uabooks.top » Історія України » Пам'ятки середньовічної культури XIV-XV століття. Юрій Дрогобич
Інформація про новину
  • Переглядів: 474
  • Дата: 28-08-2020, 23:07
28-08-2020, 23:07

Пам'ятки середньовічної культури XIV-XV століття. Юрій Дрогобич

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  Сільське господарство. Ремесла і торг...
Наступна сторінка:   Внесок Русі-України у формування євро...

Освіта. Наука

Чому церква у X—XIII ст. була основним осередком освіти?

Незважаючи на наслідки монгольської навали, поділ земель між сусідніми державами, освіта і культура на теренах України продовжували розвиватися. І церква в цьому грала першорядну роль. Так, духовенство і надалі навчало дітей при церквах і монастирях. Заможні ж люди наймали дяків, аби навчати своїх дітей удома. Церковні книги використовували як підручники.

Подальшу освіту охочі здобували самостійно. Насамперед вивчали грецьку та латинську мови. Оскільки на українських землях не було закладів вищої освіти, українці прагнули потрапити до європейських університетів: Болонського, Краківського, Падуанського, Гейдельберзького, Празького. Дехто з них досяг значних успіхів.

Найвизначніший учений XV ст. українського походження — астроном, філософ і астролог, перший серед українців доктор медицини й філософії, ректор Болонського університету, професор Ягеллонського університету у місті Краків Юрій Котермак, відомий як Юрій Дрогобич. Він — перший дослідник українського

походження, чию наукову роботу було опубліковано. Це «Прогностична оцінка поточного 1483 р.». Окрім іншого, у ній автор ознайомив читача зі Східною Європою. Юрій Котермак написав латиною сім трактатів, низку віршованих промов і послань до Папи Римського. Усі свої твори він незмінно підписував: «Юрій із Дрогобича, русин».

Чому лише незначна кількість українців могла здобути освіту в європейських університетах?

Літописання. Розвиток літератури

Пригадайте назви найвідоміших літописів Русі-України і Руського Королівства.

У XIV-XV ст. продовжувало розвиватися літописання. Літописними центрами на рівні із Києвом стали Холм, Луцьк, Кам’янець-Подільський, Острог, Львів. Дослідники докладно вивчають Короткий Київський літопис, що оповідає про події 1491-1515 рр., і так звані литовські, або західноруські, літописи, які збереглися до нашого часу в кількох редакціях, тобто варіантах.

Окрім літописання, в цей період розвивалися традиційна церковна та світська література. До речі, усі книги були рукописними. І найбільше їх створювали у Києві.

Серед найвідоміших світських книг — збірка повчань «Ізмарагд». Її було укладено для домашнього та келійного читання. Переважна більшість текстів в «Ізмарагді» — це твори на тему християнської моралі. Найдавніший відомий список з цієї книги зроблено у другій половині XIV ст. А от поширився «Ізмарагд» по всій Україні пізніше — у XVI-XVII ст.

Церковних книг було значно більше, ніж світських. Це і переробки давніших Євангелій, описи житій святих, проповіді. Приміром, Київський Псалтир XIV ст. Його рукопис зроблено на двохсот двадцяти дев’яти аркушах пергаменту великого розміру, мовою, яка має риси

української. Переписав Київський Псалтир київський протодиякон Спиридоній на замовлення смоленського єпископа Михаїла.

Чим сторінка Київського Псалтиря відрізняється від рукописних книг ранішого періоду?

До речі, елементи народної мови українців XIV ст. можна помітити і в Королівському Євангелії 1401 р. Цю літературну пам’ятку переписав такий собі Станіслав Граматик. Науковці вважають, що він міг бути ченцем, який здобув освіту у Краківській гімназії, а можливо, і у Празі, чи Відні, чи навіть Греції. Усе тому, що текст Королівського Євангелія рясніє грецизмами, хоча й написаний церковнослов’янською мовою зі значною кількістю українських живорозмовних рис, особливо українських слів.

Чому вплив української мови на літературу поступово посилювався?

У 1440-х роках німецький винахідник Йоганн Ґутенберґ створив європейський спосіб друкарства рухливими літерами. Відтоді на українські землі потрапили друковані книги латиною із друкарень Лейпцига, Нюрнберга та інших міст.

Наприкінці XV ст. німець Швайпольт Фіоль почав друкувати книги й церковнослов’янською мовою. Так, у 1491 р. він надрукував кирилицею у Кракові чотири книги для церковної служби у православних церквах: «Октоїх», «Часослов», «Тріодь Постна», «Тріодь Квітна».

