Інформація про новину
  • Переглядів: 292
  • Дата: 28-08-2020, 20:42
28-08-2020, 20:42

Утворення Галицько-Волинської держави

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  Крим у складі Візантійської імперії
Наступна сторінка:   Походи монголів на Русь. Підпорядкува...

 

Королівство Руське (Галицько-Волинська держава)

Пригадайте, яку роль відігравали бояри в політичному житті Галицького князівства.

У середині XII ст. у Галицькому князівстві спалахнуло нове протистояння між боярами і князем. Боярство, прагнучи збільшити свою владу, усіляко намагалося обмежити вплив правителя. Для цього навіть наважилося просити допомоги у чужинців. Останній із Ростиславичів, князь Володимир, син Ярослава Осмомисла, отримав батьківський стіл лише завдяки місцевій знаті. У літописі Володимира Ярославича красномовно охарактеризовано словами: «думи не любив з мужами своїми».

Що, на вашу думку, означає такий вислів літописця?

Невдоволені поведінкою князя бояри організували повстання і змусили Володимира шукати прихисток в Угорщині. Однак угорський король не дотримав слова: самого князя ув’язнив, Галич узяв під контроль, а владу передав своєму синові. Відтак галичани підняли повстання проти чужинців і запросили на галицький стіл волинського князя Романа Мстиславича.

Та Володимир Ярославич утік із полону й домовився з імператором Священної Римської імперії Фрідріхом І Барбароссою про військову допомогу — імовірно, в обмін на щорічну данину. Десять років Володимир правив Галичиною, однак у літописах про його політику майже нічого не сказано.

Після смерті Володимира Ярославича у 1199 р. галицький стіл вдруге посів волинський князь Роман Мстиславич, який об’єднав Волинське й Галицьке князівства в єдину державу.

1199 р. — об’єднання Волинського і Галицького князівств у єдину державу.

Правління Романа Мстиславича

Роман Мстиславич був досвідченим, енергійним політиком, хоробрим воїном та рішучим правителем. З юних років він був активним учасником князівських інтриг. Так, у 1168 р. він разом із батьком волинським князем Мстиславом зупинив наступ військ володимиро-суздальського князя Андрія Боголюбського на Новгород, у якому тоді княжив. По смерті батька Роман Мстиславич повернувся на Волинь.

Розгляньте зображення. Чому на пам'ятній дошці написано «самодержець всієї Руської землі»? Що мав зробити Роман Мстиславич, аби його так називали?

Щоб ствердитися у Галичі, князь вирішив здобути підтримку міщан. Також Роман стратив багатьох бояр (декому вдалося врятуватися втечею). Пояснюючи свою політику, він говорив: «Мед зручніше добувати, якщо притиснеш бджолиний рій, а не розпустиш його». Налякані бояри тривалий час не насмілювалися виступати проти князя. Частину земель, конфісковану у непокірної знаті, князь роздав служилим людям. У результаті його влада настільки зміцніла, що літописець назвав Романа «самодержцем всієї Русі».

Проте над руськими землями й надалі тяжіла половецька загроза. Щоб ефективніше боротися з кочовиками, Роман Мстиславич провів військову реформу. Відтак кольчугу замінив удосконалений панцир, а руська кіннота стала важкоозброєною, лицарською. На думку істориків, князь Роман створив одну із кращих кінних дружин у Східній Європі.

Чому для князя було важливо посилити саме кінноту?

У 1202 р. галицько-волинський князь заволодів Києвом, та при

цьому він взагалі не застосував сили. Своїм князем Романа оголосило народне віче — і мешканці міста самі відчинили йому Подільську

браму. Науковці вважають, що в «особі галицько-волинського князя багато хто бачив державного діяча, здатного відновити єдність країни».

Авторитет Романа Мстиславича зростав, зокрема, і завдяки успіхам у боротьбі з половцями. Перший переможний похід відбувся узимку 1200-1201 рр. Половці вторглися на Переяславщину та Київщину. Князь Роман наздогнав нападників уже тоді, коли вони повертали назад, за річку Рось: «...узяв [Роман] половецькі вежі й привів багато полонених. Він відібрав також від них [половців] дуже багато християн [невільників]».

Розгляньте зображення. Як ви вважаєте, що таке «половецькі вежі»? Чому Роман Мстиславич напав на половців після їхнього походу на землі Києва та Переяслава?

Успішним був похід Романа проти половців 1203 р.: «Він бо кинувся був на поганих, як той лев, сердитий же був, як та рись, і губив [їх], як той крокодил, і переходив землю їх, як той орел, а хоробрий був, як той тур, бо він ревно наслідував предка свого Мономаха...» (із Галицько-Волинського літопису).

