Інформація про новину
  • Переглядів: 133
  • Дата: 7-10-2020, 01:08
7-10-2020, 01:08

11. Культура Русі

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  10. Політичний та соціально-економічни...
Наступна сторінка:   12. Правління Ярославичів

1. Розвиток писемності та освіти. Усна народна творчість

Протягом тривалого часу вчені вважали, що писемність у східних слов’ян з’явилася у зв’язку із запровадженням християнства. Проте є підстави стверджувати, що вона виникла раніше. Адже просвітитель Кирило у 860 р. бачив у Херсонесі «руськими письменами писані» Євангеліє і Псалтир. З Х ст. відома практика складання в Русі писемних заповітів

про успадкування майна. Умови договору 944 р. передбачали, що руські посли й купці привезуть до Константинополя грамоти, підписані князем.

Якою ж була писемність? Абетка, віднайдена на стінах Софійського собору, засвідчує, що руси користувалися власним письмом, дещо відмінним від поширеної у слов’янських країнах кирилиці, при цьому використовували грецькі літери.

Разом зі священними книгами в Русь прийшла церковнослов’янська мова (виникла на основі староболгарської), яку ще називають старослов’янською. Вона стала мовою православної церкви, освіти й культури. За її зразком, переважно на основі київської говірки, в ХІ ст. почала формуватися давньоруська писемно-літературна мова, якою складали літописи, юридичні пам’ятки, світські художні твори. Як церковнослов’янська, так і писемно-літературна мови дещо відрізнялися від усної розмовної мови.

У середині - другій половині ХІ ст. в Русі започатковується власне письменство (до цього часу користувалися перекладними творами). Переважно це були збірки уривків і перефразувань з Біблії і творів отців церкви, підібраних для роз’яснення різних випадків з життя людей. Утім, учені припускають, що поруч із церковними перекладали й книжки з історії, географії, астрономії, філософські і юридичні трактати. Першим оригінальним твором стало «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона.

Важливе значення для поширення писемності мали скрипторїі - майстерні для переписування книг. Першу таку майстерню заснував у Софійському соборі Ярослав Мудрий, згодом вони виникали в інших містах. Переписування було нелегкою справою: досвідчений майстер за день під переписати лише від 2 до 4 сторінок. Оскільки створення книжки було тривалим процесом, то й коштувала вона дуже дорого. Придбати книжку могла собі дозволити лише заможна людина.

У Софійському соборі Ярослав Мудрий заснував і першу в Русі бібліотеку. Згодом бібліотеки виникали в монастирях Чернігова,

Білгорода, Переяслава, Володимира. Колекціонування книг поширилося і серед знаті.

Розвиток писемності в Русі сприяв розвитку освіти. Першу школу для дітей знаті відкрив 988 р. у Києві князь Володимир. Ще одна школа діяла при Софійському соборі.

Згодом навчання організовували в монастирях і церквах інших міст, де навчали письму, читанню, арифметиці й співу. Відомо, що онука Ярослава Мудрого Янка Всеволодівна в 1086 р. заснувала в Києві в Андріївському монастирі школу для дівчат.

Про поширення писемності в Русі свідчать графіті. Серед написів зустрічаються історичні, поминальні, побутові, звернення до Бога чи окремі імена. Такі надписи можна побачити не лише на храмових стінах, але й ремісничих виробах. Відомим є меч, знайдений поблизу Києва, з надписом «коваль Лю-дота».

Із запровадженням християнства духовний світ народу зазнав істотних змін. Однак нова віра не знищила підвалин попереднього світогляду. Старі релігійні поняття вона наповнювала новим змістом: не випадково християнські свята часто збігалися в часі з язичницькими, надаючи їм нового забарвлення й звучання; переосмислювалися обряди.

Із сивої давнини у свідомості наших пращурів плекався образ Доброї Матері, котру вшановували як богиню родючості. Саме в ньому сконцентрована їхня велика любов до природи, землі, яку називали праведною і божою, оспівували в колядках і щедрівках. Із запровадженням християнства образ Доброї Матері злився з образом Божої Матері.

