Інформація про новину
  • Переглядів: 419
  • Дата: 7-10-2020, 01:01
7-10-2020, 01:01

4. Русь за князювання Ольги та Святослава

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  3. Утворення Русі. Політика перших княз...
Наступна сторінка:   5. Князь святослав та його походи (прак...

1. Реформи першої руської княгині

Після трагічної смерті Ігоря влада перейшла до рук його дружини Ольги (945—964), оскільки син покійного Святослав не досяг повноліття. Нова володарка держави виявилася надзвичайно вольовою, владолюбною, холоднокровною і цілеспрямованою. Обдарована гострим розумом, вона збагнула задум древлянської знаті й вирішила ліквідувати місцеве княжіння. У 946 р. за наказом Ольги знищено знать, спалено столицю Іско-ростень, скасовано правління місцевої династії Мала, котрий загинув чи був страчений. Древлянську землю підпорядковано безпосередньо великій княгині. Налякані її рішучістю й жорстокістю, володарі місцевих княжінь не сміли виявити непокори.

У 947 р. Ольга здійснила реформу системи збору данини. Було встановлено норми податків і повин-ностей - устави, уроки, оброки, а також новий порядок їх стягнення. Уповноважені княгинею особи збирали їх в адміністративно-господарських осередках - погостах. Останні ставали опорними пунктами верховної влади на місцях, де її представники виконували також адміністративні й судові функції.

Велика княгиня вжила заходів і для поповнення скарбниці завдяки добуванню хутра, полюванню на певних територіях, де встановлювали знаки князівської власності. Ними ж позначали й бортні дерева, звідки для держави брали мед і віск, які разом із хутром становили важливий товар для торгівлі з іншими країнами.

Поміркуйте, що могла подарувати Ольга візантійському імператору. Якби вас запросили на їхню зустріч, що би ви подарували (з перспективи сучасності)?

2. Зовнішня політика княгині Ольги

Проводячи політику, спрямовану на зміцнення держави, велика княгиня Ольга намагалася підтримувати дружні відносини з Візантією. Але на відміну в ід своїх войовничих попередників, намагалася робити це мирним шляхом. Із цією метою у 957 р. вона особисто здійснила візит до візантійського імператора Константина Багрянородного, де, за засвідченням літописця, охрестилася. Ольга намагалася поновити угоди між Руссю і Візантією, адже зі смертю Ігоря вони втратили чинність. Також велика

княгиня наполягала на відновленні привілеїв руським купцям і дипломатам, сплату Русі данини. Проте її наміри залишилися нереалізованими, а відносини з Візантією дещо погіршилися.

У пошуках нового союзника княгиня Ольга звернула свою увагу на країни Західної Європи. Вона надіслала посольство до германського імператора Оттона І. Маючи намір поширити християнство на всю державу, вона звернулася з проханням відрядити до Русі єпископа й священників, які прибули до Києва в 961 р. Проте її д іяльність через спротив язичницького населення зазнала невдачі. Ураховуючи опір християнству як серед знаті, так і простого люду, княгиня Ольга так і не наважилася проголосити його державною релігією. Однак її діяльність стала ґрунтом для його поширення. За словами Нестора Літописця, «вона була передвісницею християнській землі, яко вранішня зоря перед сонцем і яко зірниця перед світом».

У роки правління великої княгині Ольги Русь не зазнала воєнних зіткнень ні з Хозарією, ні з печенігами, конфліктні ситуації розв’язувалися мирним шляхом.

3. Святослав та його зовнішня і внутрішня політика

У 964 р. княгиня відходить від державної діяльності, і влада зосереджується в руках її сина Святослава (964—972). У його жилах струменіла гаряча кров відчайдушного воїна. Відразу ж після приходу до влади князь став на шлях завоювання нових земель. Уже в 964 р. він розпочав похід до Оки і Волги, захопив землі в’ятичів і завдав удару по Волзькій Булга-рії. Зайнявши її столицю, продовжив наступ на мордву і приєднав їхні землі до Русі. Після цього вторгнувся в Хозарію й дощенту знищив потужну фортецю на Дону - Саркел (Білу Вежу). Розгромивши хозарське військо, оволодів столицею каганату Ітілем (у гирлі Волги), яку також зруйнував.

