне будівництво стає провідним caMeyXIV-XV ст.?

Укріплення будували із цегли або каменю. Перебудовували майже всі давні кам’яні укріплення XII-XIV ст., зокрема в Кам’янці, Білгороді-Дністровському (до 1484 р. Четатя-Албе), Мукачевому, Кременці, Хотині, Луцьку. Храми й монастирі обмуровували міцними стінами, як оборонні споруди.

Дісмо: практичні завдання

1. Розгляньте сучасні фото середньовічних споруд. Дізнайтеся, в яких областях України вони розташовані, коли побудовані.

2. Позначте ці пам’ятки архітектури на контурній карті.

3. Опишіть архітектурні особливості представлених споруд.

5. ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО Протягом XIV-XV ст. на українських землях розвивався провідний жанр тогочасного малярства — іконопис. Ікони, як і фрески, набували нових рис під впливом ідей гуманізму. На іконах з’явилися зображення рослин, архітектурного оточення, предметів побуту. Одними з кращих зразків іконопису є ікона Богородиці з пророками з церкви в Підгород-цях, ікона «Успіння Богородиці». Популярними були ікони, де в образах святих втілено воїнів-героїв (наприклад, ікона Святого Юрія Змієборця).

Поміркуймо!

Що спільного й відмінного в тематиці й оформленні представлених ікон?

Знаю нове

Які чинники впливали на розвиток культури українських земель XIV-XV от.?

2. Чому діти міщан їздили навчатися в європейські університети?

3. У яких університетах Європи навчалися українці?

4. Яку освіту здобув у Європі Юрій Дрогобич?

5. Назвіть перші книги, надруковані кирилицею в краківській друкарні Швай-польтом Фіолем. Для яких цілей вони були надруковані?

6. Події якого хронологічного періоду охоплює «Короткий Київський літопис»?

Схарактеризуйте особливості архітектурних споруд на українських землях у XIV-XV ст.

2. Чому в XIV-XV ст, не втрачало свого значення будівництво оборонних споруд?

3. Іван Франко зауважував, що наприкінці XV ст. «повіяло на Україні новим європейським духом». Підтвердьте цю думку фактами.

4. Дослідіть пам’ятну монету як джерело історичної інформації. Які знання можна отримати за допомогою зображеної монети?

Монета «Міжнародний рік астрономії» номіналом 5 гривень, випущена Національним банком України (серія «Інші монети», 2009 р.)

Укладіть туристичний маршрут «Фортеці та замки України».

2. Об’єднайтеся з однокласниками/однокласницями в групи та укладіть оповіді за темами:

• Я їду навчатись до Карлового університету.

• Один день з життя студента Ягеллонського університету.

• Один день з життя ректора Болонського університету.

 

 

Це матеріал з підручника Історія України за 7 клас авторів Дрібниця, Щупак

 



Попередня сторінка:  Господарство українських земель у XIV-XV...
Наступна сторінка:   Практичне заняття. Українські землі в ...



^