1. Як відроджувалося міське життя в Західній Європі?

■ Пригадайте!

Які міста Стародавнього світу ви знаєте? Який вигляд вони мали? Якими були заняття та умови життя їх мешканців? Якою була доля цих міст після падіння Західної Римської імперії?

■ Працюємо в парі!

Прочитайте наведену нижче інформацію про передумови формування міст у період Середньовіччя. Працюючи в парі, виділіть 3-4 основні причини появи міст.

Після падіння Західної римської імперії і до XI ст. переважна більшість населення Західної Європи вела натуральне господарство. А це означає, що торгівля відбувалася переважно тими товарами, що не вироблялися в певній місцевості або були предметами розкошів. Часто товари не продавали, а обмінювали. Але здебільшого купцями були іноземці або мандрівники. Торгівля зазвичай відбувалася в певних місцях у визначені дні. Згодом навколо таких місць почали формуватися невеличкі торговельні містечка. Спосіб життя біль-

шості містян у той час мало відрізнявся від сільського. Подекуди центральні площі міст використовували як пасовища.

■ Працюємо в парах!

Визначте, представники яких ще верств населення, окрім ремісників та торгівців, селилися в містах та чому.

У X—XI ст. в Європі почалося відродження деяких старих і виникнення нових міст. Чому це відбувалося? У цей час поступово формується дедалі більша спеціалізація ремісників. їхні вироби були якіснішими, ніж ті, що виготовляли селяни, і користувалися більшим попитом. Тогочасний селянин вже не міг бути одночасно і вправним ремісником. У той час у результаті освоєння нових земель, використання якісніших знарядь праці зросло виробництво сільськогосподарської продукції. Тож селяни отримували надлишкову продукцію, яку можна було обміняти на вироби ремісників чи продати. Це призвело до розвитку системи ярмарків та регулярних базарів. Умілі ремісники також не встигали одночасно і вироби на замовлення та продаж виготовляти, і землю обробляти. Отже, з часом відбувається відокремлення ремісництва від сільського господарства.

Значну частину свої виробів ремісники мусили віддавати феодалу як оброк, розмір якого зростав. Та й збути всю продукцію в межах села майстри вже не могли. Тому ремісники часто залишали свої села й селилися у більш придатних для виробництва та збуту своєї продукції місцях там, де можна було і вироби свої продати, і необхідну для роботи сировину придбати.

У Північно-Західній та Центральній Європі нові постійні поселення ремісників виникали переважно навколо великих замків, помість та монастирів, на перетинах важливих шляхів, поблизу зручних морських гаваней та річкових переправ. У таких поселеннях оселялися також купці й селяни, які втікали від утиску своїх феодалів. Так на місці ремісничих поселень виникали нові міста.

У Південній Європі з розвитком поступово відроджувалися античні міста, втім переважно вони вже були не адміністративними центрами, а осередками ремесла й торгівлі.

З часом кількість міст і містечок зростала, хоча й нерівномірно по Європі. Мешканці практично будь-якого села могли дістатися найближчого міста принаймні за день. Середньовічні міста здебільшого були порівняно невеликими. Зазвичай це 3-5 тис. населення. Навіть у XIV-XV ст. великими вважалися міста з населенням 2030 тис., і лише деякі мали населення 80-100 тис. (Константинополь, Париж, Мілан, Венеція, Флоренція, Кордова, Севілья).

■ Працюємо в парі!

Розгляньте в атласі карту середньовічної Європи (ХІІІ-XV ст.). Визначте, в яких регіонах було найбільше міст. Чим, на вашу думку, це можна пояснити?

■ Обговоріть у класі!

Ознайомтеся з уривком із «Фландрської хроніки» про походження міста Брюгге (IX ст.)і дайте відповіді на запитання: 1. Де і як виникло місто Брюгге? Як із цим пов’язана його назва? 2. Про що свідчить той факт, що в місті почали зводити заїжджі двори та готелі? 3. Поясніть, чому багато середньовічних міст виникали біля стін замків, мостів або поблизу монастирів?

З «Фландрської хроніки» про походження міста Брюгге (IX ст.)

