Попередня сторінка: 4. Держава франків у V-VIII столітті
Наступна сторінка: 6. Виникнення ісламу та арабський халі...
1. Як виникла Візантійська імперія?
На початку IV ст. н. е. римський імператор Константин наказав збудувати нову столицю на місці грецької колонії Візантій. її було названо за ім’ям імператора Константинополем (сучасне місто Стамбул). У 330 р. Константинополь був урочисто проголошений столицею і незабаром став найбільшим містом імперії. Місто було розташоване на європейському березі протоки Боспор, на високому укріпленому природою мисі. Саме тут перехрещувалися торгові шляхи: сухопутний - з Азії в Європу та морський - із Чорного моря в Середземне.
Константин прагнув, щоб нова столиця перевершила Рим красою і не шкодував на це коштів. У місті було споруджено розкішний імператорський палац, терми, бібліотеку, великий іподром, два театри, палаци для придворної знаті, багато будинків для ремісників, торгівців, мореплавців та рибаків.
Поряд із християнськими храмами в Константинополі будувались язичницькі. Щоб прикрасити місто, з різних міст Греції завозили твори мистецтва, плити мармуру, колони.
У 395 р. імператор Феодосій розділив Римську імперію між двома синами. Утворилися Східна та Західна Римські імперії. Східна частина назива-
лася Візантією. До її складу входили Балканський півострів, Єгипет, Мала Азія, Сирія, Палестина, частина Криму, Дворіччя і Закавказзя, а також низка островів Середземного моря. На цих теренах жили народи з високою культурою та розвинутим господарством. Великого поширення тут набули грецька мова та традиції еллінізму. З часом грецька мова витіснила латину і стала державною.
У Східній Римській імперії, на відміну від Західної, центральна влада імператора (грецькою мовою - василевс) зберегла своє значення. Він командував військом, видавав закони, призначав на посади чиновників. Візантійські імператори були покровителями церкви, а церква своєю чергою стверджувала, що імператорська влада є священною.
У Візантії влада імператора не була спадковою. Кожен новий правитель мав отримати підтримку війська, сенату й народу. Як наслідок, у Візантії імператором могла стати людина і незнатного походження, навіть колишні солдати чи звичайні селяни. Утім, далеко не кожен правитель зміг утриматися на троні до старості: часто вони ставали жертвами палацових інтриг та заколотів. Це породжувало державну нестабільність у країні.
Для допитливих!
У Західній Європі жителів Візантії вважали греками. Самі мешканці імперії називали себе «ромеями» (грец. «римляни»), а свою країну - Ромей-ською (Римською) імперією, державою ромеїв або Романією. Назва «Візантія» виникла вже наприкінці ХVІ ст. завдяки дослідженням німецького вченого І. Вольфа.
Візантія перебувала на перехресті багатьох торговельних шляхів. Численні зручні морські гавані сприяли розвитку мореплавства. Візантійські купці вели активну торгівлю з Китаєм, Іраном, Індією, країнами Західної та Східної Європи. У велелюдних містах процвітали ремесла. Кліматичні особливості більшості регіонів сприяли розвитку сільського господарства.
2. Що таке «золотий вік» Юстиніана?
Особливого злету зазнала Візантія за правління імператора Юстиніана (527-565 рр.). Він не був знатного походження, а сином звичайного селянина з Македонії. Дядько Юстиніана імператор Юстин І допоміг йому здобути добру освіту, а з часом призначив своїм співправителем.
З самого початку свого правління Юстиніан мріяв відродити Римську імперію в колишніх кордонах. За свою працездатність сучасники називали його «імператором, що не спить». Він мав організаторські здібності й уміло підбирав чиновників та своїх помічників.
Юстиніан розумів, що об’єднана сильна держава мусить мати єдиний закон та єдину релігію. Тому імператор всіляко підтримував християнську церкву: будував багато храмів і монастирів та переслідував іновірців (обмежував їх у правах, звільняв зі служби). За його правління побудований один із найвеличніших православних храмів у світі — храм святої Софії.
