Інформація про новину
  • Переглядів: 491
  • Дата: 28-08-2020, 23:01
28-08-2020, 23:01

Культура Галицько-Волинської держави XIII — першої половини XIV століття

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  Галицько-Волинська держава за наступн...
Наступна сторінка:   Інкорпорація руських удільних князів...

Пригадайте основні риси розвитку культури Русі-України.

Літописання

Важливим історичним джерелом і видатною пам’яткою культури є Галицько-Волинський літопис. На відміну від «Повісті минулих літ» він складений не за роками. Його текст емоційний, образний, містить яскраві художні прийоми. Це єдине систематичне й докладне джерело з історії Галицько-Волинського королівства і загалом південно-західних руських земель. Літопис характеризує стосунки між руським князями. Крім історичної хронології Галицько-Волинської держави, літопис містить згадки про трьох діячів культури: про «премудрого художника Тимофія», «хитреця скульптора Авдія» та «славутного співця Митуса».

Пригадайте імена визначних діячів культури Русі-України.

Освіта

Дослідники вважають, що традиції Русі-України розвивалися на галицько-волинських землях і в освіті, якою, як і раніше, опікувалася церква. Початкові школи існували при храмах та монастирях. У них навчали читати, писати і співати. Текстами для навчання слугувала церковна література. Спочатку навчали писати уставом — великими каліграфічними літерами, а потім напівуставом. Ще згодом з’явився скоропис — тип письма, у якому слова скорочували. Віднайдені науковцями предмети для письма, написи на стінах церков, бересті, зброї та знаряддях праці засвідчують, що серед ремісників, купців, бояр і дружинників було чимало грамотних. У Звенигороді, Перемишлі, Галичі, Бересті було знайдено бронзові та кістяні писала для писання на воскових табличках, а також берестяні і пергаментні князівські грамоти.

Пригадайте, у якому храмі, що зберігся із часів Русі-України, досліджували графіті.

Розгляньте зображення. Про що свідчать подібні написи?

Бібліотеку в Галичі, ймовірно, було відкрито ще за правління князя Володимирка, а за князя Ярослава Осмомисла вона стала однією з найкращих бібліотек на руських землях. Варто зауважити, що князі приділяли досить велику увагу розвитку шкільної освіти та спонукали бояр і палацову знать віддавати своїх дітей у навчання. До речі, школярі мали певні привілеї від влади. Це підтверджував у своїй грамоті 1301 р. князь Лев Данилович на вимогу галицьких міщан.

Хто з київських князів засновував школи та бібліотеки?

Архітектура

Архітектура Галицько-Волинського королівства мала певні особливості. Так, пам’ятки Волині та Галичини різняться за стилем. На Волині відчутніші впливи візантійсько-київської традиції. Приміром, Успенський собор дослідники вважають подібним до пам’яток архітектури Києва та Чернігова.

Пригадайте пам'ятки Києва та Чернігова. На який із місцевих храмів схожий Успенський собор зі світлини на с. 110?

Мистецтво ж Галичини розвивалося іншим шляхом. Воно наслідувало надбання західної художньої культури. Наявність природного будівельного каменю дозволила галицьким майстрам замінити ним звичайну цеглу й урізноманітнити декоративне оздоблення будівель.

Галицькі та волинські міста славилися мурованими спорудами: храмами, князівськими палацами, замками. Міста обносили валами чи (в рідкісних випадках) кам’яними стінами з банітами, ще й оточували наповненими водою ровами дитинці (або гради). У середині дитинця стояли княжий палац, будинок намісника чи коменданта, соборний храм та інші церкви, добротні житла бояр, дружинників, заможних городян — так званого міського патриціату. Для будівництва дитинця зазвичай вибирали високі місця, звідки гарно проглядалося передмістя. Таке оборонне будівництво було важливим в умовах воєнних конфліктів із сусідами та монгольської навали.

Дитинець — центральна укріплена частина міста у Русі.

Пригадайте, яким чином були облаштовані центри інших удільних князівств на території сучасної України.

Мистецтво

У мистецькій культурі Галицько-Волинської держави провідна роль належала живопису — монументальним фрескам та іконам. На жаль, більшість пам’яток живопису не дійшла до наших днів.

До видатних пам’яток давньоруського живопису часів Галицько-Волинської держави належать ікони. Хоча їх збереглося небагато, але усі вони свідчать, що західноукраїнське малярство XIII ст. наслідувало візантійську школу, що було характерно і для періоду Русі-України.

Це підтверджують дослідження Холмської ікони Богородиці та До-рогобузької ікони Богородиці Одигітрії.

Які спільні риси мають галицько-волинські ікони і Богоматір Оранта із Софії Київської?

Досліджувати книжкові мініатюри дуже непросто, адже вони зберігаються переважно в російських колекціях. Як-от ікона-мініатюра святого Іоанна Златоуста.

1 Поміркуйте, чому у живописі того часу переважала релігійна тематика.

2. Які особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави можна визначити за текстом параграфа?

3. Виконайте онлайн-вправу.

Домашнє завдання

Визначте найважливіші риси розвитку культури Галицько-Волинської держави.

Підготуйте повідомлення про одну з визначних пам’яток культури Королівства Руського.

Практична робота

Працюємо з картою

1. Розгляньте карту. Який період історії Галицько-Волинської держави вона ілюструє?

2. Позначте на контурній карті об'єкти, які дадуть змогу зробити висновки про тогочасного правителя цих земель.