«...Граф Фландрії Бодуен Залізна Рука збудував укріплений замок із звідним мостом. Після цього для потреб мешканців замка почали з’їжджатися до воріт біля його моста торгівці або продавці більш цінних речей,потім крамарі, потім власники заїжджих дворів, щоб нагодувати і дати притулок тим, хто вів торговельні справи в присутності государя, який часто бував там;почали зводити будинки та влаштовувати готелі, де розміщалися ті, хто не міг мешкати всередині замка. Увійшло в них у звичай говорити: «Йдемо до моста». Поселення тут настільки розрослося, що незабаром утворилося велике місто, яке й досі у просторіччі носить назву «міст», оскільки їхньою мовою «брюгге» означає «міст».

2. Який вигляд мали середньовічні міста?

■ ■ Обговоріть у класі!

Розгляньте в підручнику зображення середньовічних міст. Зробіть припущення: які основні частини середньовічного міста? Порівняйте своє припущення з наведеним нижче текстом підручника. Які з ваших припущень виявилися правильними?

Найчастіше міста оточували кам’яними стінами із сторожовими вежами, за якими був рів із водою та підвісним мостом. Центральними в містах переважно були ринкові площі, на яких розміщувався собор та ратуша (будівля міської ради). Зазвичай представники однакових чи схожих професій селили-

ся поряд. Згодом цього простору ставало замало, і навколо міського центру (бург, сіте, град) поступово виникало передмістя, яке заселяли ремісники, дрібні торгівці та городники. З часом і цю частину укріпляли захисними стінами.

Фортечні мури не дозволяли місту довільно збільшувати свою площу, тому вулиці були вкрай вузенькими («не ширше довжини списа»), а будинки зводили впритул один до одного. Верхні поверхи, балкони, дахи подекуди з’єднувалися над вуличками. Унаслідок цього світло майже не потрапляло в домівки. Оскільки будинки середньовічних міст не мали звичної для нас нумерації, то їх заміняли вивіски, на яких зображували символи професій, скульптурні портрети господарів і навіть барельєфи на релігійні сюжети.

Населення середньовічних міст було строкатим. Переважну більшість складали ремісники й купці. У великих містах мешкали й феодали зі своїми воїнами та прислугою, духівництво, чиновники, студенти та викладачі університетів.

На першому поверсі будинків зазвичай розміщувалися крамниці, різноманітні майстерні, кухні, над ними містилися житлові приміщення. Розвивалася й сфера послуг, тож у містах були корчми, готелі, лазні, перукарні та

ін. На вулицях було брудно, адже каналізації не існувало. Частина городян не полишала заняття сільським господарством, мали городи і тримали худобу. Часто попі д будинками паслися кози, вівці, свині, кури, гуси тощо. Через ці особливості міста часто страждали від епідемій та руйнівних пожеж.

3. Як міста боролися за своє самоврядування?

Виникаючи на землях феодала, міста залежали від нього та були зобов’язані сплачувати або, подібно до селянської общини, відробляти податок. Саме прагнення феодалів отримати якомога більше прибутків спровокувало боротьбу міст за самостійність, що охопила практично всю Західну Європу в Х-ХІІІ ст. Спочатку це відображало прагнення містян позбутися найбільш важких поборів та отримання певних торговельних привілеїв. Згодом важливими стали також політичні цілі - міське самоврядування та особливі права, тобто встановлення комуни. Боротьба міст проти феодалів у Х-ХІІІ ст. отримала назву комунальний рух.

Інколи містянам вдавалося домовитися із сеньйором і викупити в нього окремі права і свободи. Часто сеньйори не йшли на поступки, і тоді починалася боротьба, яка подекуди тривала століттями і нерідко супроводжувалася повстаннями та війнами. Проте багато міст так і не домоглися повного самоврядування і продовжували сплачували феодалам (сеньйорам) оброк, штрафи, мито.

Ті міста, які ставали незалежними від феодалів, називалися комунами (від лат. - спільний). Вони обирали міську раду, встановлювали розмір податків, мали власний суд, скарбницю, військо (ополчення).

У місті Магдебург (Німеччина) наприкінці XII - початку XIII ст. був впорядкований звід норм, який регулював права міста на самоврядування, власний суд, оподаткування, свободу городян. Він увійшов у історію як Магдебурзьке право.

Для допитливих!

Спочатку словом «бюргер» у Європі називали всіх містян. Але майно та соціальне становище містян суттєво відрізнялося. Вони умовно поділялися на патриціатів, заможних торгівців, ремісників, домовласників та плебеїв. Згодом, у ХІІ-ХШ ст. «бюргерами» стали називати лише повноправних містян (тих, хто брали участь у міському самоврядуванні). А в XIV-XV ст. цим словом вже називали лише багаті та середні верстви містян, з яких згодом і сформувалася буржуазія.