Визначною подією правління Юстиніана стало прийняття 529 р. кодексу — збірника законів, які базувалися на римському праві та духовних цінностях християнства. Кодекс Юстиніана не дійшов до нас в оригіналі, але відомо, що він складався з 12 книг. Єдині закони сприяли зміцненню імперії, адже вони проголошували необмежену та абсолютну владу імператора, стояли на сторожі приватної власності. Усі громадяни проголошувалися рівними перед законом. Закони Юстиніана зрівнювали в правах чоловіка та жінку.
Юстиніан розумів, що велич та краса столиці підвищує престиж його імперії не лише всередині держави, а й ззовні. Тому величезні кошти витрачалися на спорудження чудових палаців і будинків, пишні прийоми представників іноземних держав.
У правлінні імператору суттєво допомагала дружина Феодора. Вона походила зі звичайного люду, була актрисою в театрах Константинополя. Ця жінка володіла тонким розумом, зналася на політиці, і в той же час вона була жорстокою і мстивою. Саме завдяки її підтримці та вірності особистої
гвардії Юстиніан зміг у 532 р. придушити повстання, в якому взяло участь близько 35 тисяч осіб.
Для допитливих!
За допомогою QR-коду ознайомтеся з текстом історичного джерела та 3-D реконструкціями Константинополя. Опишіть зовнішній вигляд столиці Візантійської імперії. Зробіть припущення, які почуття викликало це місто в гостей. Що з прочитаного та побаченого вами свідчить про розквіт Візантійської імперії?
Грандіозні будівельні роботи та витрати на імператорський двір лягли податковим тягарем на населення Візантії. Невдоволені високими податками та свавіллям чиновників мешканці Константинополя повстали. Це повстання отримало назву «Ніка» (з грецької - «Перемагай»), оскільки це слово було закликом повсталих. Тривало воно вісім днів і набуло такої сили, що імператор збирався зректися престолу. Проте Феодора переконала Юстинінана боротися за престол до останнього. За її порадою імператор підкупив керівників повстання і за допомогою загонів варварів-найманців жорстоко придушив його.
Після придушення повстання Юстиніан проводив активну завойовницьку політику. Сам імператор не брав участі в битвах та військових походах. На чолі візантійського війська стояв видатний полководець Велізарій, який здобув багато перемог. У цей період Візантія досягає своїх максимальних меж.
Задля посилення захисту кордонів імперії за наказом Юстиніана будуть безперервну лінію фортець.
Величезна імперія, утворена силою зброї, не могла бути міцною. Постійні війни виснажили країну. Після смерті Юстиніана вона починає занепадати: розорене податками населення та майже порожня скарбниця, постійні напади на кордони держави ворогів та знесилене численними походами військо. Як наслідок, за наступне століття територія імперії зменшилася майже вдвічі.
■ Робота в парах!
Розгляньте карту земель Візантії в період її найбільшого розквіту. Дайте відповіді на наступні запитання: 1. Які території були завойовані за часів юстиніана? 2. Визначте, які території не зміг підпорядкувати візантійський імператор, щоб відновити Римську імперію в її попередніх межах.
3. Території яких сучасних країн свого часу перебували у складі імперії юстиніана?
Найбільше докучали візантійському війську слов’яни та араби. Зокрема, арабам вдалося завоювати такі візантійські провінції як Єгипет, Сирія, Палестина, а до середини VII ст. - усю Північну Африку. В 717 р. арабам вдалося блокувати Константинополь і з моря, і з суходолу. Втім, завдяки «грецькому вогню» (запалювальній суміші, яка спеціальними пристроями перекидалася на ворожі кораблі) візантійці змогли знищити арабський флот.
Однак, незважаючи на значні територіальні втрати, Візантійська імперія залишалася однією з найбільших і наймогутніших тогочасних держав.
3. Що таке іконоборство?
На початок VIII ст. припадає зародження руху іконоборства. Іконоборці виступали проти використання образів Бога і святих та вшанування ікон. Вони знищували ікони, оскільки вважали, що, вшановуючи їх, людина поклоняється не Богу, а ідолу, - адже Бога неможливо зобразити. їх підтримували візантійські імператори та військова знать.
