Попередня сторінка: 6. Виникнення ісламу та арабський халі...
Наступна сторінка: 8. Середньовічне європейське суспільс...
Розділ 2
СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ
1. Яким був зв’язок людини Середньовіччя та природного середовища?
Життя людини завжди залежить від природного середовища: клімату, рельєфу, наявності річок, морів, корисних копалин тощо. У Середні віки природні чинники визначали й тип житла, засоби пересування, одяг, їжу тощо. Географічні чинники часто визначали тип поселення, заняття населення, впливали на розвиток торгівлі. Наявність повноводних річок чи вихід до моря або океану сприяли розвитку рибальства, торгівлі та мореплавства. Сільські поселення виникали переважно на рівнинах, а оборонні споруди, замки будували на високих пагорбах.
Велику роль в житті середньовічної людини відігравав клімат, адже від нього залежав урожай та умови проживання. Протягом Середньовіччя кліматичні умови неодноразово змінювалися. На зміну сухому і прохолодному клімату у Vm ст. прийшло потепління, яке вже в ХІІІ ст. змінилося різким похолоданням, яке тривало до XVII ст.
У Ранньому Середньовіччі більша частина Західної Європи була вкрита лісами. Ліс та його багатства в той час мали величезне значення для виживання людини навіть у несприятливі роки. У лісі заготовлювали деревину для будівництва та дрова для опалення помешкань. Селяни там часто випасали худобу, здебільшого свиней, які полюбляли жолуді. Дари лісу складали значну частку
харчування середньовічної людини. У лісі полювали на дичину, збирали гриби, мед диких бджіл, усілякі плоди, ягоди та лікарські трави, які були основним лікувальним засобом тих часів. Зі шкури та хутра впольованих звірів виготовляли теплий одяг, який захищав людину в холодну пору року чи негоду.
Більшість володінь великих землевласників становили ліси. Тому вони часто обмежували для селян заготівлю деревини та дров, встановлювали обмеження для полювання.
■ Працюємо разом!
Прочитайте уривок з «Капітулярію» Карла Великого (створена на початку ІХ ст. інструкція з управління королівським помістям). Чи могли селяни вільно користуватися дарами лісів? Чому, на вашу думку, заборонялося вирубати ліс?
«Щоб ліси і заповідні хащі наші добре охоронялися; і якщо де виявиться зручне місце для розчищення, розчищали б, аби не дати полям заростати лісом; а де повинні бути ліси, ніяк не допускати вирубувати і губити їх; звірів же в заповідних хащах наших пильно берегти; піклуватися також про соколів і яструбів для нашої справи і оброки, які належать за це, ретельно збирати. Управителі, а також старости і люди їхні, якщо будуть ганяти свиней на випас у наш ліс, нехай самі платять першими покладену десятину, подаючи тим добрий приклад, щоб потім і інші люди їхні десятину платили повністю. Поля і займанщини наші добре обробляти і луки наші своєчасно охороняти.»
2. Якими були умови життя середньовічної людини?
У Середньовіччі в Західній Європі життя більшості населення проходило не в замках і не в містах, не в монастирях та не в заїжджих дворах, які ми зазвичай уявляємо собі, споглядаючи зараз пам’ятки середньовічної архітектури, читаючи історичні романи тощо. Переважна більшість людей проводили будні в полі та сільських хатинах. Сучасні дослідники вважають, що в VII ст. населення Західної Європи становило майже 15 млн. осіб, у середині Х ст. -22,5 млн. осіб, а в середині ХІІІ ст. - 54,5 млн. осіб. Близько 90% тогочасного населення проживало в сільській місцевості.
Більшість сільськогосподарської продукції використовували для харчування. Але їжі не було вдосталь, і вона була досить одноманітною. Зазвичай харчувалися двічі на день: вранці й увечері. Основу раціону становили житній або пшеничний хліб, різноманітні каші, боби, ріпа, капуста, пшенична юшка з часником або цибулею.
■ Поміркуйте!
Чим був обумовлений раціон середньовічної людини?
М’ясні страви найчастіше готували зі свинини, свійської птиці (курка, гуси, качки) та багатьох видів диких птахів, на яких розкладали тенета або полювали (лебеді, павичі, перепілки, куріпки, лелеки, жайворонки, коноплянки та інші). Яловичину споживали рідко, оскільки волів використовували як тяглову худобу, а корів - як джерело молочних продуктів. У багатьох прибережних регіонах основою раціону були морепродукти.
Фруктів та овочів споживали мало. З овочів широко використовували боби, цибулю та часник, капусту, моркву та буряк. Більшість звичних для нас овочів ще не була відома європейцям. На той час не існувало також більшості відомих сьогодні солодких сортів фруктів, тому фрукти переважно додавали до основних страв. Основним солодким продуктом був мед, а цукор потрапив до Європи зі Сходу лише в ХІІІ ст. і дуже дорого коштував.
Для приготування страв часто використовували горіхи, каштани та жолуді. Зокрема, із
мелених жолудів випікали хліб та готували каші. Основними приправами були сіль, мед та оцет. Східні прянощі (перець, імбир, гвоздика, мускат, кориця) були рідкістю і продавалися на вагу золота.
