ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

якими були особливості становища православної церкви в XVI ст.; про розгортання реформаційних і контрреформаційних рухів на тогочасних українських землях; яку роль відігравали православні братства; визначення термінів і понять: «право патронату» («право подавання»), «протестантизм», «аріанство», «церковні братства», «ставропігія».

1 СТАНОВИЩЕ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ. Період XVI століття вважають «темною добою» в історії української православної церкви. Тоді церковне життя на території України розвивалося під іноземною та іновірною польсько-литовською владою. І хоча проголошувалося терпиме ставлення до православ’я, забезпечення прав і привілеїв православної церкви, через низку причин виникла глибока криза церковного життя. Водночас саме в цей період розвинулися такі характерні особливості українського православ’я, як активна участь у житті церкви світських осіб та зближення церковного життя, духовної освіти й школи, що змушені протистояти наступу латинської культури, католицизму та реформаційним рухам.

На становище православної церкви негативно впливало чинне в Короні Польській і Великому князівстві Литовському право патронату, або «право подавання». Відповідно до нього питання призначення на митрополичу та єпископську кафедри залежало від великого князя литовського й польського короля. Після Люблінської унії ситуація погіршилася. Польські королі за правом патронату, «подаючи хліби духовні й роздаючи столиці духовні», інколи призначали на посади єпископів і архімандритів (настоятелів монастирів) за гроші. Королі також надавали посади в православній церкві світським особам (шляхті, військовим) за борги держави цим людям, різноманітні послуги на прохання наближених до королівського двору осіб тощо.

ПРИГАДАЙТЕ

1. Яким було становище православної церкви на українських землях у складі Корони Польської та Великого князівства Литовського в другій половині XIV — XV ст.? 2. Коли єдина для східнослов'янських земель Київська митрополія розділилася на Московську й Київську? 3. Що таке Реформація? Як вона розпочалася в Західній і Центральній Європі? 4. Дайте визначення кальвінізму та назвіть його основні засади. 5. Що таке Контрреформація? Якою була її мета?

На приватних землях правом патронату щодо православних церков і монастирів користувалися магнати та шляхта. Воно полягало у праві власності на церкви й монастирі в їхніх маєтках, селах і містах. У таких парафіях священники не обиралися вірянами, а призначалися па-тронами-шляхтичами за правом патронату. Тому життя церковної громади залежало від віросповідання власника маєтку або міста та його ставлення до православ’я. Магнати і шляхта розпоряджалися церквами й монастирями на підставі права власності: закладали, обмінювали, продавали, здавали в оренду, віддавали як посаг тощо.

Польська влада надала православній церкві набагато менше прав порівняно з католицькою. Православних єпископів не допускали до участі в роботі сенату. Православне духовенство, на відміну від католицького, мало сплачувати податки. Хоча з 1573 р. польські королі зобов’язалися дотримуватися релігійної віротерпимості, фактично польська влада й католицьке духовенство негативно ставилися до православ’я, вбачаючи в ньому перешкоду для свого просування на Схід.

Чи є правильним судження, що XVI ст. стало «темною добою» в історії православної церкви на українських землях? Поясніть свою позицію, використовуючи матеріал параграфа.

ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ

Зі скарги Львівського Успенського братства про утиски православної громади міською владою (1593 р.)

...Насамперед змушувала [міська рада] великим насильством нас. до послуху папського костьолу, до свят нового календаря, мордуючи в'язницями і караючи штрафами. Вранці, в день св. Маргари-та... насильно виволокли і вкинули до темної в'язниці під ратушею Василя, учня сідляра. а також челядників . Майстри і челядники прийшли до пана бурмистра, питаючи, з якої причини їх слуг з дому похапали за їхньої відсутності . На це пан бурмистр відповів: «Причина та, що ви не святку

єте наших свят, не буваєте на казаннях в нашому костьолі й не слухаєте, коли ксьондзи заповідають свята. Отже, ідіть і ви сидіти». Потім на прохання і на вимогу братів та сусідів своїх, [арештовані] були випущені. А такого навіть у поганській державі не терпить християнський народ.

Робота в парах. Обговоріть і визначте, як ставилася до прав православної громади Львова міська влада.

Суттєво ускладнювало ситуацію те, що Київська митрополія, підпорядкована Константинопольському патріархату, не мала належної підтримки від Церкви-матері, яка переживала важкі часи після завоювання 1453 р. турками-осма-нами Константинополя та падіння Візантії. Це спонукало руський єпископат до пошуку надійної опіки й захисту.

Протестантизм — один із трьох (поряд із католицизмом і православ'ям) напрямів у християнстві, який виник у період Реформації в XVI ст.

