Інформація про новину
  • Переглядів: 121
  • Дата: 24-02-2021, 19:04
24-02-2021, 19:04

15. Розграфлення та номенклатура топографічних карт. Кути орієнтування

Категорія: Географія





Попередня сторінка:  14. Системи координат на топографічних ...
Наступна сторінка:   16. Зближення меридіанів. Вимірювання к...

ПРИГАДАЙТЕ

Що таке азимут і як він визначається?

Що таке географічний та магнітний полюс Землі?

Розграфлення та номенклатура топографічних карт. З попередніх параграфів ви вже знаєте, що топографічні карти створюють для зображення великих територій і видають багатоаркушевими серіями. Поділ карти на окремі аркуші називають розграфленням. Розмір аркушів та їхня кількість залежать від масштабу карти: що більший масштаб, то меншу територію на ньому можна показати й тим більша кількість аркушів необхідна для її зображення.

Для того щоб зрозуміти адресу аркуша, використовується особлива система умовних позначень - номенклатура аркушів топографічних карт. Вона залежить від масштабу карти та географічного положення території, що зображається.

В основі поділу вітчизняних топографічних карт на окремі аркуші лежить міжнародна карта масштабу 1:1 000 000. Для отримання аркушів карт більшого масштабу здійснюється поділ базового аркуша на ціле число аркушів, кількість яких залежить від масштабу карти. Відповідно змінюється їхня номенклатура.

Один аркуш отримують шляхом розграфлення земної кулі меридіанами на 6-градусні колони (зони) та паралелями - на 4-градусні ряди. Кожен аркуш має вигляд трапеції розміром: 4° - за широтою і 6° - за довготою та обмежений з півночі на південь частинами паралелей, а із заходу на схід - меридіанів (мал. 54).

Усі аркуші топографічних карт мають визначену систему позначень - номенклатуру. Шестиградусні смуги - колони позначають цифрами від 1 до 60 (усього 60 колон). Рахують колони із заходу на схід, починаючи від 180° довготи:

1 - 180°-174° зх. д.,

2 - 174°-168° зх. д.,

3 - 168°-162° зх. д.,

30 - 6° зх. д. - 0° д.,

31 - 0° д. - 6° сх. д. і т. д. Чотириградусні смуги - ряди позначають великими літерами латинського алфавіту від А до Z: А - 0°-4°, В - 4°-8°, С ..., Z - 88°-90°., починаючи від екватора (усього 23 ряди).

Позначення (номенклатуру) кожного аркуша складають з букви ряду та цифри колони (наприклад, M-36 або J-42). Для отримання аркушів карт більшого масштабу здійснюють поділ базового аркуша на менші, причому їхня кількість залежить від масштабу карти (мал. 55).

Відповідно змінюють номенклатуру: кожен номенклатурний ряд топографічних карт має своє значення, за яким можна визначити масштаб карти (табл. 4).

ВАША ДУМКА

Запропонуйте алгоритм дій, що допоможе визначити номенклатуру топографічної карти масштабом 1:10 000, якій належить точка з географічними координатами: 48° пн. широти та 36° сх. довготи.

Таблиця 4

Номенклатура кожного аркуша топографічної карти

Кути орієнтування. Усі лінії на земній поверхні мають відповідний напрямок, виражений кутом у градусах від початкової лінії чи напрямку в певній системі координат. Таку початкову лінію називають орієнтувальним напрямком, що залежить від обраної системи координат. У системі географічних координат - це напрямок дійсного меридіана, а в системі плоских прямокутних координат - абсциса (вісь X) - осьовий меридіан відповідної зони. Ці кути називають орієнтувальними, або кутами напрямку.

Зважаючи на це, у кожній точці місцевості можна провести три напрями на північ (мал. 56):

• істинний (географічний) меридіан покаже на північний географічний полюс (а);

• магнітний меридіан покаже на північний магнітний полюс (б);

• вертикальна лінія кілометрової сітки - на північний географічний полюс за осьовим меридіаном зони (в).

Лінії спостереження на місцевості мають два напрями: прямий, напрям від якої-небудь початкової точки до кінцевої, і зворотний - від кінцевої точки до початкової. Тому розрізняють прямі й зворотні кути напряму.

У топографії використовують дві системи координат (географічну та прямокутну), тому, відповідно, виділяють кути напрямків двох видів. Перший - це дирекційні кути, утворені вертикальними лініями прямокутної системи координат і напрямками ліній на місцевості. Другий - азимути - кути, які утворюють лінії географічної сітки та напрямки на об’єкт.

