Інформація про новину
  • Переглядів: 445
  • Дата: 28-08-2020, 20:43
28-08-2020, 20:43

Походи монголів на Русь. Підпорядкування руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді)

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  Утворення Галицько-Волинської держав...
Наступна сторінка:   Король Данило — будівничий Галицько-В...

 

Пригадайте, які кочові племена й народи жили на теренах сучасної України.

Розгляньте зображення. Стисло охарактеризуйте методи боротьби русичів проти нападів кочовиків. Як вони змінилися від часів правління Володимира Великого до князювання Романа Мстисла-вича?

У монгольських степах на зламі XII—XIII ст. утворилася нова держава кочовиків — Монгольська імперія. Її батьком став один із племінних монгольських вождів — Темучин. У 1206 р. йому вдалося остаточно ствердити свою верховну владу і стати ханом. Відтоді його називають Чингісханом (імовірно, у перекладі означає Владика Безмежжя). Цей правитель поставив собі за мету завоювання нових земель.

Розгляньте карту. Визначте, які території мали підкорити на своєму шляху монголи, аби дістатися земель сучасної України. За потреби скористайтеся додатковими джерелами.

Чингісхан та його нащадки прагнули підкорити не лише кочовий світ Євразії, а й сусідні осілі народи. Напрямок, який

обрали монголи для здійснення мети, проходив Великим шовковим шляхом. У 1221 р. Чингісхан наказав захопити території на захід від орди і «дійти до самого міста Кивамен-кермен», тобто Києва.

Рішення Чингісхана мав втілити хан Субедей — полководець, якого Чингісхан називав одним із «вірних псів війни». Субедей виступив у похід на чолі загону у двадцять тисяч воїнів. Учені припускають, що перший похід монголів на руські землі був лише розвідкою. Субедей за допомогою ще одного «пса війни» Джебе вдався до хитрощів. Вони запропонували домовитися про мир і щедро обдарували половецьких ханів. Як тільки половці залишили свої позиції, Субедей і Джебе одразу ж порушили обіцянки. їхні війська наздогнали і половців біля Дону. А згодом монголи увірвалися до Криму, захопили Судак і спокійно перезимували на кримських пасовищах.

У 1222 р. тесть галицького князя Мстислава Удатного половецький хан Котян звернувся по допомогу до руських князів: «Якщо не допоможете нам, будемо ми сьогодні порубані, а вас назавтра порубають». На з’їзді у Києві було прийнято рішення дати монголам бій у половецьких степах, причому русичі мали перевагу: проти кочовиків виступило досвідчене важкоозброєне військо.

Із літопису відомо, що монголи намагалися розділити противника. До князів прийшли посли зі словами: «Ми вас не чіпаємо, ні градів ваших, але йдемо на своїх конюхів, на половців». Проте марно: об’єднане військо вже у першій битві здолало загони монголів. Однак далі у переслідуванні ворога русичі і половці розділилися — і тоді по них вдарили основні сили ханів Субедея і Джебе.

Монголи повторили відпрацьований на Кавказі прийом, який у нових реаліях набув більшого розмаху. Перший удар прийняли галицькі, волинські, курські та половецькі дружини. Літописець красномовно описує драматизм цього моменту: «І було побоїще страшенне на річці Калці... Побиті були половці від татар, а потім Русь».

Київське військо участі в битві не брало. Імовірно, через заздрість Мстислава Київського до Мстислава Удатного. Коли Мстислав Київський побачив, що монголи перемогли, він зі своїм військом зачинився в укріпленому таборі і тримав оборону три дні. Монголи запропонували скласти зброю на умовах повернення киян додому. Мстислав пристав на пропозиції, але монголи розгромили русичів, лише тільки ті вийшли з укріплення.

1223 р. — битва біля річки Калка.

Поміркуйте, чому об'єднане русько-половецьке військо зазнало поразки у битві біля Калки. Якими були наслідки цієї поразки?

Монгольські сили рушили на Київ, проте приблизно за 20 км від міста повернули на схід. Пізніше військо потрапило у засідки, влаштовані волзькими булгарами, і зазнали чималих втрат. Лише у 1224 р. хан Субедей нарешті привів військо до ставки Чингісхана.

Чому монголи не рушили углиб руських земель?

Другий похід монголів на руські землі

Чингісхан поділив державу на кілька улусів, західний напрямок отримав старший син хана — Джучі. Та наміри завоювати землі у Європі втілили їхні наступники — хани Уґедей та Бату (у літописах його називали ханом Батиєм). Було проведено ретельну підготовку: організовано поштову службу, запасено зброю, створено потужний інженерний корпус для облоги укріплених міст.

Улус — удільне володіння у монгольській Євразії.

У цьому поході знову брав участь хан Субедей. Маючи досвід війни з русичами, він уникав відкритих битв, робив усе, щоб не зустрітися з об’єднаними військами і знищити їх частинами. Монголи захопили землі Волзької Булгарії, половецькі степи і землі аланів. Після чого орди Батия розділилися на три частини.

