Інформація про новину
  • Переглядів: 479
  • Дата: 26-02-2021, 16:03
26-02-2021, 16:03

1. Статус українських земель у першій половині XVI століття. Люблінська унія 1569 року

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  16. Культура Русі у другій половині XI - п...
Наступна сторінка:   2—3. Соціальна структура суспільства т...

Українські землі у складі Речі Посполитої (XVI — перша половина XVII ст.)

ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

про політичнє становище українських земель у першій половині XVI ст.; якими були передумови укладання, сутність і наслідки запровадження Люблінської унії для українського суспільства; що таке «федеративна держава», «Люблінська унія», «Річ Посполита», «шляхетська демократія», «воєводство» .

ПРИГАДАЙТЕ

1. Які події середньовічної історії України вам запам'яталися найбільше? Чому? 2. Яким було становище українських земель наприкінці XV ст.? 3. Покажіть на карті держави, у складі яких перебували українські землі наприкінці XV ст. 4. Назвіть і покажіть на карті українські землі, які наприкінці XV ст. перебували у складі Корони Польської і Великого князівства Литовського, Руського й Жемайтійського.

1 ПОЛІТИЧНЕ СТАНОВИЩЕ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ у першій половині XVI ст. У першій половині XVI ст. українські землі перебували у складі різних держав. Досить значна їх частина, а саме Підляшшя, Волинь, Східне Поділля (Брац-лавщина) і Київщина, входили до складу Великого князівства Литовського, Руського й Жемайтійського, а Галичина, Белзщина, Холмщина та Західне Поділля належали Короні Польській. Від середини XIV ст. Буковина була частиною Молдавського князівства. У 1514 р. Молдавське князівство разом з українськими землями потрапило в залежність від Османської імперії. Турецька влада створила на Буковині військово-адміністративну одиницю — Хотинську райю. Закарпаттям із XIII ст. володіло Угорське королівство. Унаслідок поразки від турків-османів під Мо-гачем у 1526 р. Угорщина втратила свою незалежність, а Закарпаття поділили Священна Римська імперія (західна частина) і залежне від турків-османів Трансільванське (Се-миградське) князівство (східна частина).

У Криму та частині Північного Причорномор’я від середини XV ст. існувала держава кримськотатарського народу — Кримське ханство, яке з 1475 р. було васалом Османської імперії. Чернігово-Сіверщина внаслідок московсько-литовських війн кінця XV — початку XVI ст. увійшла до складу Московської держави.

Корона Польська — назва держави, запроваджена в Польському королівстві від середини XIV ст, що існувала незалежно від наявності або відсутності виборного короля .

2 ПЕРЕДУМОВИ УКЛАДЕННЯ ЛЮБЛІНСЬКОЇ УНІЇ. У 60-ті рр.

XVI ст. на українських землях відбулися важливі зміни, пов’язані з об’єднанням Корони Польської та Великого князівства Литовського в єдине державне утворення.

Якими були передумови цього об’єднання? Велике князівство Литовське дуже послабилося. Зазнавши поразки у війнах із Московією наприкінці XV — у першій половині XVI ст., Литва втратила значну частину своєї території. Із 1561 р. Литва брала участь у Лівонській війні проти Московської держави. Унаслідок поразок литовська сторона опинилася у глибокій кризі та прагнула отримати воєнну допомогу від Польщі. Натомість Польща сподівалася скористатися ослабленням Литви, щоб реалізувати свої плани просування на слов’янський Схід.

Чи правильним є судження, що обидві держави — учасники Люблінської унії були зацікавлені в об'єднанні, але по-різному? Чому?

Ідея об’єднання Литви та Польщі мала підтримку в обох державах, але відрізнялася за змістом. Литовські магнати,

що мали панівне становище в державі, погоджувалися на об’єднання «двох рівних» за умови існування окремого сейму й забезпечення свого привілейованого становища. Натомість середня і дрібна шляхта, незадоволена пануванням магнатів, сподівалася, що завдяки об’єднанню отримає такі самі привілеї, якими користувалася у своїй державі польська шляхта.

