Інформація про новину
  • Переглядів: 164
  • Дата: 24-02-2021, 19:17
24-02-2021, 19:17

31. Типи рельєфу за походженням

Категорія: Географія





Попередня сторінка:  30. Рельєф. Загальний план будови повер...
Наступна сторінка:   32. Мінеральні ресурси. Проблеми раціон...

ПРИГАДАЙТЕ

Чим зумовлене переважання на території України рівнин? Які сили беруть участь у формуванні рельєфу країни?

Типи рельєфу за походженням. Поверхня кожної з основних форм рельєфу далеко не однорідна. Як на рівнинах, так і в горах можна натрапити на безліч дрібніших форм рельєфу. Вони також є наслідком безперервної взаємодії внутрішніх і зовнішніх сил Землі. Саме під одночасним впливом таких сил і виникає закономірне утворення й розташування різних типів рельєфу на певній території - геоморфологічна будова.

Вулканогенні типи рельєфу виникли внаслідок вулканічної діяльності. Такі форми рельєфу трапляються в Криму, наприклад згаслий вулкан Карадаг, гори Аюдаг і Кастель. Вулканогенні типи рельєфу є також і в Карпатах. І не тільки у Вулканічному хребті, а й на Закарпатській низовині.

ВАША ПРОПОЗИЦІЯ

Деякі регіони та населені пункти на заході України буквально насичені не зовсім звичними за походженням горбами - це вулкани. Щоправда, вони давно згасли. І тепер численні вулканічні конуси височіють в околицях міст Ужгорода, Мукачева (мал. 88), Берегова. У центрі міста Хуст на вершині такого вулканічного горба ще в першій половині XIV століття був побудований укріплений замок.

А чи можна сьогодні з користю використовувати ці унікальні для України природні об'єкти. Які будуть ваші пропозиції із цього приводу?

На Керченському півострові вулканогенні форми рельєфу пов’язані з діяльністю грязьових вулканів (мал. 89). Їх тут понад п’ятдесят, переважно невеликих горбів заввишки інколи лише 1-2 м. Подекуди вони повільно зростають завдяки грязям, що стікають схилами грязьової сопки. Однак деякі вулкани згаслі й мають вигляд округлих невеликих прогинів, які нагадують казани. Найбільшим грязьовим вулканом Керченського півострова та всієї України є Джау-Тепе (у перекладі з тюркської - «ворожа вершина»). Його абсолютна висота становить близько 120 м, а відносна - 60 м.

Денудаційні типи рельєфу (від лат. denudatio - оголення) утворилися внаслідок руйнування гірських порід і перенесення їхніх уламків з підвищених форм рельєфу. Активну участь в утворенні денудаційного типу рельєфу відіграють води, лід, вітер. Саме завдяки їм такий тип рельєфу виник, зокрема, у Кримських горах, де поширені куести -пасма з асиметричними схилами. Денудаційний тип рельєфу характерний і для Карпат, а також багатьох височин України, де виникли численні пагорби-«останці», пасма, вали, уступи тощо. Так, наприклад, на Подільській височині майже на 200 км простягаються Товтри - горбисте пасмо (мал. 90). Це залишки бар’єрних рифів давнього моря на зразок сучасного Великого Бар’єрного рифу біля північно-східних берегів Австралії.

Водно-ерозійні типи рельєфу, що утворилися завдяки дії текучих вод, поширені повсюдно. Найменші з них - це рівчаки й вимоїни. А серед найбільших, зокрема, річкові долини, що подекуди мають каньйоноподібну форму та сягають завглибшки 180-200 м (мал. 91). Наприклад, на височині утворився найдовший в Україні каньйон -Дністровський, що має довжину 250 км і сягає глибини 100-120 м.

Так само глибокі (до 100-150 м) подекуди каньйоноподібні річкові долини відомі й на Приазовській височині. У Кримських горах невелика гірська річка Аузун-Узень спромоглася виробити трикілометрову ущелину завглибшки 250-320 м. За аналогією до відомого каньйону Північної Америки, вона одержала назву Великий каньйон.

Серед водно-ерозійних форм досить поширені на території України також яри та балки. Особливо їх багато в східній частині Придніпровської височини. Великі яри, завдовжки в кілька кілометрів і завглибшки 30-40 м, перерізають схили. Тому тут утворилися численні гор-бисто-пасмові підвищення, що відомі як Канівські гори. Густою мережею ярів та балок вирізняється Донецький кряж, передусім його центральна частина.

Алювіальні (наносні) типи рельєфу утворені відкладами водних потоків (від лат. alluvio - нанесення). До них належать заплави та надзаплавні тераси в річкових долинах. Так, у Прип’яті заплави подекуди сягають 20 км, а тераси - 150 км завширшки.

