Розгляньте карту. Хто контролював територію Криму у XII ст.? Пригадайте, з якими важливими подіям в історії Русі-України пов'язані кримські землі. Які переваги мало географічне розташування Криму в той час?

Географічне положення Криму визначало історію народів, які населяли його території в різні періоди. На ці землі претендували Візантійська імперія, Хозарський каганат, Русь-Україна, Генуя та Венеція.

Володіння Візантії у Криму окреслювалися територією Боспору і Херсонеса та його околиць. Панування над Боспорським царством вона встановила на початку VI ст. за правління імператора Юстиніа-на І. Боспорське царство — ринок, де закуповували у степовиків хутро для потреб Константинополя. Своєю чергою, у боспорських містах активно розвивалися ремесла, орієнтовані на задоволення потреб сусідів-кочовиків.

А наприкінці X ст. території Боспорського царства увійшли до складу давньоруського Тмутороканського князівства. І вже до 1022 р. руські князі підкорили місцеві племена косогів та ясів.

У XIII ст. ситуація змінилася. У квітні 1204 р. хрестоносці захопили Константинополь, і на місці Візантії виникло кілька держав. Серед них вирізнялися Трапезундська та Нікейська імперії. Херсонес та гірські території стали залежними від Трапезунда і щороку сплачували йому податки. Боспор і найбагатше торгово-ремісниче місто Таврики того часу Суґдея залишилися під протекторатом половців.

Хрестоносці — учасники хрестових походів. Зазвичай нашивали на одяг зображення хреста як знак своїх добрих намірів.

1. Чому Кримський півострів був стратегічно важливим для Русі-України, Візантії

та кочовиків?

2. Виконайте онлайн-вправу.

Дізнайтеся більше про розвиток Криму. Прочитайте додаткові матеріали.

Домашнє завдання

Підготуйте повідомлення про господарський розвиток Криму у X — на початку XIII ст. Намалюйте ілюстрацію до свого повідомлення.

Практична робота

Працюємо з картою

Розгляньте карту. Який період історії Русі-України вона характеризує?

Позначте на відповідній контурній карті об'єкти, які дадуть змогу зробити висновки про хронологічні рамки, у межах яких можна застосовувати цю карту.

Аналізуємо історичне джерело

«Осе я одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов... Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно. Тепер же поручаю я, — замість себе, — стіл свій, Київ, найстаршому синові своєму, брату вашому Ізяславу. А Святославу даю я Чернігів, а Всеволоду — Переяславль, а Ігорю — Володимир, а В’ячеславу — Смоленськ» (із «Повісті минулих літ»).

Хто автор цих слів? Які наслідки для Русі-України мало його рішення?

«А найголовніше — убогих не забувайте, а скільки можете по змозі годуйте і подайте [милостиню] сироті, і вдовицю оправдуйте самі, а не давайте сильним погубити людину. Ні правого, ні винуватого не вбивайте і не веліть убивати його. Якщо навіть заслуговуватиме смерті, і то не погубляйте жодного християнина» (із «Повісті минулих літ»).

Який князь так звертався до синів? Чи відповідала його політика його ж закликам?

Творимо

Об'єднайтеся у пари і створіть постер (плакат, на якому ілюстрації поєднуються з найважливішими матеріалами на обрану тему), який даватиме уявлення про розвиток освіти, науки або культури Русі-України у другій половині XI — на початку XIII ст.

Узагальнення і тематичний контроль

Назвіть основні причини роздробленості Русі-України. Які чинники — політичні чи економічні — відіграли основну роль.

Виконайте тестові завдання. Відповіді запишіть у зошит.

1. Землі яких князівств у часи роздробленості Русі-України позначено штрихуванням на картосхемі?

А Київського та Переяславського Б Чернігівського та Київського В Київського та Чернігівського Г Галицького та Переяславського

2. Хто із князів не входив до тріумвірату Ярославичів?

А Всеволод В Ізяслав

Б Святослав Г В’ячеслав

3. Володимир Мономах зажив слави полководця у боротьбі із

А половцями. В монголами.

Б поляками. Г печенігами.

4. Коли відбулася подія, описана в уривку давньоруського твору?

«Ігор сей, славен князь, міццю розум оперезав, мужністю сердечною нагострив, ратного духу виповнився та й повів полки свої хоробрі на землю Половецьку, за землю Руську! Перестали князі невірних воювати, стали один одному казати: “Се моє, а се теж моє, брате!” Стали вони діла дрібні вважати за великі, на себе самих підіймати чвари, — а невірні з усіх сторін находили, землю Руську долали».

А 1169 р. Б 1185 р. В 1199 р. Г 1223 р.

5. Яку пам’ятку ілюструє представлене зображення?

А Мстиславове Євангеліє Б «Повість минулих літ»

В «Ізборник» 1076 р.

Г Остромирове Євангеліє

6. Установіть хронологічну послідовність подій.

А Любецький з’їзд князів Б перша літописна згадка топоніма «Україна»

В утвердження Володимира Монома-ха на київському столі Г створення Остромирового Євангелія

7. Установіть відповідність між назвами храмів Русі-України та їх зображеннями.

А Софійський собор у Києві Б Спасо-Преображенський собор у Чернігові В Успенський собор Києво-Печерської лаври Г П’ятницька церква у Чернігові

Д Михайлівський Золотоверхий собор Михайлівського монастиря у Києві

8. Які твердження стосуються князя Володимира Мономаха?

1) звелів збудувати перший кам’яний храм на території Русі-України

2) син Ярослава Мудрого, згідно із заповітом батька отримав у володіння переяславські землі

3) мислитель, автор «Повчання», адресованого власним дітям

4) влада правителя була настільки міцною, що він, нікого не питаючи, заповів Київ братові Ярополку

5) планував перенести столицю ближче до візантійських володінь

6) гуртував Рюриковичів для відсічі половцям, сам узяв участь у вісімдесяти трьох битвах проти них

7) об’єднав більшу частину території Русі-України, припинив князівські усобиці

Визначте, які події характеризують літописні цитати.

«Прийшли іноплемінники на Руську землю, половці многі. А Ізяслав, і Святослав, і Всеволод вийшли супроти них на [річку] Альту. І коли настала ніч, рушили вони одні проти одних. За гріхи наші напустив Бог на нас поганих, і побігли руські князі...»

«І послали знову кияни [послів] до Володимира, говорячи: “Піди, княже, до Києва. Бо якщо ти не підеш, то знай, що багато зла підніметься, і тоді [будуть] не Путятин двір, ні соцьких [...] а далі й підуть на ятрівку твою, і на бояр, і на монастирі. І будеш ти одвіт мати, княже, якщо ото монастирі розграбують”».

«Узятий же був Київ місяця березня у дванадцятий [день], у середу другої неділі посту. І грабували вони два дні увесь город — Подолля, і Гору, і монастирі, і Софію, і Десятинну Богородицю. І не було помилування анікому і нізвідки: церкви горіли, християн убивали, а других в’язали, жінок вели в полон, силоміць розлучаючи із мужами їхніми, діти ридали, дивлячись на матерів своїх. І взяли вони майна безліч, і церкви оголили од ікон, і книг, і риз, і дзвони познімали всі [ці] смольняни, і су-здальці, і чернігівці, і Олегова дружина, — і всі святині було забрано. Запалений був навіть монастир Печерський святої Богородиці поганими, але Бог молитвами святої Богородиці оберіг його од такої біди».

Визначте характерні риси відносин між руськими князями і кочовиками, що контролювали степи у Північному Причорномор’ї.

 

 Це матеріал з підручника Історія України за 7 клас Дудар, Гук