Повертаючись назад уздовж Каспійського моря і Кавказу, завдав поразки ясам (осетинам) і касогам (черкесам). Унаслідок цього походу руським купцям було забезпечено сприятливі умови для торгівлі на Сході та Півдні.

Однак Святослав не врахував появи серйозної загрози для існування держави з боку печенігів і дозволив Візантії втягнути себе у війну з Болгарією.

Перший похід на Балкани відбувся у 967-968 рр. Руси розгромили болгар під Доростолом і зайняли низку міст. У відповідь візантійський уряд спровокував напад печенігів на Русь. Навесні 968 р. кочівники взяли в облогу Київ, і лише мужність городян, очолюваних Ольгою, та підхід дружини врятували його від розгрому. Печеніги відступили.

Дізнавшись про напад на Київ, Святослав на чолі кінноти негайно прибув до міста, проте залишатися в ньому він не хотів, плануючи перенести столицю до Переяславця на Дунаї. Після смерті матері великий князь вирушив у другий похід на Балкани, де проти нього розпочали воєнні дії і візантійці. Зазнавши по-

разки, Святослав відступив до Доростола. Там у квітні 971 р. його оточила армія візантійського імператора Іоанна Цимісхія. Упродовж кількох місяців руси мужньо оборонялися. Урешті-решт було укладено угоду, що передбачала відмову великого князя від зазіхань на візантійські володіння на Дунаї і у Криму. Імператор зобов’язався забезпечити русам вільне повернення додому. Проте Іоанн Цимісхій повідомив печенігів, що Святослав повертається з великою здобиччю. Їхній хан Куря перекрив шляхи до Києва і навесні 972 р. біля Дніпровських порогів атакував великого князя. У бою більшість русів разом із князем загинули. Літопис оповідає, що хан наказав зробити із черепа Святослава чашу з написом: «Чужих бажаючи, свою погубив».

Великий князь, зайнятий походами, приділяв менше уваги внутрішній політиці. Водночас він намагався зосередити всю владу на місцях у руках єдиної династії. Так, улітку 969 р. він призначив на київський престол старшого сина Ярополка, у Древлянську землю - Олега, у Новгородську -позашлюбного сина Володимира. Про зміцнення влади великого князя у віддалених від столиці землях промовляють знахідки печаток з іменем Святослава у Воїні, Новгороді, Пліснеську та Ізяславі.

Які риси особистої вдачі князя Святослава засвідчує літописець?

М. Грушевський назвав князя Святослава «чистим запорожцем на київськім столі». Об'єднавшись у групи, підтвердите або спростуйте думку вченого. Результати роботи в групах обговоріть у загальному колі.

Складіть історичний портрет княгині Ольги, тримаючи в полі зору: зовнішність та риси характеру, результати і наслідки діяльності для сучасників та нащадків. Сформулюйте на цій підставі власне ставлення до особи.

Поміркуйте, чому княгиню Ольгу називають першою дипломаткою в історії нашої держави. Яка роль дипломатів у сучасному світі? Чи дотримуєтесь ви правил дипломатії у повсякденні?

1. Укладіть літопис основних подій життя та правління княгині Ольги.

2. їокажіть на карті на с. 18 напрями походів князя Святослава. Які держави та міста він завоював?

3. Учені та літературознавці дали князю Святославу друге ім’я - Хоробрий, Сміливий, Завойовник. Як ви вважаєте, чи є для цього підстави?

4. їоміркуйте про зв’язок повстання древлян 945 р. з реформами княгині Ольги.

5. їригадуючи раніше набуті знання та використовуючи матеріал параграфа, визначте спільні риси політичної діяльності Святослава і Александра Македонського.

 

Це матеріал з підручника Історія України за 7 клас Смолій

 



Попередня сторінка:  3. Утворення Русі. Політика перших княз...
Наступна сторінка:   5. Князь святослав та його походи (прак...



^