Але значна частина візантійців, насамперед ченців, залишились іконо-шанувальниками. Запекла боротьба між іконоборцями та іконошануваль-никами тривала понад сто років і супроводжувалася жорстокими стратами шанувальників ікон. У цій боротьбі було знищено велику кількість безцінних пам’яток візантійського мистецтва: ікон, мозаїк, фресок, з ілюстрованих рукописів виривали сторінки із зображеннями Бога та святих або спалювали самі книги.
■ Поміркуйте!
У чому полягала особливість боротьби між іконоборцями та шанувальниками ікон у Візантії?
Цим конфліктом вирішив скористатися візантійський імператор Лев III. Він почав відбирати землі в монастирів і передавати їх воїнам-кіннотникам. Так завдяки руху іконоборців візантійський імператор створив могутнє кінне військо.
Попри це в жорсткій боротьбі перемогу отримали іконошанувальники: у 843 р. шанування ікон було відновлене, а іконоборців оголосили єретиками.
4. Чим ознаменувалося правління Македонської династії та династії Комнінів?
Період особливої величі Візантії припадає на середину ІХ - початок ХІ ст., коли при владі перебувала Македонська династія1. У цей час знову зросла територія імперії, активно розвивалися торгівля, ремесло та сільське господарство. Візантійські купці тримали під своїм контролем усю торгівлю між європейськими країнами та країнами Сходу. Завдяки цьому до візантійської скарбниці надходили величезні прибутки. Константинополь перетворився на найбільше на той час місто.
■ Працюємо в парі!
Порівняйте правління Юстиніа-на, Македонської династії та династії Комнінів. Що було спільного, а що - відмінного?
На період Македонської династії припадає посилення зв’язків Візантії та Русі. Зокрема, це походи князя Олега на Царгород (Константинополь), хрещення княгині Ольги та прийняття християнства князем Володимиром
саме від Візантійських патріархів. Міцні зв’язки прослідковуються в культурі, архітектурі, торгово-економічних відносинах. На цей час припадає діяльність проповідників Кирила і Мефодія, які заклали основи слов’янської писемності й літератури.
Втім, безперервні війни знесилили Візантію. У 1071 р. візантійська армія зазнала нищівної поразки від турків, а імператор та воєначальники потрапили в полон. У результаті тривалої боротьби за престол до влади прийшов досвідчений воєначальник Олексій Комнін, який заснував нову династію Комнінів (1081-1204 рр.). Це було останнє століття розквіту могутньої держави.
Імператорам династії Комнінів вдалося створити сильне наймане військо. Вони відвоювали в турків узбережжя Малої Азії та підкорили частину Сирії. Але в той же час зовсім занепав флот.
Вдала зовнішня торгівля сприяла процвітанню економіки Візантії. Відбувався розвиток культури та науки. Багато уваги правителі приділяли церкві, зростала кількість монастирів та храмів.
Проте правління Комнінів завершилося громадянською війною. В 1204 р. Константинополь був захоплений хрестоносцями. На теренах імперії було утворено кілька держав.
І хоча в середині XIII ст. імператору Михаїлу Палеологу вдалося визволити Константинополь і відродити Візантійську імперію, проте це була вже зовсім інша країна. Лише назва свідчила про
її колишню могутність. У 1453 р. військо турків-османів під керівництвом Мехмеда II Завойовника заволоділо Константинополем. Так обірвалася історія величної Візантійської імперії. На її місці утворилася нова імперія -Османська, а Константинополь був перейменований на Стамбул.
5. У чому полягала самобутність культури Візантії?
Населення Візантії, хоча й було переважно грецьким, мало в своєму складі й представників багатьох інших народів: сирійців, коптів, фракійців, вірмен, арабів, іудеїв, римлян. Саме поєднання культурних надбань різних народів зумовило неповторність культури Візантії.
У Візантії збереглися традиції античних ремесел.