Серед пісень важливу роль відігравали обрядові, пов’язані з відзначенням свят на честь Сонця, весни, нового року, народженням дитини, весіллями, похоронами. З порами року поєднані колядки, щедрівки, веснянки. У казках утверджувалася віра в чарівну силу води, вогню, замовлянь, магічну дію слова. У них наші пращури висловлювали погляди на добро і зло, правду й кривду. Прислів’я й приповідки передавали життєвий досвід і мудрість.

Поза увагою не залишалася жорстока боротьба з кочівниками. Розуміння її важливості знайшло відображення в билинах. У них оспівуються подвиги богатирів, котрі вірно служили великому князю Володимиру Великому й відважно захищали Русь. Складається також дружинний епос. У ньому оспівуються звитяги вождя-князя, взірцем якого слугувала постать мужнього Святослава.

2. Архітектура

Залишки пам’яток, археологічні розкопки свідчать про високий рівень тогочасної архітектури. Вигляд міст і сіл визначали дерев’яні будівлі. Окремі хороми князів і бояр мали по кілька поверхів. Ремісники і торговці жили в невеликих будинках (до 20-30 кв. м), які обмазували глиною й білили. Велику увагу приділяли зведенню з дерева й землі міських оборонних споруд. Основу валів складали дерев’яні зруби-городини, засипані всередині землею. Окремі кліті зрубів мали розміри 3x3 м і ставилися

в кілька рядів по ширині валу, висота якого сягала 10-15 м. Перед ним викопували глибокий рів, що наповнювали водою. Міські брами виготовляли з дерева, інколи над парадними воротами споруджували церкву, біля них будувався підйомний міст через рів.

Ще до запровадження християнства в Києві розпочалося спорудження великих кам’яних будівель (палаци Ольги тощо). З його утвердженням поширюється зведення мурованих храмів і цивільних споруд. Наприкінці X - на початку ХІ ст. у столиці будуються два двоповерхових палаци (розмірами 45x11 м). Наприкінці ІХ - на початку X ст. розпочалося будівництво кам’яних храмів у карпатському регіоні (м. Перемишль).

За Ярослава Мудрого монументальна архітектура набуває національних особливостей. Прикладом цього є Софійський собор. Його величні й гармонійні форми, урочисто-святкове оздоблення протягом багатьох століть захоплюють людей. Храм являє собою грандіозну споруду з 13 куполами, оточену з трьох боків відкритими галереями.

У Чернігові Мстислав розгорнув будівництво величезного Спасо-Преоб-раженського собору, подібного до Десятинної церкви. Хрещата форма внутрішніх стовпів згодом стає типовою для руської архітектури.

Яке місце посідав Софійський собор у культурному житті Русі?

3. Образотворче мистецтво та музика

Розбудова церков сприяла розвитку живопису й художньої різьби. Наприкінці Х - в ХІ ст. в їхньому інтер’єрі - внутрішній частині приміщення - вдало поєднувалися мозаїки і фрески. Цілим світом різноманітних образів - як релігійного, так і світського змісту - вражає розпис Софійського собору. Чудові мозаїчні зображення прикрашають головний вівтар і купол. Надзвичайно сильне враження справляють образи Христа, архангелів, апостолів, Богородиці-Оранти. Останню в народі вважали захисницею Києва та Русі. Фрески прикрашають усі стіни собору. Крім релігійних сюжетів, на них зображено життя княжого двору: воєнні виправи, лови, вистави скоморохів (мандрівних акторів) та ін. Оздоблюють храм і різні орнаменти, переважно рослинного характеру.

мозаїка - зображення або візерунок, зроблений з окремих, закріплених на цементі або мастиці різнокольорових шматочків скла, мармуру, камінців тощо.

фреска - картина, написана водяними або розведеними на вапняному молоці фарбами по свіжій вологій штукатурці.

КНИЖКОВІ МІНІАТЮРИ - невеликі ілюстрації до рукописних книг.

