Попередня сторінка: 16. Зближення меридіанів. Вимірювання к...
Наступна сторінка: 18. Вимірювання висот та кутів нахилу н...
ПРИГАДАЙТЕ
Що таке тематичні карти та які вони бувають?
Як зображають рельєф місцевості на фізичній карті світу?
Зображення нерівностей рельєфу. Як ви вже знаєте, на топографічних картах тривимірний рельєф зображують способом ізоліній, які називаються горизонталями. Також ці зображення доповнюють способом відмітки висот та умовними позамасштабними знаками. Горизонталі - це криві замкнуті лінії, точки яких мають однакову висоту над рівнем моря. Ці лінії можна розглядати і як сліди перетину нерівностей місцевості площинами, паралельними поверхні моря, від якого починається відлік висот. Виходячи із цього, відстань h по висоті між січними поверхнями називають висотою перерізу (мал. 61).
На топографічних картах прийнята наступна (стандартна) висота перерізу рельєфу: 1:25 000 - 5 м,
1:50 000 - 10 м, 1:100 000 - 20 м,
1:200 000 - 40 м, 1:500 000 - 50 м,
1:1 000 000 - 100 м.
Проте на картах можливе використання й нестандартної висоти перерізу рельєфу. Так плоскорівнинні райони на карті масштабу 1:200 000 рельєф відображають через 20 м, а високогірні райони - через 80 м.
Для зручності роботи з топографічною картою зображення рельєфу має відповідати таким вимогам:
• бути наочним (зрозуміла просторова уява про рельєф місцевості);
• надавати кількісні характеристики нерівностей місцевості (абсолютні й відносні висоти точок місцевості; глибину врізу річок, долин, балок і ярів, напрями та крутизну схилів);
• легко визначати тип рельєфу та ступінь розчленованості земної поверхні.
Характер й особливості об’єкта, який відображено, передають не окремою лінією, а їхньою сукупністю.
Позначення висоти місцевості. Визначити висоту будь-якої точки земної поверхні на топографічній карті можна за значенням горизонталей. Адже вздовж горизонталі абсолютна висота місцевості залишається незмінною. Абсолютні висоти підписані на окремих горизонталях, біля вершин окремих пагорбів, а також біля окремих об’єктів, наприклад розгалужень доріг, колодязів, джерел. Тому, знаючи абсолютну висоту, легко вирахувати й відносну висоту будь-якого пункту на карті. На берегових лініях річок, озер, водосховищ ставлять позначки врізів води, які показують абсолютну висоту водної поверхні в даній точці (мал. 62).
Горизонталями, що зображують рельєф на топографічній карті, з’єднують точки земної поверхні з однаковою абсолютною висотою. Їх проводять через певні проміжки по висоті (наприклад, через 5, 10 або 20 м). Що менша відстань між сусідніми горизонталями, то крутіший схил, і навпаки, що більша відстань між ними, то схил пологіший. Спеціальними знаками - бергштрихами - показують напрямок, у якому знижується або підвищується схил.
Види горизонталей. Горизонталі, що зображені на картах коричневим кольором, бувають кількох видів (мал. 63):
• основні (суцільні) горизонталі - сполучають точки з однаковою абсолютною висотою і проводяться через висоту перерізу рельєфу. Вони відображають основні форми рельєфу (на картах зображуються суцільними тонкими лініями) (1);
• основні потовщені горизонталі позначаються для полегшення обчислення горизонталей і зручності в читанні рельєфу (так позначається кожна п’ята горизонталь) (2);
• додаткові (напівгоризонталі) (3) та допоміжні (четвертинні) (4) горизонталі відображають особливі деталі рельєфу, які не виражаються основними горизонталями й проводяться через 1/2 і 1/4 висоти перерізу рельєфу. На картах напівгоризонталі зображуються переривчастими, а чверті - короткими переривчастими лініями.
На картах зображення рельєфу горизонталями доповнюється цифровими позначеннями абсолютних висот характерних точок місцевості та відносними висотами обривів, виступів, терас, глибини та ширини ярів й інших елементів рельєфу. Додатково застосовують умовні знаки для тих форм рельєфу, які не можуть бути показані горизонталями (яри, балки, котловани тощо).
ПІДСУМУЄМО!
На топографічних картах тривимірний рельєф зображують способом ізоліній, які називаються горизонталями.
Горизонталі - це криві замкнуті лінії, точки яких мають однакову висоту над рівнем моря.
Відстань по висоті між січними поверхнями називають висотою перерізу. Визначити висоту будь-якої точки на топографічній карті можна за значенням горизонталей, уздовж яких абсолютна висота місцевості залишається незмінною. Знаючи абсолютну висоту, легко вирахувати й відносну висоту будь-якого пункту на карті.
Горизонталі бувають: основні (суцільні), основні потовщені, додаткові (напівгори-зонталі) та допоміжні (четвертинні).
ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ
Горизонталі, ізолінії, висота перерізу, бергштрихи, основні горизонталі, додаткові горизонталі, допоміжні горизонталі.
ПЕРЕВІРТЕ СВОЇ ЗНАННЯ ТА ВМІННЯ!
1. Чи запам’ятали? Які характерні особливості горизонталей на топографічних картах?
2. Чи зрозуміли? Що таке висота перерізу?
3. Чи можете застосувати? Прокоментуйте цифрові позначення, що зображені на умовних знаках до малюнку 61.
4. Чи можете проаналізувати? Для чого використовуються додаткові й допоміжні горизонталі?
5. Чи можете оцінити? Оцініть практичне значення вміння читання рельєфу на топографічних картах у туристичних подорожах.
Це матеріал з підручника Географія 8 клас Пестушко, Довгань, Уварова 2021 (поглиблений рівень)
Наступна сторінка: 18. Вимірювання висот та кутів нахилу н...