Ви дізнаєтесь:

• якими є сервіси інтернету;
• що таке персональне освітнє середовище;
• як у персональному освітньому середовищі застосовують хмарні технології;
• як організувати доступ до інформаційних матеріалів у персональному освітньому середовищі.

1. Якими є сервіси інтернету?

Електронна пошта — це один із сервісів, які доступні користувачам інтернету. Цей сервіс відносять до групи першого покоління, яке називають сервісами Веб 1.0 (мал. 4.1). Наповнювати вмістом сайти та розробляти самі сервіси цієї групи в мережі могли тільки спеціалісти з вебпрограмування, тому основною їхньою властивістю, доступною простому користувачеві/користувачці, є можливість «тільки читати» їхній вміст.

Розрізняють й інші покоління мережевих сервісів інтернету. Розглянемо друге покоління мережевих сервісів інтернету, які об’єднані назвою Веб 2.0.

Користування сервісами Веб 2.0 не потребує спеціальних навичок з вебпрограмування. Кожен може «писати» до вебпростору та співпрацювати з іншими користувачами — обмінюватися даними, зберігати посилання та мультимедійні документи на серверах для хостингу, спільно створювати й редагувати публікації, управляти зв’язками між своїми матеріалами та контентом, створеним іншими авторами, співпрацювати з користувачами інтернету незалежно від індивідуального графіка включення учасників в процес комунікації (мал. 4.2).

Визначальною особливістю застосування сервісів Веб 2.0 здебільшого є необхідність попередньої реєстрації, коли користувач/користу-вачка в реєстраційній формі має вказати свій логін і пароль, заповнити інші поля. Як правило, при реєстрації потрібно вводити адресу своєї електронної поштової скриньки. Після успішної реєстрації на вказану електронну адресу надходить повідомлення, у якому підтверджується логін і пароль облікового запису в сервісі та вказується посилання, за яким слід перейти для підтвердження реєстрації або її скасування.

Маючи обліковий запис в окремому сервісі, як, наприклад, акаунт Google, користувач/користувачка отримує доступ до інших сервісів.

Деякі сервіси доступні користувачам, яких зареєстрували старші, наприклад, адміністратор мережі у школі. Тоді пароль і логін доступу до сервісу школярі отримують в адміністратора/адміністраторки.

Публікування коментарів або дописів на окремих сервісах передбачає автоматизоване розпізнавання людини чи робота. Зазвичай воно потребує підтвердження від користувача того, що це жива людина, а не робот. Перевірка відбувається або шляхом введення якогось спотвореного тексту, або визначенням серії малюнків (мал. 4.3, а, б, в).

Вправа 1. Доступ до навчальних завдань.

Завдання. Отримайте від вчителя або вчительки логін і пароль до навчальних завдань класу в сервісі

https://learningapps.org/

. Змініть налаштування профілю. Виконайте завдання для класу.

1. Перейдіть на сайт за вказаним посиланням.

2. За потреби змініть мову налаштування. Оберіть вказівку Реєстрація (мал. 4.4).

3. У вікні, що відкриється, у поле Логін/ Електронна скринька введіть наданий вам логін, у поле Пароль — відповідно пароль (мал. 4.5). Чому не варто дозволяти запам’ятовувати ваш обліковий запис на комп’ютері у школі? Натисніть Увійти.

Мал. 4.5

4. Перевірте, чи отримано подібні зміни у правому верхньому куті сервісу (мал. 4.6).

5. Змініть налаштування профілю, пароль та адресу електронної скриньки (мал. 4.7).

6. Виконайте завдання у вправі, яка розміщена в папці Мій клас.

7. Завершіть роботу із сервісом, вийдіть зі свого облікового запису.

2. Що таке персональне освітнє середовище?

Кожен із нас перебуває в деякому інформаційному просторі: навчається у школі, отримує відомості з газет, книжок, телебачення, очно спілкується з рідними та друзями й віртуально — у соціальних мережах. Але інформаційний простір при цьому не вичерпується територією проживання чи колом спілкування. Він розширюється в міру того, наскільки людина залучає до нього нові джерела знань, зокрема спільноти: групи, які створюються в мережі та реальному житті за інтересами. Учасники таких спільнот часто обмінюються своїми знаннями, дають рекомендації щодо використання нових ресурсів, допомагають оволодіти ними. Користувач інтернету, включений у роботу таких віртуальних груп, поступово накопичує дані й перелік засобів, які використовує у своїй діяльності зараз, або планує переглянути чи використати в майбутньому. Таким чином формується його електронне інформаційне середовище.

Інформаційне середовище, яке створює навколо себе людина з метою задоволення власних навчальних потреб (досягнення відповідних навчальних цілей), має назву персонального освітнього середовища.

Персональне освітнє середовище складається з інформаційних матеріалів, які створені іншими користувачами та персонально, а також людей: вчителів, батьків, однолітків та професіоналів.