Аналізуємо історичне джерело

«О, лихіша лиха честь татарськая! Данило Романович, що був князем великим, володів із братом своїм Руською землею, Києвом, Володимиром, Галичем, іншими краями, нині сидить на колінах і холопом себе називає! А вони данини хотять і погрози ідуть, [і] він життя не надіється! О, лиха ти, честь татарськая!» (із Літопису Руського).

Про які події йдеться в уривку? Які наслідки цих подій для Галицько-Волинського князівства?

«Збудував він церкву Святого Іоанна, гарну й ошатну. Будівля її була влаштована так: чотири склепіння; в кожному куті — арка, що стояла на чотирьох людських головах, вирізьблених якимось майстром. Три вікна були прикрашені римським склом [тобто вітражами]; при вході до вівтаря стояли два стовпи з цілого каменю, а над ними — склепіння і купол, прикрашений золотими зірками на лазурі... Ікони дивовижні... Він [Данило] прикрасив ікони, що привіз із Києва, дорогоцінним камінням і золотим бісером... Дзвони він привіз із Києва, а інші були відлиті тут...» (із Галицько-Волинського літопису).

Яку сферу культури характеризує ця цитата? Чи можна за допомогою літописного уривка визначити впливи сусідів на культуру Галицько-Волинської держави?

Творимо

Об'єднайтеся у пари. Створіть постер, який даватиме уявлення про розвиток освіти, науки чи культури Галицько-Волинської держави XIII — першої половини XIV ст.

Узагальнення і тематичний контроль

Поміркуйте, чи можна вважати Галицько-Волинську державу спадкоємницею Русі-України. Свою відповідь обґрунтуйте у зошиті, проілюструйте її конкретними історичними прикладами.

Виконайте тестові завдання. Правильні відповіді запишіть у зошит.

1. Князь Роман Мстиславич утворив Галицько-Волинську державу наприкінці

А X ст. В XII ст.

Б XI ст. Г XIII ст.

2. Коли відбувся позначений на карті похід монголів на руські землі?

3. На якій світлині зображено церкву Святого Пантелеймона поблизу Галича?

4. Про яку подію ідеться в уривку?

«Поставив Батий стінобитні гармати у міста біля Лядських воріт... Знаряддя били безперестанку день і ніч і пробили стіни... Городяни ж побудували нову стіну біля церкви Богородиці Десятинної... І взято було місто... Дмитра ж татари взяли в полон пораненим і не вбили заради його хоробрості...»

А битва біля Калки Г зруйнування

Б знищення Переяслава Володимира-Волинського

В захоплення Києва

5. Хто із галицько-волинських князів домігся створення окремої галицької православної митрополії?

А Лев Данилович В Андрій Юрійович

Б Юрій І Львович Г Юрій II Болеслав

6. Установіть хронологічну послідовність подій.

А битва поблизу м. Ярослав В битва поблизу м. Дорогочин

Б коронація Данила Г загибель Романа

Романовича Мстиславича

7. Установіть відповідність між поняттями та визначеннями.

1 ярлик А ручний механічний прилад, що використовують

2 баскак для метання снарядів на велику відстань без до-

3 улус помоги речовин

4 орда Б численне нерегулярне військо кочовиків

В удільне володіння Монгольської імперії Г монгольський воєначальник, урядовець і намісник золотоординського хана Д грамота, письмовий указ хана Золотої Орди

8. Які твердження характеризують політику монголів щодо підкорених земель?

1) хан Батий поставив своїх намісників у кожному князівстві

2) залежність обмежувалася сплатою данини і контролем військової сили

3) русичі сплачували ясир

4) столицею Золотої Орди став захоплений Київ

5) князі мусили отримувати у хана ярлик на правління

6) монголи на перших порах толерантно ставилися до християнства і православного духовенства

7) монголи підтримували розвиток міст

Визначте, які події характеризують літописні цитати.

«У той же час поїхав був Данило в Угри до короля [Бели], бо він іще не чув про прихід татар на Київ. А коли Батий узяв Київ і почув він про Данила, що той в Уграх є, то рушив сам до [міста] Володимира...»

«І говорили [половці] руським князям: “Якщо ви не поможете нам, ми нині порубані були, а ви завтра порубані будете...” І вирішили князі: “Лучче б нам зустріти їх на чужій землі, аніж на своїй”...»

«...Вибили вони стіни, і вийшли городяни на розбиті стіни, і було тут видіти, як ламалися списи і розколювалися щити. А назавтра прийшли татари на них, і була битва межи ними велика. Люди тим часом вибігли і на церкву, і на склепіння церковне з пожитками своїми, і од тягаря повалилися з ними стіни церковні, і так укріплення було взяте татарськими воями...»

«Коли ото він під’їхав під город і сказав їм: “О мужі-городяни! Допоки ви будете терпіти іноплемінних князів владу?” — то вони, вигукнувши, сказали: “Се єсть державець наш, Богом даний!” І пустилися вони [до нього], яко діти до отця, як ті бджоли до матки, як [олені], спраглі води, до джерела».

Визначте основні причини ослаблення Галицько-Волинської держави та початку боротьби сусідніх держав за панування у регіоні.

 

 Це матеріал з підручника Історія України за 7 клас Дудар, Гук

 



Попередня сторінка:  Галицько-Волинська держава за наступн...
Наступна сторінка:   Інкорпорація руських удільних князів...



^