1. Освіта та наукові знання

Від середини ХІ ст. в Русі активно розвивається освіта. При церквах і монастирях відкриваються школи. Як відомо, у 1086 р. княгиня Анна Всеволодівна заснувала в Києві при Андріївському монастирі школу для дівчаток, котрих навчали грамоти, ремесел, співу й «інших корисних знань». Зароджувалося й приватне навчання. Наприклад, Феодосій Пе-черський здобув освіту в невеликому місті Курську, де навчався в «єдиного вчителя». Із шкіл при Софійському соборі й Печерському монастирі вийшли такі відомі діячі культури, як митрополити Іларіон та Клим Смо-лятич, єпископ Кирило Туровський, літописці Никон Великий, Нестор, Сильвестр, математик Кирик та ін. У середині ХІІІ ст. в Русі налічувалося близько 400 осіб, котрі володіли грецькою мовою.

Писемність поширювалася не лише серед привілейованих верств, а й серед ремісників і торговців. Про це промовляють численні написи (епіграфічні пам’ятки) на посуді, пряслах, металевих виробах, ливарних формочках: «Давидова чара»,

«Гаврило», «Ярополче вино», «Максим» та ін. Під час археологічних розкопок у Новгороді віднайдено понад 1000 берестяних грамот різного змісту. На теренах Південної Русі їх виявлено у Звенигороді.

Це матеріал з підручника Історія України за 7 клас Смолій