Попередня сторінка: Повсякденне життя. Господарство. Реме...
Наступна сторінка: Передумови політичного дроблення Рус...
Писемність та освіта
Поміркуйте, чому запровадження християнства мало такий великий вплив на розвиток культури Русі-України.
Історики вважають, що в XI ст. східні слов’яни мали власну писемність, яку називать руськими письменами. Наприклад, слов’янський просвітник Кирило Солунський розповідав, що на початку 960-х років він бачив у Херсонесі писані руськими письменами Євангеліє і Псалтир.
Із запровадженням християнства у Русі-Україні поширилася винайдена учнями братів-просвітників Кирила і Мефодія абетка — кирилиця. Одночасно виникла церковнослов’янська (або старослов’янська) мова, яка обслуговувала переважно культові (церковні) потреби.
Після запровадження християнства держава й церква дбали про розвиток освіти. Учені припускають, що за князювання Володимира Святославича в Києві вже діяла школа. У ній навчалися діти найближчого оточення князя. Можливо, існувала школа й при Софійському соборі. При ньому було закладено першу відому на Русі-Украї-ні бібліотеку й відкрито книгописну майстерню. Тут книги, привезені з Візантії та Болгарії, переписували й перекладали.
Розгляньте ілюстрацію. Поміркуйте, чому поява графіті на стінах собору свідчить про широке поширення писемності серед різних верств населення Русі-України.
Загалом саме церкви й монастирі стали осередками освіти. Та духівництво підтримувало також розвиток літератури і мистецтва. Так, до нашого часу дійшли билини — народні перекази про подвиги богатирів.
Розгляньте зображення богатиря. Поміркуйте, якими мали бути герої билин. Кого із київських князів називали Володимиром Красним Сонечком?
А ще духівництво запровадило новий літературний жанр — церковні проповіді. Однією з найдавніших проповідей, що дійшли до нас у рукописному вигляді, є «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона.
Архітектура і образотворче мистецтво
Збережені шедеври руської культури — це кам’яні споруди храмів. Житла ж, оборонні споруди, а подекуди і церкви будували з дерева, тож більшість із них мала недовгий вік.
Пригадайте, який князь звів перший кам'яний храм у Києві.
За часів правління Ярослава Мудрого у Києві було збудовано Софію Київську, Золоті ворота, Георгіївську та Ірининську церкви.
Будівництво розгорталося не тільки у Києві. У Чернігові князь Мстислав Володимирович заклав Спасо-Преображенський собор.
Розгляньте світлини. Що спільного у зовнішньому вигляді Софійського собору в Києві та Спасо-Преображенського собору в Чернігові?
Найпоширеніші пам’ятки тогочасного образотворчого мистецтва — це мозаїки та фрески, якими оздоблювали храми. Мозаїку викладали на стінах із різнобарвних (близько ста вісімдесяти відтінків кольорів!) шматочків смальти — сплаву свинцю та скла. Світовим культурним надбанням є мозаїки Софійського та Михайлівського Золотоверхого соборів у Києві. Фрески ж малювали мінеральними фарбами по мокрому тиньку.
1. Поміркуйте, чому мозаїки збереглися краще за фресковий розпис.
2. Виконайте онлайн-вправи.
Домашнє завдання
Визначте основні риси розвитку культури Русі-України.
Намалюйте постер, комікс або створіть інфографіку про пам’ятку культури, про яку ви дізналися із параграфа.
Практична робота
Працюємо з картою
1. Розгляньте карту. Який період історії Русі-України вона характеризує?
2. Позначте на відповідній контурній карті об’єкти, які дають змогу зробити висновки про хронологічні рамки, у межах яких можна застосовувати цю карту.
Аналізуємо історичне джерело
«Скликав Володимир бояр своїх і старців городських і сказав їм: “Осе приходили до мене болгари, кажучи: “Прийми закон наш”. [...] Так що ви врадите? Що відповісте?”
І сказали бояри і старці: “Ти знаєш, княже, що своє ніхто не хулить, а хвалить. Якщо хочеш ти розізнати гаразд, то маєш у себе мужів. Пославши їх, розізнай у кожного про їхню службу і як хто служить Богові”» (із Руського літопису, 973-987 рр.).
