1. Київське КНЯЗІВСТВО

На початку ХІІ ст. в основному завершується формування території Київського князівства (Київської землі). Князівство переживало економічне піднесення. На його теренах існувало близько 80 міст і містечок — центрів ремесла і торгівлі. Найбільшим був Київ, який займав площу 360—380 га з населенням близько 50 тис. осіб. Київські ремісники виготовляли вироби (особливо ювелірні) на рівні кращих європейських зразків. У місті процвітала торгівля. Помітну роль в економічному житті відігравали Вишгород, Білгород, Василів (нині — Васильків), Юр’їв (сучасна Біла Церква), Канів та інші міста. Позитивні зрушення, зумовлені поширенням плуга, відбувалися в сільському господарстві, зокрема зростав збір зернових. Розвивалися скотарство й промисли, утверджувалося князівське і боярське землеволодіння.

Київська земля залишалася спільною спадщиною роду Рюриковичів, а Київ — стольним градом. Тому князі вели жорстоку боротьбу за оволодіння ним, що давало переможцю шанс об’єднати Русь під своєю владою. Адже в його руках опинявся символ слави і могутності імперії, її духовний центр, найбільше і найбагатше місто, а також найрозвинутіше князівство. Упродовж 1146-1246 рр. 24 князі 47 разів займали київський стіл.

Окремі володарі намагалися позбавити Київ його статусу. Так, володи-миро-суздальський князь Андрій Боголюбський, який захопив столицю 12 березня 1169 р., піддав її жахливому погрому і вивіз духовні святині Русі — дзвони, ікони, церковне майно і книги.

У другій половині ХІІ ст., у роки спільного правління Святослава Всеволодовича та Рюрика Ростиславовича — т. зв. дуумвірату, відбувалося

економічне і культурне піднесення Києва та Київської землі. Князі також проводили успішну боротьбу з половцями. Після загибелі в 1223 р. київського князя Мстислава Романовича політична роль князівства занепадає. Великі князі вже не впливали на державний розвиток Русі. Київська земля розпалася на дрібні уділи.

Про яку подію оповідає літописець? Кого християни називали «поганими», «поганинами» і в якому сенсі вжито це слово в літописі?

2. Переяславське князівство

Ще до поділу Русі між синами Ярослава Мудрого почало формуватися Переяславське князівство, яке на сході й півдні межувало зі Степом. Для захисту від кочівників тут створюється потужна Посульська оборонна лінія.

Провідну роль в економічному житті відігравав Переяслав - одне з найбільших міст Русі, могутня фортеця, якою жодного разу не змогли оволодіти кочівники. У Переяславі активно розвивалися різні ремесла й торгівля. Розбудовувалися міста-фортеці: Остерський городок, Баруч,

Прилуки, Лубни, Жовнин й ін. Деякі з них виступали торгово-ремісничими осередками. На території князівства успішно розвивалося зернове господарство, у північно-східних районах - тваринництво й промисли.

Політично Переяславське князівство залежало від Києва. Упродовж 1130-1150-х років за володіння ним точилася запекла боротьба між Мономаховичами та Мстиславичами. Успішною боротьбою з половцями відзначився Володимир Глібович (1169-1187). У 1185 р. він організував оборону Переяслава і в боях під його стінами завдав половцям жорстокої поразки. Коли Володимир Глібович у 1187 р. помер, то, за свідченням літописця, «за ним же Україна багато потужила», бо «був же він князь доблесний і сильний у бою, і мужністю кріпкою відзначався, і всякими доброчесностями був сповнений». З кінця ХІІ ст. князівство або взагалі не мало свого князя й перебувало під владою Києва, або переходило під зверхність володимиро-суздальського князя. Переяславське князівство не справляло помітного впливу на політичний розвиток Русі, проте відігравало важливу роль у захисті її рубежів від половців.

3. Чернігівське та Новгород-Сіверське князівства

Утворення Чернігівського князівства, найбільшого за територією, в основному завершилося в ХІ ст., після того як Ярослав Мудрий віддав Чернігову колишні землі сіверян, радимичів, в’ятичів, Муромську волость і Тмутаракань. У 1130-х роках до складу князівства увійшло Посейм’я з головним містом Курськом.

Серед міст найбільшими були Чернігів, Путивль, Стародуб. Стольне місто князівства за розмірами поступалося лише Києву. Його площа сягала 200 га, а довжина укріплень - 6,5 км. Чернігів зажив слави також як торговий і ремісничий центр. Тут виготовляли мозаїку, полив’яну

плитку, зброю, ювелірні прикраси, знаряддя праці. В інших містах теж розвивалися різні ремесла і торгівля. Оскільки переважна частина території знаходилася в лісовій смузі, то селяни менше займалися зерновим господарством, а більше тваринництвом, ремеслами, промислами.

