Попередня сторінка: 23. Особливості регулювання системи ві...
Наступна сторінка: 25. Геолого-геоморфологічні дослідженн...
РОЗДІЛ III
ПРИРОДНІ УМОВИ І РЕСУРСИ УКРАЇНИ
Тема 1. Геологічна будова, тектонічні структури, рельєф та мінеральні ресурси України
Пригадайте внутрішню будову нашої планети і будову літосфери в межах ділянок материків та океанічного дна.
ТЕКТОНІЧНА ТА ГЕОЛОГІЧНА КАРТИ УКРАЇНИ. На тектонічній карті України зображені форми та характер залягання гірських порід у земній корі, які утворилися в різний геологічний час, мають різний вік, розміри і площі. Ми маємо справу з поверхнею Землі, якою ходимо та їздимо. А якщо копнути глибше? Ну, наприклад, якою є будова Землі під Причорноморською низовиною або Подільською височиною? Із яких гірських порід складаються Карпати й Кримські гори? Коли вони виникли?
На геологічній карті України відображається географічне поширення гірських порід різного віку, які залягають під сучасними (четвертинними) відкладами гірських порід. Мабуть, ви погодитеся і з тим, що чим давнішими є гірські породи, тим глибше вони залягають. Знання про особливості залягання гірських порід важливі для пошуку корисних копалин, оскільки різні їх види утворилися в різний період геологічної історії нашої планети в різних природних умовах того часу. Наприклад, геологи не шукають корисні копалини (кам’яну сіль або крейду), які утворилися на дні морів,
якщо цих морів у той або інший геологічний час на певній місцевості просто не існувало.
2 ГЕОЛОГІЧНЕ ЛІТОЧИСЛЕННЯ І ТЕРИТОРІЯ УКРАЇНИ В РІЗНІ ГЕОЛОГІЧНІ ЕРИ. Земна кора України належить до континентального типу і тому послідовно із глибини й до поверхні складається з базальтового, гранітного та осадового шарів (мал. 1). Її потужність коливається від 25 до 65 км. Різні її шари утворилися в різний геологічний час. Він є проміжком, за який сформувалася земна кора. Вчені склали приблизну шкалу віку гірських порід і періодів, коли вони утворилися
Періодизація геологічної історії Землі називається геохронологічною таблицею (уперше запропонована французьким геологом Еженом Реневьє в 1900 р.). У ній наведена послідовність формування земної кори в певні відрізки геологічного часу. Найбільш тривалими етапами «біографії» нашої планети є геологічні ери. Від часу народження Землі й дотепер це архейська, протерозойська, палеозойська, мезозойська, кайнозойська ери, які тривали десятки й сотні мільйонів років Зрозуміло, що ін-
формація про найдавніші ери та періоди формування земної кори дуже обмежена.
З ПЛАТФОРМИ (ПЛИТИ), ЇХНЯ БУДОВА. Тектонічна будова території України дуже складна. Під більшою частиною її поверхні залягає дуже давня за віком утворення, стійка, майже нерухома кам’яна платформа, складена докембрійськими утвореннями, — Східноєвропейська плита. В основному на території України вогнищ землетрусів немає. Їх відгомін відчувається в періоди сейсмічної активності в горах, що оточують цю платформу, тобто переважно в альпійських складчастих хребтах Карпат, Криму й Кавказу (мал. 2).
1. За мал. 2 та фізичною картою Європи в атласі назвіть гірські масиви, сусідство з якими є сейсмічно небезпечним для плат-формної (рівнинної) території України.
2. За картою тектонічної будови в атласі та мал. 4 назвіть основні тектонічні структури в межах України та визначте приблизний вік гірських порід, що їх складають.
У центральній частині України, переважно під Придніпровською, Приазовською та частково Подільською височинами, пролягає Український щит — випукла частина платформи, що будовою дійсно нагадує щит. Його краї заглиблюються в осадові гірські породи товщі Землі, а середина піднята й подекуди виходить на поверхню.
