Попередня сторінка: Тема 4. Факти і таємниці
Наступна сторінка: Подорожуємо і відкриваємо світ
Зміст
4. Марш, не схожий на марш
5. У Країні Див
Пориньмо у світ народних казок, де поєднуються видиме й невидиме, де живуть фантастичні істоти й справжні герої та героїні, а добро завжди перемагає зло.
Пригадайте українські народні казки і розіграйте сценки з них. Чи здогадалися глядачі та глядачки, яку казку ви обрали? Поміркуйте, що варто змінити, щоб казка стала впізнаванішою.
Диво-звірі
Розглянь картини “звіриної серії” української народної художниці Марії Приймаченко. Такої дивовижної серії немає в жодного художника світу! Фантастичні звірі — витвір уяви мисткині: іноді вони схожі на реальних тварин, а часом наділені людськими рисами.
Марія Приймаченко об’єднала у своїй творчості малюнок і живопис. Це і живописна графіка, і графічний живопис водночас. Напрям, у якому працювала художниця, називають наївним мистецтвом.
Чим ці твори схожі на дитячі роботи?
Які ознаки графіки помітні в картинах? А які ознаки живопису?
Як художниця добирає кольори? Як гадаєш, чому навіть грізні звірі зображені в яскравих барвах? Чи такі вже вони й страшні?
Зверни увагу: назви картин — ніби початок казки. Придумай продовження.
Думка-шумка
Яка музика могла б звучати на картинах М. Приймаченко? Послухай Рапсодію № 2 на українські народні мотиви “Думка-шумка” (1877 р.), яку створив видатний український композитор Микола Лисенко. Візьми народний інструмент і додай до рапсодії ще й свої фантазії.
Декоративне малювання
Створи свого диво-звіра. Можеш малювати за мотивами робіт М. Приймаченко або ж вигадати оригінальну істоту.
Який характер матиме твій звір? Чим вирізнятиметься з-поміж інших?
Візьми кольоровий папір і добери яскраві барви, які гарно (гармонійно) поєднуватимуться на обраному тлі.
Спочатку намалюй одним кольором тулуб тварини, голову, ноги, хвіст, роги. Зачекай, поки фарба висохне, і прикрась зображення візерунками.
Навколо тварини зобрази плоди, квіти, листя.
Марія Приймаченко робила до своїх картин під-писи-примовки. А що вигадаєш ти?
Нам здається, що композитори й композиторки творять лише за уявою. Але в музиці існують суворі правила, схожі на математичні. Ознайомимося із сонатою та правилами її побудови.
Ви вже знаєте, що пісня — це музичний твір, який складається з двох частин — куплету і приспіву. Пригадайте й наспівайте улюблені пісні. Як упізнати приспів і куплети?
Соната
Послухай твір “Соната до мажор” українського композитора, співака і диригента Дмитра Бортнянського.
Він був першим українським композитором, який писав фортепіанні сонати і чиї музичні твори почали виходити друком.
Розкажи про цю музику за допомогою хмари слів на форзаці.
Соната — музичний твір із кількох частин (зазвичай трьох) для одного чи кількох музичних інструментів. У класичній сонаті частини чергуються так: швидка — повільна — швидка.
Послухай сонату ще раз, дивлячись на музикограму. Покажи рухами рук, коли мелодія повторюється. Чи щоразу повтори однакові? Як це відображено у схемі? У якій частині є рондо?
Послухай ще один варіант виконання цієї сонати Д. Бортнянського. Який музичний інструмент звучав цього разу?
Чим різняться тембри музичних інструментів у цих двох аудіозаписах? Яке виконання тобі сподобалося більше? Чому?
Клавесин і фортепіано
Дмитро Бортнянський жив у часи, коли клавесин був ще популярним. Клавіатури клавесина та фортепіано схожі, тому твори композитора, написані для фортепіано, виконували на обох інструментах.
У клавесина гострий, сухий, дзвінкий звук, а у фортепіано — більш насичений, яскравий. Звук фортепіано триває довше, стихає поступово. Звук клавесина коротший, стихає дуже швидко.
Чому так? Через різний спосіб отримання звуків. У клавесині струни защипуються плектром (язичком). У фортепіано по струнах б’є молоточок, а гучність звука залежить від сили удару.
Досліди мелодію
Досліди запропоновані мелодії. Чим вони різняться?
Проплескай їхні ритми. Запиши ритмічну послідовність за допомогою “Тірі”, “Ті”, “Та”, “Та-а”.
Знайди нотний запис польки, вальсу і маршу.
У січні вивчіть пісню “Сонця квіт” (“Пісенник”, с. 122).
Деякі твори варто розглядати дуже уважно, аби знайти в них прихований зміст.
Музей невидимого мистецтва
У Нью-Йорку існує Музей невидимого мистецтва. Там виставлені невидимі шедеври, які можна уявити, прочитавши опис на табличці. Організатори певні, що деякі твори до такої міри геніальні, що мають право існувати лише в уяві, адже втілення може їх знівечити.
Об’єднайтеся у групи, вигадайте картини та опишіть їх. А решта нехай розповідає про свої враження.
Простота як простір для уяви
Роздивись картини українського художника Казимира Малевича. Він показав, що мистецтво може бути не предметним.
Білий квадрат трохи повернутий і зсунутий - він наче летить.
Чорний квадрат -не зовсім чорний, видніються прожилки нижнього шару фарби.
Як гадаєш, можливо, художник заховав щось за чорним квадратом? Нічне небо, похмурий настрій чи щось незвідане? А що бачиш ти: вимкнений монітор, глибокий колодязь чи... просто чорний квадрат?
Як митець здійснив неймовірне — намалював біле на білому?
Це матеріал з підручника Мистецтво 4 клас Стеценко, Садовенко
Наступна сторінка: Подорожуємо і відкриваємо світ