Льодовикові та водно-льодовикові типи рельєфу є наслідком діяльності покривного та гірського льодовиків. На рівнинах це ками -горби, завширшки іноді понад 1 км і заввишки від 5 до 30 м, представлені поодинокими формами й цілими полями. Вони трапляються на півночі Волинської, Житомирської і Київської областей. Так само на Поліссі подекуди трапляються й ози - лінійно витягнуті пасма завдовжки понад 20-30 км і заввишки до 30 м. Завдяки покривному льодовику минулих часів на півночі території України також поширені зандри - піщані (зандрові) рівнини. Вони сформувалися в результаті злиття поодиноких конусів, утворених потоками талих вод біля краю льодовика, і мають вигляд смуг до 20-30 км завширшки.

На схилах Українських Карпат, зокрема на масиві Чорногора, трапляються ерозійні форми рельєфу, як-от кари. Вони мають вигляд кріс-

лоподібних заглиблень, які, розростаючись і зливаючись між собою, можуть утворити цирки - великі заглиблення у вигляді амфітеатру.

Суфозійні типи рельєфу (від лат. suffossio - підкопування) виникають через вимивання дрібних часток ґрунту водами й просідання поверхні. Так, на сході Причорноморської низовини на лесовому покриві характерні численні плоскодонні западини та поди (великі западини) овальної форми. Глибина деяких подів сягає 15 м, а площа - до 1 км2.

Чимало невеликих (площею лише кілька квадратних метрів) замкнутих безстічних поглиблень і на Придніпровській низовині. За зовнішніми ознаками їх тут називають степові «блюдця».

Карстові типи рельєфу - лійки, печери, колодязі утворилися внаслідок розчинення природними водами крейдових, гіпсових і вапнякових гірських порід. Загальна кількість карстопроявів на території за різними джерелами становить приблизно 30 тисяч одиниць, а площа, яку вони охоплюють, складає майже 38 % території держави.

За сумарною протяжністю найбільших порожнин наша країна займає одне з провідних місць у світі. Тільки в гірській частині Криму вивчено понад 800 природних печер, шахт і колодязів. Найглибша карстова печера в Україні - Солдатська, що на масиві Карабі-Яйла. Тут води змогли проникнути у вапнякову товщу на глибину, що сягає 517 м.

Близько 100 печер виявлено на Поділлі, у Тернопільській області. Саме тут вода розчинила гіпсові породи в горизонтальному напрямку на відстань понад 200 км! Так утворилася найдовша у світі гіпсова печера, яку назвали Оптимістична. Її дослідження досі тривають, тому протяжність печери поступово «зростає». За останніми даними вона становить понад 260 км.

Упродовж останніх 30 років основним чинником активізації карстового процесу виступає господарська діяльність (шахти, кар’єри, водозабори, витоки з комунікаційних мереж), навіть у породах, що залягають на глибині 100-200 м, а в окремих випадках - 400-800 м.

Еолові (вітрові) типи рельєфу названі за ім’ям давньогрецького бога вітрів Еола. Утворені вітром піщані горби й пасма, дюни та кучугури поширені на Поліссі. Деякі з них простягаються на десятки кілометрів, сягаючи до 25 м заввишки. Великий погорбований піщаний масив площею понад 1500 км2 - Олешківські піски - утворився також у пониззі Дніпра.

Морські абразійні типи рельєфу створені процесами абразії (від лат. abrasio - зішкрібання), тобто механічного руйнування хвилями та прибоєм берегів морів. Унаслідок такого руйнування на берегах часто утворюються обриви, місцями з вертикальними уступами. Особливо вирізняється абразійним типом рельєфу узбережжя АР Крим, де довжина берегової лінії з розвитком абразії складає 822 км (Чорне та Азовське моря). Вирізняється за цим показником і Запорізька (270 км) та Одеська (86 км) області.

Подекуди витвори морських хвиль набувають чудернацьких форм, як-от Карадазькі («Золоті») ворота біля підніжжя Карадагу (мал. 92). Ця скеля-острівець нагадує браму заввишки 25 м і складається з вулканічних порід (базальтів).

Швидкість абразії вздовж рекреаційних територій коливається в інтервалі 5-20 м/рік. Значна щільність населення, тенденція до хаотичної забудови прилеглої території, збільшення техногенного навантаження призводять до деградації Азово-Чорноморського узбережжя та його втрати на окремих ділянках.

Морські акумулятивні тини рельєфу виникли завдяки акумуляції, тобто накопиченню (від лат. accumulatio - збирання в купу, накопичення) хвилями гірських порід уздовж узбережжя Чорного та Азовського морів. Це пляжі, пересипи, а також видовжені піщані смуги - «стрілки» та «коси». Найбільша серед них - Арабатська Стрілка - завдовжки 115 км і завширшки понад 7 км (мал. 93). Тендрівська Коса видовжена на 65 км і має ширину близько 2 км.