У прадавні часи молодості нашої планети на цьому місці були високі гори. Тут знаходять найдавніші гірські породи, у яких увічнена сила молодої Землі. За мільярди років прадавні гори зруйнувалися майже повністю. Зараз лише в долинах річок на поверхню виходять їх окремі скелі
Якщо зняти шар осадових порід, які вкривають Східноєвропейську платформу, ми побачимо, що її тверда кам’яна основа дуже нерівна. Так, під Придніпровською низовиною лежить Дніпровсько-Донецька западина — найглибша на всій Східноєвропейській платформі. Цей ніби велетенський рівчак завглибшки до 18 км ущент заповнений осадовими породами (глина, пісковики, вапняки тощо)
На півдні країни в Криму та поблизу нижньої течії Дунаю невелику площу займає Скіфська плита, а вздовж верхньої течії Дністра на територію України заходить Західноєвропейська платформа
Зовсім інше походження і внутрішню будову мають Карпатські й Кримські гори. Як і Альпи, Кавказ та Гімалаї, вони належать до наймолодших за часом утворення складчастих споруд світу, і процеси горотворення тут усе ще тривають. Хоча діючих вулканів тут немає, проте нерідко відбуваються землетруси
Гірський Крим — складчаста споруда південної частини Кримського півострова — розташований у зоні глибинного розлому, у межах якого майже 150 млн років тому в середньоюрську епоху утворилися найбільші лаколіти — Аюдаг, Кастель, Урага, які інколи називають ненародженими вулканами (мал. 3).
Проаналізуйте мал. 4 та поясніть, як змінювалася геологічна будова та вигляд сучасної території України в різні географічні епохи. Які корисні копалини утворилися в різні геологічні часи? Як змінювалася флора і фауна території?
Англійський архієпископ Джеймс Ашшер (середина XVII ст.) був одним із перших, хто спробував визначити вік Землі та використав методи наукової хронології. Проте реально визначити вік планети Земля та геологічних порід, які її складають, стало можливим лише на початку XX ст. із розвитком наукових знань про радіоізотопне датування (британський фізик новозеландського походження Ернест Резерфорд, 1904 р.). У свою чергу, його використання стало можливим на основі відкриття радіоактивності (французький фізик, Лауреат Нобелівської премії Антуан Анрі Бек-керель, 1896 р.). В Україні ініціатором радіометричних досліджень був академік В. Вер-надський.
У сусідній Румунії, де стикаються Українські (Східні) Карпати та Південні Карпати, розташована зона Вранча (гори Вранча). Протягом XX ст. тут відбулося 30 сильних землетрусів. Один із них у 70-ті рр. XX ст. зруйнував столицю Румунії Бухарест. Унаслідок великої глибини виникнення землетрусів (80—190 км) їх відгомін відчувається на величезній площі від Греції на півдні до Фінляндії на півночі. У небезпечній зоні перебувають території України, які прилягають до Румунії (Буковина, Одеська область та ін.).
ВИСНОВКИ
Тектонічна будова території України дуже складна.
Природа на території України в різні геологічні ери суттєво відрізнялася від сучасної.
Під більшою частиною території України залягає дуже потужна й стійка Східноєвропейська платформа.
Карпати й Кримські гори є молодими складчастими структурами, процеси горотворння в яких ще тривають.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Доведіть, що тектонічні структури не завжди проявляються на поверхні землі.
2. Поясніть необхідність дослідження глибинних шарів нашої планети і території України.
3. Спрогнозуйте наслідки продовження процесів горотворення в Карпатах і Кримських горах.