3. Яку персональному освітньому середовищі застосовують хмарні технології?

Для організації персонального освітнього середовища зазвичай використовують хмарні технології.

Хмарні технології — це інформаційні технології, що передбачають віддалене опрацювання та зберігання даних.

Хмара — це деякий сервер або мережа розподілених центрів опрацювання даних, де зберігаються дані та програми, які використовують користувачі за допомогою глобальної мережі. Хмарні технології дають змогу споживачам використовувати програми без їх встановлення на власний комп’ютер і доступу до особистих файлів з будь-якого комп’ютера, що має доступ до інтернету.

Користування хмарною системою зберігання даних надається за допомогою інтернет-сервісу. Зростання попиту користувачів на такі сервіси зумовлено зручністю користування інформацією, зокрема:

• не потрібні власні потужні комп’ютери;

• зменшуються витрати на придбання програмного забезпечення та його систематичне оновлення;

• необмежений обсяг збереження даних;

• доступність із різних пристроїв і відсутність прив’язки до робочого місця;

• забезпечення захисту даних від втрат і виконання багатьох видів навчальної діяльності, контролю й оцінювання, тестування, відкритості освітнього середовища;

• економія коштів на утримання технічних фахівців.

Але користувачу доведеться пам’ятати пароль доступу, без якого дані назавжди залишаться у хмарному сховищі під замком. Найпростішим хмарним сховищем можна вважати скриньку електронної пошти, на яку можна відправляти дані самому собі.

Найпопулярнішими серед спеціалізованих хмарних сервісів на сьогодні є Dropbox і Google Drive. Безкоштовний обсяг даних, що можуть бути збережені зараз у хмарних сховищах, подано в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1

Хмарне сховище можна використовувати для розміщення даних, які збережено у файлах на локальному диску, створення документів і надання доступу до їхнього перегляду, редагування та коментування іншими користувачами мережі, що належать до вашого кола спілкування. Наприклад, у сховищі Google Диск можна використовувати стандартні офісні вебпрограми (табл. 4.2) та доповнювати їх список, підключивши інші додатки.

Таблиця 4.2

Вправа 2. Google Диск.

Завдання. Створіть сховище для зберігання файлів у електронному

персональному освітньому середовищі засобами Google Диск.

1. У браузері відкрийте сторінку пошукової системи Google.

2. Увійдіть до сервісу під своїм акаунтом, наданим вам адміністрато-ром/адміністраторкою шкільної мережі.

3. Перейдіть до списку сервісів, обравши інструмент Додатки Google у правому верхньому куті вікна браузера.

4. У списку сервісів, що відкрився, оберіть сервіс Диск.

5. На запит служби підтримки оберіть персональний акаунт доступу до диска, якщо на комп’ютері працює ще декілька користувачів. Натисніть кнопку Продовжити (Continue).

6. Розгляньте структуру сховища (мал. 4.8).

Вправа 3. Публікація документів на Google Диску.

Завдання. Розмістіть в електронному персональному освітньому сховищі документи, збережені на локальному диску.

1. Увійдіть у середовище власного Google Диска й натисніть кнопку Створити.

2. У списку об’єктів для створення оберіть вказівку Папка.

3. У вікні Нова папка введіть назву папки — Проєкт_сховище та натисніть кнопку Створити.

4. Відкрийте папку Проект сховище у сховищі Мій диск. Перетягніть у поле папки файл із папки Проект (мал. 4.9).

5. Перевірте, чи відображено у сховищі файли з папки Проект. Ознайомтесь із вмістом файлів. Визначте, які питання будуть розв’язуватись у ході проекту.

Вправа 4. Коментування спільного документа.

Завдання. Відкрийте в персональному освітньому середовищі документ Презентаціяпроєкту, доступ до якого вам надано. У коментарях додайте коментар про те, у якій групі ви б хотіли працювати над проектом. Урахуйте кількість учасників у кожній групі, яку вкаже вчитель чи вчителька.

1. У персональному освітньому середовищі оберіть сховище документів, доступ до яких вам надано

2. Оберіть документ Презентація_проєкту. Відкрийте його в сервісі

Google Презентації

3. Оберіть третій слайд презентації (мал. 4.10).

Мал. 4.10

4. Виділіть назву групи, у якій ви плануєте працювати над проектом. Додайте до виділеного слова коментар. Для цього скористайтесь вказівкою Вставити/Коментар. Наприклад, як на малюнку 4.11.

5. Додайте коментар. Слідкуйте за коментарями інших учнів.

Вправа 5. Створення документа на Google Диску.

Завдання. Створіть у персональному освітньому середовищі текстовий документ для формування списку учасників проекту «Україна та українці: пишаємось». Надайте до нього доступ іншим учням класу за їхньою електронною адресою з правами доступу: Може редагувати.

