Інформація про новину
  • Переглядів: 408
  • Дата: 28-08-2020, 20:35
28-08-2020, 20:35

Суспільний устрій. Влада князя

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  Русь-Україна за Ярослава Мудрого. «Рус...
Наступна сторінка:   Повсякденне життя. Господарство. Реме...

Накресліть схему-піра-міду «Суспільні стани» в зошиті. Заповніть у ній пропуски. Чому одні суспільні групи (стани) мали привілеї, а інші — ні.

Пригадайте, що таке монархія. Наведіть приклади, які підтверджують, що влада київського князя була монархічною.

На ранніх етапах державності вільні селяни-общинники віддавали певну кількість сільськогосподарської продукції своїй родоплемінній знаті. Але з IX ст. право збирати данину з усього вільного населення мав лише київський князь і його дружинники. Збір данини називали полюддям.

Хто із князів і чому унормував процес збору данини?

У X ст. київські князі привласнили общинні землі. Тож наприкінці цього століття розпочалося формування спадкових (які передавали у спадок, а не надавали за службу) володінь удільних князів.

Уділ — у Русі-Україні адміністративно-територіальна одиниця, якою управляв князь, залежний від великого київського князя.

Князь Володимир Святославич провів адміністративну реформу — позбавив племінних князів права управляти землями і передав владу на місцях своїм синам. Київський князь у будь-який час міг відібрати ці володіння.

Згодом право на земельні наділи мали вже не лише родичі князя, а й верхівка служивої знаті (бояри) та верховне духівництво. За вірну службу князь надавав своїм боярам і дружинникам «право кормління»: за велінням князя воїни залишали собі податки, які сплачувало населення певної території. А у Х-ХІ ст. у Русі-Україні почали формуватися васальні відносини, які, однак, не обмежували перехід бояр на службу від одного князя до іншого.

Отже, до панівних станів належали князі, бояри, дружинники та священники. Священники, своєю чергою, поділялися на вище духівництво (митрополит, єпископи та ін.) і рядових священнослужителів. Не мали привілеїв міщани, вільні й залежні селяни, дворова челядь (холопи).

Чисельно найбільшою частиною населення були смерди — особисто вільні селяни-общинники. Закупи і рядовині — це тимчасово залежні селяни. Закупи — селяни, які працювали на землевласника

за грошову позику (купу). А от селян, які працювали на землевласника за договором (рядом), називали рядовичами.

Найтяжчим було становище холопів. Вони повністю залежали від феодала, який міг продати холопа, подарувати або передати його у спадок. Дослідники припускають, що холопами ставали переважно військовополонені.

До стану міщан належали вільні ремісники й торговці, які сплачували податки та виконували повинності на користь міст. В XI ст. міські ремісники і купецтво стали об’єднуватися в артілі та спілки відповідно до їхніх занять. Такі об’єднання мали краще захищати права ремісників і торговців.

Влада князя

Хто очолює українську державу нині? Як передають владу в сучасній Україні і як це відбувалося у Х-ХІ ст.?

Великий київський князь із династії Рюриковичів правив одноосібно. Винятком був лише період правління тріумвірату Ярославичів.

Пригадайте, кого в середньовіччі називали васалами.

Верховним сеньйором (або сюзереном), який мав право надавати землю, був великий київський князь. Усі інші удільні князі, бояри і дружинники були його васалами. Удільні князі й бояри не мали права роздавати землю.

Київський князь представляв Русь-Україну на міжнародній арені, вершив правосуддя, встановлював правові норми, визначав внутрішню політику й очолював військо.

Хто з київських князів установив писані правові норми, що регулювали різні питання суспільного життя?

Із наближених бояр та дружинників, представників міської знаті й вищого духівництва князь формував раду, де обговорювали найважливіші питання: оголошення війни, укладання мирних угод, «шлюбну дипломатію», установлення нових правових норм, судочинство. Наприклад, «Повість минулих літ» оповідає, що перш ніж прийняти християнство князь Володимир звертався до князівської ради щодо вибору нової віри.

У Русі-Україні зберігалася традиція скликати віче — загальні збори вільного населення. Але поступово повсякденне життя значимих міст підпорядковувала собі княжа адміністрація, а роль віче зменшувалася.

1. Чи погоджуєтеся ви із твердженням, що Русь-Україна у другій половині X — першій половині XI ст. була централізованою монархією?

2. Виконайте онлайн-вправи.

Домашнє завдання

Знайдіть у додаткових джерелах інформацію про те, чим одноосібне правління відрізняється від «дружинної держави». Занотуйте у зошит.

Охарактеризуйте становище непривілейованих верств населення або статусу жіноцтва Русі-України.

 

 Це матеріал з підручника Історія України за 7 клас Дудар, Гук

 



Попередня сторінка:  Русь-Україна за Ярослава Мудрого. «Рус...
Наступна сторінка:   Повсякденне життя. Господарство. Реме...



^