Особливої майстерності досягли ювеліри. Великого поширення набуло виготовлення виробів зі скла (прикрас, а також посуду для знаті). Візантійські ткачі ще з VI ст. почали виготовляти шовк (було таємно завезено шовкопрядів з Китаю).
У мистецтві іконопису саме візантійська традиція стала взірцевою. У Візантії формується більшість канонів іконопису, що діють й донині.
Особливого злету зазнає архітектура. Найвищим взірцем є храм Софії, збудований за імператора Юстиніана. Аж до будівництва собору Св. Петра в Римі це був найбільший храм християнського світу. Особливістю є величезний купол, який ніби «висить» над кількома меншими, а також дивовижні мозаїки, які частково збереглися і є неперевершеними взірцями майстерності. Загалом, це був перший приклад поєднання прямокутної основи та круглого куполу, що згодом стало основою будівництва більшості християнських церков.
У Візантії з великою шаною ставилися до освіти та науки, оскільки лише освічена людина могла розраховувати на хорошу посаду. Освіта була загаль-
нодоступною: існували і безкоштовні, і платні школи. У початковій школі учні вивчали граматику, діалектику та риторику, а у середній - арифметику, геометрію, астрономію, музику, право, філософію. Значних успіхів візантійці досягли в таких науках, як історія, математика, медицина, географія та хімія.
■ До лічби років
У якому столітті правив Юстиніан? Чи міг він написати лист Хлодвігу чи Карлу Великому? Підрахуйте, на скільки років (століть) Східна Римська імперія (Візантія) пережила Західну Римську імперію?
Розгляньте 3-D реконструкцію собору Святої Софії Премудрості Божої. Поміркуйте, чому його називають нерукотворним дивом. Про розвиток яких видів мистецтва можна зробити висновок з побаченого? За можливості, з допомогою додаткової літератури підготуйте віртуальну екскурсію по знаменитому собору.
ПЕРЕВІРТЕ ЗАСВОЄНЕ НА УРОЦІ
Знаю: 1. За правління якого імператора було збудовано собор Святої Софії в Константинополі? 2. Кому належала верховна влада у Візантійській імперії? 3. Які імператорські династії правили у Візантії?
РОЗУМІЮ |
ВМІЮ |
ВИСЛОВЛЮЮ ДУМКУ |
1. Як Юстиніану І вдалося зміцнити єдність держави? 2. Які факти свідчать, що на період македонської династії припадає посилення зв’язків Візантії та Русі? 3. Чому епоху Комнінів називають останнім століттям слави Візантії? 4. Поясніть поняття «іконоборство». Чому візантійський імператор Лев III відкрито підтримав цей рух? 5. Якими були особливості розвитку культури Візантії? |
1. Позначте на контурній карті територію Візантійської імперії на початку та наприкінці правління Юстиніана. Зазначте сусідні держави та народи. Які території сучасної України входили свого часу до складу Візантійської імперії? 2. Порівняйте організацію влади у Франкській та Візантійських імперіях. Яка особливість породжувала нестабільність у Візантії? |
1. Як ви вважаєте, чи можна Візантію назвати спадкоємницею Римської імперії? 2. Порівняйте правління Юстиніана та Карла Великого. Чому обох правителів було названо Великими? Свою думку аргументуйте. 3. Порівняйте долі двох імперій: Візантійської та Франкської. Що було в них спільного, а що -відмінного? 4. Чому, на вашу думку, візантійцям не вдалося відновити Римську імперію? |
ЗВ’ЯЗОК ІЗ СУЧАСНІСТЮ:
1. Чи згодні ви з думкою, що постійні завойовницькі війни призводили до поступового послаблення Візантійської імперії? До яких наслідків призводять війни в сучасному світі?
2. Проведіть дослідження і з’ясуйте, які сучасні держави знаходяться на території Візантійської імперії часів Юстиніана.
Це матеріал з підручника Всесвітня історія за 7 клас Мороз
Наступна сторінка: 6. Виникнення ісламу та арабський халі...