Візантійський вплив у живописі виявився стійкішим, ніж в архітектурі. Візантія дала руському православ’ю іконописний канон. Саме його відтворено в мозаїках і фресках Софії, хоча в них є і місцеві риси. Так, серед розписів трапляється зображення коня, прив’язаного до списа. Цей образ згодом став невід’ємним елементом серії козацьких картин «Козак Мамай». Важливу роль у релігійному житті відігравали ікони. Спочатку їх привозили з Візантії, а наприкінці ХІ ст. з’являються й руські. Зароджується книжкова мініатюра, якою прикрашаються рукописні книги. Найдавнішою такою книгою, що дійшла до нас, є Остромирове євангеліє, яке виготовив у 1056-1057 рр. у Києві диякон Григорій. Його мініатюри - одні з кращих світових зразків оздоблення рукописних книг. Серед пам’яток художньої різьби по каменю, що прикрашали храми, вирізняються різьблені плити. Одинадцять їх збереглося на хорах Софії. Вони вкриті прекрасним рослинно-геометричним орнаментом, доповненим зображеннями орлів і риб. Оскільки православна церква заборонила розташовувати у храмах статуї святих, скульптура не розвивалась. Однак відомо, що в Х ст. з каменю й дерева майстри створювали ідолів з людськими обличчями, яких, бувало, і розмальовували.

Розвивалася музика. Значного поширення набули пісні, танці, гуслярські розспіви. На міських майданах, у княжих

дворах часто виступали скоморохи, котрі були музикантами й акторами. На одній із фресок Софійського собору зображено цілий ансамбль із 7 виконавців. Такі музичні інструменти, як гуслі, сопілки, гудки, трапляються під час археологічних розкопок. Після запровадження християнства поширюється хоровий спів.

Поміркуйте про роль освіти в Русі і уявіть шкільне життя вашого однолітка. Складіть про це невелику розповідь.

Як відомо, першу бібліотеку в Русі заснував Ярослав Мудрий. За підрахунками вчених, вона нараховувала понад 950 (!) томів. Чи маєте ви власну бібліотеку? Укладіть алфавітний каталог книг вашої книгозбірні, зазначивши при цьому: 1) автора/авторів; б) назву; в) місто видання, видавництво і рік видання, кількість сторінок. За бажанням можете об'єднатися з кількома однокласниками і виконати завдання спільно. Результатом такої проєктної роботи може стати каталог книг із виокремленням рубрик за жанрами (пригодницька література, казки, фантастика, детективи та ін.).

У грудні 1990 р. архітектурний ансамбль Софійського собору та комплекс споруд Києво-Печерської лаври було внесено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Це засвідчило визначну цінність цих пам’яток для всього людства. Поміркуйте, чому важливо зберігати історичні пам’ятки та якою є їхня роль для народу.

1. Коли було споруджено Софійський собор у Києві?

2. У якому місті було засновано першу в Русі бібліотеку? Що вам про неї відомо?

3. Поміркуйте, чому ремісники підписували свої вироби і як це свідчить на користь поширення писемності в Русі.

4. Чому після прийняття християнства в повсякденному житті мешканців Русі зберігалися елементи язичництва? Як вони поєднувалися з новою вірою?

5. Освіта в Русі була поширеною, але не загальнообов’язковою. Поміркуйте, які перспективи для людини відкривало її здобуття порівняно з іншими.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

Зміцнення центральної впади

Швидке розширення територіальних меж держави, існування на приєднаних землях майже незалежної від Києва місцевої влади таїли загрозу її некерованості й розпаду. Щоб уникнути цих небезпек, Володимир Великий запроваджує намісництво, яке замінило родоплемінний принцип поділу держави на територіальний і значно послабило позиції племінної знаті. Започатковується становлення князівств-намісництв, очолюваних членами родини Рюриковичів. Це посилювало роль центру, але не запо

бігало міжусобній боротьбі за престол. Тому гостро поставало питання про порядок успадкування великокнязівської влади. Ярослав Мудрий своїм заповітом впроваджує в політичне життя принцип старійшинства: київський стіл мав послідовно переходити до старшого за віком брата.

Зміцнення центральної влади сприяло утвердженню єдиновладдя великого князя, а відтак монархічної форми правління. Активна політика приєднання до Русі завойованих земель (кінець ІХ - початок ХІ ст.) зумовила її перетворення на досить велику середньовічну державу. На її теренах проживало понад двадцять народів слов’янського і неслов’янського походження. Більшість із них підпорядковувалася Києву, виплачувала данину; спроби виявити непокору жорстоко придушувалися. Централізація влади в одних руках сприяла зміцненню обороноздатності держави та єдності культурного середовища.