Проте повне самоврядування було практично неможливим навіть для великих та багатих міст на королівських землях і в країнах із сильною центральною владою. Навіть якщо такі міста-комуни отримували право обирати органи самоврядування, над ними зберігався контроль представника влади (короля), вони продовжували сплачували невеликі податки колишньому сеньйорові й королю.

Дрібні міста переважно залишалися під владою сеньйорів, особливо якщо це були представники духівництва. Найбільшим здобутком містян стало право особистої свободи. Навіть виникло традиційне право: якщо втікачу-кріпаку (залежному селянинові) вдавалося прожити в місті «рік і день» — він ставав вільним.

Для допитливих!

Ознайомтеся на сайті підтримки з уривками з історичних джерел про самоврядування середньовічних міст та виконайте поставлені завдання.

4. Як розвивалася торгівля в містах? Що таке гільдії?

Важливою ланкою в житті міста була торгівля. Вищим прошарком торгівців були купці, які займалися оптовими, іноземними і транзитними товарами, а більшість становили дрібні крамарі та рознощики.

Найбільш заможними та впливовими були купці з портових міст — Константинополя, Лондона, Марселя, Венеції, Генуї, Любека. Часто верхівку складали іноземці. Об’єднання купців одного міста отримало назву гільдія. У великих містах могло бути кілька гільдій, що об’єднували членів за специфікою товарів чи маршрутами торгівлі. Гільдії захищали права на торгівлю своїх представників, забезпечували взаємодопомогу, були військовими та релігійними організаціями. Почали виділятися «торгові доми» — родинні компанії, що мали представників у інших містах.

■ Поміркуйте!

Чому купці були найбільш впливовими представниками містян?

Купці різних міст інколи також об’єднувалися. Найбільш відомою та великою спільнотою була Ганза - торговельно-політичний союз купців багатьох міст, що існував на території Північної Європи аж до XVI ст. У 1356 р. в м. Любеку відбувся з’їзд, на якому прийняли статутні документи і утворили Ганзу. Здебільшого купці цієї гільдії використовували водні шляхи північних морів.

Зазвичай торгівля в містах відбувалася на ринках. Починаючи з XII ст. виникають щорічні торги, куди з’їжджалися купці з різних міст та країн — ярмарки (з німецької «щорічний ринок»). Купці з різних країн приїжджали з різними монетами, і досить складно було зорієнтуватися, за яким курсом їх обміняти. Тому на ринках працювали люди, які орієнтуватися в грошах з різних країн і місцевостей — міняй-ли. Вони не лише обмінювали гроші, а також надавали їх у борг під відсотки. Так виникло лихварство.

■ Працюємо разом!

Розгляньте карту атласу «Економічний розвиток Європи в ХІІІ-XV ст.» та дайте відповіді на запитання: які найбільші міста входили до Ганзи? На території яких сучасних держав вони знаходяться?

Міняйло - людина, яка за певну плату обмінює гроші. Лихвар - людина, яка позичає гроші під відсотки.

Лихварство - надання грошей у борг за умови сплати відсотків при погашенні боргу.

З часом із середовища міняйл і лихварів вийшли перші власники банків — банкіри (від італійського «банка» — ряд, конторський стіл, де зберігалися гроші). За допомогою банків купці переказували гроші з однієї країни в іншу. Банки також надавали позики під відсотки. Перші з них з’явилися в Ломбардії, що на півночі Італії. Саме звідси походить назва «ломбард».

5. Що таке середньовічні цехи?

Характерною особливістю середньовічних міст Західної Європи було об’єднання представників однієї професії в межах одного міста в певні союзи — цехи, гільдії, братства. Цехи виникли через необхідність ремісникам захистити свої інтереси. Основною їх функцією стало утвердження монополії на певний вид ремесла. У більшості міст поза цехом не можна було займатися справою. Окрім того, цехи контролювали виробництво та продаж продукції. При цьому кожен майстер -ремісник мав власні знаряддя праці, сировину та місце роботи (майстерню).

Розгляньте середньовічні зображення. Представників яких професій на них зображено?

