1. Середньовіччя в європейській історії

Як окремі ріки збираються в океан, так само й історія будь-яких, навіть зовсім маленьких, країн є невід’ємною складовою світової історії, яка увічнена у матеріальних, архітектурних, мистецьких і писемних пам’ятках, народних традиціях, піснях і віруваннях. Однією з таких складових є й історія України. З попереднього курсу вам уже відомі найбільш значущі події стародавньої української історії, основні стоянки давніх людей і пам’ятки, які вони створили, археологічні знахідки та особливості життя наших далеких пращурів.

Учені розуміють середньовіччя як тривалу історичну епоху, початки якої у Європі збігаються із загибеллю Західної Римської імперії (476 р.), а її завершення - з Великими географічними відкриттями (кінець XV ст.). Хоча ці хронологічні межі є умовними, більшість європейських і американських істориків дотримуються саме такої періодизації.

Термін «середні віки» народився в Італії ще в XV ст., коли Європу охопила хвиля могутнього культурного піднесення. У сприйнятті італійських учених доба, яка йому передувала, асоціювалася з варварством, дикунством, що запанували після загибелі античної цивілізації. Таке розуміння середньовіччя досить довго панувало в науці й суспільній свідомості.

Справді, у середні віки мали місце прояви всіх названих вище людських і соціальних вад. Проте водночас духовний світ європейців наповнювався новим змістом, формувалася якісно нова людська особистість, викристалізовувався кодекс лицарської честі, закладалися підвалини сучасної університетської освіти, створювалися величні витвори архітектури, виробилися засади сучасного містобудування та парламентаризму. З виникненням книгодрукування відбувся справжній переворот у поширенні освіти та наукових знань. Нарешті, саме в середньовічну добу відбулося народження і становлення європейської цивілізації, заклалися підвалини, на яких пізніше сформувалися сучасні європейські держави та народи.

Зрозуміло, що середньовіччя не можна сприймати як цілісний, однорідний етап у розвитку європейської цивілізації. У кожному регіоні Європи воно мало свої особливості. Водночас середнім вікам притаманні й спільні характерні риси, що відрізняють їх як від античної доби, так і від пізнішого нового часу.

Насамперед сутність середньовіччя виявляється у становленні нових форм соціального та духовного життя, політичних та правових систем, своєрідної суспільної ієрархії. Середньовічна доба - це доба воєнних походів і міграції населення, політичної роздробленості, розбудови міст, формування християнського світогляду й культури.

2. Хронологічні межі та періодизація українського середньовіччя

Органічною складовою європейського середньовіччя була українська середньовічна доба. Упродовж цієї доби відбувалися складні процеси, які зумовили формування і розвиток української спільноти, її мови і культури. Тоді було запроваджено християнство, виникла держава - Русь, що пережила періоди політичного, соціально-економічного й культурного піднесення, занепаду і розпаду на окремі князівства та їхнє захоплення сусідами.

Доба середньовіччя охоплює й часи бездержавного існування наших пращурів у складі різних країн, їхні непрості відносини із сусідніми народами і державами. Саме тоді заклався прецедент, коли втрата власної державності в межах територіально-політичного ядра держави Русь, на якому сформувався український етнос, спричинила своєрідний розрив між використанням термінів «Русь» і «Україна» як самоназв держави українців. Пізніше саме на цій підставі з легкої руки Михайла Грушев-ського у вжиток поряд із цими термінами увійшов ще один - Україна-Русь, покликаний забезпечити в суспільстві сприйняття безперервності українського історичного процесу.

У середньовічній добі української історії вирізняються періоди, що відповідають європейському ранньому, зрілому й пізньому середньовіччю:

- раннє середньовіччя (середина І тис. н. е. - перша половина XI ст.) -доба інтенсивних етнічних і політичних процесів, які зумовили виникнення Русі; прийняття християнства; зародження нових суспільних відносин;

- зріле (розвинуте) середньовіччя (друга половина XI - середина XIV ст.) - розквіт і загибель Русі; початок утрати руськими князівствами самостійності; подальша ієрархізація середньовічного суспільства;

- пізнє середньовіччя (друга половина XIV ст. - XV ст.) - функціонування удільних князівств та припинення їхнього існування; посилення процесу феодалізації суспільства; утвердження іноземного володарювання на етнічних українських землях; створення Кримського ханату.

3. Джерела вивчення середньовічної історії

Учені вивчають історію середньовічної України за допомогою різноманітних джерел. Важливе значення мають речові джерела - пам’ятки матеріальної культури: замки, фортеці, храми, житлові будівлі, майдани міст, скульптура, інші твори мистецтва, знаряддя праці, предмети побуту, монети, зброя тощо. Частину з них віднайшли під час археологічних розкопок, інші зберігаються в музеях та колекціях. Вони є головними для з’ясування господарського, соціального, побутового й культурного життя наших пращурів у середньовічну добу.

Неможливо переоцінити значущість писемних джерел, відомості яких становлять основу історичних знань про епоху середньовіччя. Писемні джерела поділяють на дві великі групи: документальні, створені внаслідок діяльності владних установ, канцелярій, офіційних осіб (князівські акти, грамоти, збірки законів, договори, накази тощо), та розповідні -літописи, «житія» святих, праці тогочасних істориків, церковні проповіді, біографії, листи, художні твори та ін. З-поміж них особливу цінність мають «Руська правда», «Повість временних літ», «Галицько-Волинський літопис», «Повчання Володимира Мономаха», «Слово о полку Ігоревім». Чимало цінної інформації зберігають усні джерела: легенди, міфи, пісні, билини, думи, прислів’я, приказки.

Чи мають рацію вчені, стверджуючи, що сліди середньовічної культури можна віднайти в сьогоденні? Наведіть приклади матеріальних пам’яток у вашій місцевості, які належать до спадщини середньовіччя.

Об'єднавшись у групи, поміркуйте про значення епохи середньовіччя в розвитку європейської цивілізації.

Спираючись на матеріал параграфа та раніше набуті знання, доберіть приклади історичних джерел, за якими вчені досліджують епоху середньовіччя. Заповніть таблицю.

Поміркуйте про значення музеїв. Чому важливо охороняти історичні пам’ятки? Яку цінність вони мають для суспільства?

1. Назвіть хронологічні межі епохи середньовіччя.

2. Назвіть країну, у якій виник термін «середні віки».

3. На які періоди поділяється середньовічна доба в історії України?

4. Визначте зв’язок між середньовіччям і сучасністю на прикладі книгодрукування.

5. Спробуйте пояснити значення терміна «Україна-Русь».

Це матеріал з підручника Історія України за 7 клас Смолій