ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

про причину укладення, передумови, сутність і наслідки Берестейської унії; як відбувався розвиток полемічної літератури; значення понять «Берестейська церковна унія», «унійна (греко-ка-толицька} церква», «полемічна література».

 

1 ПРИЧИНИ Й ПЕРЕДУМОВИ УКЛАДЕННЯ БЕРЕСТЕЙСЬКОЇ ЦЕРКОВНОЇ УНІЇ. Головною причиною укладення Берестейської церковної унії став глибокий занепад православного церковного життя на українсько-білоруських землях у складі католицької Речі Посполитої. Ситуація ускладнювалася загрозою поширення протестантизму й посиленням наступу католицизму. Не зупиняючись на боротьбі проти протестантизму, католицизм також піддавав нищівній критиці вади руського православ’я. Порятунком від них частина православних ієрархів вважала перехід православної церкви під папське підпорядкування.

 

ПРИГАДАЙТЕ

1. Якими були особливості церковного життя на українських землях у XVI ст.? 2. Що таке право патронату? Яку роль воно відігравало в церковному житті? 3. Як вплинуло на церковне життя укладення Люблінської унії?

Тогочасні європейські державні та церковні діячі неодноразово обговорювали питання відновлення єдності християнської церкви. Інтерес до цього посилився в умовах розгортання Контрреформації. У Речі Посполитій ідею об’єднання (унії) православної та католицької церков поширювали єзуїти. Зокрема, польський проповідник-єзуїт Петро Скарга видав книгу «Про єдність Церкви Божої під

одним пастирем та про грецьке від тої єдності відступлен-ня», у якій доводив необхідність об’єднання двох церков. І хоча в цьому творі висловлювалося критичне ставлення до православ’я, саме П. Скарга відіграв роль натхненника православного релігійного відродження першої половини XVII ст. в Україні. У відповідь на нього з’явилися численні твори православних письменників-полемістів.

Питання церковної унії обговорювалося представниками Папи Римського з українсько-білоруською православною знаттю. Загалом вона позитивно сприймала можливість об’єднання за умови, що воно відбудеться на засадах рівноправності. Завдяки унії знать прагнула оновити православну церкву, наблизити її до потреб часу.

Українсько-білоруські православні єпископи, які поділяли унійні настрої, вбачали в об’єднанні шлях до подолання кризи православної церкви. Вони вважали, що завдяки цьому позбудуться принизливої для духовенства залежності від торгово-ремісничого люду, об’єднаного в братства; унія сприятиме досягненню православними фактичної рівності в правах із католиками в Речі Посполитій, дозволить православним ієрархам, як і католицьким, отримати місця в сенаті.

Польська влада всіляко підтримувала прагнення схильних до унії православних ієрархів, підкреслюючи, що єдина віра є чинником зміцнення держави. Церковна унія розглядалася нею як шлях до закріплення українських і білоруських земель під своєю владою.

Берестейська церковна унія 1596 р. — церковно-історична подія, унаслідок якої більшість ієрархів Київської митрополії перейшла з-під підпорядкування Константинопольського патріархату під верховенство Римського престолу, зберігаючи свою обрядовість, адміністративну структуру, ієрархію, канонічний правопорядок і духовно-культурну спадщину.

В українському суспільстві також були противники об’єднання церков, яких очолював князь В.-К. Острозький. Хоча спочатку він ставився до унії прихильно. Князь і його прибічники вважали, що до унії увійде вся східна церква, а об’єднання відбудеться на засадах рівноправності православної та католицької церков. Проте усвідомивши, що влада Речі Посполитої та представники Папи Римського прагнуть іншого, князь виступив проти унії.

Чи можна було уникнути ситуації боротьби «Русі з Руссю», яка виникла після Берестейської унії? Поясніть свою точку зору.

2 ЦЕРКОВНІ СОБОРИ В БЕРЕСТІ 1596 р. ТА УТВОРЕННЯ УНІЙНОЇ (ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ) ЦЕРКВИ.

Папи Римського польський король Сигізмунд III у 1596 р. скликав церковний собор у місті Берестя, де мало відбутися урочисте проголошення унії. Для участі в його роботі прибули православні митрополит і його єпископи.