Аріанство — одна з тєчій у ранньому християнстві, відроджена в XVI ст. в період поширення Реформації в Європі .

2 РЕФОРМАЦІЙНІ ТА КОНТРРЕФОРМАЦІЙНІ РУХИ В УКРАЇНІ. У XVI ст. Європу охопила Реформація — церковно-релігійні й суспільно-політичні течії, спрямовані проти католицької церкви, за повернення до біблійних витоків християнства. Із поширенням у Західній і Центральній Європі реформаційних ідей пов’язані початок пробудження національної свідомості, розвиток культури окремих народів та виникнення протестантизму.

У 30—40-х рр. XVI ст. із Європи через Польщу на українські землі почали поширюватися реформаційні вчення. Одним із таких вчень був кальвінізм. На території України громади кальвіністів виникали у великих панських маєтках або містах, що належали магнатам. Першими прийняли кальвінізм магнатські родини Потоцьких і Радзивіллів. До них приєдналися представники знатних православних родів (Вишне-вецькі, Хоткевичі, Сапеги). Громади кальвіністів виникали також на Закарпатті, Холмщині, Підляшші, Перемишльській і Белзькій землях. Інша течія протестантизму — лютеранство — на території України поширення не набула.

У другій половині XVI ст. в Галичині, на Волині, Поділлі та Київщині поширилося аріанство — напрям у протестантизмі, прихильники якого визнавали лише Бога Отця, заперечуючи цим християнське вчення про Святу Трійцю.

У Речі Посполитій прибічників аріанства називали со-цініанами. До них на тогочасних українських землях належали представники відомих шляхетських родин — Гой-ські, Немиричі, Сенюти-Ляховецькі, Гулевичі-Воютинські, Чапличі та інших. Проте серед більшості населення соці-ніанство не поширилося.

Особливістю всіх реформаційних рухів було те, що вони не охоплювали широкі верстви українського населення. За підрахунками історика М. Грушевського, на українських землях існувало близько 100 невеликих протестантських громад, створених переважно шляхтою, і далеко не завжди українською. Проте поширення протестантизму на певний час загальмувало проникнення католицизму в Україну. В основних засадах Реформації (звільнення з-під влади Риму, наближення церкви до народу, переклад Біблії народною мовою) українське православне населення вбачало засіб протидії католицизму, пристосовуючи реформаційні ідеї до власних потреб.

Важливим наслідком поширення ідей Реформації на українських землях стала поява перекладів Святого Пись-

ма. Зокрема, у 1556—1561 рр. на Волині було створено Пересопницьке Євангеліє — перший із відомих перекладів Святого Письма староукраїнською літературною мовою.

У 60-х рр. XVI ст. в Україні набула поширення Контрреформація — рух, розпочатий католицькою церквою для свого оновлення та протидії Реформації. У 1569 р. за підтримки влади на українських землях розгорнуло діяльність «Товариство Ісуса» (орден єзуїтів). Завдяки наполегливій діяльності єзуїтів, яких підтримувала польська влада, їхніми прибічниками стало чимало магнатів і шляхти. Єзуїти навернули на католицизм родини Радзивіллів, Хоткеви-чів, Сапегів та інших. У 70—80-х рр. XVI ст. на українських землях єзуїти відкривали свої школи, які мали досить високий рівень навчання. Водночас вони сприяли поширенню католицизму.

З ЦЕРКОВНІ БРАТСТВА. У їх

землях розгортався братський рух, пов’язаний із діяльністю створюваних православними вірянами організацій — церковних братств.

Спочатку православні містяни, створюючи братства за зразком ремісничих цехів, керувалися благодійницькою метою — дбати про побудову й обслуговування церкви, влаштовувати доброчинні обіди для бідних, готувати церковні урочистості, допомагати хворим тощо.

Чи поділяєтє ви судження, що братський рух став одним із проявів впливу Реформації? Чому?

Церковні братства — релігійно-громадські організації при православних парафіях на українських і білоруських землях у XVI—XIX ст.

Наприкінці XVI ст. в умовах розгортання насильницького покатоличення й національних утисків православних українців діяльність братств зазнала змін. Вони стали на захист прав православного населення. Члени братства зверталися зі скаргами на дії польської адміністрації до судів, посилали делегації з проханнями до короля. Водночас братства прагнули очистити церкву від осіб, не гідних духов-

ного звання, й оновити її. Вони також займалися просвітницькою діяльністю: відкривали школи, друкарні, організовували бібліотеки.

