Інформація про новину
  • Переглядів: 416
  • Дата: 2-09-2020, 21:18
2-09-2020, 21:18

7. Ознайомлення з електронними таблицями

Категорія: Інформатика





Попередня сторінка:  6. Інтернет речей
Наступна сторінка:   8. Редагування електронних таблиць

7.1.

ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПРОГРАМОЮ MICROSOFT EXCEL

У повсякденному житті досить часто виникає потреба в різноманітних обчисленнях. Якщо обчислень небагато, в нагоді може стати звичайний калькулятор. А коли йдеться про велику кількість розрахунків, то самим калькулятором уже не обійтись, оскільки обчислення займуть дуже багато часу.

Для опрацювання табличних даних і розв’язання багатьох задач були створені спеціальні програми, які назвали табличними процесорами або програмами обробки електронних таблиць.

Табличний процесор — це прикладна програма, яка призначена для опрацювання даних, поданих у таблицях. Таблиці, які опрацьовує табличний процесор, називають електронними таблицями.

У таблицях подають багато інформації, зокрема такої, що стосується економіки та статистики. До речі, відомості про успішність учнів також зручно подавати у вигляді таблиці.

Часто виникає потреба зробити на основі табличних даних розрахунки — скажімо, визначити загальну вартість придбаного товару або підсумкову оцінку за рік. Тому і було створено спеціальні програми — табличні процесори.

Обчислення за допомогою електронних таблиць дозволяє виконувати програмний засіб Microsoft Excel, що входить до вже знайомого вам пакета Microsoft Office.

Назва Excel походить від англ, executable cells, що означає «виконувані клітинки».

Історичні відомості

Ідею електронних таблиць уперше сформулював американський учений Річард Маттессич, опублікувавши в 1961 р. дослідження під назвою «Budgeting Models and System Simulation»

Основні функції Excel:

• уведення, редагування і форматування даних;

• виконання обчислень за формулами;

• графічне зображення даних (побудова графіків, діаграм, вставлення малюнків, географічних карт);

• робота зі списками;

• колективна робота з таблицями (обмін файлами в мережі, спільне використання і захист даних).

Щоб завантажити програму Microsoft Excel на своєму комп’ютері, слід у меню кнопки Пуск обрати програму Excel 2016. Якщо на комп’ютері встановлено версію 2013 або 2010, то спочатку в меню кнопки Пуск слід обрати папку Microsoft Office, а вже потім посилання на програму Excel.

Ознайомимося з основними елементами вікна програми.

Як і будь-яка інша програма пакета MS Office, вікно Excel містить вкладки з лінійками інструментів. Деякі з них уже відомі після роботи з такими програмами, як Microsoft Word і Microsoft PowerPoint. Переважно це інструменти редагування та форматування тексту або рисунків.

Проте програма Excel має свої особливості. Наприклад, створений у цій програмі документ називають робочою книгою, оскільки подібно до книжки він складається з аркушів, які називають робочими аркушами.

Ярлики робочих аркушів розташовано у нижньому лівому вікні програми. Для створення нового аркуша достатньо клацнути на ярлику із позначкою « + ».

Аркуші можна також видаляти, перейменовувати, переміщувати, копіювати тощо. Усе це можна зробити, обравши контекстне меню відповідного аркуша (рис. 2.2).

Аркуші можна переміщувати, утримуючи ліву клавішу миші, та копіювати, утримуючи ліву клавішу миші та кнопку Ctrl.

Робочий аркуш складається із клітинок, для збільшення або зменшення їхнього розміру використовують засоби масштабування, розміщені у нижньому правому куті вікна програми.

Робочий аркуш — це ділянка, поділена вертикальними і горизонтальними лініями на стовпці та рядки.

Стовпці позначено латинськими літерами A, B C D, .... Коли літери латинського алфавіту закінчуються, починається використання подвійної назви, що складається з двох літер, а потім і з трьох. Наприклад, АА, АВ, ABC тощо. Рядки позначають числами (1, 2, 3, ...).

На перетині будь-якого стовпця і рядка розташовано клітинку. Дані в електронній таблиці містяться саме в клітинках.

Кожна клітинка в програмі має свою адресу (рис. 2.3), яка вказує на те, в якому стовпці і в якому рядку вона міститься. Наприклад, С5, F12, К5.

Щоб визначити місце для введення даних, в Excel використовують табличний курсор, який має вигляд рамки темно-зеленого кольору. Табличний курсор позначає одну з клітинок. Виділена клітинка називається активною, і саме сюди вводять дані. Щоб зробити активною іншу клітинку (встановити в ній табличний курсор), достатньо підвести вказівник і клацнути по клітинці лівою кнопкою миші. Інший спосіб — перемістити табличний курсор у потрібне місце з допомогою клавіш керування курсором.

Зауважте, що адреса активної клітинки відображається в полі Ім’я, а її вміст — у рядку формул. Саме тут і будуть відображатись формули, за якими здійснюють обчислення в клітинках.