Здебільшого заняття певним видом ремесла переходило в спадок. Реміснику допомагали члени його родини, один-два помічники та учні. Але членами цеху були лише майстри. І хоч кожен учень через деякий час міг стати помічником майстра, а згодом - майстром, проте становище учнів було вкрай невигідним: майстер протягом 2-7 років (а інколи навіть до дванадцяти) міг безкоштовно користуватися їхніми навичками, не дозволяючи перейти на наступний професійний щабель.

Помічники майстра також працювали важко - по 10-14 годин на добу. До того ж цехи регламентували побут та дозвілля, могли навіть чинити суд. Перейти в майстри ставало дедалі складніше: потрібно було не тільки отримати гарну характеристику та представити на суд майстрам виріб належної якості - «шедевр», а й сплатити в цех великий вступний внесок, влаштувати багате частування тощо.

Для допитливих!

Ознайомтеся на сайті підтримки підручника з витягом із «Статуту цеху паризьких ткачів вовни» (ХІІІ ст.) і виконайте поставлені завдання.

Для захисту своїх прав помічники майстрів об’єднувалися в братства - союзи взаємодопомоги та забезпечення належних умов роботи. Вони

висували вимоги щодо збільшення оплати праці, зменшення трудових годин. Вдавалися навіть до страйків і бойкотів найбільш ненависних майстрів.

■ Працюємо разом!

Розгляньте наведені вище зображення. Визначте, якими справами займалися жінки в середньовічному місті?

Цех був зацікавлений у продажі продукції, тому контролював не лише якість, а й характеристики виробів. Здійснювався також контроль її кількості, що дозволяло зберігати майстрів, уникаючи конкуренції між ними. Це відбувалося завдяки чітким правилам: скільки помічників і учнів може мати майстер, яку кількість знарядь праці та сировини, заборона працювати вночі та у свята тощо. Із плином часу в межах цехів виникали нові цехи - з особливою спеціалізацією. У великих містах нараховувалося до кількох сотень цехів.

У цілому цех контролював практично все життя - існували цехові військові об’єднання, церкви, організація взаємодопомоги вдовам та сиротам. Окрім того, цехи разом брали участь у весіллях та похоронах, а також періодично збиралися на спільні урочисті застілля.

ПРАКТИЧНА РОБОТА!

Об’єднайтеся у 5 малих груп. Кожна група досліджує одне з середньовічних міст: Париж, Болонью, Лемборк, Краків, Найтсбері (уявне англійське містечко).

Уявіть, що Вам доручили провести рекламну компанію з історичного туризму. Підготуйте рекламну листівку (це може бути і рекламна презентація) про одне з середньовічних міст. При її підготовці використайте додатковий матеріал з мережі Інтернет.

ПЕРЕВІРТЕ ЗАСВОЄНЕ НА УРОЦІ

Знаю:1.Де і коли з’явилися перші середньовічні міста? 2. У які групи об’єднувалися купці для захисту своїх інтересів?

РОЗУМІЮ	ВМІЮ	ВИСЛОВЛЮЮ ДУМКУ
1. Які були передумови та причини виникнення середньовічних міст? 2. Поясніть поняття: «цех», «майстер», «підмайстер», «гільдія»,«міська комуна». 3. Як розгорталася боротьба між містами та сеньйорами і якими були її наслідки? 4. Хто такі «міняйли» та «лихварі»? Як і чому виникли перші банки? Де і як у наш час відбувається обмін грошей?	1. Охарактеризуйте організацію цехів у середньовічних містах. З якою метою їх створювали? 2. Уявіть, що вам вдалося відвідали середньовічне місто. Підготуйте усне повідомлення чи презентацію на тему «Один день із життя в середньовічному місті». 3. Порівняйте європейське середньовічне місто з сучасним. Що спільного, а що відмінного?	1. Висловіть думку: чому в Середньовіччі люди прагнули об’єднуватися у спільноти - селянські громади, цехи, гільдії, міські комуни? 2. Як ви вважаєте,чи справедливими були вимоги статутів цехів, які забороняли конкуренцію серед майстрів? Свою думку аргументуйте.

ЗВ’ЯЗОК ІЗ СУЧАСНІСТЮ:

І.Яке значення мав комунальних рух в історії середньовічної Європи? 2. Яку роль відіграє місцеве самоврядування в сучасному суспільстві?

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія за 7 клас Мороз