Польські магнати та шляхта загалом підтримували ідею об’єднання держав. Вони вбачали в цьому можливість отримати нові землі й залежне селянство. При цьому польська сторона керувалася ідеєю давньої належності частини українських земель до Польщі, від якої вони начебто були відірвані, і, відкидаючи пропозиції литовських магнатів, виступала за включення Литви до складу Польщі.

Українське шляхетство також мало свою позицію. Воно здебільшого схвально ставилося до об’єднання Литви та Польщі, сподіваючись, що завдяки цьому влада зміцніє та зможе захистити південні кордони від татарських нападів.

Об’єднання двох держав також відповідало економічним інтересам української шляхти, оскільки через Польщу проходили торговельні шляхи до країн Західної Європи. При цьому українські князі виступали за об’єднання Польщі, Литви й України в одну державу на рівних засадах. Українська дрібна й середня шляхта, що не мала таких привілеїв, як князі й магнати, завдяки об’єднанню сподівалася перш за все здобути рівні права з магнатською верхівкою та отримати можливість впливати на справи в державі.

З ЛЮБЛІНСЬКИЙ СЕЙМ 1569 р. Для вирішення питання об’єднання Корони Польської та Великого князівства Литовського в польському місті Люблін у 1569 р. зібрався спільний сейм представників привілейованих станів обох держав. Гострі суперечки щодо форми об’єднання тривали близько шести місяців. Литовська сторона виступала за створення федеративної держави, а польська — за інкорпорацію (включення) Литви до складу Польщі.

Переконавшись, що польська сторона не збирається зважати на її пропозиції, литовська делегація залишила сейм, щоб зірвати його роботу. У відповідь на це польський сенат (верхня палата сейму) закликав готуватися до війни з Литвою та звернувся до короля Сигізмунда II Августа з вимогою прийняти рішення щодо включення до Польщі Волині й Підляшшя. Оголосивши про приєднання цих земель, польський король наказав шляхті, яка мала там маєтки, прибути до Любліна та присягнути Польщі (під загрозою втрати своїх володінь). Пізніше король видав привілей про повернення під свою владу Брацлавщини й Київщини, стверджуючи, що «вся Руська земля з давніх часів, починаючи від предків наших королів польських, була приєднана разом з іншими першими частинами до Польської корони».

Федеративна держава — союзна держава, що складається з кількох державних утворень, кожне з яких, зберігаючи власні органи влади, підпорядковується загальнофедеративним органам влади .

Якими були позитивні й негативні наслідки Люблінської унії?

ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ

Із рішення Люблінського сейму про утворення Речі Посполитої

Польське королівство і Велике князівство Литовське, згідно з попередньою інкорпорацією (об'єднанням) між ними, складають з обох вищезазначених народів одне нерозрізнюване неподільне тіло, [у якого] на вічні часи одна голова, не окремі государі, а один — король польський, який, згідно з давнім звичаєм і привілеєм, спільними голосами поляків і Литви буде обиратися в Польщі...

Що ж до обрання, уведення його на стіл Великого князівства Литовського, то воно має припинитися. Головний сейм завжди має бути один, а не окремі; крім того, має бути один ніколи не роз

дільний сенат для всіх справ і потреб. Монета має бути одноманітна й однакова за вагою й пробою. Як у Польщі, так і в Литві мають бути знищені всі торгові мита й побори. Віднині й на вічні часи не слід брати жодних мит із духовних і світських людей шляхетського звання і з їх підданих.

Робота в парах. Обговоріть і дайте відповіді на запитання: 1. Хто очолював Річ Посполиту? 2. Які привілеї отримувало шляхетство завдяки об'єднанню? 3. Чим об'єднання Польщі та Литви було вигідне купецтву?