Однак уже на початку роботи прихильники унії церков і традиційного православ’я не знайшли спільної мови й розділилися на два окремі собори. Противники об’єднання на окремому православному соборі засудили діяльність митрополита Михайла Рогози та тих єпископів, які прийняли унію. У свою чергу, митрополит і вірні йому єпископи на своєму соборі офіційно затвердили акт унії православної та католицької церков.

За умовами Берестейської унії унійна (греко-католиць-ка) церква зберігала свою обрядовість і звичаї, але визнавала зверхність Папи Римського як першоієрарха всієї християнської церкви.

Проте, відповідно до папських документів, унія розглядалася не як об’єднання двох окремих церков, а як «примирення і навернення руських єпископів до католицької церкви» після «засудження й відкинення єресей, помилок і схизм». Тобто приєднувалася не руська церква, а сукупність окремих єпископів та вірних до римської церкви.

Ця обставина сприяла посиленню критики унії її противниками. Водночас єпископи, що підтримували об’єднання, тримали свої приготування в таємниці й практично позбавили можливості участі в них широких кіл православних вірян. Це стало однією з головних причин зростання опору унії.

Унійна (греко-католицька) церква — церква, що діє в складі католицької церкви, зберігаючи спільну з православними церквами обрядовість і звичаї.

Після укладення Берестейської церковної унії 1596 р . греко-католицьку церкву титулували «унійна церква», у XVII ст. — «Руська унійна церква». Назву «греко-католицька церква» запровадила 1774 р . імператриця Марія-Терезія для підданих західноукраїнських земель, що перебували тоді у складі Австрійської імперії.

Учасники обох соборів у Бересті після невдалих спроб знайти порозуміння прокляли одне одного. Відбувся поділ Київської митрополії на унійну і православну частини, що спричинило тривале релігійне протистояння в українському суспільстві.

Розпочалася тривала боротьба «Русі з Руссю», тобто православних та унійців. Проголошуваного зрівняння в правах греко-католиків і католиків не відбулося. Обіцяних місць у сенаті греко-католицькі єпископи не отримали. У ситуації існування права патронату в Речі Посполитій від світської влади залежало, яка саме церква (унійна чи православна) існуватиме на підвладній їй території.

У складних умовах загострення протистояння на ґрунті віросповідання греко-католицьке духовенство почало чинити опір спробам католицької церкви за допомогою унії окатоличити й полонізувати українське населення. Відстоюючи національну ідентичність, унійна церква показала, що вона є українською церквою.

Православна церква, яка після унії опинилася у складному становищі, не скорилася й продовжувала шукати шляхів для свого оновлення. У цьому вона спиралася на підтримку українських православних шляхтичів, містян і нової суспільної верстви — козацтва. Захист православ’я став одним із головних гасел українського народу в національно-визвольній боротьбі першої половини XVII ст.

Чи погоджуєтеся ви з наведеною в тексті оцінкою полемічної літератури цього періоду і. Франком?

З РОЗВИТОК ПОЛЕМІЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ. У XVI — першій половині XVII ст. на українських землях значного поширення набули твори полемічної літератури, автори яких, дотримуючись певних поглядів на релігію та церкву, намагалися спростувати позиції своїх противників.

У час, коли обговорювалася ідея унії православної і католицької церков, першим на українських землях осередком антикатолицької полеміки став Острог.

На заклики П. Скарги до унії церков православні відповіли «Посланням до латинян із їх же книг», написаним у 1582 р., імовірно, аріанином Іваном Мотовилом за дорученням князя В.-К. Острозького, і творами ректора Острозької школи Герасима Смотрицького «Ключ Царства Небесного» і «Календар римський новий», виданими в 1587 р. У цих працях Г. Смотрицький піддавав критиці католицизм, обґрунтовував шкідливість календарної реформи Папи Римського Григорія XIII. Іван Франко назвав твори Г. Смотрицького «гарячим покликом до духовної діяльності», звертаючи увагу на їхній вплив на тогочасну українську спільноту. Серед найвідоміших православних письмен-ників-полемістів були Клірик Острозький, Мелетій Смотрицький, Іван Вишенський, Стефан Зизаній, Захарія Копистенський.