Чому літописець порівнює Романа Мстиславича з Володимиром Мономахом? Знайдіть на карті на с. 90 землі, підконтрольні Роману.

Авторитет князя був високим і на міжнародній арені. Роман налагодив вигідні контакти з Візантією та Угорщиною, неодноразово перемагав литовські племена, втрутився у справи німецьких князів. У 1204 р. Папа Римський Інокентій III відрядив до великого князя київського Романа посольство із пропозицією коронувати його. Однак Роман відмовився, а незабаром напав на Польщу: «Того ж року [1205] пішов Роман галицький на ляхів і зайняв два лядські городи. Але як дійшов до ріки Вісли, від’їхав сам із малою дружиною від свого війська, а ляхи наїхали, вбили його й побили коло нього дружину».

Раптова смерть князя перешкодила здійсненню його планів. Без могутньої влади правителя створене ним об’єднання українських земель розпалося.

Боротьба синів Романа Мстиславича за відродження Галицько-Волинської держави

Боротьба за владу у державі після смерті Романа тривала понад сорок років. Так, служиве боярство, містяни й селяни були прихильниками об’єднання земель під міцною владою одного князя. Усі вони побоювалися утисків з боку бояр, у руках яких опинилися значні землеволодіння. їх підтримували володимирські бояри, які залишилися вірні синам Романа — Данилові та Василькові. Справами княжичів, доки вони були дуже юними, керувала Романова вдова — княгиня Анна. Вона наполегливо захищала права своїх синів.

Проти об’єднання Галицької та Волинської земель в одну державу виступала верхівка галицьких бояр, які прагнули взяти владу до своїх рук. Сусідні Угорщина та Польща прагнули не допустити посилення галицько-волинських земель.

Чому ідея єдності Галицько-Волинської держави мала як прихильників, так і противників?

У 1206 р. Галичину захопили три сини Ігоря Святославича, героя походу проти половців. Хоча Ігорьовичі і завдячували своїм становищем галицьким боярам, однак пішли на конфлікт із ними. Ослаблені боротьбою бояри визнали князем малого Данила і навіть провели обряд його вокняжіння в Галичі. Насправді ж вони і не мислили випускати з рук влади, навіть покликали на допомогу угорців.

Обурені релігійною політикою угорців місцеві жителі підняли повстання. Саме тоді у боротьбу за Галичину втрутився новгородський князь Мстислав Удатний. Він зміг вигнати іноземців, і його владу визнали бояри. Проте з часом виснажений боротьбою з боярами князь Мстислав залишив Галич угорському королю Андрієві.

Сини Романа Мстиславича намагалися повернути батьківські володіння. Так, у 1215 р. Данило здобув владу у Володимирі — столиці Волинського князівства, а Василько йому вірно допомагав. У1230 р. усе Волинське князівство опинилося під владою Романовичів.

Відомо, що Андрій II — онук української княжни Єфросинії Мстиславни, правнук Великого князя Київського Мстислава Великого.

Як ви вважаєте, чи впливали родинні зв'язки на політику угорського правителя щодо Галицько-Волинського князівства?

Розпочалася боротьба за Галичину. Данило Романович кілька разів перемагав угорські війська, але галицькі бояри не визнавали його влади. Тільки у 1238 р. князь остаточно заволодів Галичем. Скориставшись часом, коли у місті було мало війська, він стрімким походом прибув до нього і закликав мешканців: «Жителі міста, доки хочете терпіти владу іноземних князів?»

Галичани відгукнулися: «Це наш володар,

Богом даний», — і привітали князя. Проте перемогу Романовичів затьмарили зовнішні обставини — у 1239 р. розпочався похід монголів на землі Переяславського, Чернігівського і Київського князівств.

1. Охарактеризуйте політику галицьких бояр щодо князів.

2. Які перешкоди довелося подолати князям Данилові та Василькові для відновлення їхньої влади над усіма землями Галицько-Волинського князівства?

3. Виконайте онлайн-вправу.

Домашнє завдання

Складіть історичний портрет Романа Мстиславича і запишіть його у зошит.

Об’єднайтеся у групи і створіть постер про боротьбу Романовичів за волинські та галицькі землі. Пам’ятайте: на постері ви маєте відобразити ключові ідеї, основні дати, важливі події та історичні персоналії. Для цього використайте елементи інфографіки, як-от:

— або вигадайте свої.

 

 Це матеріал з підручника Історія України за 7 клас Дудар, Гук

 



Попередня сторінка:  Крим у складі Візантійської імперії
Наступна сторінка:   Походи монголів на Русь. Підпорядкува...



^