|
Ери (тривалість у млн років) |
Періоди та їх тривалість у млн років |
Епоха горотворення та основні події, що відбувалися на поверхні Землі |
Основні геологічні події |
|
Кайнозойська (65 млн років) |
Четвертинний (антропоген — Q), 1,3 млн років |
АЛЬПІЙСЬКЕ, почалося 80 млн років тому і триває нині |
65 млн років тому морський басейн знову поширився на більшу частину території України. Поступово море відступило. Остаточно формуються Карпатська і Кримська гірські споруди. Відбувається підняття майже всієї території України, крім Причорномор'я. Загальне охолодження призводить до кількох льодовикових епох у Європі. Найбільше, Дніпровське, зледеніння поширилося на значну частину території України. Після танення льодовика сформувався сучасний вигляд природного середовища — рельєфу, річкової мережі |
|
Неогеновий (неоген — N), 2,1 млн років |
|||
|
Палеогеновий (палеоген — Р), 42 млн років |
|||
|
Мезозойська (75 млн років) |
Крейдяний (крейда — K), 75 млн років |
МЕЗОЗОЙСЬКЕ (кіммерійське, 220—80 млн років тому |
Близько 245 млн років тому на платформній частині України почав переважати рівнинний суходіл. Наприкінці ери відбулося найбільше зі всієї геологічної історії України поширення морських площ, що вкрили майже всю територію, крім центральної частини. У цю еру проявилася мезозойська складчастість, сформувалася гірська споруда на місці Криму, Азовського моря і північної частини Чорного моря. Згодом гори зруйнувалися і стали дном моря. У Закарпатті активно діяли вулкани |
|
Юрський (Юра — J), 60 млн років |
|||
|
Тріасовий (тріас — T), 35 млн років |
|||
|
Палеозойська (Палеозой, 330 млн років) |
Пермський (перм — P), 55 млн років |
ГЕРЦИНСЬКЕ (пізньопалеозойське), 375— 220 млн років тому |
Понад 570 млн років тому на місці Карпат (Пракарпати) з'явилися перші гірські споруди, що островами виступали з води. Майже на всій території України відбулося опускання платформи, що на заході, півночі та сході супроводжувалося наступом моря. Формувався Донецький прогин земної кори, Дніпровсько-Донецька западина. Початок формування Донецької складчастої споруди. Утворення нового прогину земної кори (моря Тетіс) у Середземноморському рухомому поясі |
|
Кам'яновугільний (карбон — C), 60 млн років |
|||
|
Девонський (девон — D), 60 млн років |
|||
|
Силурійський (силур — S), 25 млн років |
КАЛЕДОНСЬКЕ (ранньопалеозойське), 545—375 млн років тому |
||
|
Ордовицький (ордовик — O), 45 млн років |
|||
|
Кембрійський (кембрій — G), 100 млн років |
|||
|
Протерозойська (Протерозой, 2000 млн років) |
Час бактерій та водоростей |
БАЙКАЛЬСЬКЕ, 1000—550 млн років тому |
Понад 2600 млн років тому продовжувалося формування Східноєвропейської платформи та почалося формування осадового чохла в її глибинних розломах, які утворилися під дією внутрішніх сил Землі внаслідок розбиття кристалічної основи на блоки різної величини. В Середземноморському рухомому поясі утворився Карпатсько-Кавказький прогин земної кори, де впродовж усієї геологічної історії земна кора то піднімалася, то опускалася і затоплювалася морем |
|
Архейська (Архей, 2700— 3800 млн років) |
Понад 3800 млн років тому в межах України земна кора складалася з магматичних і метаморфічних порід, була тонкою, пластичною. Унаслідок дії внутрішніх сил Землі вона зазнавала різних рухів: вигиналась, утворюючи гірські споруди в одних, розламуючись на окремі блоки в інших місцях. Окремі великі ділянки земної кори втратили пластичність і стверділи, почалося формування давньої Східноєвропейської платформи |
Мал. 4. Геохронологічна таблиця.