Спрагу вгамовували різними напоями. Вода не скрізь була придатна для пиття, її знезаражували кип’ятінням, додавали мед чи вино. Тогочасні європейці надавали перевагу вину, пиву та медовусі. З різноманітних ягід та фруктів робили соки, замість чаю пили настої трав.
Свіже молоко (коров’яче, козяче, овече) не було можливості довго зберігати, тому перевагу надавали кисломолочним продуктам - сиру та вершковому маслу. Багато сортів сиру, які ми вживаємо сьогодні (едам, брі, пармезан, рікотта ті ін.), були вже добре відомі в Пізньому Середньовіччі.
3. Які найбільші лиха загрожували людині в Середньовіччі?
За підрахунками вчених, середня тривалість життя середньовічної людини становила приблизно 40-45 років. У чому причина такої малої тривалості життя? Насамперед це найбільші тогочасні лиха - голод, різноманітні хвороби, епідемії та війни.
Зміна клімату та природні стихії часто викликали нестачу продовольства й навіть голод у неврожайні роки. Погане харчування, неякісна вода та низький рівень тогочасної медицини призводили до того, що середньовічний люд страждав від різноманітних хвороб. Найстрашнішою з них була чума, яку називали «чорна смерть». У XIV ст. епідемія цієї хвороби вигубила в окремих країнах від чверті до половини населення. Не менші страждання приносили безперервні війни, під час яких гинули люди, втрачався врожай, знищувалися запаси продовольства.
4. Що змушувало середньовічну людину перебувати в постійному русі?
Середньовічний люд постійно перебував у русі й освоював нові території та шляхи. Причин, які спонукали до цього, було чимало: це і тогочасні лиха (війни, голод, епідемії), і нестача землі.
Господарський розвиток у країнах Європи впродовж ХІ—ХІІІ ст. зумовив зростання населення, що в деяких регіонах призвело до перенаселення та нестачі землі. Частина селян полишали рідні краї та оселялися в містах. Інші шукали та освоювали вільні землі.
Заселення вільних (незаселених) земель або захоплення чужих територій із подальшим їхнім заселенням називається колонізацією. Розрізняють зовнішню та внутрішню колонізації. Процес мирного освоєння нових земель із метою заселення та господар -ської діяльності в межах однієї країни називається внутрішньою колонізацією. У Західній Європі вона була найактивнішою в ХІ-ХІІІ ст. Зовнішня колонізація - створення поселень (переважно сільськогосподарських) за межами своєї країни, іноді поєднана з підкоренням або винищенням місцевого населення.
Вільними землями в Європі були переважно ліси, болота та інші малопридатні для господарювання місцини. Переселенцям доводилося вирубувати та викорчовувати ліси й чагарники, будувати канали та захисні дамби, осушувати болота та зводити мости. Внаслідок колонізації відбулося освоєння віддалених місцевостей, зросли посівні площі, різко збільшилося населення та кількість населених пунктів, відбувся підйом сільського господарства, а високі врожаї стали запобіжником від голодних років.
З часом продукти сільського господарства витіснили дари лісів з основного раціону харчування середньовічної людини.
Та нерідко освоєння земель набувало хижацького характеру. В цей період було вирубано та спалено величезні лісові масиви в Голландії, Англії, Франції, Іспанії, Італії, що спричинило обміління річок та інших водоймищ, вивітрювання ґрунтів. Зменшення лісів та необмежене полювання призвели до різкого зменшення видів звірини та пернатих.
ПЕРЕВІРТЕ ЗАСВОЄНЕ НА УРОЦІ
Знаю: 1. Які лиха загрожували середньовічній людині? Як вони впливали на населення в країнах Європи 2. Яку хворобу за доби Середньовіччя прозвали «Чорною смертю»? Чому?
розумію |
вмію |
висловлюю ДУМКУ |
1. Яку роль у житті середньовічної людини відігравав ліс та його дари? Чи справедливо називати тодішню Європу «країною лісів»? 2. Поясніть поняття: «внутрішня колонізація», «зовнішня колонізація». У чому їх відмінність? 3. Якими були причини й наслідки внутрішньої і зовнішньої колонізації середньовічної Європи? |
1. На основі тексту та ілюстрацій складіть раціон середньовічної людини. Порівняйте їжу та напої людей тих часів з теперішніми. 2. Підготуйте (з використанням кількох джерел) розповідь (сценку, драматичну мініатюру) від імені людини, яка в пошуку кращої долі переселилася на нові землі. Що її там очікувало? |
1. Висловіть судження: чому середньовічний люд перебував у постійному русі? 2. Чи погоджуєтесь ви із тезою, що в епоху Середньовіччя між людиною і природою панувала цілковита гармонія? Свою відповідь аргументуйте. |
ЗВ’ЯЗОК ІЗ СУЧАСНІСТЮ:
1. До яких наслідків призвело вирубування лісів та необмежене полювання в Середньовіччі? Яку роль відіграють ліси нині?
2. Чи є нині приклади хижацького ставлення до природних ресурсів? Чому важливо берегти природні ресурси планети?
Це матеріал з підручника Всесвітня історія за 7 клас Мороз
Наступна сторінка: 8. Середньовічне європейське суспільс...