Інформація про новину
  • Переглядів: 456
  • Дата: 28-08-2020, 20:33
28-08-2020, 20:33

Правління Олега та Ігоря

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  Утворення Русі-України
Наступна сторінка:   Княгиня Ольга. Правління Святослава І...

Олег

Появу якої версії походження поняття «Русь» зумовили слова літописця? Знайдіть на карті на с. 4 землі, у яких правив Рюрик.

«Ось чудь, словени, кривичі і інші вигнали варягів за море, і не дали їм данини, і стали самі в себе володіти. І не було в них правди, і встав рід на рід, і були усобиці в них, і воювати вони між собою почали. І пішли вони за море до варягів, до русі. І просили княжити і володіти ними. І вибралося троє братів із родами своїми, і з собою всю узяли русь. І прийшли вони до словен, і поставили город Ладогу. І сів у Ладозі найстарший [брат] Рюрик, а другий, Синєус, — на Білім озері, а третій, Трувор, — в Ізборську» (із «Повісті минулих літ»).

Не всім впливовим киянам сподобалося, що Аскольд прийняв хрещення. За свідченням літописця, який вважав Аскольда і його літописного співправителя Діра варязькими воїнами, усунув київського князя від влади Рюрик. На підтримку новгородського князя, на думку істориків, сподівалися змовники. Однак у 879 р. Рюрик помер. До Києва прибув чи то родич, чи то воєвода Рюрика — Олег. Разом із ним та його воїнами до Києва потрапив і малолітній син Рюрика — Ігор, але про нього ми поговоримо пізніше.

Розгляньте ілюстрацію з літопису на с. 19. Поміркуйте, що саме зображено на мініатюрі. Кого з героїв літопису можна на ньому впізнати?

Чому Олег вдався до підступу, а не вступив у відкритий бій за володіння Києвом?

«І прийшов до гір Київських, і побачив Олег, що Аскольд і Дір княжать, і заховав воїв у лодіях...

І послав до Аскольда і Діра, кажучи: “Купці ми, ідемо до греків від Ольга і від Ігоря-княжича. Приходьте до роду свого, до нас”. Аскольд же і Дір прийшли. І вискочили всі із лодій... І убили Аскольда і Діра... І сів Олег, княжучи в Києві, і рече Олег: “Се буде мати городам руським”» (із «Повісті минулих літ»).

Захопивши у 882 р. владу в Києві, Олег об’єднав Північну й Південну Русь, що стало, на думку історика Миколи Котляра, вирішальним кроком на шляху до створення держави східних слов’ян. Поступово Олег поширив свою владу на слов’янські й неслов’янські племена. Так, князь підкорив деревлян, сіверян, радимичів, данину йому платили словени, кривичі, меря.

У «Повісті минулих літ» також ідеться про те, що у 907 р. Олег на чолі війська здійснив успішний похід на столицю Візантійської імперії Константинополь.

Розгляньте мініатюру. Які події зображено? Чи могли ці події бути реальними?

«І звелів Олег воям своїм колеса поробити і поставити кораблі на колеса. І, маючи попутний вітер, напнули паруси, і пішли по полю на город. Побачили ж це греки і злякалися, і рекли, пославши до Олега: “Не погубляй город, зберемо данину, яку захочеш”».

Та найбільшу цінність для істориків має наведений у «Повісті минулих літ» договір між Києвом та Царгородом. Згідно з укладеними

домовленостями Візантія гарантувала руським купцям сприятливі умови для торгівлі, сплачувала викуп, обіцяла давати щорічну данину Києву та іншим руським містам. Після нового походу князя Олега на Візантію у 911 р. умови було уточнено — розширено привілеї руських купців.

Чи погоджуєтеся ви з міркуванням історика Миколи Костомарова, що «особистість Олега у нашому початковому літописі є сповна особою переказів, а не історії»? Обґрунтуйте свою думку.