До 1239 р. монголи спустошили Суздаль, Рязань, Москву та інші міста Північно-Східної Русі. У 1239 р. Батий пішов у наступ на землі в межах сучасної України: «...взяв город Переяславль списом, вибив його увесь, і церкву Архангела Михаїла сокрушив... І єпископа преподобного Симеона вони убили... У той же час послав він [війська] на Чернігів. Обступили вони город великою силою, і Мстислав Глібович, почувши про напад на город іноплемінних, прийшов на них зо всіма воями. Билися вони, переможений був Мстислав, і безліч із воїв його побито було, і взяли вони город, і запалили вогнем» (із Літопису Руського).

Чому перед наступом на Київ монголам було важливо узяти під контроль Чернігівщину та Переяславське князівство?

Облога і захоплення Києва потребували значної підготовки. Тому монголи взяли під контроль степи Північного Причорномор’я, аби союзні русичам кочовики не нападали на їхні загони з півдня. Лише тоді Батий зміг повністю зосередитися на Києві.

Захоплення Києва відбувалося у три етапи: підхід монгольського війська й оточення міста; облога (із руйнуванням стін і підготовкою підходів для штурмовиків) і безпосереднє захоплення міста.

Місцем прориву було обрано Лядські ворота — південні дерев’яні укріплення. Коли спрацювали стінобитні машини, монголам все одно довелося докласти величезних зусиль, адже кияни чинили запеклий опір.

Прочитайте уривок з літописної оповіді.

Історики вважають, що подальше просування монгольських військ на захід було зумовлене необхідністю розгромити половців, які знайшли прихисток в Угорщині, та ліквідувати галицько-волин-сько-польську загрозу. Так, достеменно відомо, що обороною Києва керував галицько-волинський полководець Дмитро, і у боях за місто монголи долали спротив не лише вояків Київської землі, а й Галицько-Волинської держави. А це потребувало від Батия подальших дій щодо

упокорення руських земель. До того ж Данило Галицький активно створював проти монголів військовий блок — передусім з угорців, поляків і руських князів. За таких умов Батий прагнув будь-що не допустити реалізації планів Данила.

Яку частину облоги Києва зображено на мініатюрі?

Іранський історик Рашид-ад-Дін повідомляє, що після облоги Києва Батий пішов на Волинь. Монголи кілька разів атакували Колодяжин, та не могли його захопити, тож умовили жителів здати місто і підступно їх знищили. Така жорстокість призвела до того, що усі наступні міста, які атакували ординці, билися до кінця. Каменець та Ізяславль упали, а Крем’янець і Данилів вистояли. Також новозбудований і гарно укріплений Холм та гірські фортеці змогли відбити напади ворогів.

Поляки й угорці не дослухалися до закликів Данила Галицького об’єднатися, тож їхні землі зазнали значних втрат. Проте і сили Батия були виснажені. У 1242 р. монголи повернулися у Причорноморські та Прикаспійські степи, де заснували свою державу — Золоту Орду.

Яке значення відіграв запеклий опір руських земель у розгортанні подальшого наступу сил Батия на Європу?

Наслідки ординської навали були дуже тяжкими. Частина розорених міст занепала, домонгольського рівня кам’яного будівництва було досягнуто лише через сто років. Знизився рівень низки ремісничих спеціальностей, було втрачено секрети виробництва ювелірних виробів (емаль, зернь, чернь). Деякі території знелюдніли, зменшилися посівні площі, зазнала кризи торгівля.

Утворення Золотої Орди

Золота Орда, або улус Джучі, — степова імперія, що існувала протягом 1240-1502 рр. у степовій зоні Східної Європи (включно з українськими землями), Центральної Азії та Західного Сибіру. Руські князівства входили до складу Золотої Орди на традиційному для степових імперій становищі підневільних конфедератів.

Конфедерати — держави, що входять до конфедерації (політичного союзу, кожний член якого зберігає незалежність).

Вони були зобов’язані сплачувати податки, мито, утримувати дороги і пошти, надавати військову допомогу на вимогу хана. Беззаперечна військова перевага монголів давала їм змогу обмежити свою адміністрацію в Русі-Україні намісниками та всілякими митниками, із якими співпрацювали місцеві еліти. У внутрішньому житті зберігалася широка автономія князівств і церкви.

Розгляньте картину Сергія Іванова «Баскаки». Як автор характеризує діяльність намісників хана?

Баскак — чиновник високого рангу адміністрації Золотої Орди. За свідченням католицького ченця Джованні да Плано Карпіні, вони відали збором данини, набором рекрутів до війська, пильнували за дотриманням порядку, придушували опір монгольському правлінню. Баскаків призначали у найзалежніші від Золотої Орди центри Русі, де була їхня резиденція і де вони мали власні військові загони. Баскаки збирали інформацію, наглядали за політичною ситуацією в регіоні.

1. Чому руські князі не змогли ефективно протидіяти монгольській навалі?

2. До яких хитрощів удавалися монголи під час наступу на руські землі?

3. Виконайте онлайн-вправу.

Домашнє завдання

Визначте, які фактори дали змогу монголам швидко підкорити землі руських князівств. Тезово запишіть свою думку в зошит.

Підготуйте повідомлення про політику Золотої Орди щодо підкорених земель.

 

 Це матеріал з підручника Історія України за 7 клас Дудар, Гук

 



Попередня сторінка:  Утворення Галицько-Волинської держав...
Наступна сторінка:   Король Данило — будівничий Галицько-В...



^