Литовська делегація змушена була підкоритися польській стороні, повернутися на сейм і погодитися на вилучення зі складу своєї держави зазначених українських земель за умови створення федеративної держави.

1 липня 1569 р. в Любліні уклали унію (союз) про об’єднання Корони Польської та Великого князівства Литовського у федеративну державу «двох народів» Річ Посполиту (дослівно — республіку).

Короля Речі Посполитої спільно обирали на сеймі представники польської та литовської шляхти. Польща й Литва зберігали окремі законодавство, судову систему, центральний і територіальний уряди, військо та фінанси. Проте в Литві власний сейм був ліквідований, і вона втратила право на самостійні зовнішні відносини з іншими державами.

Люблінська унія 1569 р. —

об'єднання Корони Польської та Великого князівства Литовського в одну державу — Річ Посполиту за рішенням спільного сейму обох держав, проведеного в 1569 р. в місті Люблін.

4 СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ЗМІНИ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ ПІСЛЯ ЛЮБЛІНСЬКОЇ УНІЇ. Укладення унії сприяло здобуттю перемоги польською і литовського арміями в Лівонській війні. Річ Посполита стала однією з наймогутніших європейських держав. Із часом посилилася її роль як культурного центру євроатлантичної цивілізації серед слов’янських і балтських народів. Водночас у системі Речі Посполитої закладалися передумови для економічних і політичних переваг польської сторони й недостатньо враховувалися інтереси білоруської та української спільнот.

Українські землі у складі Речі Посполитої поділялися на воєводства. Вони складалися з повітів, де адміністративна й судова влада зосереджувалася у призначуваних королем старост. У воєводствах і повітах для вирішення місцевих питань, обрання депутатів на загальнодержавний Вальний сейм час від часу скликали шляхетські сеймики. Воєводства очолювали воєводи, яких призначала влада. Вони здійснювали адміністративну та військову владу, головували на місцевих сеймиках.

Воєводство — адміністративно-територіальна одиниця на українських землях у складі Великого князівства Литовського й Корони Польської у XV—XVIII ст.

Було створено систему шляхетських станових судів. У гродських судах цивільні й кримінальні справи розглядали старости. У підкоморських судах суддя-підкоморій вирішував суперечки, пов’язані з розмежуванням шляхетських володінь. Земські суди складалися із судді, підсудка й писаря та обиралися на повітових сеймиках шляхтою. Вони діяли тимчасово й спочатку розглядали лише суперечки місцевої шляхти.

Люблінська унія мала як позитивні, так і негативні наслідки для українських земель. Так, їх основна частина об’єдналася в межах однієї держави, що сприяло національно-культурному розвитку українського народу. На приєднаних до Корони Польської українських землях зберігалося судочинство за нормами Литовських статутів та ведення діловодства руською мовою (так тоді називали українську й білоруську мови). Українські князі й шляхта мали можливість обіймати посади в місцевій адміністрації незалежно від свого віросповідання. Завдяки Люблінській унії українські землі долучилися до нових форм суспільного життя: «шляхетської демократії», місцевого самоврядування, станового судочинства тощо. Через Польщу на українські землі поширився західноєвропейський культурний вплив, збільшувалася кількість навчальних закладів.

«Шляхетська демократія» —

назва, що використовувалася щодо устрою Речі Посполитої, за якого провідна роль у державі належала привілейованому стану, що управляв країною від імені всього народу.

Литовські статути — зводи законів Великого князівства Литовського 1529, 1566

і 1588 рр ., створені на основі місцевого литовського і руського (білоруського й українського) права з відповідним останньому судочинством.

ЦІКАВІ ФАКТИ

На думку сучасного українського історика Петра Кралюка, Люблінська унія певною мірою перешкодила в XVI ст. Московській державі поглинути українські землі й розчинити їх у «московському морі» . Проте вона сприяла розчиненню тогочасної української суспільної верхівки в «Польському морі».

ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ

Із постанови Вального сейму Речі Посполитої (1590 р.)

Вказали нам коронні чини, що від значних у нашій державі просторів пустих земель, розташованих на кордоні з Білою Церквою, ніякої користі нема ні громадської, ні приватної, отже, як ці землі можна було б перетворити на корисні, аби не лежали пусті . Тому внаслідок даного нам від усіх чинів дозволу встановлюємо, що будемо вважати себе вільними в роздачі в цьому розумінні тих пустирів на вічність особам шляхетського стану, вислуженим перед нами і Річчю Посполитою, на розсуд і волю нашу...

Робота в парах. Обговоріть і визначте: 1. Як влада Речі Посполитої розпоряджалася українськими землями, що перебували в її складі? 2. Чим влада обумовлювала доцільність запроваджених заходів?

Необхідність брати участь у роботі сеймиків, Вального сейму, спілкування з польськими урядовцями спричиняли поступову полонізацію й денаціоналізацію української шляхти. Завдяки Люблінській унії король отримав можливість наділяти польську шляхту маєтками на новопри-

єднаних територіях. Поява на українських землях володінь польських магнатів спричинила значне посилення визиску селянства. Згідно з умовами Третього Литовського статуту 1588 р., селяни, що жили на землі власника маєтку понад десять років, ставали його кріпаками. Водночас унаслідок полонізації та покатоличення посилювалися національно-релігійні утиски переважної частини українського населення. Також марними виявилися надії на припинення татарських нападів і шляхетських наїздів на українські землі.

ЧИ ПОГОДЖУЄТЕСЬ ВИ З ТИМ, ЩО... ЧОМУ?

■ У першій половині XVI ст. українські землі перебували у складі кількох різних держав .

■ У 60-х рр . XVI ст. сформувалися передумови для об'єднання Корони Польської та Великого князівства Литовського в єдину державу. Проте бачення форми

та змісту майбутнього державного об'єднання в його учасників суттєво відрізнялося .

■ Унаслідок укладення Люблінської унії на карті Європи постала нова держава — Річ Посполита. Більша частина українських земель опинилася під польською владою, що вплинуло на становище її населення.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Асоціації». Правила гри. Учи-

тель/учителька називає термін, назву, історичне явище тощо за розглянутим матеріалом і пропонує учням та ученицям навести асоціації, які вони в них викликають. У разі необхідності вчитель/вчителька просить пояснити ту чи іншу асоціацію .

2. Яким було становище українських земель у першій половині XVI ст.? 3. У чому полягали передумови об'єднання Польщі й Литви і його бачення польською, литовською та українською сторонами? 4. Як уклали Люблінську унію? 5. Що змінилося для українських земель після Люблінської унії?

6. Покажіть на карті, до складу якої держави та які саме українські землі входили в першій половині XVI ст. До складу якої держави входили в цей час землі, де ви живете? 7. Покажіть на карті назви й центри воєводств, створених польською владою на землях, отриманих за Люблінською унією . 8. Робота в парах. Складіть таблицю «Укладення Люблінської унії».

9. Робота в малих групах. Розв'яжіть історичну задачу. Польський король Сигізмунд II Ав-густ у виданому 6 червня 1569 р . привілеї про повернення Київщини до складу Польщі наголошував: «Київ був і залишається головою й головним містом Руської землі, а вся Руська земля з давніх часів, починаючи від предків наших королів польських, була приєднана разом з іншими першими частинами (Під-ляшшям, Волинню і Брацлавщиною — Авт.) до Польської Корони». Чи погоджуєтесь ви із цим? Наведіть факти, що підтверджують вашу думку.

 

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Гісем, Мартинюк (2021, поглиблений рівень)

 



Попередня сторінка:  16. Культура Русі у другій половині XI - п...
Наступна сторінка:   2—3. Соціальна структура суспільства т...



^