Поміркуйте

Багатоклітинні морські водорості можуть досягати велетенських розмірів, хоча вони й не мають коренів. А от навіть у невеликих наземних рослин корені є. У чому секрет водоростей?

Загальна характеристика наземних рослини

Наземні рослини походять від зелених водоростей. Вони утворюють групу Ембріофі-тів (мал. 15.1). Характерні особливості цієї групи такі:

• багатоклітинність;

• адаптація до життя на суходолі (хоча є і вторинноводні форми);

• живлення зародка (ембріона) рослиною попереднього покоління (саме ця особливість і дала назву групі);

• наявність специфічної структури, у якій утворюються жіночі гамети,— архегонію;

• наявність продихів (можуть бути відсутні у деяких печіночників).

У життєвому циклі ембріофітів є дві фази — гаметофіта (коли утворюються гамети і відбувається статеве розмноження) і спорофіта (коли утворюються спори і відбувається нестатеве розмноження). Для того щоб спермії гаметофіта здійснили запліднення, потрібна наявність рідкої води, в якій вони рухаються. Тому спорові судинні рослини завжди ростуть у достатньо вологих умовах. І лише насінні рослини змогли вирішити цю проблему і втратили залежність від рідкої води під час розмноження.

Печіночники, Антоцеротові та Справжні мохи

Раніше печіночники, антоцеротові та справжні (листостеблові) мохи об’єднували в один відділ. Але останні дослідження довели, що всі ці три групи слід розглядати як окремі відділи. Ці групи відрізняються від інших ембріофітів тим, що в їхньому життєвому циклі переважає гаметофіт (життєва стадія, на якій утворюються гамети). А спорофіт (життєва стадія, на якій утворюються спори) розвинений гірше.

Для представників цієї групи характерною є також відсутність коренів і поділу (у частини представників) тіла рослини на органи.

Судинні рослини

До судинних рослин належить більша частина ембріофітів. Характерною ознакою цієї групи є наявність справжніх тканин і поділ тіла рослини на органи. У найперших наземних рослин тіло поділялося тільки на пагін і корінь. У життєвому циклі судинних рослин переважає спорофіт.

Судинні рослини створили перші ліси в історії нашої планети. Вони змогли адаптуватися до умов життя на суходолі завдяки поділу їхнього тіла на органи (корінь і пагін) та появі у них спеціалізованих механічних і провідних тканин. Корінь забезпечив мінеральне живлення рослини. Через нього до організму рослини надходять вода і неорганічні речовини, а пагін забезпечив процеси фотосинтезу і дихання. Механічні тканини дозволили рослинам протидіяти силі земного тяжіння і рости вгору, а провідні тканини забезпечили зв’язок між їхніми органами.

Мікрофільні рослини. Плауни

Лінія плаунів є найдавнішою серед судинних рослин. Вона відокремилася від інших груп аж 420 млн років тому. Зараз плауни є невеликою групою — їх нараховують приблизно 1000 видів. Сучасні плауни — це багаторічні трав’янисті рослини. Але під час розквіту цієї групи 350 млн років тому були поширені й деревні форми плаунів, такі як лепідодендрон і сигілярія.

Характерною ознакою групи став оригінальний шлях утворення листків. Листки плаунів є мікрофільними. Вони містять усередині лише один судинний пучок, тоді як листки всіх інших судинних рослин, які є макрофіль-ними, мають набагато складнішу будову. Відповідно, і розмір листків у плаунів невеликий, бо лише розгалужена судинна система в листках дає можливість збільшити їхній розмір.

Макрофільні рослини. Папороті, хвощі, псилоти

Макрофільна лінія спорових судинних рослин є більш різноманітною. До неї входять папороті (більше 9000 видів), хвощі (15 видів) і псилоти (92 види). Розквіт цієї групи, як і у плаунів, припав на кінець палеозойської ери — 350-250 млн років тому. Більшість сучасних представників цієї групи — трав’янисті рослини. Але серед папоротей є і деревовидні форми.

Листки у папоротей великі й часто можуть бути сильно розгалуженими. На відміну від інших рослин вони ростуть верхівкою, а не основою. Такий тип листка називають вайя. У хвощів листки редуковані й мають вигляд лусочок, які розташовані у вузлах пагона. Псилоти листків не мають узагалі.

Ключова ідея

Усі наземні багатоклітинні зелені рослини мають спільне походження від зелених водоростей. В їхньому життєвому циклі завжди присутні дві стадії — гаметофіта і спорофіта. Але рівень розвитку рослин на кожній із цих стадій у різних систематичних груп суттєво різниться.

Запитання та завдання

1. Складіть список із 7-10 представників спорових ембріофітів, які ростуть у вашій місцевості, і вкажіть, чи є серед них рослини, занесені до Червоної книги України. 2. Під час пристосування до наземних умов існування у зелених рослин стали переважати форми з прямостоячим стеблом, хоча для цього їм довелося витрачати багато ресурсів на формування міцних опорних структур. Чому їм «програли» форми, які стелилися по поверхні ґрунту і не потребували таких великих витрат на створення міцного стебла? 3. Використовуючи додаткові джерела інформації, з'ясуйте, які особливості хімічного складу хвощів роблять їх небажаними пасовищними бур'янами для корів.

Це матеріал з підручника Біологія і Екологія 10 клас Задорожний