Інформація про новину
  • Переглядів: 200
  • Дата: 24-02-2021, 19:15
24-02-2021, 19:15

28. Геологічна історія. Геологічна будова. Геологічна карта України

Категорія: Географія





Попередня сторінка:  27. Час в Україні. Системи відліку часу ...
Наступна сторінка:   29. Тектонічна будова та тектонічна кар...

ПРИГАДАЙТЕ

Які є геологічні ери та епохи горотворення?

Як розрізняють гірські породи за походженням?

Геологічна історія. Це послідовність геологічних подій у розвитку Землі як планети. Відповідно територія України, як частина нашої планети, так само має свою геологічну історію. Найважливішими подіями впродовж цієї історії були природні процеси, які викликали зміни передусім у складі та будові земної кори й верхньої мантії -утворення гірських порід, виникнення та руйнування форм рельєфу,

наступ і відступ моря, зледеніння, а також поява й зникнення видів живих істот. Усі ці події вивчає наука геологія.

Завдяки геологічним дослідженням стало можливим розташувати геологічні події за часом, коли вони відбувалися. Цьому сприяло використання методу відносної геохронології, який допомагає відрізнити більш ранні поклади від пізніших, визначити їхній вік, з’ясувати геологічні й кліматичні умови минулих часів.

Увесь час, що минув з моменту утворення Землі (близько 4,5 млрд років тому), поділяють на п’ять великих геологічних ер, три з яких складаються з періодів (табл. 6). Ми живемо в кайнозойську еру. Від найдавніших часів - докембрію (архейської і протерозойської ер) - нас відділяють мезозойська (проміжна) і палеозойська (давня) ери. Геохронологічна шкала - це ніби подорож у часі, під час якої ми можемо скласти своєрідну біографію земної кори в межах України. За допомогою такої шкали можна дізнатися про послідовність утворення гірських порід упродовж історії геологічного розвитку території України, тобто всього «життя» земної кори. Тому геохронологічну шкалу ще називають шкалою геологічного літочислення.

Таблиця 6

Геохронологічна шкала

Сучасна геологічна будова території України - результат складних процесів різної інтенсивності, що тривали впродовж тривалого періоду. Ці процеси були неоднорідними в різних частинах сучасної України. Як наслідок - значні територіальні відмінності в рельєфі, а також у поширенні та умовах залягання мінерально-сировнних ресурсів.

Найдавніший геологічний період - докембрій - залишив у спадок на теренах Україні чимало вивержених і метаморфізованих кристалічних порід. Адже внаслідок дії внутрішніх сил планети тонка й пластична на той час земна кора зазнавала різних рухів: вертикальних і горизонтальних, плавних і розривних. В окремих місцях вона розламувалася на окремі блоки, уздовж розломів проявлявся магматизм. Потужні скидові (вертикальні) рухи земної кори стали початком формування основних форм рельєфу, а також помітно вплинули на конфігурацію річкової сітки. У період докембрію сформувалися відомі нині поклади криворізьких та кременчуцьких залізних руд, а також поклади метаморфізованого вугілля (графітів, кристалічних сланців), вогнетривких глин, гранітів, гнейсів тощо.

У палеозойську еру внаслідок рухів земної кори різні частини території нашої країни неодноразово то піднімалися, то опускалися. При опусканні територія вкривалася морем. Але наступні п ідняття спричинювали відступ морів.

Під час палеозою мали місце дві епохи горотворення, які вплинули на формування земної кори нинішньої України. У каледонську складчастість виникли гірські споруди на місці сучасних Карпат, які островами виступали з води. У герцинську складчастість, яка супроводжувалася проявами вулканізму на півдні Донбасу, вони зникли під водами мілководного моря. Натомість нова складчаста споруда з’явилася на сході країни, на місці Донецького прогину.

Упродовж цієї ери на східній частині території внаслідок чергового опускання суходолу формується Донецько-Дніпровська западина, яка заповнювалася потужними (понад 10 тис. м) відкладами, серед яких пісковики чергуються з вугільними пластами. Це пояснюється тим, що в той період на цій території неглибоке прибережне море чергувалося із заболоченою сушею. Клімат був переважно спекотним і тут росли великі ліси, біомаса яких слугувала основою вугленагромаджен-ня. У цей період, який не випадково був названий кам’яновугільним, утворилися не лише вугільні товщі на сході, але й на заході України. Висихання водоймищ наприкінці палеозою, у пермський період, що відбувалося в Донбасі, спричинило утворення потужних запасів високоякісних кам’яних солей і гіпсу.

Також у палеозойську еру відбувається інтенсивний розвиток органічного світу, з’являються найпростіші наземні рослини та тварини, земноводні, комахи, плазуни.

На початку мезозою територія сучасної України майже повністю звільнилася від морів. Але надалі площа морського басейну помітно зростала й стала найбільшою за всю геологічну історію України. Зокрема морськими водами була вкрита значна частина південних територій нинішньої України. У мезозої проявилася чергова (кіммерійська) епоха горотворення, внаслідок чого сформувалася гірська споруда на місці Криму (що супроводжувалося проявами вулканізму), Азовського моря й північної частини Чорного моря. Однак згодом гори зруйнувалися та стали морським дном.

