1. У якій частині світу розташована Україна? 2. Як це розташування впливає на її природу та життя людей?

ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УСТРОЮ УКРАЇНИ. Україна є унітарною державою і парламентською республікою. Главою держави є президент, якого обирають на п’ять років. Виконавча влада в Україні належить уряду на чолі з прем’єр-міністром. Законодавча влада належить парламенту (Верховній Раді), яка складається із 450 депутатів (мал. 1). Термін їхніх повноважень — п’ять років.

Зараз Україна має такий адміністративно-територіальний поділ: 24 області, Автономна Республіка Крим, два міста центрального підпорядкування — Київ та Севастополь

Згідно із Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий статус на тимчасово окупованій території» від 15 квітня 2014 р Автономна Республіка Крим та місто Севастополь визнаються тимчасово окупованою територією. Згідно з постановою Верховної Ради України від 17 березня 2015 р. окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей визнано тимчасово окупованими територіями Сучасний адміністративно-територіальний поділ України зберіг радянську систему управління територіями й старі назви адміністративно-територіальних одиниць:

автономна республіка, область, район, місто, селище міського типу тощо.

За даними Державної служби статистики України, станом на початок 2020 р. Україна мала такі адміністративно-територіальні одиниці: АР Крим, 24 області, 490 районів, 841 об’єднана територіальна громада (ОТГ), 461 місто, у тому числі 189 зі спеціальним статусом республіканського й обласного значення, 108 районів у містах, 882 селища міського типу (смт) і 28 376 сіл.

Для порівняння, станом на початок 2011 р. в Україні було 490 адміністративних районів, 459 міст (180 зі спеціальним статусом республіканського й обласного

значення), 118 районів у містах, 885 селищ міського типу, 28 457 сіл

Адміністративно-територіальний поділ України постійно змінюється: зникають села, деякі з них перетворюються на селища міського типу або міста, тобто триває процес урбанізації

Мал. 1. а) Зала засідань Верховної Ради України; б) будівля Верховної Ради України та Марийський палац — місце проведення урочистих державних подій (зустрічі офіційних делегацій, прийоми, нагородження тощо).

Порівняйте дані Державної служби України на початок 2020 та 2011 рр. та зробіть висновки.

За часів перебування України у складі СРСР постійно проходили зміни в адміністративно-територіальному поділі. Наприклад, у 1932 р. відбувся перехід від округів до областей і районів. Фактично тоді й була закладена сучасна система адміністративно-територіального поділу країни. Першими були створені Київська, Харківська, Вінницька, Дніпропетровська та Одеська області.

Напередодні Другої світової війни, коли західна і південно-західна території України увійшли до складу колишнього СРСР, було створено Волинську, Львівську, Дрогобицьку, Станіславську (з 1962 р. — Івано-Франківська), Рівненську, Тернопільську, Чернівецьку та Ізмаїльську області. На базі Молдавської автономії у складі України виникла союзна республіка СРСР У роки війни було створено Херсонську, а після неї — Закарпатську й Черкаську області. Деякі області було об’єднано — Одеську та Ізмаїльську (1954 р. ), Львівську та Дрогобицьку (1959 р )

Мал. 2. Нові райони на прикладі Кіровоградської та Чернівецької областей України відповідно до постанови № 3650 «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 р.

2 ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СУЧАСНОГО АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УСТРОЮ УКРАЇНИ. Фактично сучасному адміністративно-територіальному устрою України вже понад 90 років.

Минуло 30 років від дня проголошення незалежності України, і послуговуватися старою схемою адміністративно-територіального поділу далі не можна. У межах адміністративно-територіальної реформи вся територія України в межах областей буде розділена на 1450 громад, а наявна кількість районів зменшена із 490 до 136, наприклад, на Київщині замість 25 районів буде лише сім (мал. 2).

Нові райони України (карти та склад): decentralization.gov.ua/news/12639.

З МОЖЛИВІ ЕКОНОМІЧНІ ТА СОЦІАЛЬНІ НАСЛІДКИ ЗМІН АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УСТРОЮ УКРАЇНИ. Постанова про скорочення кількості районів в Україні, прийнята Верховною Радою країни 17 липня 2020 р., набрала чинності 19 липня. У середньому в областях залишилося по чотири-п’ять адміністративних районів.

Візьмемо для прикладу Сумську область. Історично в ній сформувалися «неформальні» центри, які й стали ядрами нових адміністративних районів. До реформи в області було 18 районів, стало п’ять. На чолі їх опинилися такі міста, як Шостка, Конотоп, Ромни, Охтирка і Суми. Що це означає для держави? Суттєво зменшаться витрати на

утримання, як виявилося, неефективного розгалуженого державного апарату. Зі зменшенням кількості чиновників зменшаться не лише непродуктивні витрати, але й рівень корупції загалом у країні.

Важливим завданням реформи є зміна розподілу повноважень між органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади Має зникнути й нинішнє дублювання повноважень між органами влади, яка призначається з Києва в районні адміністрації, і виконавчими комітетами місцевого самоврядування. Це викликало конфлікти між ними та знижувало ефективність місцевої влади Не зрозуміло, яку роль після укрупнення районів відіграватимуть обласні адміністрації

Проаналізуйте економічну доцільність зменшення кількості районів в Україні.

4 ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ЗНАНЬ ПРО АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ ДЕРЖАВИ. Знання про адміністративно-територіальний устрій держави мають не лише пізнавальне, але й практичне значення. Кожен громадянин нашої держави має знати не лише те, хто є президентом країни, а й своїх місцевих керівників, адже стан довкілля й комфорт повсякденного життя залежать від їх ефективної роботи

Українці мають бути добре обізнані зі своєю локальною територією, де вони живуть. Треба знати не лише структуру та повноваження керівників власної ОТГ, але

і права й обов’язки громадянина в умовах природно-ресурсного довкілля. Лише виховання відповідальності кожного за свою територію, утримання її в чистоті, порядку, відповідальність за своє село й місто, вулицю і житло дозволять українцям спільно вирішувати власні проблеми своєї ОТГ або району. Так, наприклад, як це роблять швейцарці, які добре знають і люблять свою територіальну громаду, дбають про її добробут, а отже, відстоюють власні права на щасливе та екологічно чисте життя.

Фахівці Товариства дослідників України з ініціативи Міністерства розвитку громад та територій України підготували «Атлас адміністра

тивно-територіального устрою України. Новий районний поділ та територіальні громади: 2020». Голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Андрій Клочко зазначав: «Цей Атлас — не просто карта оновленого адміністративно-територіального устрою сучасної України. Атлас — це яскраве документальне свідчення одного з найскладніших і безумовно історичних етапів реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Мусимо рухатися далі — до дійсно децентралізованої країни, з дієвим місцевим самоврядуванням та ефективною територіальною організацією влади...».

ВИСНОВКИ

Сучасний адміністративно-територіальний поділ України значною мірою все ще зберігає риси старої радянської системи.

Поділ на області й райони був запроваджений в Україні ще в 1932 р.

В Україні заплановано зменшення кількості районів із 490 до 136.

Знання про адміністративно-територіальний устрій держави має не лише пізнавальне, але й практичне та економічне значення.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Доведіть, що будь-якій державі потрібен адміністративно-територіальний поділ.

2. Обґрунтуйте необхідність адміністративно-територіальної реформи в Україні.

3. Як зміниться вертикаль влади в Україні після адміністративно-територіальної реформи?

Це матеріал з підручника Географія 8 клас Масляк, Даценко, Капіруліна (2021, поглиблений рівень)