1. У списку об’єктів, який відкривається після натиснення кнопки Створити вашого Google Диску, оберіть Google Документи.

2. Перейменуйте Документ без назви на Пошук ідей (мал. 4.12).

3. Запишіть заголовок документа. Використайте позначені на малюнку 4.13 інструменти онлайнового редактора для форматування тексту.

4. Додайте після заголовка таблицю подібно до того, як ви додавали таблицю до текстового документа в офісних текстових процесорах (мал. 4.14).

Сформуйте заголовки таблиці: №, Автор ідеї, Ідея, Посилання на матеріали. Оформіть їх на власний розсуд, використавши повне меню інструментів (вказівка Більше) (мал. 4.15).

Мал. 4.15

5. Надайте спільний доступ до редагування іншим учням класу, які братимуть участь у вашій групі. Для цього натисніть Спільний доступ ілу в\кн\, що відкриється, введіть електронні адреси учнів класу. Налаштуйте рівень доступу: Редагування (мал. 4.16). Завершіть надання доступу натисненням кнопки Готово.

Мал. 4.16

6. Зверніть увагу на те, що всі, хто відкривають одночасно з вами документ, отримують автоматично колір маркування тексту та можуть одночасно працювати з документом.

7. Дослідіть, чи можна надати доступ певним користувачам до редагування документа, не вказуючи їхньої електронної пошти.

8. Завершіть редагування документа.

Вправа 6. Додавання завдань.

Завдання. Дослідіть розширені можливості спільної роботи над документом у Google Диску.

1. У файлі Пошук ідей, створеному в персональному освітньому середовищі, додайте коментар до ідеї, яка вас найбільше зацікавила.

2. У тексті коментаря додайте значок «+».

3. У списку електронних адрес, що відкриється, оберіть адресу когось із учасників групи. Оберіть вказівку Призначити.

4. Дослідіть разом з адресатом, яке повідомлення прийшло йому чи їй на пошту, як це відображається у вікні середовища. Зробіть висновок.

5. У меню Вигляд оберіть режим Пропонування (мал. 4.17).

6. Після заголовка документа додайте підзаголовок з назвою групи. Перевірте, як будуть відображатися зміни. Дослідіть, як прийняти або відхилити пропоновані зміни. Зробіть висновок.

7. Вийдіть зі свого акаунта. Завершіть роботу з Google Диском.

4. Як організувати доступ до інформаційних матеріалів у персональному освітньому середовищі?

Доступ до інформаційних матеріалів персонального освітнього середовища можна організувати декількома способами:

• використати онлайновий сервіс електронних закладок для швидкого доступу до сайтів з будь-якого пристрою, які використовує користувач;

• розмістити документи, які збережено на локальному диску, у хмару;

• синхронізувати Google Диск із локальним диском комп’ютера. Існує декілька різноманітних онлайнових сервісів (мал. 4.18) для

створення електронних закладок, що є аналогами звичайних закладок, які створюють засобами браузера. Прикладом є сервіс Pocket (

https://getpocket.com/

), у якому можна зберігати посилання на сайти й отримувати до них доступ через телефон, планшет і комп’ютер, навіть без підключення до інтернету.

Іншим сервісом, який використовують для таких цілей, є Streme (

http://streme.co/

). За допомогою сервісу Streme можна створювати групи закладок, якими легко обмінюватися. Групи закладок можуть бути доступними тільки для читання, або їх можуть редагувати інші користувачі. Таким чином створюється спільнота навколо обраної теми. Streme автоматично визначає тип даних, на які створено закладку — відео, аудіо та інші види мультимедіа, щоб подати їх у найзручніший спосіб. А це означає, що деякі інформаційні матеріали можна переглянути без переходу на сайт-джерело.

Для того щоб отримувати повідомлення про зміни, які відбулися на сайті, чи появу нових дописів, наприклад, у вебжурна-лах або блогах, використовують так звані канали новин, що організовують за допомогою технології RSS, яку ще називають фідом

(від англ, feed — живлення, постачання, канал)

RSS (від англ.

Really Simple Syndication (RSS 2.0), Rich Site Summary (RSS 0.91, RSS 1.0)) — це набір форматів, що використовується для публікації та надсилання відомостей, які часто змінюються.

Стрічки новин RSS дають змогу швидко ознайомитися зі змінами змісту сайта, безпосередньо не заходячи на нього за допомогою

браузера. Для того щоб мати доступ до власних документів з будь-яких пристроїв, можна синхронізувати дані, які розміщено на різних пристроях. Для цього встановлюють додаток Google Диск на комп’ютері. За замовчуванням усі дані в розділі Мій диск будуть синхронізовані з Google Диском на комп’ютері.

