Інформація про новину
  • Переглядів: 136
  • Дата: 26-02-2021, 16:08
26-02-2021, 16:08

7—8. Церковне життя в першій половині XVII століття

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  6. Укладення Берестейської церковної у...
Наступна сторінка:   9. Культура України XVI століття

ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

яким був вплив Берестейської церковної унії 1596 р . на церковне життя в Україні; про боротьбу за відновлення православної ієрархії; як діяльність митрополита П. Могили сприяла зміцненню православної церкви; про становлення греко-католицької церкви; визначення понять «Статті для заспокоєння народу руського», «єпархіальні собори», «митрополича консисторія», «Катехізис», «Ва-силіянський орден».

ПРИГАДАЙТЕ

1. Якими були характерні риси становища православної церкви в XVI ст.? 2. Назвіть передумови укладення Берестейської унії. 3. Чому, на вашу думку, укладення Берестейської унії не підтримало чимало українських вірян?

1 ВПЛИВ БЕРЕСТЕЙСЬКОЇ УНІЇ НА ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНІ. Укладення Берестейської унії спричинило розкол між прихильниками православної та унійної (греко-католицької) церков в українському суспільстві. Одразу після укладення унії король Сигізмунд III видав універсал із вимогою до всього православного духовенства й віруючих визнати унію. Користуючись правом патронату, він надавав єпископські кафедри лише тим, хто визнав унію, фактично ліквідувавши православну ієрархію. На місцях у православних силою відбирали церкви й монастирі та передавали унійцям (греко-католикам). Проте православні чинили цьому опір. Зокрема, у 1597 р. волинська шляхтянка, заможна землевласниця Галина Гойська відновила Почаївський монастир, подарувавши йому великі земельні маєтки й визначивши щорічні дари зі своїх прибутків. Коли в 1599 р. король призначив греко-католицького митрополита Іпатія Потія архімандритом Києво-Печерської лаври, містяни й козаки не пустили його до монастиря. У 1609 р. озброєні кияни напали на Видубицький монастир, де сховався намісник унійного (греко-католицького) митрополита Антоній Грекович. За підтримки влади він мав намір захопити Софійський собор і Києво-Печерську лавру. Проте в 1618 р. козаки рішуче виступили проти нього, схопили та втопили в Дніпрі.

Унаслідок боротьби православної шляхти на сеймі Речі Посполитої Сигізмунд III визнав Києво-Печерську лавру за православними. Упродовж 1618—1625 рр. унійну церкву в Києві фактично розгромили. У наступному десятилітті влада унійного митрополита в місті обмежувалася маєтками Видубицького монастиря.

Чи є правильним судження про те, що Берестейська унія мала значний вплив на церковне життя в тогочасній Україні? Наведіть факти, які підтверджують вашу точку зору.

ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ

Із листа гетьмана реєстрового козацтва Г. Тискіневича до київського підвоєводи М. Холоневського

...дана нам справа, що там якийсь на ім'я Антоній Грекович... забороняє і не дозволяє собору в церкві божій у святій Софії збирати й служби за стародавнім звичаєм відправляти.

Ми уклінно і покірно просимо, щоб ваша милість як наш милостивий пан не благоволив того допускати тому розстризі й злочинцеві і подав нам свою допомогу, тому що ми хочемо відстоювати те (право). і за церкву нашу східну і за віру грецьку

голови свої мали б всі зложити.; і якби умислу свого цей розстрига відмінити не схотів, а схотів би заборонити, то ми дозволили його, де-небудь здибавши, вбити як пса; а ми такого (вбивцю). і боронити словом нашим лицарським обіцяємося.

Робота в парах. Обговоріть і визначте роль козацтва в описаних подіях.

Київська митрополія фактично розкололася на визнану польською владою греко-католицьку («з’єднану») і нелегальну, не визнану владою й патронами-католиками православну («нез’єднану») церкви. Після собору 1596 р. уній-ними стали Київська, Полоцька, Пінська, Луцька,

Берестейсько-Володимирська та Холмська єпархії. У цих умовах православна церква в Україні зберігалася лише завдяки підтримці вірян. На захист православ’я піднялися братства. Їх члени складали колективні протести щодо дій унійців (греко-католиків) та їхніх протекторів на сеймики й Вальний сейм Речі Посполитої, вели процеси за церковне майно й подавали відповідні матеріали сеймовим послам. Підставою для дій і виступів на захист православ’я представників інших верств стала традиція гарантування королями Речі Посполитої права на свободу совісті в межах своєї держави.

ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ

Із виступу волинського шляхтича Л. Деревинського на сеймі у Варшаві (1620 р.)

...У вєликих містах церкви запечатано, церковні маєтки зруйновано, у монастирях замість ченців тримають худобу.

Придивіться ще до образ і нечуваного гноблення — хіба не гноблення народу нашого руського те, що, крім інших міст, робиться у Львові . Хто додержується грецької віри і не перейшов в унію, той не може проживати в місті, міряти ліктем і квартою і бути прийнятим у цех; не дозволяється проводжати за церковним обрядом тіло померлого жителям міста й відкрито приходити до хворого з тайнами Божими.

Знову ж — хіба не гноблення у Вільні. При тому нечуване: коли хочуть тіло померлого поза замком

проводжати через замкову браму, через яку проходять і проїжджають євреї і татари, то вони цю браму зачиняють, і тіло доводиться проносити через іншу браму, яка служить для виводу міських нечистот. Коротко сказати: давно вже великі й нечувані утиски терпить наш руський народ як у Короні, так і у Великому князівстві Литовському.

Робота в парах. Обговоріть і дайте відповіді на запитання: 1. Які факти обмежень щодо православного населення наводить автор? 2. Про що свідчить розрив між проголошуваною владою віротерпимістю та реальною ситуацією?

У травні 1599 р. з ініціативи Віленського братства утворився союз православних та протестантів для спільного захисту своєї свободи віросповідання.

Активно вела боротьбу за свої права українська православна шляхта на Вальних сеймах Речі Посполитої. Це був єдино можливий законний шлях до відновлення православної церкви. У 1601 та 1603 рр. православні посли разом із протестантами зірвали роботу сеймів. Після участі української шляхти у збройному виступі проти короля (1606— 1607 рр.) сейм прийняв рішення, що православним не можуть чинитися перешкоди у відправі богослужінь, і підтвердив права та привілеї церковних православних братств. У 1609 р. сейм визнав існування в Речі Посполитій як унійного (греко-католицького), так і православного духовенства. Утиски будь-кого з них мали каратися на державному рівні. Велику роль відігравало ухвалене в 1618 р. рішення сейму, що нікого не можна силою примушувати змінювати віру.

Проте здобутки в сеймовій боротьбі відрізнялися від становища православної церкви на місцях. Проти православних, як і раніше, чинили свавілля та примус. Монас-

тирі й церкви передавали унійцям (греко-католикам), обмежували в правах православних вірян, не допускали до участі в роботі магістратів православних містян.

2 БОРОТЬБА ЗА ВІДНОВЛЕННЯ ІЄРАРХІЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ. На початку 20-х рр. XVII ст. важливу роль у захисті православної церкви в Україні відіграли козаки. Гетьман реєстрового козацтва П. Конашевич-Сагайдачний разом з усім Військом Запорозьким вступив до Київського братства. Він підтримав ідею, що виникла у православних колах, про відновлення православної ієрархії без згоди влади Речі Посполитої. Для цього було вирішено скористатися приїздом до Києва в 1620 р. Єрусалимського патріарха Фе-офана III. Його охорону забезпечував гетьман П. Конашевич-Сагайдачний.

На прохання православних містян, козаків і шляхти 1620 р. патріарх Феофан висвятив київським митрополитом Йова Борецького, а також луцького, берестейсько-во-лодимирського, холмського, перемишльського, полоцького й турово-пінського єпископів. Таким чином, було відновлено православну ієрархію.

Влада Речі Посполитої відмовилася визнати висвячених за допомогою козацтва православних ієрархів, вбачаючи в цьому порушення королівського права патронату. Розпочалася тривала боротьба, у якій важлива роль належала козацтву, що на той час являло собою досить впливову силу. Лише в 1632 р. під час обрання нового короля Речі Посполитої Владислав IV погодився офіційно визнати ієрархів православної церкви. Це рішення увійшло до складених у 1632 р. «Пунктів для заспокоєння руського народу». За ними відновлювалося право обрання православного митрополита «за давніми правами та звичаями — шляхтою, духовенством та обивателями грецької віри, які не перебували в унії». Підтверджувалося визнання за православними Києво-Печерської лаври. Унійці отримували сім єпархій, православні — п’ять. Православним гарантувалися свобода богослужіння, право посідання міських урядів, право споруджувати та відбудовувати церкви, шпиталі, школи, друкарні, об’єднуватися в церковні братства.