Полемічна література — літературно-публіцистична творчість, у якій обговорювалися проблемні питання церковно-релігійного та національно-політичного змісту на українських землях XVI— XVII ст.

ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ

Із твору Г. Смотрицького «Ключ Царства Небесного» (1587 р.)

...Учителі костьолу римського... як усно (з) кафедр костьолів, так і письмово з верстатів друкарських, і багатьма активними діями з великою пильністю й потужним старанням, обминаючи своїх, котрі від їх костелу, узнавши в ньому щось непристойне, відступивши, звертаються до вас, народи руські, різними методами, засобами, підносячи честь, святолюбність, багатство і над всіма під небом зверхність своїх католиків римських і від них встановлені закони і віру також, а ваших патріархів грецьких, і від них державну віру і закон, із вами спільно, недовірством, глупством, відступництвом змішавши, перед очима вашими явно топчуть ногами і закликають вас до єдності .

Робота в парах. Обговоріть і визначте, до чого привертає увагу читачів у наведеному уривку автор .

Іван Вишєнський, який був ченцем АФонського монастиряв Греції, надсилав звідти листи в Україну. У них він висловлювався проти з'єднання православної католицької церков, окатоличення й полонізації українського населення. У 1600—1601 рр . Він написав «краткословний отвіт» Петру Скарзі. На думку українського літературознавця XX ст. Д. Чижевського, стиль полемічних творів і. Вишєн-ського «наближається до кращих взірців барокового стилю» . Знавець творчості полеміста і. Франко присвятив йому свою поему «Іван Вишєнський».

В антиунійній полемічній літературі початку XVII ст. вирізнявся твір «Пересторога» невідомого автора, у якому знайшли відображення ідеї гуманізму.

Від прибічників унії в полеміці брав активну участь один із її головних організаторів Іпатій Потій.

Літературні дискусії письменників-полемістів мали значний вплив на тогочасне українське суспільство й демонстрували, які питання хвилювали його найбільше.

ЧИ ПОГОДЖУЄТЕСЬ ВИ З ТИМ, ЩО... ЧОМУ?

■ Укладення Берестейської церковної унії 1596 р . призвело до появи унійної (греко-католицької) церкви . Водночас в українському суспільстві загострилися протистояння та суперечки на ґрунті віросповідання.

■ Розвиток полемічної літератури відображав поширення в суспільстві досить розвинених культурних норм ведення суперечок і намагання силою слова довести свою позицію протилежній стороні.

ПРАЦЮЄМО З ХРОНОЛОГІЄЮ 1596 р. — укладення Берестейської церковної унії.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Три речення». Правила гри.

Учитель/учителька доручає командам або окремим гравцям за визначений час сформулювати й передати зміст одного з пунктів параграфа трьома простими реченнями. Перемагає команда (гравець), чиї речення найкраще відображають зміст визначеного матеріалу.

2. Визначте причину й передумови укладення Берестейської церковної унії. 3. Як відбулося

утворення унійної (греко-католицької) церкви? 4. Поясніть, як ви розумієте вислів, що Берестейська унія започаткувала тривалу боротьбу «Русі з Руссю». 5. Якими були особливості розвитку тогочасної полемічної літератури та її значення для українського суспільства?

6. Покажіть на карті місце підписання Берестейської церковної унії. 7. Порівняйте дати

укладання Люблінської та Берестейської уній. Скільки років їх розділяє? Чи існує зв'язок між ними? Чому? Надайте свої пропозиції щодо того, як краще запам'ятати ці дати. 8. Робота в парах. Охарактеризуйте Берестейську церковну унію за наведеним планом: 1) причина укладення; 2) передумови укладення; 3) дата підписання; 4) основні положення; 5) результати; 6) наслідки унії.

9. Робота в малих групах. Розв'яжіть історичну задачу. У протистоянні між православними і греко-католиками після укладення Берестейської унії протестантські громади допомагали православним . Чим, на вашу думку, це обумовлювалося? Яких засобів відстоювання своїх прав протестанти могли навчити останніх? 10. Робота в малих групах. Розіграйте діалог прибічників і противників укладення Берестейської церковної унії. За необхідності зверніться до додаткових джерел.

 

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Гісем, Мартинюк (2021, поглиблений рівень)