Інформація про новину
  • Переглядів: 147
  • Дата: 28-08-2020, 20:36
28-08-2020, 20:36

Повсякденне життя. Господарство. Ремесла. Торгівля

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  Суспільний устрій. Влада князя
Наступна сторінка:   Культура Русі-України наприкінці X — у...

Розгляньте зображення. Який матеріал, на вашу думку, був основним у будівництві житла? Чому?

Повсякденне життя. Господарство

Оселі жителів тогочасної Русі-України були простими. Протягом Х-ХІ ст. більшість селян зводила напівземлянки прямокутної чи квадратної форми, невеликі за площею. Двосхилий дах хати вкривали соломою, деревом. Підлогу робили глиняною, рідше — дерев’яною і називали долівкою. Узимку помешкання опалювали курною піччю. Внутрішня обстановка дому була простою: стояли стіл, лава, скриня. Часто їх виготовляли самі господарі.

Будинок та інші господарські будівлі називали двором. Двір зазвичай огороджували дерев’яним або глиняним тином.

Краще облаштовували своє житло багаті громадяни. їхні будинки були дерев’яними, іноді — мурованими з каменю. У деяких оселях зводили ґанки або галереї, бувало, на даху ставили голуб’ятники (наприклад, в Іскоростені, який спалила княгиня Ольга).

Заможні громадяни мали ліжка, розкішні меблі, килими. Дім освітлювали свічками, що для бідняків було надто дорого.

Розгляньте світлину. Які овочі та фрукти із зображених на фото споживали за часів Русі-України?

Як, на вашу думку облаштовували князівські палаци? Порівняйте свої висновки з думкою істориків.

Тогочасний раціон був доволі простим. На столах русичів переважали каші із пшона, вівса, гречки, ячменю. Заможніші вживали страви із впольованої дичини й домашньої худоби та птиці, а також яйця. А от риба була доступна для всіх верств: її вдосталь водилося в озерах і річках. Наші предки, як і ми, пили коров’яче й козине молоко і робили з нього сир. Урізноманітнювали харчування ягоди, гриби, горіхи. їх збирали у лісах. Вживали русичі й городину: ріпу, часник, цибулю, горох, боби. Найбільше страв готували з капусти, її варили, квасили, тушкували. А приправою до страв були часник,

чебрець та кріп. Із напоїв здавна полюбляли кисіль, квас, різноманітні узвари. А ще готували напої з меду і варили пиво. Заможні люди пили вина, які привозили з інших країн.

Поміркуйте, якими були тогочасні солодощі.

Одяг дуже відрізнявся від сучасного, оскільки люди могли використовувати лише натуральні матеріали.

Чоловіки носили шапки (полотняні чи хутряні), довгі білі полотняні сорочки, які підперізували поясами, а також штани. Поверх сорочки одягали свиту, узимку — кожух. Взувалися в постоли або чоботи.

Жінки вбиралися в довгі полотняні сорочки, поверх яких носили спідниці — один або два незшитих шматки тканини. Заміжні жінки обов’язково покривали голови. Святковий одяг оздоблювали вишивкою різнокольоровими нитками.

Наприкінці X — у першій половині XI ст. більшість жителів країни, як і раніше, займалася сільським господарством.

Розгляньте зображення. Які заняття давніх слов'ян, на вашу думку, не втратили актуальності у Х-ХІ ст.?

Займалися русичі і промислами: мисливством, рибальством та бджільництвом. Найдорожчими були товари мисливців, особливо хутро. Руські купці вигідно торгували в інших країнах саме хутром. Не менш прибутковим було бортництво — лісове бджільництво. Русичі не лише для власних потреб збирали мед, варили напої з нього, із воску робили свічки. Мед і віск вони возили на продаж за кордон.

І в селах, і в містах розвивали ремесла. Дослідники вважають, що в Русі-Україні їх налічувалося понад шістдесят видів. Значних успіхів

руські майстри досягли в металургії та обробленні заліза. Хорезмський учений-енциклопедист ал-Біруні докладно описав, як русичі виготовляли мечі. Відомий факт, що мечі руських ковалів продавали до Візантії, Середньої Азії та інших країн.

Розгляньте зображення. Пригадайте, як називають майстрів, які виготовляють такі предмети. Охарактеризуйте розвиток різних ремесел у Русі-Україні на основі цих прикладів.

Економічне життя Русі-України базувалося на торгівлі. Завдяки вигідному розташуванню територією держави пролягали аж три торговельні шляхи. «Грецький» шлях («із варягів у греки») з’єднував Русь-Україну із Балтійським і Чорним морями, тож надавав доступ до ринків Північної Європи та Візантії. «Соляним» шляхом провозили товари до країн Центральної та Західної Європи. «Залізним» підтримували зв’язки із країнами Кавказу та Арабського Сходу.

1. Знайдіть у тексті параграфа інформацію про те, які товари русичі продавали за кордон, а які купували в інших країнах.

2. Виконайте онлайн-вправу.

Домашнє завдання

Складіть щоденний раціон селянина, боярина чи князя.

Підготуйте повідомлення про досягнення ремісників Русі-Украї-ни. Запишіть його у зошит.

 

 Це матеріал з підручника Історія України за 7 клас Дудар, Гук

 



Попередня сторінка:  Суспільний устрій. Влада князя
Наступна сторінка:   Культура Русі-України наприкінці X — у...



^