Першим чернігівським князем був син Володимира Великого - Мстислав. Як вам уже відомо, під час боротьби за владу після смерті батька, Мстислав домовився із своїм братом, великим київським князем Ярославом Мудрим, про розподіл території по Дніпру. У результаті Лівобережжя з Черніговом відійшло під його незалежне від Києва управління. Після його смерті у 1036 р. князівство повернулося під владу Києва, а чернігівський стіл посів син Ярослава Мудрого - Святослав. Його сини започаткували дві князівські династії - Ольговичів (Олеговичів) та Давидовичів. Якщо представники Давидовичів підтримували київських князів, то Оль-говичі прагнули оволодіти київським столом.

Наприкінці ХІ ст. за ухвалою Любецького з’їзду князів утворилося Новгород-Сіверське князівство. Формально його князі підпорядковувалися Чернігову, а фактично проводили самостійну політику. У ХІІ ст. в ньому точилася жорстока міжусобна боротьба між Давидовичами і Ольго-вичами. У 1178 р. князівство перейшло до Ігоря Святославовича, котрий розгромив половецьких ханів Кончака і Кобяка. У 1185 р. на чолі невеликих сил він вирушив проти кочівників, однак на берегах Каяли, зазнавши нищівної поразки, потрапив до полону. З початку ХІІІ ст. Чернігівське й Новгород-Сіверське князівства діляться на уділи.

Прочитайте фрагмент з літописної оповіді «Слово о полку Ігоревім» про битву Ігоря Святославовича з половцями на р. Каялі. Як автор передає масштаб бою?

Центром Чернігівського князівства був Чернігів. Перші писемні згадки про місто знаходимо в трактаті візантійського імператора Константина Багрянородного «Про управління імперією». Дитинець давнього Чернігова розташовувався на мисі, утвореному злиттям річок Десна та Стрижень, що забезпечувало хорошу оглядовість і контроль над прилеглою територією. Місто було одним з найбільших у Русі, славилося ремеслами та торгівлею і часто суперничало навіть із Києвом. За підрахунками вчених населення міста на початку ХІІІ ст. становило близько 20 тис. Саме в цей період Чернігів переживав період свого найбільшого розквіту, свідченням чого була його багата архітектурна забудова. До нашого часу збереглося п'ять храмів часів Русі: Спасо-Преображенський та Борисоглібський собори, П'ятницька та Іллінська церкви та Свято-Успенський Єлецький монастир. Свідками далекої минувшини Чернігова є Болдині гори. На їхніх схилах у 1069 р., на зразок печерного монастиря в Києві, чернець Антоній заклав печери (їх називають Антонієвими). Завітавши на сайт Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», довідайтеся про ці пам'ятки. У парах або групах підготуйте інформаційне повідомлення про одну з них і презентуйте своїм однокласникам.

Розгляньте картини. їх написано в різний час, у різних стилях, але присвячені вони одній події - походу князя Ігоря Святославовича проти половців. Висловте своє враження і поміркуйте, якими джерелами могли скористатися художники для відтворення подій минулого. Порівняйте картини з мініатюрою з літопису на с. 77, присвяченою цій же події.

Поміркуйте, як місце розташування та природні умови Київського, Чернігівського та Переяславського князівств впливали на їхнє політичне та господарське життя.

1. Яким роком датується перша літописна згадка про Україну і з якою подією вона пов’язана?

2. Покажіть на карті на с. 72 Київське, Переяславське і Чернігівське князівства. З якими землями межувало кожне з них? Розгляньте території, які заселяли половці.

3. «І хто ж бо не полюбить Київського княжіння, адже вся честь, і слава, і велич, і глава всім землям руським Київ, і від всіх далеких, багатьох царств сходяться різні люди й купці, й різних благих багато від усіх країн буває в ньому», - так засвідчив літописець ХІІ ст. Поміркуйте про роль Києва часів роздробленості. Завдяки чому місту вдавалося зберігати свій статус?

4. Як відомо, у Переяславському князівстві споруджувалося багато фортець і укріплень. Із чим це було пов’язано?

5. Як ви гадаєте, з якою метою Андрій Боголюбський, захопивши Київ у 1169 р., вивіз із нього духовні святині Русі?

Це матеріал з підручника Історія України за 7 клас Смолій