Чи можна стверджувати, що церковні реформи П. Могили позитивно вплинули не лише на православну церкву, але й на все тогочасне українське суспільство? Чому?

З ДІЯЛЬНІСТЬ МИТРОПОЛИТА П. МОГИЛИ ЩОДО ЗМІЦНЕННЯ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ. Після 1632 р., коли Вла-дислав IV погодився узаконити православну церкву, привілей на Київську митрополію він надав архімандриту Києво-Печерської лаври Петру Могилі.

Ставши митрополитом київським і галицьким, П. Могила спрямував свою діяльність на оновлення православної церкви. Перш за все він упорядкував церковне життя. Відтепер жоден єпископ не міг посісти кафедру без згоди ми-

трополита. За розпорядженням П. Могили провели ретельну перевірку дотримання церковних канонів під час призначення всіх рядових священників і видання їм нових свідоцтв із детальним визначенням обов’язків.

Петро Могила (1596—1647} походив із молдавського князівського роду. Освіту він здобув у Львівській братській школі та кількох західноєвропейських університетах. П . Могила служив у польському війську, брав участь у Хотинській війні 1621 р., а в 1625 р. прийняв чернецтво . Спочатку він був архімандритом Києво-Печерської лаври, а потім — митрополитом київським і галицьким. Чимало зусиль П. Могила доклав для легалізації православної церкви, домігся повернення захоплених уніатами монастирів і церков (Софійського собору й Видубицького монастиря в Києві тощо}. Він сприяв першій капітальній реставрації Софійського собору й багатьох споруд Києво-Печерської лаври . П. Могила був ініціатором створення Київської (Києво-Могилянської} колегії (1632 р .}, її відділень у Вінниці, Кременці й Гощі та відкриття Слов'яно-греко-латинської академії у столиці Молдавського князівства місті Ясси в 1640 р. Він відіграв важливу роль в оновленні православного богослов'я та зміцненні православної церкви в Україні .

Для контролю за станом церковного життя та поведінкою духовенства до парафій монастирів і єпископів направляли спеціальних «митрополичих намісників» і «візитато-рів». Запроваджувалися спеціальні іспити на знання пастирських обов’язків для священників. Для вирішення поточних питань у єпархіях щорічно скликали з’їзди священників — єпархіальні собори. Щоб позовами серед духовенства більше не займалися світські суди, П. Могила заснував митрополичу консисторію — церковний судовий орган.

Митрополит упорядкував відносини із церковними братствами, примусивши їх зважати на його владу. П. Могила домігся послаблення негативного впливу права патронату на церковну організацію. Було чітко визначено права й обов’язки патронів, закріплено парафії за впливовими патронами з православної шляхти або братствами. Митрополит залишав за собою право відмови висвячувати на церковні посади запропонованих патронами осіб, яких вважав негідними для цього.

Митрополитом П. Могилою та його сподвижниками було підготовлено новий православний Катехізис («Православне ісповідання віри») із викладом основ християнського віровчення, що був затверджений Київським православним церковним собором, полемічний твір «Літос, або камінь» і «Требник», де визначалися основи віровчення та обрядовості православної церкви.

4 СТАНОВИЩЕ УНІЙНОЇ (ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ) ЦЕРКВИ.

Становлення унійної (греко-католицької церкви) відбувалося досить успішно завдяки підтримці влади Речі Посполитої та Папи Римського. Однак нерідко воно супроводжувалося утисками й насильством над православними. Водночас обіцяних місць у сеймі Речі Посполитої унійні (греко-католицькі) єпископи не отримали.

Наступником першого унійного митрополита М. Рогози став Іпатій Потій. Він активно залучав до унійної (греко-ка-толицької) церкви українську шляхту. Так, у 1603 р. завдяки його наполегливості унійцями (греко-католиками) стали представники 50 родів волинської шляхти. У 1605 р. І. Потій отримав від короля Сигізмунда III право зверхності над усіма церквами «гречеського та руського обрядів» на території Речі Посполитої. Він заснував першу греко-католицьку семінарію у Вільні та школу в Бересті. Був автором багатьох полемічних творів і проповідей, на захист католицизму.