Серед корисних копалин, що сформувалися за цих часів, основними були крейда й мергелі Донбасу та Волині, фосфорити Поділля та

нафта Карпат. Упродовж мезозойської ери з’явилися перші ссавці, птахи, покритонасінні рослини. Поширилися також плазуни, зокрема й величезних розмірів.

Кайнозойська ера характеризувалася значними горотворчими процесами та великою вулканічною діяльністю. Зокрема, потужні вулкани діяли на території Карпат і Закарпаття. У результаті встановилася сучасна конфігурація суші та морів, утворилися Карпати та Кримські гори.

Наприкінці кайнозою відбулося підняття майже всієї території України, крім Причорномор’я. Клімат переважно був помірно теплим і вологим. Рослинність і тваринний світ поступово набули сучасних рис, з’явилася людина. Цей період подарував Україні нафту Прикарпаття, нікопольські марганцеві руди, керченські залізні руди, буре вугілля Правобережжя.

У четвертинному (антропогенному) періоді на території сучасної України відбувалося чергування холодних (льодовикових) і теплих (міжльодовикових) періодів. Учені вважають, що в цей час у Європі було чотири великих льодовикових періоди. Найбільшим з них, що поширився й на територію сучасної нашої держави, був третій - Дніпровське зледеніння. Льодовики сягали на захід аж до підніжжя Карпат. Один із двох величезних льодовикових язиків (дніпровський) спускався долиною Дніпра далеко на південь і дійшов до сучасного міста Кременчук (мал. 83).

Могутні льодовики поширювали й поглиблювали річкові долини. У багатьох випадках талі води заливали заплави, утворюючи озероподібні розширення, у яких відкладалися суглинки й супіски. Танення таких льодовиків і призвело до утворення потужних товщ лесових порід на території України, на яких із часом утворилися родючі чорноземні ґрунти. Після танення льодовика природні умови території набули сучасних рис.

У наш час ми також можемо спостерігати різноманіття геологічних явищ, які в ідбуваються на поверхні Землі та в її надрах. Це геологічна

робота вітру, річок, озер, морів, виверження вулканів, землетруси. Не залишається нерухомою і земна поверхня, вона «рухається». Одні її ділянки піднімаються, інші опускаються, а треті зазнають горизонтальних переміщень. Отже, геологічне «життя» нашої планети триває.

Геологічна будова. На території України поширені майже всі відомі на Землі гірські породи. Вік найдавніших з них - близько 3,6 млрд років. Відтоді й розпочався відлік геологічного літочислення на наших теренах. Найдавніші гірські породи зазвичай укриті зверху наймолодшими за віком, четвертинними, відкладами. Між ними шар за шаром залягають гірські породи різних ер і періодів.

Найдавнішими, докембрійськими (архейськими та протерозойськими), гірськими породами утворений фундамент Українського щита. Це породи магматичного й метаморфічного походження, у яких добре помітні зерна кристалів, тому їх і називають кристалічними (наприклад, граніт, габро, лабрадорити, мармур, гнейси, кварцити). Вони дуже поширені на рівнинній частині України. Ці надзвичайно міцні породи легко побачити в долинах річок, де Український щит, не випадково названий кристалічним, з’являється на поверхні з-під осадового шару.

Дуже давніми кристалічними породами утворена й Волино-Поділь-ська плита. Так, зверху вони вкриті товщею осадових порід палеозойського й мезозойського віку (як-от: піски та пісковики, глини, вапняки, мергелі).

Також давніми палеозойськими й мезозойськими осадовими відкладами заповнений і Галицько-Волинський прогин. Тут поширені сланці з прошарками кам’яного вугілля та пісковиками, а також піски, пісковики, глини й мергелі крейдового періоду. Більш різновікові осадові гірські породи Дніпровсько-Донецької западини, адже вони утворилися в палеозойську, мезозойську й кайнозойську ери. Це різнокольорові глини, доломіти й вапняки, сланці, піски та пісковики, мергелі.

А ось Причорноморська западина, Скіфська й Західноєвропейська платформи заповнені товщею молодих, неогенових, осадових відкладів (вапняків, пісків, пісковиків і глин).

Донецька складчаста область утворена товщами кам’яновугільного

та пермського періодів палеозою - сланцями з прошарками кам’яного вугілля, пісковиками, глинами, доломітами й вапняками. Складчаста система Українських Карпат утворена гірськими породами осадового (вапняки й доломіти, піски й пісковики тощо) і вулканічного (базальти, туфи, андезити) походження. Вік цих порід різний - від докембрію до кайнозою.

Складчаста система Кримських гір утворена породами мезозою - тріасовими сланцями, юрськими діабазами й вапняками, крейдовими пісками та пісковиками (мал. 84). Крім того, тут представлені й молодші відклади - палеогенові вапняки та мергелі.

