1. Чому розпочалися хрестові походи?

З поширенням християнства серед європейських народів почалися паломництва (прощі) віруючих людей до святих місць, де жив і проповідував Ісус Христос - Єрусалиму, де знаходиться Гроб Господній, та річки Йордан, де Він хрестився.

Для допитливих! Людей, що здійснюють паломництва, називають паломниками (від «пальма», «пальмова гілка», адже саме пальмовими гілками зустрічали Ісуса Христа віруючі Єрусалиму) або прочанами (від слова прощення).

Для допитливих! Храм Гробу Господнього в Єрусалимі - найважливіша святиня християнського світу. Вважається, що на тому пагорбі, де його збудовано, був у гробниці похований Ісус Христос і з неї воскрес через три дні.

Наприкінці ХІ ст. Візантія зазнала нищівного удару від сельджуків - одного з тюркських племен із Центральної Азії, які в Х ст. прийняли іслам.

Вони були дуже успішними воїнами і швидко завоювали територію Малої Азії та Палестини. На відміну від арабів, які толерантно ставилися до християн, сельджуки руйнували церкви і монастирі, нападали на прочан. Окрім прямої загрози паломникам, сельджуки значно ускладнили європейцям торгівлю з територіями Малої та Середньої Азії.

Розповіді паломників про знущання сельджуків над християнами викликали обурення в Європі. Багато людей переймалося думкою про те, що необхідно допомогти одновірцям, звільнити Гроб Господній (і всю Палестину як Святу Землю) від «невірних». У цей самий час імператор Візантії Олексій І Комнін звертається по допомогу до папи Урбана ІІ.

Хрестові походи - військові походи ХІ—ХІІІ ст. з метою звільнити Святу Землю (Палестину), і насамперед - Єрусалим, від мусульман.

В 1095 р. у французькому м. Клермонті відбувся великий християнський собор - збори кардиналів, єпископів, простих священників і ченців. Під час собору папа Урбан ІІ закликав християн іти військовим походом проти мусульман («невірних») та звільнити Святу Землю. Усім учасникам походу він пообіцяв прощення всіх гріхів. Ті, хто долучався до походу, приносили обітницю боротися проти «невірних» та нашивали на свій одяг хрести з червоних стрічок. Через це й виникла назва -«хрестоносці», а їх походи відповідно назвали «хрестовими».

2. Хто і чому брав участь в Хрестових походах?

У хрестових походах брали участь представники різних верств населення: феодали, дрібні рицарі, купецтво, ремісники, селяни. Тож, крім прагнення звільнити Гроб Господній від мусульман та одержати відпущення всіх гріхів, багато учасників переслідували цілком земні цілі.

Великі феодали (королі, герцоги, графи) намагалися розширити свої володіння і знайти нових підданих. Дрібні рицарі розглядали походи як швидкий

спосіб здобути багатства та захопити нові землеволодіння. Купецтво, що зазнало збитків після завоювання Малої Азії та Палестини сельджуками, розраховувало відновити торговельні зв’язки зі східним узбережжям Середземного моря та з Близьким Сходом. Тому багато італійських міст, особливо Генуя та Венеція, надавали рицарям значні привілеї, сподіваючись з їхньою допомогою захопити торговельні шляхи на східному узбережжі Середземного моря.

Селяни завдяки участі в походах сподівалися отримати свободу та знайти нові землі для поселення. Крім того, учасники хрестових походів звільнялися від виплати боргів під час свого походу, їх майно не можна було захоплювати. Бідний люд надіявся втекти від злиднів і знайти за морем багатство й щастя, адже за словами папи Урбана ІІ там «...земля та тече молоком і медом».

Втім, найбільш зацікавленою в хрестових походах була католицька церква, яка прагнула поширити свій вплив на Сході та збільшити свої доходи. Духовенство також вбачало в них спосіб зміцнити свій авторитет, а також можливість впливати на державні справи країн Європи.

3. Як відбувався Перший хрестовий похід (1096-1099рр.)?

Однак, не слід думати, що всі хрестоносці мріяли лише про наживу. Цілком земні плани поєднувались в учасників Хрестових походів з глибокою вірою у святість своєї справи - звільнення Гробу Господнього від «іновірців» - мусульман. Особливий відгук у душах селян викликали оповіді паломника Петра Пустельника, який повернувся з Єрусалима. Він розказував про жахіття, які творяться над християнами, і закликав допомогти їм. Це призвело до того, що навесні 1096 р. величезна кількість погано озброєних французьких та німецьких селян на чолі з Петром Пустельником вирушила звільняти Святу Землю.

До учасників походу приєднувалися городяни та дрібні рицарі. Участь у цьому поході брали й різні шукачі пригод, авантюристи, а часом і злодії. Тож цей похід супроводжувався безладом, грабунками місцевого населення. Лише незначна частина учасників змогла дістатися Константинополя. Візантійський імператор поспішив переправити їх через Боспор до Малої Азії. Під Нікеєю погано озброєні та неорганізовані загони учасників цього походу були вщент розгромлені сельджуками.

Це матеріал з підручника Всесвітня історія за 7 клас Мороз