Зародком братства стало давнє об'єднання православних містян — опікунів церкви Успіння Пресвятої Богородиці і Свято-Онуфріївсько-го монастиря . Активну участь у житті братства брали Стефан Зизаній, Лаврентій Зизаній, Памво Беринда та Йов Борецький. Львівське братство виступало на захист політичних прав українських містян, намагалося створити незалежне від магістрату й польської влади самоврядування українського населення міста.

Сучасні українські історики вважають намагання Львівського братства збільшити участь мирян у громадському й культурному житті одним із проявів впливу Реформації на українські землі .

Ставропігія — форма управління в православній церкві, що передбачала незалежність від місцевої ієрархії та підпорядкованість патріархату.

Першими братствами були Благовіщенське (1542 р.) та Миколаївське (1544 р.), що виникли у Львові. У другій половині XVI ст. найвпливовішим стало Свято-Успенське ставропігійське братство, що постало не пізніше 1585 р. у Львові. Ставропігія забезпечувала йому можливість автономної діяльності й незалежність від церковної ієрархії.

Львівське братство мало право зверхності перед іншими братствами та контролю над духовенством. Йому належала Львівська братська друкарня. Близько 1585 р. в місті з’явилася Львівська братська школа для дітей містян і священників, що утримувалася коштами братства. Братство організувало у Львові шпиталь-притулок для хворих і немічних, спорудило Успенську церкву. Діяльність Львівського Успенського братства стала прикладом для православних українців з інших міст. Наприкінці XVI — на початку XVII ст. православні братства діяли в Перемишлі, Рогатині, Тернополі, Луцьку, Кременці, Судовій Вишні, Києві та багатьох інших українських містах.

ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ

Зі статуту Львівського Свято-Успенського ставропігійського братства (мовою оригіналу) (1586 р.)

...3. А кто бьі хотел вступити в сие братство, или мещанин, или шляхтич, или предмещанин, или посполитьх людей великого стану, як тутешний, так сторонний, — маєть дати вступного грошей

шесть...

5. А братя сполне кожного року мают вибирати з межи себе старших четьре брать, поручаючи им все старейшинство церковного братства.

18 . Которьй бь брат яковую справу мел, а не умел бь своей речи справити, волно ему взяти двох братов на пораду и на помочь...

20. А кто бь гордел церковньм братским судом, як преслушник церкве судится...

22 . А если, з допущення божия, будеть на брата яковьй упадок или немочь, а не мел бь достатку мають ему братя помагати братскими пенязьми (грошима) и в нємочи презирати...

23. А которому бь брату помагали в напастях, в бедах позьчаючи ему пенязей, не мають од них лихвити, а позичати мають. смотречи. не тьм, которьй хотять бьти богатшии, але котрьи недостатки терпять з допущення божого .

Робота в парах. Обговоріть і визначте, які моральні принципи втілювалися в статуті Львівського братства.

_ ЧИ ПОГОДЖУЄТЕСЬ ВИ З ТИМ, ЩО... ЧОМУ?

■ У XVI ст. православна церква на українських землях перебувала в кризовому стані.

■ Поширення реформаційного руху стало поштовхом до розвитку релігійного вільнодумства в Україні й виходу частини віруючих із традиційних церков .

■ У 60-х рр. XVI ст. в Україні набула поширення Контрреформація — рух, розпочатий католицькою церквою для протидії поширенню Реформації.

■ Діяльність братств допомагала православним міс-тянам чинити опір релігійно-національним утискам, сприяла національному й культурному пробудженню українського суспільства.

ПРАЦЮЄМО З ХРОНОЛОГІЄЮ

1556—1561 р. — створення Пересопницького Євангелія.

Близько 1585 р. — заснування Свято-Успенського ставропігійського братства.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Закінчіть речення». Правила

гри. Учитель/учителька об'єднує учнів та учениць у команди та доручає закінчити речення за змістом розглянутого матеріалу. Перемагає та команда, що зробить це швидше за інші та без помилок. Зразок речень: 1} Право патронату щодо православної церкви полягало в тому, що... 2} У 1573 р . королі Речі Посполитої зобов'язалися дотримуватися. 3} У Речі Посполитій прибічників аріанства називали. 4} Пе-ресопницьке Євангеліє створили в.

2. Як впливало на розвиток православної церкви право патронату? 3. Назвіть прояви

впливу на релігійну ситуацію на українських землях реформаційних та контрреформаційних рухів. 4. Визначте роль братств у релігійній ситуації в тогочасній Україні .

5. Колективне обговорення. Визначте особливості церковного життя на українських землях у XVI ст. 6. Визначте за картою місця діяльності найважливіших православних церковних братств .

7. Робота в парах. Розіграйте діалог між польським католиком та українським православним щодо релігійного порозуміння в тогочасній Україні.

 

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Гісем, Мартинюк (2021, поглиблений рівень)