|
у межах території сучасної України |
Найбільш характерні корисні копалини |
|
Формування сучасного рельєфу та берегової лінії Чорного та Азовського морів. Триває процес утворення Карпат і Кримських гір |
Нафта Передкарпаття. Буре вугілля Правобережжя. Торф, каолін, будівельні матеріали, нікопольські марганцеві руди |
|
Інтенсивна вулканічна діяльність, утворення Вулканічного хребта Українських Карпат. Відокремлення Чорного моря. Залишки морських басейнів лише на півдні та південному заході, утворення на їх узбережній зоні рифів — Подільські Товтри. Розвиток людиноподібних мавп. Початок зледеніння |
Керченські залізні руди, граніти, мармур, нафта, буре вугілля, кам'яна сіль |
|
Руйнування мезозойських гір, початок Альпійської складчастості. Платформна частина України зазнавала горизонтальних рухів і неодноразово вкривалася морем. У Карпатській і Кримській геосинкліналях також панував морський режим, відбувалися інтенсивні тектонічні рухи. Формування Карпатського флішу |
Кам'яна сіль, горючі сланці, боксити, фосфорити, буре вугілля, нафта, газ, марганцева руда |
|
На початку періоду на платформних областях України переважав суходіл. Згодом унаслідок обсікань півдня Східноєвропейської платформи площа морів розширилася майже на всю територію України. У тектонічних западинах утворюються відклади значної потужності. Початок утворення Кримських гір і Карпат. Наприкінці періоду більшість територій перетворилася на суходіл. Вимирання мезозойських плазунів, розвиток птахів та флори, яка дала початок сучасній рослинності |
Мергелі, крейда Волині та Донбасу, фосфорити сходу і північного сходу України. Вугілля, нафта, горючі сланці |
|
Характеризується переважно як морський. На Донбасі відбувалися інтенсивні горотворчі процеси, а з території Українського щита та Воронезького кристалічного масиву осадові породи виносилися в оточуючі їх моря в межах Дніпровсько-Донецької та Галицько-Волинської западин. Карпати і Крим неодноразово вкривалися морями |
Вапняки, кам'яне вугілля, нафта, горючі сланці, фосфорити |
|
Формування Кримського флішу (морські осадові гірські породи переважно уламкового походження). Майже повна відсутність морських басейнів (крім західної частини України) у кінці періоду відновлення тектонічних рухів на Донбасі |
Кам'яне вугілля, нафта |
|
Розширення рівнинних областей суходолу, на півдні і південному заході через Крим, Карпати і Добруджу протяглася гірська система. Клімат теплий і сухий, а в другій половині періоду напівпустельний, поступово зникають ліси з папороті і плавунів |
Утворення запасів високоякісного гіпсу та кам'яної солі на Донбасі як наслідок висихання водойм. Утворення родовищ солей Карпат, нафти Дніпровсько-Донецької западини, кам'яного вугілля, доломітів, вогнетривких глин, вапняків, марганцевих руд |
|
Морські басейни займали більшу частину України, у східній частині відбувалося багаторазове чергування суходолу і моря, значне опускання території, що заповнювалася потужними осадовими відкладами. Майже на всій території панував субтропічний клімат, що сприяло розвитку пишної рослинності та утворенню боліт і торф'яників у дельтах річок та на берегах озер |
Нагромадження і перетворення на вугілля рослинних решток Донбасу та Львівсько-Волинського басейнів, чергування вугільних шарів із пісковиками через багаторазове чергування неглибокого моря із суходолом. Горючі сланці та дрібнозернисті пісковики Карпат |
|
Інтенсивна тектонічна діяльність у межах Донбасу. Скорочення площі морів на початку періоду та опускання суходолу і формування Дніпровсько-Донецької западини в його середині |
Утворення червоних пісковиків у Придністров'ї, базальтів, нафти, кварцитів, солей та розсолів |
|
Прояви каледонського горотворення, особливо активно в межах сучасних Карпат (Пракарпати). Початок утворення морських басейнів у південно-західній частині України |
Відклади вапняків, глини, пісків із коралами, брахіоподами, трилобітами. Утворення вапняку, пісковиків, солі, нафти Дніпровсько-Донецької западини |
|
Загальне підняття території, що згодом змінюється її опусканням і наступом моря. Початок формування на сході України Донецької складчастої споруди та Дніпровсько-Донецької западини |
Сіль, нафта, вапняки |
|
Інтенсивний розвиток різних видів життя. Виникнення наземних рослин і тварин. Потрапляння продуктів руйнування Українського щита в море на західній частині території України |
Вапняки, гіпс, кам'яні солі |
|
Під Рифейським морем розташовувалися території сучасної Волині та Поділля. По всій території відбувалися активні рухи земної кори та інтенсивна вулканічна діяльність, наслідками якої є базальти Рівненщини |
Утворення покладів лабрадоритів, гранітів, польового шпату, кристалічних сланців, графітів, вогнетривких глин |
|
Формування Українського кристалічного щита з пізнішим утворенням окремих його блоків, розбитих скидами. Активне горотворення і вулканічна діяльність із виливами магми на поверхню. Значна територія вкрита горами |
Утворення значної частини покладів криворізьких та кременчуцьких залізних руд, сланців, кварцитів, пісковиків
|
Це матеріал з підручника Географія 8 клас Масляк, Даценко, Капіруліна (2021, поглиблений рівень)
Наступна сторінка: 25. Геолого-геоморфологічні дослідженн...