Вплив християнства на розвиток держави і суспільства

Запровадження християнства Володимиром стало визначною подією в історії Русі. Саме християнство забезпечувало законність її існування в очах європейських володарів-християн. Уважалося, що лише християнський правитель християнської держави міг стати носієм норм і обов’язків тогочасного міжнародного права. Через християнство від Візантії великі князі запозичили ідею божественної основи своєї влади. Воно слугувало ідеологічному зміцненню центральної влади, досягненню та збереженню політичної і територіальної цілісності держави. Церква, спираючись на християнські морально-етичні цінності й чесноти, прагнула пом’якшити соціальні суперечності, захищала знедолених, зокрема невільників. Християнство стало джерелом не знаних раніше моральних цінностей, творило новий духовний світ, закладало підмурок нового сімейного укладу.

Зміст і напрями зовнішньої політики

Зміст зовнішньої політики Русі полягав у досягненні таких цілей: розширення територіальних меж держави: Володимир і Ярослав приєднали до неї чимало земель на заході, півночі й північному сході, посилили її вплив на півдні; організація ефективного захисту південних рубежів від печенігів: у зв’язку із цим великі князі розбудовують потужну лінію оборони з міст-фортець і валів, яка мала запобігти перетворенню кочівниками південноруських земель на власні угіддя; укладання із сусідніми й іншими державами вигідних договорів, які б визнавали територіальні надбання Русі та її міжнародні інтереси.

Основними напрямами зовнішньої політики були два: південний і західний. За правління Володимира Великого переважав перший з них; у стосунках з Візантією великий князь рішуче відкинув претензії Константинополя на зверхність. З 1030-х років зовнішня політика Ярослава Мудрого вперше в історії Русі переорієнтовується на відносини із західними країнами, а князь перетворюється на «тестя Європи». Саме за його правління формується дипломатія як цілеспрямована, розрахована на тривалий час зовнішньополітична діяльність з обстоювання державних інтересів.

Розвиток культури

Запровадження християнства, розбудова середньовічної держави створили сприятливі умови для розвитку культури. Упроваджується слов’ян-

ська абетка, виникають церковнослов’янська й писемно-літературна мови, відмінні від розмовної, започатковується власне письменство, організовується шкільне навчання. Під впливом християнства збагачується усна народна творчість, отримує поштовх до розвитку архітектура, що набуває національних рис. Збагачуються образотворче мистецтво, зокрема переживає розквіт живопис (набувають поширення мозаїки і фрески, зароджуються іконопис і книжкова мініатюра). Західноєвропейських зразків досягає художнє ремесло, особливо в техніці використання емалі й черні, розвивається музика.

Використовуючи матеріали розділу та додаткові джерела, здійсніть уявну мандрівку Києвом часів Ярослава Мудрого. Пройдіться до Золотих воріт, привітайтеся з вартовими, але довго не затримуйте їхню увагу - від їхньої пильності залежить спокій мешканців міста. Обов'язково завітайте до Софійського собору (нехай у цьому вам стане в нагоді онлайн-екскурсія за посиланням https:// roundme.com/tour/20740/view/50962). Ну, і як можна оминути першу в Русі бібліотеку! Немає жодних сумнівів, що її двері завжди відчинені для допитливих. Не виключено, що там ви зустрінете своїх однолітків, а отже, зможете обмінятися новинами шкільного життя з перспективи часу. Подорож буде неповною, якщо ви пройдете повз ремісничий квартал і на власні очі не побачите талановитих майстрів. Адже їхня невтомна праця є не останнім аргументом на користь слів Іларіона про те, що Русь стала «відома і знана в усіх кінцях землі». Свої враження від подорожі столицею Русі викладіть у творі. Не забувайте при цьому використовувати поняття і терміни, які засвоїли під час вивчення матеріалу. Запропонуйте своїм однокласникам підготувати відгук на ваш твір.

 

 

Це матеріал з підручника Історія України за 7 клас Смолій

 



Попередня сторінка:  10. Політичний та соціально-економічни...
Наступна сторінка:   12. Правління Ярославичів



^