Зверніть увагу, що формули відображаються в рядку формул, а в клітинці — результат обчислень.

Так, на рис. 2.4 показано, що в рядку формул відображається формула, що задає додавання чисел Зі 4, а на робочому аркуші в клітинці відображено результат — 7.

7.2.

УВЕДЕННЯ ДАНИХ

До активної клітинки можна ввести дані трьох видів — це числа, текст та формули.

Виділяючи будь-які дані, біля рядка формул з’являються піктограми у вигляді хрестика та галочки:

Натиснення на галочку означає підтвердження введення значення до клітинки і рівносильне до натиснення клавіші Enter на клавіатурі. А при виборі хрестика користувач повідомляє про відміну введення даних, що рівносильне до натискання клавіші Esc на клавіатурі.

Щоб користувачу легко було орієнтуватися, з якими даними він має справу, з числами чи текстом, за умовчанням числові дані вирівнюються в клітинці по правому краю, а текстові — по лівому.

Довжина тексту однієї клітинки може сягати 255 символів. Хоча зовні клітинка є маленькою і весь текст може бути не видно в ній, але він увесь буде відображатися в рядку формул.

Існує декілька способів відображення текстових рядків, більших аніж розміри клітинки.

Щоб розширити клітинку, треба встановити курсор між назвами стовпців і потягнути за стрілку або просто клацнути два рази на межі стовпців.

Дуже довгий текст незручно відображати в один рядок клітинки. Для цього його бажано розташувати у декілька рядків. Щоб розмістити текст у два рядки, необхідно:

1. Виділити клітинку.

2. Обрати вкладку Основне.

3. На панелі Вирівнювання обрати інструмент Перенести текст

В Excel доволі часто використовують сукупність суміжних клітинок, яку називають діапазоном клітинок.

Діапазон клітинок позначають адресами двох діагонально протилежних клітинок, розділених символом двокрапки.

Так, на аркуші (рис. 2.7) зараз виділено діапазони B2:D3 та G1:H4.

ВПРАВА 1

Завдання. Створити таблицю відповідно до наведеного зразка (рис. 2.8).

Рис. 2.8

1. Запустіть на виконання програму Excel.

2. Замініть ім’я робочого аркуша. Для цього клацніть два рази на ярлику аркуша та введіть ім’я Вправа_1.

3. Зробіть активною клітинку А1 і введіть заголовок таблиці — Планети Сонячної системи. Натисніть клавішу Enter.

4. Уведіть шапку таблиці.

а) Клацніть клітинку А2, уведіть символ № і натисніть на клавішу —> або Enter.

б) Уведіть текст Назва і натисніть клавішу —> або Enter.

в) Уведіть текст Діаметр (тис. км) і клацніть клітинку АЗ.

5. Уведіть у клітинки АЗ:А10 числа від 1 до 8. Після введення кожного числа натискайте клавішу Enter.

6. Клацніть клітинку ВЗ і введіть у клітинки ВЗ:В10 назви планет.

7. Клацніть клітинку СЗ та введіть у клітинки СЗ:С10 дані про діаметри планет.

8. Збережіть документ з ім’ям Вправа_1.хіах, він вам ще знадобиться на наступних уроках.

Висновки

Табличний процесор — це прикладна програма, яка призначена для опрацювання даних, поданих у таблицях.

Таблиці, які опрацьовує табличний процесор, називають електронними таблицями.

Обчислення за допомогою електронних таблиць виконують у програмному засобі Microsoft Excel, що входить до пакета Microsoft Offce.

Документ у MS Excel називають робочою книгою, оскільки він складається з робочих аркушів.

Робочий аркуш — це ділянка, поділена вертикальними і горизонтальними лініями на стовпці та рядки. Стовпці позначено латинськими літерами, а рядки — числами.

На перетині будь-якого стовпця і рядка розташовано клітинку.

Кожна клітинка у програмі має свою адресу, яка вказує на те, в якому стовпці і в якому рядку вона міститься. Будь-яка клітинка може містити текст, число, формулу.

Сукупність виділених клітинок називають діапазоном клітинок.

Контрольні запитання та завдання

1. Що таке електронна таблиця?

2. Назвіть елементи головного вікна Microsoft Excel та поясніть їхнє призначення.

3. Які дані може містити клітинка?

4. Що таке адреса клітинки?

5. Що таке діапазон клітинок? Як він записується?

Питання для роздумів

1*. Назвіть професії, представникам яких для роботи може стати в нагоді програма Excel.

2*. Спробуйте визначити, яким буде найбільше значення рядка та стовпця робочої книги MS Excel.

 

Це матеріал з підручника Інформатика за 7 клас Казанцева, Стеценко 

 



Попередня сторінка:  6. Інтернет речей
Наступна сторінка:   8. Редагування електронних таблиць



^