Дирекційний кут визначають на карті за рухом годинникової стрілки від 0° до 360° між північним напрямком вертикальної лінії координатної сітки й напрямком на визначену точку чи об’єкт. Дирекційні кути напрямків визначають переважно за картою або за магнітним азимутом.

Дирекційні кути бувають прямі та зворотні. Зв’язок між ними виражають формулою азв = апр ± 180°, тобто зворотний дирекційний кут відрізняється від прямого на 180°.

Азимут - це кут між напрямками меридіана й певного об’єкта з точки спостереження, який вимірюють у градусах і який може мати значення від 0° до 360°. Оскільки існує різниця між географічним та магнітним полюсами Землі, то азимути бувають дійсними або магнітними - залежно від меридіана, який обирають за початковий. Азимут використовують для орієнтування в процесі пересування в лісі, у горах, у піщаній пустелі або за умов поганої видимості (уночі, за сильного туману), коли звірити карту з місцевістю й орієнтуватися по ній важко, а часом і неможливо. За допомогою азимута визначають також напрямок руху суден у морі й літаків.

На місцевості відлік азимутів проводять від напрямку стрілки компаса (її північного кінця) за годинниковою стрілкою від 0° до 360°, інакше кажучи - від магнітного меридіана цієї точки. Якщо предмет розміщений від спостерігача точно на північ, то азимут його 0°, якщо на сході - 90°, на півдні - 180°, на заході - 270°. Під час спостереження за компасом вимірюють магнітний азимут.

Румб - це гострий кут, який відраховується від ближнього північного або південного напрямку осьового меридіана або лінії, паралельної йому до заданого напрямку. Увесь горизонт умовно ділять на 32 румби; 1 румб дорівнює приблизно 11° (мал. 57).

Румби позначаються назвою чверті, у якій знаходиться лінія, оскільки градусна величина румбів напрямів може бути однаковою, наприклад: ПнСх: 35°, ПдЗх: 35°, ПнЗх: 24°, ПдСх: 45°.

Румби, як й азимути та дирекційні кути, бувають прямими та зворотними, за абсолютною величиною вони залишаються рівними, а змінюються тільки їхні назви на протилежні. Вони відрізняються на 180°.

Цим виміром користуються в навігації для позначення курсу судна чи літака або напрямку на певний видимий об’єкт: маяк, мис. В океанографії його застосовують для позначення напрямку морських течій, хвилювання та дрейфу льоду. Для правильності визначення напрямку

до величини румба в градусах дописують дві букви назв сторін світу. Наприклад, кут 22,50° має назву NNE - норд-норд-ост - північний-північний-схід.

ПІДСУМУЄМО!

Поділ топографічної карти на окремі аркуші називають розграфленням.

Для того щоб зрозуміти адресу аркуша використовується, особлива система умовних позначень - номенклатура аркушів топографічних карт.

Один аркуш отримують шляхом розграфлення зображення земної кулі на 6-градус-ні колони (зони) та 4-градусні ряди.

Усі лінії на земній поверхні мають відповідний напрямок, виражений кутом у градусах. Таку початкову лінію називають орієнтувальним напрямком, а кути називають орієнтувальними, або кутами напрямку.

У топографії виділяють кути напрямків двох видів: дирекційні кути та азимути. Румб - це гострий кут, який відраховується від ближнього північного або південного напрямку осьового меридіана або лінії, паралельної йому до заданого напрямку.

ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ

Розграфлення і номенклатура топографічних карт, номенклатура аркушів, градусні колони (зони), градусні ряди, кути орієнтування, дирекційний кут, азимут, румб.

ПЕРЕВІРТЕ СВОЇ ЗНАННЯ ТА ВМІННЯ!

1. Чи запам’ятали? Що таке розграфлення і як воно відбувається?

2. Чи зрозуміли? Чим відрізняються дирекційні кути від азимутів?

3. Чи можете застосувати? Розрахуйте номенклатуру аркуша топографічної карти, на якому зображений регіон вашого проживання.

4. Чи можете проаналізувати? Назвіть приклади застосування кутів напряму в практичній діяльності людини. Чи можна використати їх у життєвих ситуаціях?

5. Чи можете оцінити? Використавши додаткові джерела інформації, оцініть роль кутів напрямів у географічних дослідженнях.

 

Це матеріал з підручника Географія 8 клас Пестушко, Довгань, Уварова 2021 (поглиблений рівень)

 



Попередня сторінка:  14. Системи координат на топографічних ...
Наступна сторінка:   16. Зближення меридіанів. Вимірювання к...



^