Архітектура і містобудування

Багато міст зберігало забудову часів Русі-України. Однак із поширенням магдебурзького права у плануванні поселень з’явилися типові риси будівель Західної Європи. Центром міста стала прямокутна ринкова площа, до якої вели головні міські вулиці. На ній зводили ратушу, крамниці, майстерні заможних ремісників і житлові будинки. Згодом ринкову площу перестали забудовувати, а поряд зводили храми.

Протягом XIV-XV ст. на українських землях тривало будівництво оборонних споруд. Замки мали захищати містян від татарських

набігів. Тож було збудовано дерев’яні замки в Києві, Житомирі, Вінниці та Черкасах. А оскільки поширювалася вогнепальна зброя, і вберегти від неї могли тільки стіни з каменю або цегли, зросла кількість мурованих оборонних замків і фортець. Так, міцні мури постали у Луцьку, Львові, Хотині, Кременці, Кам’янці-Подільському, Акермані та в інших містах.

Храмові споруди теж виконували оборонні функції. Яскравим прикладом культової споруди, яка за необхідності обороняла мешканців, є Покровська церква у с. Сутківці. Центральна будівля цього храму оточена чотирма баштами, кожна з яких має по два ряди бійниць.

Які риси оборонних споруд ви бачите на світлинах?

Живопис

Образотворче мистецтво теж поєднувало традиційні риси і нові для того часу явища. Так, художники опанували техніку світлотіньового моделювання, стали передавати у виразах ликів святих почуття і душевний стан.

Фрескові розписи залишалися популярними до середини XVI ст. Найвідоміші з-поміж них — фрескові розписи каплиці в Горянах під Ужгородом, Вірменської церкви у Львові, Бакотського монастиря на Поділлі. До речі, українські майстри працювали й у Королівстві Польському. Вони декорували каплиці Святої Трійці в Любліні та Святого Хреста Вавельського замку у Кракові.

Центрами ж іконопису, як і раніше, залишалися Київ, Луцьк та Львів. Написання ікон теж у той час зазнало змін. На них з’явилися зображення рослин, будівель, предметів побуту. У XV ст. зросла кількість ікон, написаних на дошках. Найвідомішими з них є ікона Святого Юрія Змієборця, що зберігається у селі Станилів, Богородиці Одигітрії, що прикрашає храм у селі Красів, та ікона Богородиці з пророками із церкви у селі Підгородці. Унікальність першої ікони в тому, що святого Юрія на ній зображено не на білому коні, як зазвичай в українській іконографічній традиції, а на чорному. А в іконі Богородиці Одигітрії відчутний вплив елліністичних традицій.

1. Які європейські філософські ідеї могли вплинути на український живопис? Які нові риси з'явилися в розвитку української культури?

2. Виконайте онлайн-вправу.

Домашнє завдання

Підготуйте повідомлення про пам’ятку культури XIV-XV ст.

Визначте, як іноземне панування вплинуло на розвиток культури українських земель у другій половині XIV—XV ст.

Практична робота

Працюємо з картою

Територію якої держави виділено на карті помаранчевим кольором? Визначте вплив цієї держави на сусідів і розвиток українських земель у XV ст.

Аналізуємо історичне джерело

«Року 1471. Упокоївся Семен Олелькович, князь київський. Після його смерті Казимир, король польський, бажаючи, щоб перестало існувати князівство Київське, не посадив уже там Семеонового сина Мартіна, а посадив воєводу з Литви Мартіна Гаштольдта, ляха, якого не хотіли кияни прийняти не тільки тому, що він не був князем, а більше тому, що він був ляхом; однак будучи примушені, погодилися. І з цього часу в Києві перестали бути князі, а замість князів стали воєводи».

Які причини зумовили події, описані в уривку? Яку політику щодо українських земель проводили діячі, згадані в тексті?

Зі спогадів венеціанського посла Амброджіо Контаріні: «Це місто [Київ] стоїть на кордоні з Татарією, воно є важливим центром торгівлі, сюди купці з верхньої Русі привозять хутра та інші товари і звідси вони, збираючись у каравани, йдуть до Кафи, тому що на них часто нападають татари... Його жителі мають звичай працювати з ранку до третьої години дня, після чого йдуть до шинків (caverne), де залишаються до ночі».