Знайдіть у тексті свідчення того, що Русь-Україна була централізованою монархією. Із ким радився князь? Як називали такий орган влади?
«Заложив Ярослав город — великий Київ, а в города сього ворота є Золоті. [...] І до книг він мав нахил, читаючи [їх] часто вдень і вночі. І зібрав він писців многих, і перекладали вони з гречизни на слов’янську мову і письмо [святеє], і списали багато книг... Отець бо його Володимир землю зорав і розм’якшив, себто хрещенням просвітив, а сей великий князь Ярослав, син Володимирів, засіяв книжними словами серця віруючих людей, а ми пожинаєм, учення приймаючи книжнеє» (із Руського літопису, 1037-1067 рр).
Які політичні кроки Ярослава Володимировича описує літопис?
Творимо
Складіть план невеликої екскурсії містом Володимира або Ярослава (на вибір) і підберіть до нього ілюстрації.
Узагальнення і тематичний контроль
Порівняйте зовнішню чи внутрішню політику Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Накресліть у зошиті діаграму Вена, де до різних площин запишіть те, що відрізняло правління князів, а до площини посередині на перетині кіл внесіть спільні риси.
Виконайте тестові завдання. Відповіді запишіть у зошит.
1. Подія, відображена на мініатюрі з літопису, пов’язана з діяльністю великого київського князя
А Ігоря Рюриковича.
Б Володимира Святославича.
В Мстислава
Володимировича.
Г Ярослава Володимировича.
2. У 1036 р. князь Ярослав Володимирович
А змінив систему престолонаслідування.
Б захопив землі ятвягів.
В провів переможний похід проти Візантії.
Г остаточно розгромив печенігів під Києвом.
3. За правління якого князя відбулася подія, описана в уривку з історичного джерела: «І за цим священним правилом — єпископи поставили Іларіона, русина, митрополитом Києва і всієї землі Руської...»?
А Ігоря В Володимира Великого
Б Святослава Г Ярослава Мудрого
4. «Руська правда» — історичне джерело доби Русі-України, що є А збірником норм давньоруського права.
Б твором, де за роками викладено події давньоруської історії. В розпорядчою грамотою великого київського князя.
Г збіркою церковно-релігійних текстів.
5. Зображення або візерунок, зроблений з окремих, щільно припасованих один до одного і закріплених на спеціальному розчині різнокольорових шматочків скла, мармуру, камінців,— це
А фреска. В мозаїка.
Б графіті. Г книжкова мініатюра.
6. Установіть хронологічну послідовність подій.
А взяття Володимиром Корсуня
Б будівництво Софійського собору
В висвячення на митрополита Іларіона, автора «Слова про закон і благодать»
Г зведення Десятинної церкви
7. Установіть відповідність між подією, описаною в уривку з історичного джерела, та іменем князя, який був до неї причетний.
1 «І мовив... Аскольдові та Дірові: “Ви оба д Олег
не є князі. Ні роду княжого. Я є роду g jrQp княжого... А се - син Рюриків...”» в СвяТослав
2 «Із города Іскоростеня вийшли проти Г Володимир
нього деревляни й убили [його] і дру- Великий жину його, бо було їх мало...» Д Ярослав
3 «...любив книжки й, багато їх переписав- Мудрий ши, поклав у церкві Святої Софії».
4 «...віддав Корсунь грекам як викуп за царицю, а сам повернувся в Київ...»
8. Які поняття і терміни доречно застосовувати у характеристиці правління Ярослава Мудрого?
1 уроки 5 монастирі
2 збірник права 6 Хозарський каганат
3 златники і срібники 7 язичництво
4 бібліотека
Визначте, якого князя характеризують літописні цитати.
«Зібрав він воїнів і прийшов до Києва, і вчинив мир із братом своїм Мстиславом. І розділили вони по Дніпру Руську землю: собі узяв сю сторону, а Мстислав — ту. І перестала усобиця в землі Руській...»
«І повелів він поскидати кумирів — тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому узвозу на ручай...»
Визначте найважливіші наслідки запровадження християнства як державної релігії.
Це матеріал з підручника Історія України за 7 клас Дудар, Гук
Наступна сторінка: Передумови політичного дроблення Рус...