Синхронізація даних — це процес, який забезпечує встановлення відповідності даних на всіх пристроях, незалежно від того, на якому з них відбувалися зміни. Наприклад, файл, який змінено у хмарному офісному пакеті, матиме такий само зміст, як його відповідник на локальному Google Диску.

Щоб налаштувати синхронізацію, виконують такі дії:

1. Відкрити Google Диск. Обрати Пуск /Всі програми/ Google Диск.

2. Натиснути значок Google Диск

на панелі завдань у правому

нижньому куті екрана.

3. Натиснути в правому верхньому куті вікна та обрати Налаштування/Параметри синхронізації.

4. Обрати дані для синхронізації: Синхронізувати всі об’єкти в розділі Мій диск чи Синхронізувати тільки ці папки. Якщо обрано другий варіант, то позначити папки для синхронізації.

5. Натиснути Застосувати.

1. Що означає персональне освітнє середовище для вас особисто?

2. Що таке хмарні технології та які переваги їхнього застосування?

3. Які хмарні технології ви використовуєте у своєму електронному освітньому середовищі? Наведіть приклади.

4. Які типи документів можна завантажувати до Google Диску, а які — створювати?

5. Як надавати спільний доступ до документів у своєму хмарному сховищі? Які рівні доступу можна надати?

6. Для чого використовують електронні закладки на ресурси інтер-нету? Чим вони відрізняються від закладок браузера?

7. Як дізнаватися про зміни на сайті, не заходячи на нього у браузері?

8. Що таке синхронізація даних і для яких цілей її застосовують?

9. Наведіть три причини, чому сучасній молоді важливо створювати персональне освітнє середовище. Обговоріть у парі, які з наведених причин збігаються та як проранжувати спільні причини за ступенем важливості для планування свого майбутнього.

10. Обговоріть у парі, у чому подібність і чим відрізняється вікно текстового процесора та сервісу для створення текстових документів у Google Диску. Відповідь подайте в таблиці порівняння. Надішліть її на навчальну скриньку або дайте доступ до неї вчителю або вчительці.

11. Обговоріть у парі, у чому подібність і чим відрізняється вікно редактора презентацій та вікно сервісу для створення презентацій у Google Диску. Поміркуйте, як краще подати свою відповідь. Створіть відповідь у вибраному середовищі та надішліть її на навчальну скриньку чи дайте доступ до неї вчителю або вчительці.

12. Обговоріть, у чому подібність і відмінність кнопки RSS та кно

пок Оповіщення й Підписатись

на каналі Цікава наука (

https://cutt.ly/erdvhud

). Як змінюється адреса каналу після натиснення кнопок Оповіщення та Підписатись?

13. Розгляньте список сервісів закладок, які описані у файлі Закладки папки Сервіси інтернету. Зареєструйтесь в одному з пропонованих ресурсів та дослідіть, чи всі можливості для створення електронних закладок описано у статті. Обговоріть, як би ви доповнили подані у файлі відомості.

14. Створіть модель власного персонального освітнього середовища у вигляді схеми. Додайте в блоки схеми назви папок цього середовища. Збережіть схему в файлі Я навчаюсь у папці Проекти своєї структури папок. Поділіться файлом із вчителем або вчителькою та кимось із класу.

15. Створіть у Google Диску презентацію роботи у проекті «Україна та українці: пишаємось». Надайте доступ для коментування документа двом учням чи ученицям класу, щоб отримати від них дві похвали щодо змісту пропонованої презентації та однієї пропозиції щодо її удосконалення. Візьміть участь у такому коментуванні документів, які створено іншими учнями чи ученицями.

16. Створіть на Google Диску документ для спільного створення оголошення про роботу в проекті «Україна та українці: пишаємось». Долучіть до спільного редагування ще одного учня чи ученицю класу. Надайте доступ для коментування результатів своєї роботи вчителю або вчительці та учневі-експерту, якого визначить вчитель або вчителька.

17. Установіть додаток Google Диск на персональний комп’ютер. Синхронізуйте папки, які ви використовуєте в навчанні, з хмарним диском Мій диск. Оберіть для цього потрібні параметри налаштувань синхронізації.

18. Розгляньте пропозиції щодо організації персонального освітнього середовища на базі сервісу

https://onedrive.live.com/about/

uk-ua/ (мал. 4.19). Визначте спільне та відмінне з розглядуваними сервісами. Результати своєї роботи подайте у презентації. Надішліть її на навчальну скриньку або надайте доступ вчителю або вчительці до файла, якщо ви його створювали в персональному освітньому середовищі.

19. Знайдіть два підтвердження того, що сервіс

https://www

. symbaloo.com/home можна використати для організації персонального освітнього середовища.

Розгляньте схему та складіть розповідь, як пов’язані її складові. Яке місце у схемі мають займати сервіси Веб 1.0 та Веб 2.0?

 

 

Це матеріал з підручника Інформатика 7 клас Морзе