Які важливі риси з життя Києва XV ст. описує Контаріні? Чи зміниться ваша думка про киян, якщо ви врахуєте, що особливість життєвого укладу киян, які вечори проводили у шинках, пов'язана, очевидно, із забороною палити світло у приватних будинках?

Творимо

Складіть історичний портрет видатного діяча чи діячки, чиє життя було пов'язане з українськими теренами.

Узагальнення і тематичний контроль

Порівняйте (на вибір) політику Королівства Польського, Великого князівства Литовського, Королівства Угорського, Московії, Кримського ханства щодо українських земель. Скористайтеся діаграмою Вена, де різні площини — це те, що відрізняє політику держав, а площина посередині — їхні спільні риси.

Виконайте тестові завдання. Правильні відповіді запишіть у зошит.

1. Які українські землі перебували у складі Великого князівства Литовського наприкінці XV — на початку XVI ст.?

А Волинь, Галичина, Чернігово-Сіверщина Б Західне Поділля, Галичина, Київщина В Київщина, Волинь, Східне Поділля Г Київщина, Західне Поділля, Чернігово-Сіверщина

2. Яка теза характеризує політику Ягайла Ольгердовича?

А зберігав традиційний устрій Великого князівства Литовського Б протидіяв покатоличенню знаті, розширював права православних

В відновив ліквідовані удільні князівства в українських землях Г уклав династійну унію з Польщею

3. Про події якого року йдеться у Київському літописі: «Того ж

року бій був Костянтина Івановича Острозького з Москвою під Оршею, за Дніпром на Кропивні річці. І побив князь Москву»? А 1514 р. Б 1526 р. В 1538 р. Г 1541 р.

4. Коли правитель держави, територію якої заштриховано на карті, визнав васальну залежність від Османської імперії?

5. Магістрат — це

А об’єднання ремісників однієї професії. Б орган міського самоврядування.

В голова міського самоврядування.

Г велике поміщицьке господарство.

6. Установіть хронологічну послідовність правління великих литовських князів.

А Казимир Ягайлович Б Вітовт Кейстутович В Сигізмунд Кейстутович Г Свидригайло Ольгердович

7. Установіть відповідність між зображеннями пам’яток архітектури та їх назвами.

А Генуезька фортеця у Криму Б Замок Паланок (Мукачівський замок)

В Замок Любарта (Луцький замок)

Г Хотинська фортеця Д Ханський палац у Бахчисараї

8. Які твердження стосуються Кримського ханства?

1) утворилося в 1440-х роках унаслідок відокремлення від Золотої Орди

2) хани підкорили генуезькі портові міста-колонії південного узбережжя Криму та князівство Феодоро

3) протягом XV-XVI ст. унаслідок завоювань перетворилося на імперію, володіння якої розмістилися на трьох континентах

4) було основним експортером сільськогосподарської продукції на європейський ринок та до Нового Світу

5) перебувало у васальній залежності від турецького султана, зобов’язувалося брати участь у його воєнних кампаніях

6) влада належала ханам, які походили з ханського роду Ґереїв

7) династія Ґереїв уклала союз із Королівством Польським

Визначте, про які події йдеться в уривках з історичних джерел. «Ольгерд... пішов у похід в Дикі Поля проти татар. З ним вирушили також чотири його племінники, сини новогрудського князя Коріята, княжичі: Олександр, Костянтин, Юрій та Федір. І коли вони, минувши Канів і Черкаси, дійшли до урочища Сині Води, то побачили в полі велику татарську орду з трьома царками на чолі, поділену на три загони... Татари не змогли довго витримати лобового натиску Литви й почали відступати та втікати у розлогі степи. На побоїщі залишилися вбиті три їхні царки...»

«Магнати і шляхта змусили юну королеву [Ядвігу] в державних інтересах Польщі відмовитися від нареченого з австрійського дому і вийти заміж за литовського князя Ягайла...»

«...а гетману його, видатному князю Костянтину Івановичу Острозькому дай Боже здоров’я і щастя вперед ліпше як нині; побив силу велику московську, щоб так побивав сильну рать татарську, проливаючи кров їхню бусурманську».

Визначте, які найважливіші зміни впливали на розвиток українських земель у XIV-XV ст.

 

 Це матеріал з підручника Історія України за 7 клас Дудар, Гук

 



Попередня сторінка:  Сільське господарство. Ремесла і торг...
Наступна сторінка:   Внесок Русі-України у формування євро...



^