Реформи устрою унійної (греко-католицької) церкви здійснив його наступник митрополит Йосип-Вельямін Рут-ський. Він домігся від Папи Римського дозволу для унійного (греко-католицького) духовенства навчатися в західноєвропейських католицьких семінаріях, що мало покращити рівень освіти. Прагнучи перешкодити полонізації та окатоличенню українців та білорусів, Й.-В. Рутський у 1615 р. за дозволом Риму зрівняв статус унійних (греко-католиць-ких) і єзуїтських шкіл. У 1617 р. за зразком католицького чернецтва митрополит здійснив реорганізацію унійного (греко-католицького) чернецтва, об’єднавши його у Василі-янський орден. За його наполяганням ченці-василіяни майже при кожному своєму монастирі засновували школи.

Після відновлення православної церкви в 1621 р. митрополит Й.-В. Рутський розпочав переговори з її владиками про примирення та створення в Речі Посполитій для об’єднаних православної і унійної (греко-католицької) церков окремого Київського патріархату, підпорядкованого Риму. Однак це не підтримала більшість православних ві-рян та ієрархів.

ЧИ ПОГОДЖУЄТЕСЬ ВИ З ТИМ, ЩО... ЧОМУ?

■ Унаслідок Берестейської унії православна церква опинилася у важкому становищі . Вистояти вона змогла завдяки широкій підтримці православних вірян.

■ Відновленню ієрархії православної церкви значною мірою сприяло козацтво, що поступово набувало ролі захисника прагнень українського народу.

■ Реформи митрополита П. Могили вивели православну церкву з кризи, піднесли її авторитет у суспільстві .

■ Унійна (греко-католицька) церква переживала своє становлення. Церковні реформи її митрополита Й.-В. Рутського допомогли зміцнити її устрій .

ПРАЦЮЄМО З ХРОНОЛОГІЄЮ

1620 р. — висвячення Єрусалимським патріархом Феофаном III нової православної ієрархії Київської митрополії.

1632 р. — узаконення королем Владиславом IV православної церкви.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Словесний теніс». Правила гри.

Учитель/учителька об'єднує учнів та учениць у пари, кожна з яких отримує тему для висвітлення. Гравці в парі по черзі ставлять одне одному запитання. Перемагає той, хто надасть більше правильних відповідей на запитання (їхня кількість обговорюється заздалегідь). Запитання мають передбачати коротку відповідь («Перелічіть...», «Назвіть...», «Що таке...», «Кого називали.» тощо).

2. Які зміни відбулися в церковному житті України після Берестейської унії? 3. Як було

відновлено православну церковну ієрархію? 4. Що зробив для зміцнення православної церкви П. Могила? 5. Укажіть особливості становища унійної (гре-ко-католицької) церкви в цей період.

6. Покажіть на карті православні та унійні (гре-ко-католицькі) єпархії Київської митрополії піс

ля укладення Берестейської унії. 7. Колективне

обговорення. Що було спільного й відмінного в церковному житті в Україні до і після Берестейської унії?

8. Робота в парах. Обговоріть і запропонуйте розв'язання до історичної задачі . Звертаючи увагу на швидкоплинність і марність «світу цього», П. Могила закликав людей робити добрі справи, не шкодувати кошти на церкви і школи, підтримувати своїх духовних служителів, сиріт і вбогих та сам утверджував ці принципи своєю діяльністю . За заповітом він матеріально забезпечив Київський колегіум і передав йому свою бібліотеку. Іншу частину майна митрополита отримали Києво-Печерська лавра, інші монастирі, церкви й шпиталі. Сучасники називали П. Могилу «безцінним надбанням руського народу». Як характеризують митрополита сучасники? Якими моральними цінностями він керувався? Чи є вони актуальними зараз? Поясніть свою думку.

 

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Гісем, Мартинюк (2021, поглиблений рівень)

 



Попередня сторінка:  6. Укладення Берестейської церковної у...
Наступна сторінка:   9. Культура України XVI століття



^