По всій території України поширені наймолодші (четвертинні) відклади, як-от: піски, суглинки, супіски, лесоподібні суглинки. Ці гірські породи часто можна бачити в кар’єрах, долинах річок, балках і ярах.

УКРАЇНА Й УКРАЇНЦІ У СВІТІ

Наша країна відома у світі традиційно потужною геологічною школою. Вагомий внесок світового значення школа українських геологів зробила в дослідженні глибинної будови Землі на досить детальному й унікальному матеріалі України та суміжних країн Європи.

Звитяжною працею українських геологів створена унікальна й потужна мінерально-сировинна база. Українські геологи успішно працювали на Крайній Півночі, у Середній Азії, Казахстані, а в роки Другої світової війни - у Сибіру, на Далекому Сході, Алтаї, Уралі. Представники української школи нафтогазової геології брали участь у пошуках та розвідці родовищ вуглеводнів Західного Сибіру. Українські геологи проводили великі роботи на Кубі, в Афганістані, В'єтнамі, Китаї, Нікарагуа, у країнах Африки та майже по всьому світу.

Геологічна карта України. Геологічна будова території України відображена на геологічній карті, складання якої називають вінцем геологічного дослідження. Ця карта відображає геологічну будову певної території або якісь її особливості. Так, склад відкладів відображають карти літологічні, а мінеральний і хімічний склад порід - петрографічні карти. Металогенічні, рудних полів, нафтогазоносності та інші карти містять дані про корисні копалини, закономірності розміщення родовищ й особливості їхньої розробки. Для різних практичних цілей важливі також геохімічні, гідрогеологічні карти, а також карти термальних вод, геотермічні, інженерно-геологічні тощо. Окрему групу складають палеогеографічні, що відображають фізично-географічні умови геологічного минулого.

ВАША ДУМКА

Фахівці Державної служби геології та надр України підготували карту «Геологічні пам'ятки природи», на якій відображено унікальні або типові геологічні об'єкти, що мають наукову, культурно-пізнавальну або естетичну цінність й охороняються державою.

Як ви вважаєте, чи варто витрачати зусилля та кошти на створення подібних карт? Обґрунтуйте свою думку.

На геологічній карті кожному кольору відповідають гірські породи певного віку. Скільки саме минуло їм років від дня народження, розповідає легенда геологічної карти. До того ж кожний «віковий колір» на карті (і в легенді) додатково закріплений спеціальною літерою -індексом.

Геологічне картування території дає можливість передусім оцінювати перспективи розвитку мінерально-сировинної бази. В інших сферах господарства ці карти мають не менш важливе значення і їх широко застосовують в організації заходів із захисту навколишнього середовища, у промисловому й цивільному будівництві, гідромеліорації та розв’язанні завдань водопостачання, прогнозуванні геологічних небезпек тощо. Значення й потреба використовувати таку інформацію швидко зростають у зв’язку з перспективою інтеграції економіки України в Європейський Союз.

ВАША ПРОПОЗИЦІЯ

Державна служба геології та надр України підготувала інтерактивну геологічну карту країни в масштабі 1:2500000. Ознайомтеся з нею на сайті:

http://supermaps.ukrdgri.gov.ua/geologymap/

default.aspx. Чи є у вас пропозиція щодо поліпшення змісту такої карти? Яку ще інформацію щодо геологічної будови своєї місцевості ви хотіли б побачити на такій карті?

ПІДСУМУЄМО

Геологічна історія Землі - це послідовність подій у розвитку Землі як планети. Вивчає ці події та процеси наука геологія.

Геологічна будова території України відображена на геологічній карті, яка показує територіальне поширення гірських порід різного віку.

На території України поширені гірські породи різного складу й віку - від найдавніших (архейських) до сучасних (четвертинних).

ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ

Геологічна історія, геологічна ера, геологічна епоха, епоха горотворення, геологічна будова, геологічна карта.

ПЕРЕВІРТЕ СВОЇ ЗНАННЯ ТА ВМІННЯ!

1. Чи запам’ятали? Упродовж яких геологічних ер та епох відбувалася геологічна історія території України?

2. Чи зрозуміли? Що і як відображається на геологічній карті України?

3. Чи можете застосувати? За допомогою палеогеографічних карт

https://geomap

. land.kiev.ua/geology-9.html визначте геологічний період, упродовж якого територія сучасної України була майже повністю вкрита морем.

4. Чи можете проаналізувати? Як відрізняються за походженням і складом найдавніші та наймолодші гірські породи на теренах України?

5. Чи можете оцінити? Оцініть значення геологічних знань для сучасної України.

 

Це матеріал з підручника Географія 8 клас Пестушко, Довгань, Уварова 2021 (поглиблений рівень)

 



Попередня сторінка:  27. Час в Україні. Системи відліку часу ...
Наступна сторінка:   29. Тектонічна будова та тектонічна кар...



^