Техногенні типи рельєфу спричинюються діяльністю людини й можуть бути вироблені та насипні. До найбільших за розмірами вироблених техногенних форм рельєфу належать меліоративні канали, як-от Північнокримський, що завдовжки понад 400 км. Каховський канал простягається більш ніж на 130 км і сягає завглибшки 8 м. Численні вироблені техногенні форми пов’язані з видобуванням корисних копалин, як-от у Дніпропетровській, Кіровоградській, Житомирській, Вінницькій областях, Криму тощо. Загалом у межах України понад 5,5 тис. км2 складає площа так званих підроблених територій. Це території, де над гірничими виробками відбувається осідання земної поверхні. У зоні підробок лише в Донецькій області знаходиться 23 населених пункти, у тому числі міста Донецьк, Макіївка, Горлівка, Єнакієве, Білозерськ та ін.

Серед насипних техногенних форм рельєфу дамби, насипи шосейних доріг і залізниць. А на Донбасі відходи вуглевидобутку утворили цілі штучні «гори» конусоподібної форми - терикони.

Вплив рельєфу на діяльність людини. Рельєф помітно впливає на господарську діяльність людини, особливо на будівництво. Від рельєфу залежать особливості прокладання й будівництва різних інженерних споруд, населених пунктів, доріг, каналів, видобуток корисних копалин. Рельєф дуже впливає на сільське господарство. Від особливостей рельєфу залежать формування ґрунтів, площі та конфігурація

сільськогосподарських угідь (орних земель, сінокосів, пасовищ), використання техніки різного типу. Нерівний характер поверхні може ускладнювати можливості застосування сільськогосподарських машин. Рельєф також певною мірою визначає і створення полезахисних лісосмуг та умови проведення меліоративних робіт. Адже нахил земної поверхні впливає на характер стоку води, зволоженість та інтенсивність змиву ґрунтів, можливості утворення ярів та їхнього подальшого розвитку.

Загалом людство віддає перевагу рівнинам. Адже тут, завдяки вирівняній поверхні, набагато легше споруджувати будинки, прокладати дороги, вести сільське господарство й розвивати промисловість. Натомість життя в горах не тільки не зовсім зручне, але й небезпечне. У горах трапляються природні явища, що здатні знищувати цілі поселення в гірських і передгірських районах - обвали, снігові лавини, зсуви, землетруси, селі.

ВАША ПРОПОЗИЦІЯ

Сель характеризується значною руйнівною силою ґрунту, що насувається, виникає раптово, рухається зі швидкістю понад 10 м/с і може сягати понад 15 метрів заввишки. Найнебезпечнішим щодо умов для сходження селів є Карпатський регіон, де виявлено 2І9 селевих водозборів. Найбільшою селеактивністю характеризуються басейни р. Черемош і Прут. У Закарпатській області селевими басейнами зайнято 40 % площі, Івано-Франківській - 33 %, Чернівецькій - 15 %, Львівській - 8 %, в АР Крим - 3 % площі.

Скористайтеся сайтом Державної служби з надзвичайних ситуацій

https://www.dsns.gov.ua/ua/Sel-lavina.html

і підготуйте рекомендації щодо дій населення названих регіонів при загрозі селю.

У високих горах також нерідко несприятливі, а подекуди навіть екстремальні погодно-кліматичні умови, які суттєво відрізняються від в цілому комфортних умов прилеглих рівнин. Саме тому на рівнинах мешкає переважна більшість населення Землі, зокрема й України.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 6

Встановлення за картами (тектонічною, геологічною, фізичною) взаємозв’язків між тектонічними структурами і формами рельєфу, геологічною будовою та корисними копалинами в межах України.

ДОСЛІДЖЕННЯ

Метеоритні кратери на території України як одна з форм екзогенного рельєфу.

ПІДСУМУЄМО

Геоморфологічна будова території відображає закономірне утворення й розташування різних типів рельєфу.

На території України переважають такі типи рельєфу за походженням: вулканогенні, денудаційні, водно-ерозійні, алювіальні, льодовикові та водно-льодовикові, суфозійні, карстові, еолові, морські абразійні й акумулятивні, техногенні.

ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ

Геоморфологічна будова, типи рельєфу.

ПЕРЕВІРТЕ СВОЇ ЗНАННЯ ТА ВМІННЯ!

1. Чи запам’ятали? Що відображає геоморфологічна карта України?

2. Чи зрозуміли? Визначте чинники, що зумовили утворення різноманітних форм рельєфу в Україні.

3. Чи зможете застосувати? Оберіть тип рельєфу, який, на вашу думку, може стати туристичною принадою. Поясніть свій вибір.

4. Чи зможете проаналізувати? Поясніть закономірності поширення різних типів рельєфу на території України.

5. Чи зможете оцінити? Оцініть, наскільки великим є вплив рельєфу на діяльність людини у вашій місцевості.

 

Це матеріал з підручника Географія 8 клас Пестушко, Довгань, Уварова 2021 (поглиблений рівень)

 



Попередня сторінка:  30. Рельєф. Загальний план будови повер...
Наступна сторінка:   32. Мінеральні ресурси. Проблеми раціон...



^