Ігор

За літописом, посівши київський стіл, Ігор придушив повстання деревлян, обклав даниною уличів. Новий князь діяв жорстокіше за Олега, наклав на підкорених значно більшу данину. Тому уличі залишили Середнє Подніпров’я і переселилися до межиріччя Дністра і Південного Бугу.

Літопис повідомляє, що у 915 р. «вперше прийшли на Руську землю печеніги і, заключивши мир з Ігорем, пішли до Дунаю». Згодом печеніги порушили мирну угоду — їх до нападів на Русь підштовхнула Візантія.

Пригадайте, які кочові племена жили в межах сучасної України до X ст.

Ігор теж воював із Візантією. У 941 р. він організував грандіозний похід проти неї, залучивши десять тисяч лодій. Проте ця кампанія завершилася поразкою — візантійці спалили флот русичів «грецьким вогнем». Літопис повідомляє: «Феофан же зустрів їх у ладдях з вогнем

і став трубами пускати вогонь на ладді русичів... Русичі ж, побачивши полум’я, кидались у воду морську, прагнучи врятуватися. І так залишки їх повернулися додому».

Розгляньте ілюстрацію. Чим підпалювали візантійці кораблі ворогів, щоб ті не могли погасити полум'я на морі? Чому цю суміш називали «грецьким вогнем»?

•«Грецький вогонь»- — запальна суміш, що застосовували у VII-XV ст. До його складу входили, імовірно, смола, каніфоль, сірка, селітра та інші речовини. Суміш підпалювали і під тиском викидали із бронзових труб або наливали в мушлі й кидали їх із катапульт на ворожі судна. Спричинене «грецьким вогнем» полум’я не можна було загасити водою.

Не маючи успіху на Півдні, Ігор здійснив грандіозний похід на Схід, до Каспійського моря. Після перемог на території Південного Кавказу із багатою здобиччю армія князя, як свідчить літопис, «попливла назад, і ніхто не смів перейти їй дорогу».

У 944 р. Ігор спрямував військо для нового походу на Візантію. Але страшний вогненосний флот чатував на лодії русичів поблизу Золотого Рогу — затоки, де стояли константинопольські кораблі. Не були успішними і перемовини. Підписаний потому мирний договір із Візантією був менш вигідним для Русі, ніж угода Олега 911 р.

Як ви вважаєте, чому Ігор продовжував нападати на Візантію, незважаючи на поразку у 941 р.?

Захоплений військовими походами князь Ігор занедбав внутрішні справи. Коли настав час збирати данину з підвладних Києву земель, він вирушив у свій останній похід. Літопис про 945 р. розповідає: «І прийшла осінь, і став він замишляти похід на деревлян, бажаючи взяти з них ще більше данини. Того року мовила дружина Ігореві: “Отроки [воєводи] Свенельда причепурилися зброєю та одягом, а ми голі. Підемо, княже, з нами за даниною, й ти добудеш, і ми”».

Ігорю зібраної данини виявилося замало, і він наказав своїм воїнам: «Ідіть з даниною додому, а я повернусь і позбираю ще». Із горсткою дружинників Ігор знову вирушив збирати полюддя — об’їжджав підконтрольні землі, аби зібрати данину хутром та продовольством. Він не зважав на жодні норми, встановлені і його попередниками, і ним самим. Це обурило деревлян, і вони вбили Ігоря.

1. Визначте основні події періоду правління князів Олега та Ігоря.

2. Чому дії Ігоря призвели до його загибелі?

3. Виконайте онлайн-вправу: розташуйте події на лінії часу.

Домашнє завдання

Заповніть таблицю, з якою ви почали працювати раніше, матеріалами про Олега та Ігоря. Для позначення якої події ви могли б використати таку піктограму

Визначте основні напрями зовнішньої та внутрішньої політики перших київських князів.

 

 Це матеріал з підручника Історія України за 7 клас Дудар, Гук

 



Попередня сторінка:  Утворення Русі-України
Наступна сторінка:   Княгиня Ольга. Правління Святослава І...



^